Моніторинг представлення політичних новин
на провідних українських телеканалах (парламентська кампанія – 2006)

Методом дослідження є контент-аналіз медійних матеріалів за один повний тиждень кожного місяця. Моніторинг відбувався в жовтні, листопаді, грудні 2005 року та в лютому, березні 2006 року. Об’єкт дослідження – вечірні випуски новин на каналах «УТ-1», «1+1», «Інтер», «Новий канал», ICTV, СТБ, ТРК «Україна», 5-й канал. «Тоніс», НТН.

Основні показники дослідження:

обсяги внутрішньополітичних новин;

збалансованість повідомлень;

рейтинг уваги до політичних суб’єктів/оцінки політичних суб’єктів;

рейтинг уваги до політичних персон;

доступ суб’єктів виборчого процесу до новинного ефіру (обсяг синхрону);

В жовтні ключові показники провідних каналів телебачення були наступні: обсяги внутрішньополітичних новин знизилися; очевидною стала схильність окремих каналів спеціалізуватися на внутрішній політиці, збільшилась частка новин без посилання на джерело інформації; зафіксована відносно невелика кількість повідомлень із двома точками зору, відбулось посилення нейтрального і негативного тла новин, інтерес до контраверсійних подій.

На каналах, як і в суспільстві в цілому, відбулося позиціювання влади: "новітня" ( команда Президента України В Ющенка) vs. "нова" ( команда екс-Прем’єра України Ю. Тимошенко) vs. "стара" (опозиція,як до нової, такі до новітньої влади, представлена, в основному В. Януковичем та його командою). В жовтні фіксувалась незначне число прямих згадувань про майбутні парламентські вибори, але увага до політичних партій істотно зростає. Головною фігурою на телеекрані був Президент України. Діюча влада домінувала в показниках уваги і в показниках синхрону, і по представленості в новинах. Канали демонстрували лояльність до "традиційної" влади, в значно меншій мірі - до "радикальної" команди, очолюваної Юлією Тимошенко. Чітко фіксується дисбаланс у доступі до ефіру «старої влади».

Серед політичних інститутів в жовтні найбільшою була увага до Президента (38%, у квітні 2005 - 26%) та Верховної Ради (23%, у квітні - 12%). Увага до політичних партій значно зросла в порівнянні з початком 2005 р (31%). Серед найчастіше згадуваних політиків найбільш неоднозначний імідж мають Л. Кучма і Ю.Тимошенко (40% усіх згадувань про ці персони є негативними чи іронічними). Проте серед усіх згадуваних в новинах політиків найчастіше в такому контексті говорилося про О.Третьякова (64%), М.Рудьковського (44%) та П.Порошенка (43%). Та ж Ю.Тимошенко хоча і входить в п’ятірку лідерів уваги серед політичних персон (11%), проте вона практично не говорить в новинному ефірі: лише 2% згадувань про неї супроводжується синхроном (наприклад, у В.Литвина це показник становить 36%, а у В.Януковича 12%). Сумарна частка синхрона представників команди Ю.Тимошенко не перевищує 3% у загальному синхроні політиків.

У листопаді частка внутрішньополітичних новин наблизилася до стартового рівня президентської кампанії 2004 року. Порівняння показників з жовтнем 2005 року демонструє зменшення кількості новин без посилань на джерело інформації, та збільшення повідомлень, де присутні дві точки зору. Так в кожному третьому повідомленні в новинах СТБ представлені дві точки зору (35%), а найменше таких повідомлень на Інтері (14%). З інших тенденцій слід відмітити, що став значно помітнішим конфліктний контекст, так саме в конфліктному контексті обговорювалося майже половина повідомлень на СТБ та ТРК “Україна” (48%).

У листопаді продовжувалась спостерігатись тенденція яскравого позиціювання влади: "новітня" vs. "нова" vs. "стара". В листопаді, як і в жовтні основна увага до дій влади була представлена, увагою до Президента: він залишається головною фігурою новинного телеефіру. Діяльність В.Ющенка домінувала в новинах Інтеру та Нового каналу (9% та 8% відповідно), найчастіше згадувалася й в контексті інших подій (7.2% в цілому, 16% в новинах ICTV. Увага до Президента В.Ющенка значно вища за увагу до прем’єр-міністра Ю.Єханурова: 30% проти 8% (у жовтні 36% проти 16%). Президент також став беззаперечним лідером синхрону в новинах листопада. Йому належить 24% прямого ефіру політиків (1155 сек.), виступи на всіх каналах (від 258 сек. у новинах Інтеру до 30 сек. на Тонісі). Лідери ж інших партій та блоків, які претендують подолати 3% бар’єр на виборах-2006, мали наступні обсяги синхрону: Ю.Тимошенко – 203 сек., В.Янукович – 195 сек., В.Литвин – 190 сек., П.Симоненко – 71 сек., О.Мороз – 42 сек.

Слід зазначити ще одну тенденцію, що канали досить диференційовано надали новинний ефір провідним політикам. Ю.Тимошенко мала синхрон у новинах на УТ-1, Новому каналі, СТБ, Тонісі, тоді як В.Янукович не мав синхрону саме на цих каналах. У новинах ІCTV і 5-го каналу не було синхрону ні того, ні іншого лідера:, НТН, навпроти, - надав ефір обом. В.Литвин також не говорив у новинах на Новому каналі, СТБ, Тонісі, НТН. О.Мороз мав синхрон на двох каналах - УТ-1 та ТРК "Україна".

В цілому, діюча влада домінує в і зоні уваги, і синхрону новинних програм, проте очевидний дисбаланс на її користь, помічений в жовтні, дещо вирівнюється. Лідерами неоднозначних оцінок в листопаді стали Кабмін та Секретаріат Президента - саме в представленні цих інституцій іронічні оцінки найвищі (21. та 17%).

Щодо інших політичних фігур, то третя за увагою в новинах листопада лідер БЮТ Ю.Тимошенко – 7%, четвертий – спікер ВР В.Литвин (5%), лідер партії Регіонів В.Янукович займає 9-те місце (3%). Половина згадувань про В.Литвина супроводжуються його синхроном. Синхрон Ю.Єханурова також є присутнім майже в половині згадувань про нього (42%), у В.Януковича - лише у чверті всіх згадувань (25%), в Ю.Тимошенко у п\'ятій частини згадувань (22%). Слід зазначити, що Ю.Тимошенко жодного разу не фігурувала в новинах ICTV, а В.Янукович - в новинах Нового каналу.

Лідером уваги до політичних партій став НС “Наша Україна” – 8%, КПУ згадувалася у 4% повідомлень, Партія Регіонів та БЮТ у 3% повідомлень. Характерна особливість листопадового ефіру – партії активно створюють різноманітні інформаційні приводи, але майже ніде не йдеться про сутнісний аспект виборів – обговорення та представлення партійних програм.

В цілому, ми може констатувати, що «новітня влада» є лідером представлення в новинних програмах листопада згідно всіх показників, як по показнику уваги, так і по показниках рейтингу та кількості синхронів, які звучать з телеекранів. Отже ситуацію в медійному просторі можна розцінювати як таку, що має поступ до квазідемократичного, коли приділяючи значну увагу «новітній владі», кожен, окрім того, буде опікуватись власним фаворитом.

Проте слід констатувати ,що журналісти стали більш уважнішими в царині виконання свої професійних обов’язків і в переддень офіційного старту передвиборчої кампанії, більше звертали увагу на такі незаперечні правила, як посилання на джерело інформації і залучення декількох точок зору.

В грудні 2005 року в Україні офіційно стартувала виборча кампанія, що, безумовно, відобразилось на основних характеристиках теленовин: в цілому зростає увага до теми парламентських виборів (вона була присутня в 19,7 % теленовин: найбільше - на «Новому каналі» - до 30% та 5 – му каналі – 25%, найменшою, на УТ-1 -13%.) Дуже повільно збільшується кількість згадувань про основний сутнісний зміст виборів – про зміст передвиборчих програм партій та блоків; з фактичним завершенням позиціонування політичних сил ширшає конфліктний контекст повідомлень про поточні події у Верховній Раді.

Основною і очікуваною тенденцією місяця стало увиразнення, укріплення медійного ресурсу «новітньої влади»:так, в грудні «Наша Україна» впевнено домінує по мірі уваги до її представників і наданню їх прямого ефіру – кожен третій політик, який згадувався, - належав до «Нашої України» .

Цікава тенденція, щодо згадування та синхрону політичних персон зафіксована в грудні – чим вищий загальний показник згадування, тим менше синхрону. Так , якщо з 100% згадувань Президента Ющенка, який має найвищий рейтинг уваги – 30%, можна сказати , що 100% згадувань врівноважують 24% синхрону, тоді як В.Каськів при 4 % згадувань зі 100% має 62% синхрону. Як завжди загадкова ситуація у лідера Партії регіонів, при 2 % рейтингу уваги в нього з 100% посилань – 0 % синхрону.

Показники розподілу синхрону серед партійблоків- 38% синхрону належало політикам з «Нашої України», 11% - БЮТ, 10% - Партії Регіонів, 10 % - політикам з опозиційного «Не так», 9 % - «Пора – ПРП». Отже, за результатами грудня загальний показник рейтингу уваги до представників «новітньої влади» - 53%, що, фактично сумарно рівно згадувань про «нову» - 18% та «стару» владу 29%

Відчутно меншим стало відчуття емоційної напруги між «новітньою» та «нової владою» і , відповідно, – лідери БЮТ значно частіше з»являються в новинах. Щодо «старої влада», вона, нібито- то і прямо не ігнорується, а з іншого боку - все частіше стає об»єктом негативних та іронічних оцінок.

Лідером уваги у грудні залишається «Наша Україна» - 7%, БЮТ згадується у 6%, Партія Регіонів та СДПУ(о) – у 4%. Проте, думається, що креативний трюк з назвою блоку «НЕ ТАК!» виявився однозначно вдалим, бо саме йому належить першість в розподілі уваги до блоків – 23%, тоді як у «Нашої України» він складає 18%, БЮТ (14%), Партія Регіонів (13%) та «Пора–ПРП» 11%). Проте, як і раніше згадування перипетій партійного блокування нічого не долучає до знання пересічного виборця про програмні положення партій та блоків – показник уваги до них складає лише 3,6%.

Щодо показників, які свідчать про професійність телевізійників, слід відзначити лише незначне зменшення числа повідомлень без вказаного джерела, сумну стабільність незначного (7-26% - на різних каналах )представлення декількох точок зору і відповідне підвищення з 73% до 78% повідомлень з лише однією точкою зору; єдине що вселяє надію, так це - помітна активізація журналістського корпусу – в грудні показник новин від власних кореспондентів зріс від 48% до 58%.

Рівень дотримання професійних стандартів повільно неухильно, але вперто зменшується, як і раніше головними коментаторами і презенторами подій для українців залишаються журналістиканали (38%) та політики (34%), а найменше використовуються загальновизнані джерела для коментування – незалежні експерти та соціологічні та статистичні данні.

В лютому частка внутрішньополітичних новин дещо менша ніж у грудні минулого року (відповідно в грудні - 32%, в лютому - 32%). Переважають внутрішньополітичні події на Інтері (38%) та Тонісі (37%), найменше їх на УТ-1 – 21%. Друге місце посідає економічна тематика (28%), третє - соціальна сфера (25%) і лише п’яте – парламентські вибори ( 22,6%).

Долю внутрішньополітичних новин в лютому можна вважати фактично меншою за наведені цифри, позаяк, в цей період зростає вже всередині цього показника частка повідомлень про парламентські вибори з 20% в листопаді (на офіційному початку кампанії) до 23% в лютому. Найбільше про вибори можна було довідатись на 5-му каналі (31%) та на Інтері (28%). Стабільно найменша частка повідомлень на УТ-1 – 12%.

У лютому увага до політичних партій є дещо більшою (31%), аніж у грудні (27%), проте значно програє по цьому показнику листопаду 2004 році – на піці президентської кампанії вона складала 46%. Ще одна зафіксована тенденція – всю виборчу кампанію зростає увага до Верховної Ради: від 15% у листопаді – до 27% у лютому, зменшується увага до інституту президентства: з 43% листопаді до 27% у лютому.

У лютому в розподілі уваги новин до всіх учасників виборів (партій та блоків) найбільшу долю займає Блок «Наша Україна» - 23%, слідом Партія Регіонів – 15%, БЮТ – 15%, СПУ – 9%, КПУ – 9%, Народний Блок Литвина – 7% та блок «ПОРА –ПРП» - 4%.

Впродовж часу моніторингу (жовтень 2005 – лютий 2006) помітно зменшується увага до Президента В. Ющенка - з 36% у жовтні до 25% у лютому. Водночас, порівняно з груднем, в два рази зростає увага до Ю.Єханурова (з 7% в грудні до 14% в лютому), що, власне, типово для фігури одного з перших посадовців країни. Зросла також увага до спікера Парламенту В.Литвина з 8% у грудні до 12% у лютому, проте він поступився другим місцем у рейтингу уваги Ю.Єханурову. Серед лідерів парламентської передвиборчої кампанії увага до Ю.Тимошенко складає ті ж 6%, що і в грудні, частка ж В.Януковича виросла з 2% повідомлень до 5%.

Слід констатувати, що виросла диспропорція у згадуванні політиків, які належать до конкуруючих блоків та партій. Так, якщо в грудні кожен третій політик, який згадувався, належав до «Нашої України» (33%), то в лютому таких загадувань вже 38%. Частка політиків Партії Регіонів зросла з 10% до 12% (лютий), Блоку Литвина з 8% до 11%, водночас згадування про представників Блоку Юлії Тимошенко зменшились з 17% до 7%.

В лютому найбільший доступ до синхрону мали Ю.Єхануров (841 сек., 13% всього синхрону), В.Ющенко (584 сек., 9%), Н.Шуфрич (573 сек., 9% і всі - на каналі Інтер), В. Литвин (550 сек., 8%). Синхрон В.Януковича склав 573 сек. (62% з них на каналах НТН та ТРК Україна).

41% всього синхрону належить політикам з «Нашої України» (в грудні – 38%), 19% – представникам блоку «НЕ ТАК» (в грудні - 10%), 11% – Блоку Литвина (тоді як в грудні лише 1%), 10% Партії Регіонів (в грудні - 10%), 6% БЮТ (в грудні -11%), 5% СПУ (в грудні - 8%).

На УТ-1 та 1+1 - 60% та 61% синхрону належить політикам «Нашої України» (в грудні - 38%), на Інтері 60% синхрону – представникам Блоку «НЕ ТАК». На Новому каналі 62% синхрону мали представники Партії Регіонів.

Дещо зросла частка повідомлень від партій та блоків з 10% до 12,5%. Як і раніше, офіційні установи виступають основники джерелами новин та новинних приводів. Як завше більше всіх оцінюють та коментують події журналісти/канали (37%) та політики (34%). Навіть в період передвиборчої кампанії експертна думка та думка громадян, які в цей час перетворюються в виборців, складає відповідно лише 12% та 20% відсотків.

Отже, слід констатувати, що виборча кампанія суттєво понизила щойно досягнутий рівень журналістських стандартів, про що свідчить такий показник, як рівень збалансованості – подання двох точок зору на подію. Дані дослідження свідчать, що передвиборча кампанія в своєму піку не призвела до збільшення частки повідомлень з двома точками зору: з жовтня по лютий вона коливається в розмірах 16-18%. Слід зазначити, що в поданні двох точок зору є свої лідери і свої аутсайдери, так на каналі СТБ кожне третє повідомлення містило дві точки зору, тоді як на ICTV та 1+1 - лише кожне десяте (10%). При внутрішньополітичних подій цей важливий показник під час виборчої кампанії неухильно зменшувався: жовтень – 22%, листопад – 27%, грудень – 22%, лютий – 20%. Електронні медіа, які так ініціативно розпочинали передвиборчу кампанію, пропонуючи політикуму різноманітні інформаційні формати, в її апогеї стали слідувати політичним іміджам і стратегіям рекламних кампаній партій/блоків. В результаті ключовим показним стало те, що виборча кампанія не генерує внутрішньо політичних подій.

Ще однією важливою характеристикою нинішньою передвиборчої кампанії стало те, що, фактично, медіа ще раз проявили нездатність зберегти політичний нейтралітет в новинних телепрограмам: явні преференції і в увазі, і в доступі до ефіру, особливо на центральних каналах, отримують представники «Нашої України». Повідомлення та увага до явної опозиції (Партії Регіонів) й синхрону її представників превалює на регіональних телеканалах. Відбувається витиснення неявної опозиції (БЮТ) на периферію уваги.

АУП продовжує виконання проекту в березні 2006 року, коли відслідковування параметрів взаємовідносин влади та ЗМІ, нової комунікація між владою та суспільством стає особливо актуальним. Експертне середовище, представлене в проекту і надалі ставитиме за мету підтримувати „імунітет” громадськості проти невірної та упередженої інформації.

Академія української преси здійснює проект "Моніторинг політичних новин" (керівники проекту докт. соц. н. Наталія Костенко, докт. філол. н. Валерій Іванов). Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" та Посольства США в Україні.

Проект використовує метод контент-аналізу для оцінки стану і динаміки висвітлення політичних новин українськими телеканалами. Колектив проекту здійснив адаптацію методу контент-аналізу до українських реалій, розробив спеціальну комп’ютерну програму. Формалізоване наукове дослідження показує частоту представлення інформації і оцінює кількість часу, відведеного на політичні новини, інформацію про окремих політиків, інституції та події. Цей метод кількісно-якісного аналізу забезпечує об’єктивність і високу надійність результатів.

АУП використовує саме метод контент-аналізу, так як він має ряд значних переваг для виявлення рівня необ’єктивності у мас-медіа, а саме -

Виділяє центральний аспект контексту, що аналізується, через розгляд таких комунікативних засобів як текст та синхрон,

Дозволяє на проведення як кількісних, так і якісних операцій,

Забезпечує історичне розуміння подій через аналіз текстів,

Статистично аналізує закодовану форму тексту,

Надає можливість інтерпретації тексту експертами.

Під час контент-аналізу відбувається як первинна обробка даних так і їх експертна інтерпретація.

Що дозволяє на основі здійснення кількісно-якісний аналіз, представляти:

об’єктивні результатів щодо рівня представлення різних подій у віртуальній площині, тобто вивчення наскільки реальні події відбиваються у медіа-просторі;

реконструкцію задуму та мотивів комунікатора (від власників до топ-менеджменту) через дослідження оціночної складової медійних повідомлень.


Інформація про організацію

Академія Української Преси (AУП) є недержавною, громадською і незалежною організація, що була заснована у 2001 році з метою надання можливостей підвищення кваліфікації українським журналістам та прес-секретарям. В 2002- 2004 рр для Академії одним з пріоритетних напрямків діяльності став моніторинг рівня представлення українськими ЗМІ політичних, економічних та соціальних новин. Цей напрямок Академія розвиває спільно зі знаною науковою інституцією Інститутом соціології НАН України. Академія керується в своїй діяльності стандартами західних демократій, принципом свободи преси та вбачає свою місію в розвитку системи незалежних та демократичних медіа в Україні.

Моніторингові проекти Академії інтенсифікуються в період передвиборчих кампаній - в період, коли, як відомо, характеризуються підвищеним тиском на ЗМІ. АУП здійснювала моніторинг ЗМІ під час президентської кампанії 2004 року. Результати контент-аналізу політичних новин, політичної реклами провідних каналів українського телебачення та моніторингу регіональних ЗМІ представлялися на щомісячних прес-конференціях. Вони активно цитувалися як вітчизняними (від «Дзеркала тижня» до «Дня»), так і закордонними медіа (зокрема, «Волл стрит джорнел», радіо «Свобода» тощо). Крім того, висновки дослідження використовувалися Центральною виборчою комісією (вони були основою одної з прес-конференцій голови ЦВК, озвучені як вимоги до провідних каналів), різноманітними міжнародними структурами (наприклад, Представник ОБСЄ з питань свободи слова використав результати чергової хвилі конвент-аналізу як емпіричну базу у своїй доповіді про порушення демократичних стандартів діяльності медіа в Україні.

Результати контент-аналізу були також передані до Верховного Суду України та адвокатів сторін в процесі по визнанню недійсними другого туру виборів кандидата в Президенти України. На ці результати, також відбувалось посилання під час розгляду справи про другий тур виборів кандидата в Президенти України.

Основними результатами на рівні змін в редакційній політиці під час відслідковування президентської кампанії в стали: зафіксований прогрес в кількості повідомлень з вказівкою авторства, збільшення числа повідомлень з представленням двох та більше точок зору.

В цілому, моніторинг медіа, що проводиться АУП, став вагомим фактором нагляду громадськості за ходом та порушеннями у виборчій президентській кампанії 2004.