Тема підтвердження Верховним судом України рішення щодо повернення газу «Нафтогазом» компанії «РосУкрЕнерго»  стала однією з найрезонансніших серед інтернет-видань.  Розпочала «розкручуватися» новина в обід 24 листопада, після повідомлення на сайті «Дзеркала тижня». Тут і з'ясувалося, що на оголошенні рішення були присутні журналісти лише трьох ЗМІ: самого «Дзеркала тижня», ТВі та «Юрпрактики». Цікаво, чи дізнався б узагалі про це рішення широкий загал, якби не передруки іншими електронними виданнями інформації «Дзеркала тижня» (як варіант, могли дізнатися з повідомлення піар-служби РосУкрЕнерго? І чи подали б телеканали цю інформацію, якби не була вона вже розтиражована інтернетом?  Скільком ЗМІ нецікаве питання, ціна якого - десятки мільярдів гривень з держбюджету, еквівалент половини суми, закладеної як дефіцит бюджету-2011?

Моніторинг ефірів провідних телеканалів за 24 листопада дає такі дані:

Перший національний («Підсумки дня», 21:00) подав новину четвертою на сьомій хвилині ефіру,  заявивши подію реченням «Чергова поразка "Нафтогазу"». Ведуча Іванна Найда згадала кількість кубометрів, що підлягають поверненню,  та подала історію розгляду справи в судах: «Верховний Суд зобов'язав державну компанію повернути "РосУкрЕнерго" 12 мільярдів 100 тисяч кубометрів газу. Касацію "Нафтогазу" відхилили і підтвердили попереднє рішення судів нижчих інстанцій. Раніше київський районний та Апеляційний суди ухвалили рішення на користь "РосУкрЕнерго". Нагадаю, влітку Стокгольмський арбітражний трибунал зобов'язав "Нафтогаз України" повернути швейцарській компанії не лише той газ, який у неї забрали зі сховищ на початку 2009 року, а і сплатити штраф, також газом». Повідомлення зайняло 34 секунди ефіру. Головною ж новиною для Першого національного цього дня став візит до України Президента Ізраїлю.

Для 1+1 («ТСН», 19:30) новина про РосУкрЕнерго стала аж дванадцятою за важливістю - після пожежі, арешту, пограбування, водіїв-п'яниць, стрілянини через сімейну сварку, протестів на Майдані, президенту Ізраїлю, українських моряків-наркоторговців у Венесуелі та смерті чоловіка через порушення правил безпеки на полюванні. Новина заявлена дещо краще, ніж у Першого національного: «Україна в особі "Нафтогазу" мусить віддати компанії "Росукренерго" майже 12 мільярдів кубометрів газу» - тобто все ж таки сказано, що  віддаватиме держава, читай, платники податків. З подальшого повідомлення глядач дізнається, що «на початку 2009-го... за розпорядженням прем'єра Юлії Тимошенко "Нафтогаз" забрав із підземних сховищ країни 11 мільярдів кубометрів газу, що належав "Росукренерго". Після цього торгувати компанії стало нічим. "Росукренерго" звернулося в Стокгольмський арбітраж, щоб "Нафтогаз" повернув газ та пеню. А тим часом уряд врегулював процедуру митного оформлення газу ще 15 листопада і оприлюднив відповідну постанову на своєму веб-сайті». З новини глядачеві  має стати зрозумілим, хто винний у ситуації (Тимошенко), а хто працює ( нинішній уряд). У 1+1, втім, як і в решти каналів,  не було згадки про роль у питанні російського Газпрому, а також про заяви експертів, що насправді Україна мала великі шанси не програти у Стокгольмі. Новина зайняла 40 секунд на 30-й хвилині ефіру головного випуску новин «Плюсів».

Інтер («Подробности»,  20:00) подав новину шостою, приділивши їй 18 секунд. Протягом них ведуча Ольга Грицик встигла сказати наступне: «"Нефтегаз" обязан вернуть RosUkrEnergo изъятое топливо. Такое решение принял сегодня Верховный суд Украины, подтвердив тем самым вердикт Стокгольмского арбитражного суда. Кроме 11 миллиардов кубометров газа, компания должна передать истцу еще почти миллиард кубометров в качестве штрафа за нарушение условий контракта». Для тих глядачів, хто не в курсі форми власності «Нафтогазу», рішення суду залишилося підсумком боротьби нафтотрейдерів. 

СТБ («Вікна-новини», 22:00) взагалі не сказав нічого з приводу цього судового рішення.  Так само проігнорували тему журналісти програми «Вікна-новини», що вийшла цього дня о 18:00. Авторів підсумкового випуску більше цікавив Майдан, президент Ізраїлю, Геннадій Кернес та Людмила Гурченко.

Новий канал («Репортер», 19:00) теж промовчав, висвітливши натомість Майдан, податок на розкіш, відсудження біологічною матір'ю дитини в прийомних батьків, візит президента Ізраїлю, колекцію закарпатського робітника у 4000 автографів та фотополювання на Волині.

ICTV («Факти», 18:45) згадав про пожежу, пограбування, кримінальну справу щодо перекриття Хрещатику, президента Ізраїлю на заході фонду Пінчука, розробку Україною родовищ нафти в Сахарі, недоброякісну рибу, стан ремонту підводного човна «Запоріжжя» та намагання Вірменії себе рекламувати. Про суд не згадав. І в нічному випуску також.

Ведучий 5 каналу Ігор Татарчук («Час новин», 20:30) почав новину №5 фразою «НАК "Нафтогаз України" зобов'язаний повернути компанії "РосУкрЕнерго" 12 млрд кубометрів газу»  та зауважив, що «засідання відбувалося в закритому режиму для преси, оскільки розглянуті документи містять комерційну таємницю», забувши, втім, згадати, що оголошення рішення таки проходило у режимі відкритому. Прес-служба ВСУ, до речі, акредитувала знімальну групу ТВі на цей захід за зверненням безпосередньо в день події, хоча зазвичай просить звертатися принаймні за день, щоб мати час на погодження.

«События» о 19:00 на ТРК Україна були такими: українські туристи потрапили у ДТП в Єгипті, в Донецьку пограбували обмінник, Севастополь прощався із жертвами автокатастрофи, у Полтаві відбулася ніч палаючих квартир, депутати Херсонської облради на чолі з мером стали донорами для онкохворив («не взявши за свою роботу жодної копійки», наголошує ведучий Олександр Мозговий), «Мурка» та похоронний марш як подарок Геннадію Кернесу, ізраїльський президент допоможе нам з Євро-2012, підлодка, закриті переговори по Податковому кодексу та відкриті кримінальні справи проти підприємців (новина №10), відповідь Валуєва Кличку.  Про ВСУ та РУЕ не згадали.

Єдиним каналом, що мав відео з Верховного суду, був ТВі. У програмі «Сьогодні» ведуча Катерина Нестеренко заявила тему другою після Майдану словами «Україна остаточно програла олігархові Фірташу боротьбу за колосальний газовий ресурс». Канал показав власне відео оголошення рішення суддею та коротку ствердну відповідь представника РосУкрЕнерго щодо того, чи задоволена компанія рішенням. Представник «Нафтогазу» не подію не прокоментував.

«Детектор медіа» звернулася за коментарями до чотирьох каналів, які не подали новини про рішення ВСУ щодо РУЕ в день події:

Олексій Мустафін, керівник новин СТБ: «Наповненням випуску новин займається випусковий редактор. Саме він вирішує, чи ставити ту чи іншу новину. Отже, ця новина для нашого випускового є не цікавою. Особисто я вважаю цю новину цікавою, але не обов'язковою, щоб про неї говорити. Це просто чергове рішення великого процесу. Вчора були події з акцією підприємців. Це важливіше».

Михайло Шаманов, керівник новин Нового каналу: «Випуск наших новин займає всього 17 хвилин. І ми не можемо розповісти про все. Якщо ми цю новину не показали, то це не означає, що ми щось замовчуємо. Просто наші редактори вирішили не показувати глядачеві цю новину, бо вона не цікава».

Анна Остапчук, прес-служба ТРК «Україна»: «От службы новостей нашего телеканала я получила информацию о том, что интересующая Вас тема освещена в матери але, вышедшем 25 ноября в 17:00».

Юлія Бондаренко, прес-служба ICTV: «Це було свідоме рішення редакції. Того дня відбулося багато інших суспільно значущих подій. До того ж у одному з останніх випусків «Факти» висвітлювали рішення  Стокгольмського арбітражного суду щодо цього питання».

Проблема інформування про події такого роду має три аспекти.

По-перше, це якість системи зв'язків із пресою судової системи і відсутність практики виокремлення департаментами комунікацій судів певної інформації як суспільно важливої. Коли ВСУ в принципі ніколи не розсилає анонси; коли немає нормативного документу, який зобов'язував би його ділитися суспільно важливою інформацією оперативно і не лише шляхом розміщення  на своєму сайті серед великих масивів інших, суспільно не значущих даних - є всі шанси для ЗМІ пропустити щось важливе.

По-друге, питання професійної свідомості - за умови недосконалого інформування  про діяльність державних органів та поширеної практики замовчування невигідних фактів часто лише особиста зацікавленість, особлива прискіпливість та наполегливість журналіста дозволяє суспільству дізнатися про важливі для нього речі. Журналістів, яким не досить бути звичайними ретрансляторами готових меседжів, не так багато.

По-третє, питання цензури / самоцензури / самообмежень у рамках формату. Чи  канали, які не подали інформацію, про неї не знали, чи їхні власники висловили побажання промовчати? Чи справді журналістам щодня цікаво розповідати у перших сюжетах про чергову «чорнуху», чи «жовтушна політика» - це побажання власників, чи вже відбувається інформування за інерцією, сьогоднішні новини роблять за форматом вчорашніх, немає мети вдумуватися та самовдосконалюватись? Розбиратися у перипетіях політико-економічних процесів заскладно і занадто нудно, краще відстежувати трагедії?

24 листопада, висвітлюючи тему рішення ВСУ, жоден канал не підкреслив, що гроші на газ, що підлягає поверненню, фактично підуть з бюджету, адже Нафтогаз - дотована компанія та витратна стаття Держбюджету. Жоден не взяв коментаря у представників уряду з приводу того, звідки візьмуть гроші та якими витратами, закладеними в бюджеті, доведеться пожертвувати. Жоден не поцікавився, чи може рішення Верховного суду оскаржене у міжнародних судах, чи воно вже остаточне і веде за собою багатомільярдні втрати для бюджету. І жоден не спитав експертів щодо юридичної імовірності того, що український народ не платитиме панові Фірташу вдруге за той самий газ.

Для порівняння - ось як подав тему український «Коммерсантъ».

Ілюстрація - liga.net.