У попередньому випуску моніторингу розмовних радіостанцій ми аналізували 24 червня 2019 року. Цього разу експерт Сергій Рачинський послухав ефір «Радіо НВ» та «Українського радіо» протягом цілого дня 29 серпня. Це день, коли вперше зібралася на засідання Верховна Рада України дев’ятого скликання. Спираючись на комплексну методологію «Детектора медіа», аналізуємо якість контенту й дотримання стандартів.

«Радіо НВ» запропонувало перший випуск новин о 7-й ранку. Наступні два випуски ділили програму «Новий ранок» на три частини. Крім новин, усім, хто увімкнув радіо такої ранньої пори, були запропоновані два короткі сюжети рубрики «Напрямок — цивілізація» та один під рубрикою «Прості речі». Темою першої двохвилинки о 7:18, яка вийшла «в рамках державної кампанії інформування про євроатлантичну інтеграцію», була перспектива членства в НАТО. У «Простих речах» ішлося про те, що «з'єднувати разом аркуші паперу почали в XIII столітті».

До 10-ї години ранку в ефірі був той самий набір програм. Після 10-ї інформаційну програму «Напівранок» ділять на три фрагменти новини q сюжети коротких рубрик. У «Неочікуваних думках» цитували народного депутата Святослава Вакарчука. Той розмірковував щодо перспектив управління державами шляхом застосування штучного інтелекту, а в рубриці «Академія наук» слухачам розкрили секрет виготовлення мильних бульбашок.

О 12-й слухачам була запропонована ціла година новин. Після першої години дня разом із новинами пропонувалося шоу «На перспективу», в якому брала участь засновниця загальноосвітньої приватної школи Даша Малахова, відома в минулому ведуча кулінарного шоу.

Після 14-ї години на слухачів очікувало продовження марафону «Нова Рада — нова влада», який розпочався в інформаційних програмах раніше і був присвячений першому дню роботи Верховної Ради нового скликання. Марафону було присвячено більшу частину ефірного часу протягом дня і всього вечора. Близько 10-ї вечора в ефір вийшла програма «Новий вечір», до студії якої запросили Тараса Костанчука, командира штурмової групи батальйону «Донбас» у 2014 році, генерального продюсера художнього фільму «Іловайськ 2014. Батальйон “Донбас”». Саме 29 серпня в Україні розпочинався прокат цієї стрічки.

Ранок на «Українському радіо» о 6-й годині розпочався інформацією з Астрономічної обсерваторії Національного університету Тараса Шевченка про те, що світловий день триватиме 13 годин 44 хвилини.

Короткий випуск новин поєднав ситуацію з порятунком людей у Дрогобичі, де напередодні обвалився житловий будинок, та виверження вулкану в Італії й реєстрацію всіх 424 народних депутатів, обраних 21 липня на позачергових виборах. Після короткої розповіді про кар’єру дизайнера Apple Джонатана Айва, яка вийшла під рубрикою «Розширюємо світогляд», слухачам запропонували програму «Вдосвіта». За словами ведучих, вона «допоможе на хвилі драйву і позитиву… бути в курсі актуальних подій життя і світу, і України». Після такого вступу слухачам повідомили про тему програми: День пам’яті загиблих захисників України. У програмі йшлося про трагічні події наприкінці серпня 2014 року, «коли після запеклих боїв бійці сил Антитерористичної операції потрапили в оточення під Іловайськом, що в Донецькій області». У програмі також згадали про головну подію дня — початок роботи Верховної Ради. За півгодини в ефір вийшла програма «Аграрний щоденник». Після неї далі тривала програма «Вдосвіта».

О 7:30 слухачі познайомилися зі змістом російськомовної програми «Крымский вечер», яка вийшла в рубриці «Крим. Реалії». Ведучий разом із виконавчою директоркою українського центру екологічних ініціатив «Екодія» та науковим співробітником центру досліджень навколишнього середовища імені Гельмгольца з’ясовували, чи є докази, що температура на Землі зростає. І якщо вони є, то чи стала причиною змін клімату діяльність людства? Уважний слухач звернув увагу, що у програмі про Крим питання змін клімату обговорюються тому, що днями генеральний секретар ООН свою зустріч зі світовими лідерами у Франції, де він привертав їхню увагу до проблематики змін клімату, використав і для того, щоби «мобілізувати політичну волю для участі у саміті щодо Криму».

Між новинами в кількох коротких програмах «Українське радіо» знайомило слухачів із різноманітною інформацією — від досягнень сучасної авіації до результатів децентралізації та юридичних аспектів нарахування пенсій. Значна увага приділялася засіданню Верховної Ради.

Денний ефір «Українського радіо» розпочався о 13:00 прямою трансляцією пленарного засідання Верховної Ради. Вона переривалася випусками новин і програмою «Сьогодні вдень», яка була присвячена висновкам, яких дійшла Тимчасова слідча комісія з розслідування Іловайської трагедії.

У перерві прямої трансляції з 18:00 до 20:00 слухачам знову пропонувався широкий вибір тематичних програм. Із 20:00 відновилася трансляція пленарного засідання Верховної Ради, яка тривала майже до закінчення дня. Ефір завершила програма «Нічна вахта».

Новини

«Радіо НВ»

Вже в першому випуску новин слухачі дізналися про хід рятувальної операції та долю людей, які постраждали під час катастрофи у Дрогобичі, де в ніч на середу 28 серпня обвалився під’їзд житлового будинку. Ця трагічна подія визначила «альтернативну» головну новину, оновлення якої слухачі очікували протягом дня. В короткому випуску новин знайшлося місце для повідомлення про перше засідання ВР 9-го скликання, яке мало розпочатися цього дня, та про відеозвернення Володимира Гройсмана, який у фейсбуку попрощався з українцями, залишаючи посаду прем’єр-міністра. Завершили випуск цитуванням повідомлення офісу президента про його телефонну розмову з канцлером Німеччини та оцінкою перспектив футбольного клубу «Зоря» на продовження участі в турнірі ліги Європи.

В наступному випуску знову йшлося про новини політичного життя, зокрема ситуацію навколо зменшення чисельності комітету зі свободи слова, який очолив Нестор Шуфрич. Слухачі довідалися з цитати, що сам Шуфрич засмучений «зменшенням кількості членів Комітету у той час, коли відбуваються напади на журналістів». В ефірі також процитували повідомлення з сайту LB.ua щодо можливої кандидатки на посаду глави міністерства освіти і науки. Передбачення щодо кадрового рішення поширили неназвані «джерела».

Неназвані «джерела» американського видання Politico поширили версію про «затягування» адміністрацією президента США Дональда Трампа виділення 250 мільйонів доларів військової допомоги Україні. Про це слухачі «Радіо НВ» дізналися о 7:20 ранку. Остання новина стосувалася права на проведення чемпіонату Європи з бадмінтону у 2020 році, яке отримала Україна. Про це повідомив Національний олімпійський комітет.

Подальші новини цього ранку також мали своїм джерелом офіційні державні структури. З невідомих джерел найшло повідомлення про оскарження у Дніпропетровській області результатів електронного аукціону, на якому за півмільйона гривень продали бронзовий пам'ятник Леніну вагою 6 тонн. Серед новин опинилося також повідомлення про те, що «народні депутати, обрані на позачергових парламентських виборах, складуть присягу». Редактори новин познайомили аудиторію також із припущенням, що «сьогодні нардепи можуть проголосувати за нового прем'єр-міністра, а також може бути представлений склад нового Кабінету міністрів». Міжнародного масштабу випуску о 8-й ранку додали новини із Британії й Італії, отримані також із невідомих джерел. Ну й «наостанок — про спорт».

Практично всі випуски новин цього дня стосувалися того, що відбувалося з депутатами й іншими посадовцями. Джерела цих новин зазвичай не згадувалися або ж це були офіційні повідомлення пресслужб. Слухачів, схоже, вирішили здивувати: новини є, а журналістів немає. Ще одне враження дня: в Україні, схоже, живуть лише кілька сотень депутатів і кілька спортсменів. Із ними майже все й відбувається. Десь є ще «проросійські бойовики», які постійно порушують режим припинення вогню.

Серед повідомлень пресслужб, зібраних цього дня у випуски новин, було й таке, що мало практичну користь. О 10-й ранку в ефірі прозвучала новина про київський фунікулер, який о 12-й годині відновить свою роботу.

Ще до обіду слухачі дізналися про міжнародний Венеційський кінофестиваль, який «відкрився напередодні». «В конкурсній програмі цього року понад 20 стрічок», — стверджує ведуча, яка десь довідалася про це. Не всі, правда, погодяться, що на фестивалі покажуть серіал «Новий тато». Стрічка має назву «Новий Папа».

Ближче до полудня з’явилася інформація про відставку генпрокурора Луценка. «Ми будемо чекати на підтвердження цієї інформації», — додала ведуча. Важко пояснити, чому не можна було дочекатися підтвердження й тоді вже повідомляти про бажання пана Луценка змінити роботу.

Між новинами про долю міністра фінансів Оксани Маркарової (цього разу не міністерки, а міністра) й погрозами британських активістів опинилася новина про зростання в Україні «реальної зарплати». В цьому переконаний Держстат і саме повідомлення цієї установи цитує «Радіо НВ». Ні слова, правда, не говориться про те, що таке «реальна» зарплата й чим вона відрізняється від якоїсь іншої. Далі йдеться про «середню» зарплату і знову нічого про те, як її усереднюють.

Серед того, що обов’язково мали знати слухачі, на думку редакторів «Радіо НВ», опинилося повідомлення про те, як уявляє майбутнє людства китайський мільярдер Джек Ма. На міжнародній конференції він заявив, що люди в майбутньому зможуть працювати 12 годин на тиждень. Цей сюжет цілком міг би прикрасити тематичну програму, але йому немає місця серед новин. Жодної новини в тому, що думає про майбутнє Джек Ма, немає.

Під кінець дня все, що можна було записати в новини з того, що відбувалося із членами уряду й парламенту, вже було записано й оголошено в ефірі, а тому редакторам новин довелося використовувати в ролі новин їхню відсутність. Більше того, і їх довелося брати на інших ресурсах. Так, на «Українській правді» радійникам удалося довідатися, що «новообраний уряд сьогодні проведе перше засідання», «усі новопризначені члени Кабінету Міністрів поїхали у будівлю уряду» та найцікавіше: «які питання будуть розглядатися — невідомо».

«Українське радіо»

Новина про те, що «сонце зійде о 6-й годині 7 хвилин, а зайде о 19:51» та «світловий день триватиме 13 годин 44 хвилини» стала єдиною, яка на краще відрізняла ранковий ефір цієї радіостанції. Решта повідомлень, які вийшли під рубрикою «новини», як і минулого разу, були досить випадковим набором цитувань інших ЗМІ, офіційних повідомлень із владних структур та інформаційних зведень пресцентру штабу Операції об'єднаних сил. Новини про початок роботи першої сесії ВР та хроніка подій у Дрогобичі, де стався обвал під’їзду житлового будинку, остаточно видалили будь-які ознаки оригінальності з новинної картини, підготовленої «Українським радіо».

У ранніх випусках новин міжнародні події були представлені виверженням вулкану в Італії та онлайновою петицією проти припинення роботи парламенту Великої Британії, яка швидко набрала значну кількість голосів. Ні перша, ні друга новина не були винятковими подіями, які відрізнялися би масштабом, наслідками чи впливом на подальший хід подій у своїх країнах. В Італії напередодні домовилися про новий уряд і держава, таким чином, уникнула дострокових виборів. Із низки подій навколо Брекзиту цілком можна було вибрати більш резонансні події.

Важко пояснити чому серед новин ранку вийшло повідомлення про збій у роботі «сервісного продукту компанії Microsoft Оffice 365, який стався вчора». Програмні продукти від Microsoft популярні в усьому світі, але згаданий збій, ідеться в повідомленні, торкнувся виключно користувачів у Північній Америці та Західній Європі. Замість цієї новини цілком могла вийти значно цікавіша для слухачів в Україні новина про остаточне закриття адміністрацією Facebook популярної україномовної сторінки Mova, але її не було.

Наприкінці дня в ефірі «Українського радіо» у програмі «Нічна вахта» слухачів познайомили з добіркою «Топ 5 новин». Ось які новини були відібрані редакторами радіостанції:

12. нові призначення в перший день роботи нової Верховної Ради;
13. телефонна розмова канцлера Німеччини Ангели Меркель із президентом Росії Путіним. Обговорюючи українське питання, сторони погодили продовження підготовки до саміту в нормандському форматі з метою сприяння реалізації мінських домовленостей;
14. на підставі припущень, зроблених у статті Politico, Дональд Трамп «доручив своїй команді з національної безпеки переглянути програму фінансування системи безпеки в Україні»;
15. Віктор Медведчук подав позов до суду, яким вимагає заборонити розповсюдження книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Про це сам автор книги написав у фейсбуку;
16. в Україні дорожчає молоко. За повідомленням Асоціації виробників молока, ціни на молокопродукти «зростуть до кінця року на 3–5 %».

Аналізуючи цей вибір новин як головних, важко зрозуміти критерії, за якими це зроблено. Чому ці події стали головними для української аудиторії, на думку редакторів радіостанції?

Призначення під час роботи Верховної Ради — це рутинна робота депутатів. Чи були серед призначень сенсаційні, такі, що здавалися неймовірними, які стали наслідком політичного протистояння, масово підтримані чи, навпаки, не підтримані виборцями? Ні. Це просто офіціоз, який знаходить своє місце у порядку денному ЗМІ, але жодним чином не є «топовою» новиною.

Телефонна розмова Меркель і Путіна далеко не перша. Вона не визначила нічого, що було б важливим для України. Політики займаються своєю роботою, а це жодним чином не новина взагалі. У новинах це повідомлення може опинитися хіба що в Росії, де ревниво рахують всі випадки контактів Путіна з лідерами Європи.

Щоби зробити новину з того, про що пише автор статті в політичному американському виданні, такому як Politico, замало просто цитувати окремі абзаци. Важливо розуміти весь контекст події, про яку йдеться. Для ЗМІ України це практично неможливо, а отже немає жодного сенсу поширювати «чутки» й версії, висловлені авторами, які можуть бути політично заангажованими й висловлювати свою суб’єктивну думку. Необхідно чекати офіційних повідомлень.

Подання судового позову одіозним політиком до відомого журналіста є радше формою рекламної діяльності першого. Новиною може стати вирок суду, а до цього тут дуже далеко.

Ну а остання «новина» є просто відвертим порушенням стандартів журналістики. Починати новину з констатації, що «в Україні дорожчає молоко», а потім додавати, що йдеться про «кінець року», а рівень зростання цін визначається як 3–5 %, тобто з розбіжністю в майже два рази, в умовах, коли в магазинах протягом останніх місяців окремі ціни виросли на десятки відсотків, означає штучно перетворювати хитку гіпотезу на резонансне ствердження.

Авторські програми

«Українське радіо»

Більша частина денного та вечірнього ефіру того дня була віддана прямій трансляції засідання Верховної Ради, отже на решту програм залишилося обмаль часу. Ми зупинилися на регулярній програмі, яка виходить пізно ввечері й має назву «Нічна вахта». У короткому описі цієї програми на сайті «Українського радіо» читаємо: «Нестандартний погляд на підсумки дня та експертний аналіз того, що буде завтра». Отже, ця програма пропонує традиційний «підсумок дня», тобто належить до формату, який так цінують радіослухачі. Це причина для того, щоби пізно ввечері, після робочого дня, включити саме цю радіостанцію. Програма виходить в ефір трьома частинами між 23-ю годиною й північчю. У програми двоє ведучих: Марта Мольфар і Сергій Смальчук. Перша частина програми 29 серпня була присвячена п’яти головним новинам дня. Ми проаналізували їх вище.

Темою другої частини став перший день роботи новообраної Верховної Ради, який розпочався з урочистого засідання ще о 10-й ранку. Розмова у студії розпочалася із представлення гостя програми: «Наш гість — це молодий експерт, молодий політик і його звуть Сергій Биков, він політолог». Виглядало так, що саме поєднання в одній особі гостя політика, політолога і просто експерта, на думку авторів програми, мало забезпечити той самий «нестандартний погляд», обіцяний слухачам. Жодної іншої інформації щодо сфери діяльності й кола професійних інтересів гостя не пролунало. Глядачам, на відміну від ведучих, було складно зрозуміти, чого очікувати від гостя, що саме визначатиме рівень аналізу — суперечливе поєднання гостем діяльності політика й політолога чи його молодість.

На початку розмови ведуча протестувала потенційну глибину «нестандартного погляду» запрошеного гостя. Вона запитала, чи уважно стежив гість «за подіями в парламенті сьогодні». «Були в курсі?» — уточнила вона. «Наскільки це можливо», — такою була відповідь експерта.

Перш ніж перейти до запитань, ведуча поділилася відчуттям, що виступ президента Зеленського із трибуни ВР нагадав їй, як вона сама вела колись різні заходи та корпоративи. «Я відчуваю, колегу по колишній справі», — зізналася ведуча й запропонувала гостю привітатися з аудиторією. Секундою потому виявилося, що й перше запитання вона поставить саме аудиторії: «Ви, саме ви, чи задоволені ви першими призначенням та чи вірите ви в їхню ефективність і які, взагалі, ваші враження від першого дня нової Ради?»

Із тим самим питанням ведуча звернулася до гостя. Перше й останнє, на що звернув увагу експерт, аналізуючи перший день роботи народних депутатів, були «рекорди»: «жодного разу так швидко не призначали Кабінет Міністрів» та «жодного разу в Україні не було в парламенті більшості з однієї фракції». Далі експерт поділився своїм баченням «надвеликої», «надпотужної» місії президента. За словами експерта, вона полягає в тому, щоби «взяти усю цю велику і надпотужну фракцію у їжакові рукавиці і не дозволити новим обличчям активно висловлювати свої … думки, які можуть не тільки грати проти президента, і проти… партії “Слуга народу”, а зрештою і порушувати дисципліну». Молодий політик поділився своїм баченням перших кроків президента. «Це перш за все скасування депутатської недоторканності, тотальне і цілковите».

Не очікуючи запитань від двох ведучих, політолог та експерт поставив запитання сам собі. «Для чого це потрібно? Можна себе видавати гімназистками і думати: це для того, щоб зрівняти всіх перед народом. Насправді це повна нісенітниця. Це необхідно, перш за все, для того, щоб можна було законно прослуховувати народних депутатів. Зараз це робиться незаконно. Тобто, після того, як депутатська недоторканність буде скасована, прослуховувати народних депутатів можна буде одразу за санкцією слідчого судді без голосування Верховної Ради». На згадку про «гімназисток» ведуча відповіла іронічним зауваженням: «Це дуже багато чого змінить, коли ми дізнаємося, про що вони там розмовляють». Але політолог Сергій Биков демонстрував несподівану для молодого політика обізнаність у відносинах президента й парламенту: «А хто вам сказав, що ми про це дізнаємося? Це буде використовуватись винятково для політичного та кримінального шантажу народних депутатів».

Не зіткнувшись зі спробами повернути розмову ближче до заявленої теми, гість студії продовжив розвиток своєї версії теорії змови у владі: «Люди про це не дізнаються... Навіщо вчительці історії України, там, у моїй улюбленій 117-й гімназії… знати про те, скільки заплатили за пост міністра охорони здоров'я, умовно кажучи. Чи навіщо їй знати…» Питання ведучої «а скільки це може бути?», яке, можливо, змусило слухачів підсісти ближче до приймачів, залишилося без відповіді. Отже слухачі не дізналися, скільки і куди треба платити за посаду міністра.

Сергій Биков, нагадавши, що «припущення» мають бути аргументованими, згадав і про «заслуги» попереднього президента Петра Порошенка. Уявивши себе на посаді його наступника, Биков познайомив слухачів із тим, що необхідно робити. «Необхідно розширювати імперативний мандат. Що таке імперативний мандат? Якщо народний депутат… голосує не так, як вирішила фракція, або якщо він висловлюється… проти ідей фракції і ідей партії, відповідно він висловлюється проти рішень виборців цієї партії, які привели цього народного депутата…».

«До влади?» — зробила спробу наблизити висновок ведуча. «Не до влади… до стін Верховної Ради», — була відповідь. Молодий політик уже поступився словом молодому політологу, який мав свою версію політичної конфігурації влади. «Нам необхідно відійти від того, що народні депутати це...влада, жителі, які є… вершителями доль», — розвивав свою думку Биков. «Ні, це не так. Це досить умовно», — додав він.

«Коли ми маємо однопартійну більшість... ми маємо Кабінет Міністрів Володимира Зеленського», — далі знайомив присутніх зі своїм розумінням ситуації Биков. Ведучий Сергій Смальчук випередив гостя із висновком: «Ми, по суті, маємо президентську республіку». «Де-факто ми переходимо до формату президентської республіки... певні засади, засадничі моменти, вони більше дотичні саме до президентської або навіть до суперпрезидентської республіки», — додав до висновку ведучого експертної глибини Биков.

Втративши надію на те, щоб дізнатися враження гостя від першого дня роботи нового парламенту, ведучі на певний час заглибилися в обговорення специфіки використання в парламентській практиці «шантажу» та загроз перетворення недоторканності на «пшик».

Молодий політолог Биков знову віддав слово молодому політику Бикову: «... Я наполягаю, що необхідно ухвалювати окремий закон про опозицію». Свою програму політичних перетворень політик Биков завершив висновком, що «у перспективі 5–10 років... необхідно загнати народних депутатів у рамки, у жорсткі рамки».

Хвилювання ведучої, про яке вона говорила на початку програми, знову проявилося в її пропозиції гостю «пояснити слухачам, що таке імперативний мандат». Гість, незважаючи на те, що останні кілька хвилин саме це й пояснював, охоче повернувся до теми, яка його глибоко захопила і як політика, і як політолога. «Це те, що я пояснював, — терпляче розпочав він іще одну спробу. — Коли політична сила, яка має свою фракцію у... Верховній Раді може, через дії народного депутата проти цієї партії, виключити його з лав парламенту».

Після спогадів Бикова про спілкування з керівниками «Опозиційного блоку», під час якого він, за його ж словами, пояснював народним депутатам, коли «їм хана» та за яких умов їх «помножать на нуль», а також як депутати, що здали мандати, «розітруть» їх на майбутніх виборах, ведуча вирішила нагадати, що гостем програми є політолог. Саме як у політолога, ведучі поцікавилися думкою Бикова щодо пропозиції скоротити кількість депутатів із 450 до 300. «Для чого це “Слузі народу”— це популізм чи щире бажання скоротити витрати держави на людей, які, на думку багатьох українців, просто просиджують там штани?» — уточнили ведучі.

Відповідь Бикова не була обтяжена політологічною термінологією. Він назвав «тотальними бредом» бажання «огульно змінювати кількість народних депутатів» і пояснив, що кількість народних депутатів напряму залежить від кількості населення, отже необхідно провести перепис населення. «Якщо ми говоримо про скорочення фінансування і витрат державного бюджету на Верховну Раду, — продовжив політолог Биков, — то левова частка грошей витрачається не на фінансування окремого народного депутата, а витрачається на фінансування апарату Верховної Ради». Таким чином, «великий штат людей не скоротиться суттєво», якщо кількість народних депутатів зменшити з 450 до 300. Після такої аргументації ведуча визначила плани скорочення як «популізм». «Це не популізм, це бред», — уточнив політолог.

Згадка про «бред» у політиці несподівано привела співрозмовників, які зібралися обговорити перший робочий день новообраного складу ВР, до спогадів про пропозицій Юлії Тимошенко щодо автоматичного призначення прем’єр-міністром лідера партії, яка перемогла на виборах. Ця ідея, за словами Бикова, є «одним із наріжних каменів нового курсу України і того проекту нової народної Конституції», до розробки якої «я також мав стосунок».

Останні слова спрацювали як сигнал до того, щоби згадати про слухачів. «У нас тут просто розривається телефон, він вже почервонів, давайте надамо можливість нашим слухачам теж долучитися», — наполягла ведуча.

Перша і єдина можливість «долучитися» була надана Катерині з Одеси. Вона повідомила, що разом із рідними і близькими уважно стежить за перебігом сесії. «Ми всі дуже раді і віримо в ефективну працю нашого президента і його команди», — додала вона. Продовжила Катерина проханням до радіо «включити нам сесію». «Ми хочемо слухати пряме включення, а не ваших коментаторів отих, продажних, в студії, яких ви завжди призиваєте, ми хочемо сесію слухать», — безапеляційно заявила слухачка на адресу ведучих. Завершила вона словами, які, мабуть, не очікував почути гість програми: «Ми самі вмієм комєнтіровать хорошо. І розуміємо, ми не дурні. Ми не хочемо чути чиїсь коментарі, ми свої виводи робимо. До побачення».

Молодий політолог уже не мав шансу відреагувати на почуте від слухачки з Одеси. Ведуча подякувала Катерині й передала слово парламентському кореспонденту Віталію Науменку. О пів на дванадцяту ночі він повідомив, що «у Верховній Раді відбулася надзвичайно важлива подія», а саме, як висловився журналіст, «бастіон, який досі вважався непідкорюваним, у вигляді посади Генпрокурора Юрія Луценка, таки впав». Саме такі слова обрав Віталій, щоби повідомити про звільнення Юрія Луценка з посади Генпрокурора, а потім познайомив слухачів із деталями призначення на цю посаду Руслана Рябошапки.

До теми Луценка перейшли учасники програми «Нічна вахта» у третій частині програми. Реагуючи на слова ведучого щодо планів реформування Генпрокуратури, Сергій Биков поділився своїм спостереженням щодо функцій цього органу. «Генеральна прокуратура, якщо ми беремо традиційно європейську Генеральну прокуратуру, — розповів він, — займається винятково двома речами...вона займається тільки державними обвинуваченнями, перше, і друге — наданням безоплатних адвокатських послуг підозрюваним та обвинувачуваним». Проте ведучі не підтримали бажання гостя студії обговорювати відмінності між традиційно європейською і традиційно українською прокуратурами. «Сергію, ким замінити звільнених людей? У нас є достатньо кадрів?» — повернулися ведучі до новини про звільнення Луценка. Зійшлися на тому, що «необхідно проводити конкурси», а «колишні співробітники Генеральної прокуратури точно не мають там залишитись». «Фахівців дійсно мало», а отже, за словами Бикова, «представники середньої чи низової ланки… мають зберігати свої посади, вони зазвичай не долучені до якихось корупційних оборудок».

Більше на «тему Луценка» цікавих думок не знайшлося і ведуча звернулася до слухачів, тим більше, що, за її словами, «є дуже багато дзвінків, зараз будемо їх приймати». Вона також звернулася до тих, хто цієї пізньої пори набирав номер студії «Українського радіо», із проханням: «будь ласка, не будьте як Катерина з Одеси». «Коли ми приходимо на балет, ми ж не вимагаємо, щоб нам показували оперу і щоб співали замість того, щоб танцювати на сцені», — переконливо обґрунтувала ведуча свій заклик «поважати один одного». Вона попросила телефонувати «тільки якщо у вас є що сказати по темі або запитати нашого гостя», окремо подякувавши тим, хто пише на вайбер.

«По темі» було що сказати Олександру з Луганської області. Він почав з уточнення: «только факти» — і зробив відчайдушну спробу засвідчити компетентність «цієї Ради», незважаючи на те, що їх, за його ж словами, ніхто не «готовив» і вони всі «неумьохи», а також на наявність серед них весільного фотографа. Далі він поцікавився, чому «у нашого ворога, да, у Росії, 150 мільйонів населення і теж 450 депутатів». Запропонувавши «ділити на шість» для розрахунку кількість депутатів, Олександр висловив сумнів у щирості позиції гостя студії: «Він радіє, що все так хорошо, чи злорадствує?»

Сергій Биков був змушений пояснити свої настрої. «Я, навпаки, не тільки не злорадствую, мені, навпаки, подобаються ті процеси, які зараз відбуваються, і я прихильник того, щоб парламентаризм розвивався. І демократія розвивалася», — запевнили слухача з Луганщини молодий політолог і політик в одній особі.

Наступним був дзвінок також із Луганської області. Сергій російською мовою висловив сумнів у необхідності працювати у перший день до самого ранку. Йому це здається «показухою». Сумнівним, на думку слухача, було і рішення залишити на посаді міністра Арсена Авакова. Чи не є всі ці дії, розмірковував слухач, підготовкою «диктаторської машини», якою може скористатися той, хто замінить Зеленського на посаді президента, коли того «приберуть»?

Ведуча додала, що робота «до ранку» виглядала підозрілою ще одному слухачеві, який надіслав повідомлення. Той був переконаний, що «безглузді, антинародні і протиправні рішення» ухвалювалися саме вночі. Прокоментував ці побоювання Биков. На його думку, тривалий робочий день був необхідний, щоби прискорити «процес скасування депутатської недоторканності», який, якщо не ухвалити зараз необхідні рішення, «буде розтягнутий ще щонайменше на 3-4 місяці додатково». В той же час Биков визнав, що не може пояснити необхідність проведення негайного засідання Кабінету Міністрів. На його думку, це може бути пов’язано із запланованою місією Міжнародного валютного фонду.

Наступний слухач Богдан поцікавився, чому в новому уряді залишилися двоє людей зі старого складу уряду. Биков пояснив такий вибір тим, що Оксана Маркарова, міністр фінансів, проводила останні консультації з МВФ щодо можливої реструктуризації українського боргу. Їй потрібні були гарантії, що вона залишається в уряді. «З приводу Арсена Борисовича ситуація трошки інша», — продовжував гість студії. Його посада в новому уряді — це визнання того, що він «ефективно провів вибори як керівник Міністерства внутрішніх справ, тобто у нас вперше в історії України правоохоронці не втручались у виборчий процес». Биков також відкинув будь-які натяки на «токсичність» фігури Авакова. «Геть з тією токсичністю, все, вибори закінчились, про токсичність ми забуваємо», — заявив політолог.

Від фігури Авакова співрозмовники перейшли до інформації, яка була поширена цього дня у ЗМІ й соціальних мережах. Ішлося про фотографію із планшета депутатки від «Слуги народу» Лізи Богуцької. На фото можна було прочитати про те, що «Порошенко готовит переворот и очень серьезно готовит». А сигналом для початку «путчу» мала бути відставка Авакова. На думку гостя студії, «це може бути просто спланована спецоперація». І фото, й поширення цієї «новини» зроблені з тим, щоб «ми з вами зараз це обговорювали».

На закінчення програми «Нічна варта» ведуча попросила Бикова сказати «щось обнадійливе», бо під кінець програми у студії нарахували лише два отриманих від слухачів повідомлення «на підтримку Верховної Ради дев'ятого скликання і Зеленського», тоді як у більше ніж двадцяти п'яти повідомленнях «люди обурювалися тим, що відбувається зараз, призначеннями і таке інше». «А чого ви чекали, вибачте? А чому ви дивуєтесь?» Такою була «обнадійлива» відповідь.

«Радіо НВ»

На «Радіо НВ» нашим вибором стала програма «Нова рада — нова влада», яка вийшла в ефір о 16-й годині. Гостем ефіру програми був народний депутат Верховної Ради восьмого скликання від партії Ляшка Ігор Попов. Розмова була розділена на дві частини випуском новин.

Ведучий Михайло Шаманов розпочав із того, що визначив тему розмови: «про нову Верховну раду, про її можливості, виклики, завдання і про її побоювання також» та представив гостя.

На початку розмови ведучий поцікавився перспективою ухвалення законопроекту про запровадження «сенсорної кнопки». «Боротьба з кнопкодавством шляхом впровадження сенсорної кнопки — серед перших завдань, які поставив собі новий склад парламенту. “Наскільки швидко вони можуть… ухвалити цей законопроект”», — поцікавився ведучий у депутата попереднього скликання, під час роботи якого проблему «кнопкодавства» широко обговорювали у ЗМІ, зокрема в численних телевізійних токшоу.

Ігор Попов підтвердив, що «спочатку були заяви про те, що дійсно боротьба з кнопкодавством буде першим пріоритетом». Але потім, пояснив депутат, почалося гальмування у процесі запровадження сенсорної кнопки. «Спочатку була інформаційна компанія, що це неправильна кнопка», — пояснив він. Пізніше через «директиви Державного бюро розслідування» відмовилися від тестування кнопки. «Сказали: ніхто нічого тестувати не буде. Не можна користуватися сенсорною кнопкою», — пояснив Попов і назвав такий стан речей «тривожним симптомом», а далі висловив свою версію того, чому це сталося. На думку колишнього народного депутата, оскільки під час голосування за скасування недоторканності голосів може не вистачити, то «треба буде трохи кнопкодавити». «Ніхто вам не дасть впроваджувати сенсорну кнопку... але цього ж ніхто не скаже», — зробив висновок Ігор Попов.

Гість студії пояснив, що для того, щоб бути впевненими, що депутати не будуть кнопкодавити, «варто було запровадити сенсорні кнопки». Він додав, що «наше скликання до цього так і не дійшло, тому що не було коаліції, не вистачало голосів». Попов наголосив, що «сам ні разу нікому картку не віддавав і нікому не тиснув на кнопку». «І цим трошки пишаюсь», — додав він. Відповідальності за колег по фракції, які кнопкодавили аж гай шумів, він на себе не брав.

Гість студії також розповів, що кнопка вже встановлена: «вона працює, вона світиться». Але насправді ця кнопка не є «сенсорною» й не реагує на відбиток пальця, вона лише містить інфрачервоний датчик. «Це просто однією рукою ти натискаєш зелену чи червону кнопку, а другою в цей час маєш тримати свій інфрачервоний датчик. Таким чином обидві руки зайняті і не можна бігати по ряду і натискати кнопки», — розповів Попов.

З’ясувавши деталі технології боротьби із кнопкодавством, співрозмовники перейшли до іншої теми, про яку багато говорять: скорочення кількості депутатів. Ведучий нагадав, що «Руслан Стефанчук, який тоді був представником президента у Верховній Раді, повідомляв, що кількість народних депутатів необхідно зменшити через скорочення населення України. Йшлося тоді про скорочення з 450 до 300 депутатів». Ведучий також повідомив, що ухвалений в липні виборчий кодекс передбачає введення на виборах у ВР пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками та зміни виборчої системи на місцевих виборах.

Попов назвав скорочення кількості депутатів «старою популістичною ідеєю». «Населення думає, що це буде різке скорочення бюджетних витрат. Насправді не буде», — сказав він. Виборчий кодекс гість назвав «неідеальним», але радить президенту підписати його. «Тому що непідписання, знову ж таки, стане тривожним сигналом», — вважає гість. «Щодо місцевих виборів там взагалі треба все переробляти», — наголосив Попов. Він пояснює це тим, що «кодекс був написаний давно» і «взагалі не враховує наявність об'єднаних територіальних громад».

Наступним співрозмовники обговорили питання щодо голосування за посади першого заступника і заступника голови ВР. «Чи можуть вони якось впливати на те, що буде в Раді відбуватися?» —запитав ведучий. На думку гостя студії, «це більше символічно». Він розглядає ці посади як «додатковий майданчик для піару», які не несуть «якусь реальну владу». У той же час Попов підтримує ідею надання цих посад представникам опозиції. Це «західно-ліберальна традиція», вважає колишній депутат. За його словами, в політології йде спір між популістами й лібералами щодо того, чи можлива опозиція, коли до влади приходить популістська партія, яка «представляє інтереси всіх виборців». З точки зору «європейських лібералів», будь-яка політична меншість «має право бути почутою і представленою».

Гість студії познайомив слухачів із механізмом розподілу посад у ВР. Раніше, стверджує Попов, «завжди ділилося як в казино». «Голова Верховної Ради десять фішок, перший віцеспікер п'ять фішок, голова бюджетного комітету п'ять фішок. Другий віцеспікер — три фішки... голови комітетів по одній. Потім порахували, в кого скільки голосів, капелюх, мало не тягнули хто вибирає собі лот», — поділився своїми спостереженнями колишній народний депутат.

З’ясувавши, що з регламенту Верховної Ради «повикидали» положення про права меншості, зокрема, про «коаліцію меншості», співрозмовники перейшли до резонансної теми недоторканності депутатів. Попов нагадав, що «перед виборами всі обіцяють скасування депутатської недоторканності». На його переконання, «ті, хто при владі, ті, хто мають посаду президента... завжди дуже хочуть скасування депутатської недоторканності». Їм це потрібно, щоб отримати можливість «офіційно прослуховувати депутата», з тим щоб «мати більше важелів тиску». Зараз, переконаний гість студії, депутатів прослуховують «неофіційно». Після скасування недоторканності прослуховування можна буде використовувати як доказ у суді, а не лише для шантажу, пояснив колишній депутат. Саме тому, вважає Попов, опозиція завжди виступає проти скасування недоторканності.

Співрозмовники погодилися, що президент Зеленський вніс до ВР проект закону, в якому йдеться про додаткові підстави для дострокового припинення повноважень народного депутата з двох причин. «Перш за все, це… популярна серед виборців ідея», — переконаний Попов. Він назвав чистим популізмом право фракції «забрати мандат у депутата за “відхилення” від генеральної лінії». Другою причиною Попов вважає той факт, що «це механізм контролю». На його думку, «такий механізм контролю… треба “продавлювати” дуже швидко… поки депутати не зрозуміли, що це позбавляє їх свободи висловлювання і свободи рішень».

Після перерви темою розмови став імпічмент президента. Попов закликав дочекатися тексту закону, але, на його переконання, «тривогу викликає те, що президент Зеленський не підписав закон про тимчасові слідчі комісії, який прийняла Верховна Рада восьмого скликання». «Вони цей законопроєкт загубили. Десь там пацюки з'їли, кудись воно пропало», — додав Попов, який вважає, що нова версія закону матиме складнішу процедуру імпічменту.

Ближче до завершення програми ведучий згадав про те, що в редакції протягом дня отримують багато дзвінків, у яких люди порушують дуже різноманітні питання, від ринку землі до надзвичайно дрібних проблем, рівня ЖЕКу. У зв’язку з цим до гостя студії виникло питання: чи не забагато в людей очікувань від нової влади? «Вони можуть ухвалювати величезну кількість законів. Наскільки вони будуть якісними? І головне наскільки будуть виконувати ці закони?» — поцікавився ведучий у гостя програми.

Відповідаючи, Попов сказав, що «наша Верховна Рада багато чого заборгувала, і останні місяці вона працювала, як на мене, вкрай неефективно, і тому її дострокове припинення повноважень було логічним». Тепер, на його переконання, «нова влада має “картбланш”, вона має ідеальну структуру, ідеальну машину для ухвалення рішень, але поки що я ще не бачу тієї машини, яка буде розробляти ці рішення». «Забагато нових облич», — вважає колишній народний депутат. «Я думаю, що треба буде залучати і діючі аналітичні центри, і кращих світових практиків», — сказав Попов. «І головне, я б їм радив не поспішати», — додав гість програми. «Дуже важливі є дебати з опозицією, з експертами, в студіях, такій, як ваша», — зауважив Попов.

Мабуть, згадавши стару приказку, що будь-яка розмова, кінець кінцем, розмова про гроші, ведучий запропонував поговорити і про «матеріальне забезпечення депутатів». Попов виявився «прихильником того, щоб незначним чином підвищити зарплату». Він пояснив це тим, що депутати тоді не будуть «ганятися за дрібними підробітками». «Не секрет, що навколо Ради труться купа підозрілих типів, які пропонують якісь невеличкі гроші за якісь стрьомні листи і теми», — поділився своїми спостереженнями колишній народний депутат і також висловився за те, щоб «провести монетизацію тих пільг, які є» у депутатів. «Навіщо розбивати: оце зарплата, це депутатські, це транспортні, це тобі за квартиру… давайте все це монетизуємо, даватимемо просто на руки, а дальше крутись уже як хочеш. Теж саме стосується транспортного забезпечення, автобази, відомчої поліклініки».

Далі увагу ведучого привернули події під ВР, де протестували проти призначення Арсена Авакова міністром у новому уряді. «Незрозуміло, навіщо Зеленському Аваков, — сказав ведучий. — Зеленський і його команда цього не пояснюють». Попов у відповідь нагадав про недавню подію, коли «один із засобів масової інформації сфотографував з балкона листування однієї з обраних депутатів “Слуги народу”». «Я не розумію, чого їх в тому Трускавці вчили п'ять днів, якщо їх не навчили ховатися під балконом, коли ти ведеш стрьомне листування», — не приховував свого здивування колишній народний депутат.

«Листування, де було написано, що треба залишити Авакова, інакше Порох нападе» Попов порівняв із гаслом попередників, де йшлося про те, що «Путін нападе». «Тобто Порошенко влаштує путч і саме тому треба прийняти ряд непопулярних рішень», — пояснив Попов і додав, що, на його переконання, вибір Авакова обумовлено тим, що «вирішальне слово міністра було при тому, що двоє виборів у нас пройшли чесно і прозоро». Він нікому не «допомагав перемогти», переконаний Попов.

Згадали співрозмовники й долю міністра охорони здоров’я. Ведучий нагадав, що часто лунає думка, «що краще б Супрун залишили міністром охорони здоров'я, ніж Авакова міністром внутрішніх справ». На переконання Попова, який «знає особисто» Зоряну Скалецьку, «вона давно працює в усіх цих колегіях, громадських радах, експертних групах при Міністерстві охорони здоров'я, вона дійсно розбирається в цій реформі, знає, що з цим робити і, я думаю, вона буде готова проводити навіть непопулярні, якісь болісні кроки». Підсумовуючи обговорення кандидатів на посади в уряді, Попов зробив висновок, що «у нової влади коротка лава запасних».

Серед проблем нової влади у студії згадали ще одну. На думку ведучого, «є велике питання щодо монолітності фракції “Слуги народу”». Він поцікавився, яким чином президент буде намагатися цю монолітність зберегти. «В куток будуть ставити?» — пожартував Попов і додав, що зарплатою карати незаконно і «це не працює для більшості».

Завершуючи розмову, ведучий поцікавився «особистими очікуваннями» гостя «як громадянина» від нової Верховної Ради. У Попова вони оптимістичні, «як і у більшості суспільства». «Хоча ризики є, ризики є по впливу олігархів, є ризики по впливу транснаціональних олігархів. Всі вже з'їхались, всі сьогодні в Києві», — поділився своїми думками колишній депутат. «Богатирьова не просто так прилетіла», — додав гість студії, який вважає, що вона буде впливати на те, «хто буде на посадах в Міністерстві охорони здоров'я».

Говорить Верховна Рада

Темою дня на обох радіостанціях став початок роботи Верховної Ради дев’ятого скликання. Робочий день депутатів виявився незвично тривалим, а тому практично весь ефірний час 29 серпня і на «Радіо НВ», й на «Українському радіо» було віддано трансляціям із зали засідань. Про те, що відбувалося під куполом Верховної Ради, згадували ведучі різних програм, про події в залі засідань йшлося і у випусках новин. На обох радіостанціях того дня виходили спеціальні програми, темою яких було висвітлення подій першого дня роботи нового скликання. Фактично обидві радіостанції перетворилися на офіційне радіо ВР. Решті подій цього дня приділялася дуже обмежена увага. Підхід до висвітлення «події дня» на радіостанціях суттєво відрізнявся.

На «Радіо НВ» перший день роботи Верховної Ради висвітлювався у форматі марафону. Події в парламенті коментували спеціальні кореспонденти на місці подій, ведучі в студії, запрошені експерти і фахівці. Протягом дня відбувалися прямі включення із зали засідань, коли слухачі могли стежити за подіями і слухати виступи народних депутатів. Прямі включення супроводжували коментарі ведучих і запрошених експертів.

Суспільний мовник також приділив головну увагу протягом всього дня подіям і новинам із ВР. Значну частину ефірного часу радіостанція виділила на прямі включення із зали засідань. Вони йшли в режимі live, тобто з мінімальними або зовсім без додаткового включення коментаторів чи інших учасників ефіру зі студії. Радіостанція запропонувала своїм слухачам можливість відчути «ефект присутності», який мало відрізнявся від прямих трансляцій на телебаченні. Прямі включення переривалися лише короткими випусками новин і тематичних програм.

Враження й висновки

День 29 серпня — простий і водночас складний для аналізу. Простий, бо ефір практично весь день був присвячений одній події — засіданню парламенту. Складний — із тієї самої причини. Обидві радіостанції радикально скоротили обсяги своїх традиційних програм, а більшість випусків новин протягом дня повідомляли лише те, що стало відомо в залі засідань ВР. Слухач, який цього дня включив би свою радіостанцію, почув би, скоріше за все, виступи із трибуни керівників Верховної Ради і народних депутатів.

Цікаво, що в ефірі однієї із програм «Українського радіо» слухачка з Одеси висловила побажання слухати саме пряму трансляцію з парламенту без жодних коментарів. Таке ставлення до участі у програмах експертів і коментаторів є важливим симптомом ситуації, яка склалася на українському розмовному радіо.

Перш ніж запросити в ефір експерта, політика чи коментатора, редакція має чітко уявляти собі, що саме принесе із собою в ефір ця людина. Час, коли будь-яка дискусія, будь-яка розмова в ефірі вже були достатніми для виправдання появи у студії співрозмовника, минув. Слухач вимагає якісної експертизи від гостя ефіру. Його місія вже не полягає в тому, щоби підтримувати бесіду, розпочату ведучим. Гість має додати до розмови глибоких знань предмету й поточної ситуації.

Ризикнемо зауважити, що часи, коли «найкращим» гостем студії був будь-який політик, минули. Вони справді готові говорити про що завгодно й багато, але важливо розуміти, що політичний клас в Україні втратив довіру аудиторії. Про це однозначно говорять опитування останнього часу. Коли важливі питання у студії обговорюють із політиком, рівень такої бесіди неминуче падає, навіть без урахування того, наскільки готовий до неї співрозмовник.

Українське розмовне радіо має змінити підхід до вибору учасників ефірів. Необхідно шукати їх у діловому чи науковому середовищі або серед тих людей, яким довіряють слухачі, серед тих, хто має несподівану, оригінальну точку зору.

Ще одним критерієм для вибору гостей студії, який більше неможливо ігнорувати, є їхній професійний рівень як фахівців у певній галузі чи сфері занять. Неможливо більше називати гостя «політологом» і розраховувати на увагу аудиторії. Представлення гостя обов’язково має супроводжуватися переліком його досягнень, уточненням сфери його професійної компетенції, зазначенням головних етапів його біографії. Слухач має одразу зрозуміти, на що він може розраховувати, слухаючи гостя, який рівень володіння проблематикою той запропонує. Радіо має навчитися поважати й цінувати час своїх слухачів.

Недостатньо використовується на радіо можливість звести в ефірі дві різні точки зору на одне явище. Зазвичай ми слухаємо легку форму «допиту» гостя, коли ведучий запитує його про щось, що сам вважає важливим, або дозволяє гостю визначати «порядок денний» розмови. Ведучий в ролі модератора розмови двох фахівців додає програмі більшої якості й насиченості сенсом.

Не можна обійти стороною ще одну рису розмовного радіо, яка має відійти в минуле. Ми говоримо про «живе» спілкування зі слухачами. Цей формат, який зазвичай виглядає, як випадкове включення в ефір випадкових людей, не має майбутнього. Народжений у часи, коли пропаганда цінувала «правду життя», почуту від «звичайної» людини, він втратив актуальність. Нині це просто марнування часу і зневага до слухачів, змушених слухати погано висловлені думки людей, яким не вистачає в житті спілкування чи можливості бути почутим.

З аудиторією необхідно працювати, й серед неї необхідно шукати цікавих співрозмовників, але будь-яка поява людини в ефірі має бути виправдана і професійно підготовлена. Є сенс звернутися до практики, коли спілкуванню з аудиторією присвячується окрема програма, наприклад, пізно ввечері. Це дозволить зберегти розмовному радіо «живий» контакт із людьми, але дозволить уникнути заповнення ефіру тематичних програм низькоякісним контентом.

У якості новин принципових змін не сталося. Захоплення українськими ЗМІ офіційними новинами від державних пресслужб є давньою традицією. Такі новини дешевші у виробництві, але не відрізняються якістю та дотриманням стандартів журналістики. Зачитка ведучими в ефірі офіційної хроніки може остаточно відбити бажання звертатися по новини саме до радіо.

Цікаво було би знати, наскільки таке висвітлення у ЗМІ офіційної хроніки й питань діяльності органів влади відповідає інтересам сучасної аудиторії в Україні. Згадаймо, що проведене буквально напередодні початку роботи Верховної Ради нового скликання опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київського інституту соціології показало, що понад 50 % українців не знають, хто обраний від їхнього округу по мажоритарці. Можливо, розмовному радіо, як і всім українським ЗМІ, необхідно більше приділяти уваги тому, що відбувається з тими, кого аудиторія знає краще? І чиїми умовами життя, доходами, безпекою переймається більше? Тобто самим «простим» українцям і їхнім проблемам?

Участь у створенні матеріалу брав Отар Довженко.