У моніторингу відповідно до комплексної методології ГО «Детектор медіа» проаналізовано новини та програми інших жанрів, що вийшли в ефірі «Радіо НВ» протягом дня 15 березня 2019 року.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Аналіз тематики новин

Протягом моніторингового дня 15 березня журналісти «Радіо НВ» найбільше уваги приділяли міжнародній тематиці та українській політиці. 15 березня саме міжнародні події зайняли понад 25% ефіру. Другою за кількістю сюжетів була тема української політики – 20% сюжетів були саме про політичну ситуацію в країні. Третьою за кількістю сюжетів, виявилась тема кримінальних новин — 14%. По 10% ефіру зайняли економічні новини та новини щодо війни на Донбасі. Інформація про надзвичайні новини становила 6% ефіру. Ще 5% новин становили новини про культуру. Незначну увагу журналісти «Радіо НВ» протягом дня приділили новинам спорту (3%), комунальним проблемам (2%), освіті та науці (2%) та медицині (2%).   

Пропущені (замовчані) теми і важливі події

Попри те, що низка тем, наприклад, соціальні проблеми, реформи, релігія тощо, не були присутні в ефірі протягом 15 березня, не можна сказати, що картина дня була спотворена чи журналісти замовчували важливі події. Адже значна частка міжнародних новин була зумовлена подіями в Новій Зеландії – масові розстріли у місті Крайстчерч — події номер один світу цього дня. Крім того багато уваги приділили журналісти заявам американського президента Дональда Трампа, з приводу скасування надзвичайного стану та бомбардуванням Ізраїлю. Протягом дня журналісти продовжували важливі теми та доповнювали їх подробицями, що з’являлись.

Значна кількість новин про політику також максимально виправдана активною підготовкою до виборів. А кримінальні новини на «Радіо НВ» — це здебільшого новини про діяльність правоохоронних органів та розслідування корупції.

Наприклад, одна з авторських програм була присвячена скандалу довкола розкрадань в «Укроборонпромі», про які стало відомо в результаті журналістського розслідування проекту Bihus.info. Тема була всебічно висвітлена в програмі, зі всіма точками зору, експертними коментарями тощо. Крім того цій темі також було приділено увагу в інтерв’ю з керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким.

Журналісти «Радіо НВ» демонструють високий рівень власне авторських програм, коли важливу новину дня подають всебічно, з думками експертів та очевидців. Наприклад, вони знайшли очевидця подій у Новій Зеландії і мали живе включення. Натомість у випусках новим протягом дня часто не дотримуються елементарних стандартів.

Стандарти

Рівень дотримання журналістських стандартів на «Радіо НВ» середній — 5,1 бала з 6 можливих. Разом з тим, зниження показника відбулось фактично за рахунок недотримання двох стандартів — посилання на джерела і повноти. При цьому останній у більшості випадків є знижений автоматично через недотримання інших стандартів.    

Стандарт достовірності не було дотримано у 29 сюжетах зі 103 оцінених. Журналісти радіо просто не посилаються на джерела інформації. Часто журналісти дослівно читають в ефірі новини інших ЗМІ, що виходили раніше, і навіть не намагаються переказати їх своїми словами. Найчастіше журналісти «Радіо НВ» копіюють новини колег із «Радіо Свобода».

Наприклад, ву сюжеті у випуску за 8:00 ранку «Головного підозрюваного в організації вбивства “Сармата” залишили під вартою» дослівно переказано новину колег «Радіо Свобода».

В цьому ж випуску наступною новиною журналісти подали ще один дослівний сюжет від «Радіо Сваобода»: «Міністерство закордонних справ засуджує поїздку групи французьких політиків до Криму».

До речі, в обох сюжетах порушено стандарт оперативності, адже на «Свободі» обидві новини  вийшли на день раніше – 14 березня.

Запозичили журналісти і новину «Інтерпол випустив "червоні картки" на 20 людей». В цьому сюжеті слова: «Інтерпол випустив «червоні картки» на 20 людей з метою їхнього арешту та екстрадиції у зв’язку з убивством саудівського журналіста Джамаля Хашокджи. Про це пише Reuters із посиланням на міністерство юстиції Туреччини» — це дослівний переказ з «Громадського». До слова, переписали новину з «Громадського» і журналісти «Еспресо». 

Без жодних посилань та використовуючи дослівні цитати колег з ВВС,  журналісти «Радіо НВ» випустили в ефір сюжет «Втеча, зрада чи природна міграція?» При цьому посилаються на «російські ЗМІ».

Або в перших сюжетах про розстріли в Новій Зеландії  журналісти посилаються безпосередньо на учасників подій – поліцейських, прем’єр-міністра Нової Зеландії тощо. Малоймовірно, що інформацію вони отримали саме від них, а не від міжнародних агенцій, тому тут варто було б послатися саме на агенції. Наприклад в сюжетах «Напад на мечеть у місті Крайсчорч у Новій Зеландії» є узагальнене посилання  «повідомлення ЗМІ» а в сюжеті «Затримання 4-х осіб винних у розстрілі у мечеті» — «про це заявив комісар поліції Нової Зеландії Майкл Буш». Звідки журналісти взяли інформацію – не вказано.

Так само не вказують джерело інформації в новині «Масове отруєння в школі» . Попри те, що протягом дня журналісти продовжували тему новими подробицями, в більшості сюжетів використовували узагальнені нечіткі посилання, наприклад «у відомстві повідомили». 

Незрозумілим також є походження інформації в сюжеті «Прикордонники встановлюють додаткові пости під час виборів». Цитата: «Прикордонники встановлюють додаткові пости під час виборів. 31 березня вони чергуватимуть разом з Нацполіцією і на третину збільшать кількість людей на патрулюваннях. Мета - не допустити провокацій. Відтак найпильніша увага за кордоном з Росією, окупованим Кримом та частиною Молдови».  Які прикордонники,  де влаштовують, де чергуватимуть – невідомо.

У всіх цих сюжетах, відповідно, знижено бал за недотримання стандарту повноти поданих фактів. Загалом він був не дотриманий у 44 сюжетах зі 103 оцінених. У більшості випадків це фіксувалось автоматично через недотримання інших стандартів. Проте у низці сюжетів є пряме його порушення. Наприклад, у згаданому вище «Прикордонники встановлюють додаткові пости під час виборів» власне відсутня інформація, адже слова про те, що прикордонники будуть чергувати, щоб не допустити провокацій, не несуть особливого сенсу – прикордонники завжди чергують.

Або в сюжеті «Напад на працівника адміністрації Президента» , де відсутній бекграунд. При цьому протягом дня журналісти ще вертаються до цієї теми, але так само не дають бекграунду.

В новині  «Справа вбивства активістки Катерини Гандзюк» журналісти цитують слова генпрокурора Юрія Луценка, сказані у програмі «Право на владу», але так і не нагадують, хто така Катерина Гандзюк і як вона загинула.

Через недотримання стандарту повноти сюжет «Горщик із квітами замість ремонту» залишається загадкою для слухачів – в ньому йдеться про протест, квіти та візит президента, але так і не зрозуміла форма протесту і де саме він відбувся.

А в новині «Кредитна лінія для українського бізнесу» просто відсутня інформація про те коли саме буде відкрита ця кредитна лінія, коли «бізнес зможе отримати довгострокові займи» , який саме бізнес, за яких умов тощо. Цікаво, що до цієї теми журналісти вертаються протягом дня і роблять великий сюжет з коментарями експертів та зацікавлених бізнесменів, в якому дотримано всіх стандартів, але в початковому сюжеті не анонсують, що тема буде продовжена.

Помітно, що в сюжетах, що виходять після полудня, суттєво менше порушень журналістських стандартів. Інших чотирьох стандартів журналісти дотримуються суттєво краще. Зокрема, стандарт відокремлення фактів від коментарів було порушено лише в 4 сюжетах зі 103 оцінених.

В репортажі  «До виборів, якихось два тижні, а кандидати в президенти використовують фінальні можливості» є невиправдана фамільярність кореспондента. Цитати: «дотягти свій рейтинг до рівня проходження у другий тур»; «Пані Тимошенко поводила себе невимушено. Їла бутерброди, пила чайок і півгодини критикувала президента»; «І все ж через скандал із оборонкою президенту влаштували непереливки».

Оціночні судження є в спортивних сюжетах «Динамо зазнало нищівної поразки від «Челсі»  та «Крах Динамо». Журналісти дуже емоційно сприйняли поразку команди.

Ще у чотирьох сюжетах зафіксовано недотримання стандарту балансу думок.  Наприклад, у сюжеті «Всесвітня еко-акція,  в якому також було порушено стандарти достовірності та повноти, оскільки відсутня інформація, де акція проводиться, хто організатор тощо, названо лише «активістів, які у Києві також долучилися до цієї кампанії». Саме через це виникає потреба у коментарях хоча б активістів, адже є їхня заява: «Учасники акції вимагають підвищення енергоефективності та переходу на відновлювальну енергетику». 

У сюжеті «Київ оголосив міжнародний тендер на реконструкцію» є твердження журналіста: «Кошти виділяються на вигідних для Києва умовах». Воно нічим не підкріплено, в сюжеті немає коментарів, ні  експертів, ні економістів, ні іншої точки зору.

Також в чотирьох сюжетах недотримано стандарту точності. У вже згаданому сюжеті  «У Дніпрі в одній зі шкіл масово захворіли діти» не вказують, ні в якій школі, ні коли  це сталось.

Показово порушений стандарт точності у сюжетах про збройний напад на працівника Адміністрації президента. Якщо в першому «Напад на працівника Адміністрації президента» є лише прізвище, то в другому «Шевченківський райсуд заарештував на 60 діб іноземця якого підозрюють у збройному нападі» вже не називають прізвище, лише посаду.  

Стандарт оперативності не дотримано в семи сюжетах зі 103 оцінених. Зокрема, про історію «Більше семи років за ґратами для Пола Манафорта» інші медіа повідомили ще 13 березня, наприклад. Сюжет дуже повний і, ймовірно, потребував додаткової роботи. 

Натомість нічим не виправдана двотижнева затримка в повідомленні «Стіна на російсько-українському кордоні». Самі журналісти кажуть, що роботи почались 1 березня.    

Про ставлення українців до Росії інші медіа повідомили ще 12 березня, а сюжет «Громадяни України чітко розрізняють ставлення до керівництва Росії та росіян» вийшов в ефір «Радіо НВ» лише 15 березня.

Матеріали з ознаками замовності

Протягом моніторингового дня було зафіксовано два сюжети з ознаками замовності, що становить 2% від загальної кількості сюжетів.

Вийшли замовні сюжеті один за одним у випуску о 9.00. Перший — «Результати реформи децентралізації не в цифрах», що містить ознаки політичної замовності за такими критеріями: безпідставно акцентується увага лише на позитивних або негативних характеристиках суб’єкта, протокольні матеріали з заходів чиновників/політиків, в яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина, та цілком або майже ідентичний матеріал поданий  в інших ЗМІ.

Ідентичний матеріал вийшов, наприклад, на сайті «Подробності».

А загалом в сюжеті віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко говорить про те, що якість життя поліпшилась і «децентралізація має сформувати новий комфортний життєвий простір у регіонах». Тобто новини в сюжеті немає —  лише «паркет». Крім того тут порушено стандарти балансу та повноти.     

До комерційної джинси зараховано матеріал «Три державні банки — «Ощадбанк», «Укргазбанк» і «Приватбанк» — оголосили про початок видачі теплих кредитів на 2019 рік». Головна ознака замовності в даному випадку те, що ідентичний матеріал вийшов в інших ЗМІ —на сайті «Сегодня». Крім того, сюжет відстоює або просуває  інтереси однієї сторони та містить елементи, які сприяють реалізації товарів, робіт або послуг одного суб’єкта. Адже твердження «за підрахунками відомства, енергомодернізація житла дозволяє знизити вартість комунальних послуг на 50%. Крім того, у разі продажу квартири її вартість збільшиться на 30%» нічим не підтверджується.