В Україні - буря. На екранах - розмови

12 Жовтня 2005
1063
12 Жовтня 2005
17:31

В Україні - буря. На екранах - розмови

1063
Огляд теленовин за 12–18 вересня 2005 року.
В Україні - буря. На екранах - розмови
12 вересня пріоритети новин на різних каналах, вочевидь, розійшлися. „Підсумки” ТРК „Ера” присвятили перший матеріал взаємним заявам учорашніх партнерів по помаранчевій коаліції. Вечірні „Новини” Першого каналу вважали найголовнішою темою формування нового уряду, чому було присвячено ледве не половину випуску. Підсумковий випуск ТСН на „1+1” почав повідомлення з матеріалів про звинувачення в тискові на судового виконавця у справі НЗФ на адресу Романа Зварича та про скасування судом наказу Мінпромполітики про призначення керівника об’єднання „Азот” у Сєверодонецьку, й лише потім перейшов до проблем формування уряду. „Подробности. Итоги дня” на „Інтері” за головну подію дня вважали ухвалення тимчасовим Кабінетом міністрів бюджету на 2006 рік. „Вікна-новини” від 22.00 на СТБ теж почали випуск із проблем бюджету. „Репортер” Нового каналу від 19.00 на перше місце у випуску виніс матеріал про завдання, які висунув щодо роботи нового керівника СБУ Ігоря Дріжчаного Віктор Ющенко.

Цей день підніс глядачам приклади некоректного чи, вочевидь, неповного висвітлення подій, ігнорування важливих аспектів. У „Підсумках” ТРК „Ера” пройшов матеріал про відкриття офісу партії „Батьківщина” у Харкові. „Рейтинг партії на Харківщині зростає слідом за рейтингом її лідера”, - така фраза пролунала в матеріалі. Попри те, жодне соціологічне дослідження не фіксує (й не фіксували жодного разу) якогось помітного зростання рейтингу Юлії Тимошенко – скоріше, навпаки; переламати загальну тенденцію падіння рейтингів лідерів Помаранчевої влади Тимошенко не вдалося, а якщо вдалося, то на лічені дні. Так, зріс рейтинг цікавості до Тимошенко, рейтинг згадувань про неї у ЗМІ – але не рейтинг її підтримки. Отже, в такому вигляді наведена фраза звучить як типова пропагандистська дезінформація.

Підсумковий випуск плюсових ТСН повідомив про те, що Борис Колесніков порушив підписку про невиїзд та поїхав до Москви. У репортажі пролунало повідомлення прес-служби обласної адміністрації, що підписку було замінено на поручительство депутатів (хоча на поручительство депутатів насправді було замінено перебування під вартою). Питання про те, яким чином громадянин, що перебуває під підпискою про невиїзд, міг перетнути державний кордон, у матеріалі не було навіть задане.

Останній матеріал випуску програми „Подробности. Итоги дня” на „Інтері” продовжив традицію витягати на світ Божий давно вже забуті політичні проекти й у такий спосіб їх рекламувати. Таким чином було використано повідомлення, що партія „Жінки за майбутнє” виступає за збільшення кількості жінок в українській політиці. Цей матеріал (як і подієвий привід для нього), з іншого боку, можна розглядати як неприхований сигнал, адресований Юлії Тимошенко – адже саме зі згадки про неї він починався, та як зайвий аргумент проти президента, що мусить діяти на підсвідомому рівні: адже саме президент звільнив із посади жінку-прем’єра.

На різних каналах протягом цілого тижня з 12 по 18 вересня можна було простежити цікаву й водночас малозрозумілу тенденцію: на головного аналітика та інтерпретатора політичних подій в Україні перетворився Леонід Кравчук. От лише декілька прикладів. У понеділок, 12 вересня, думці колишнього президента було присвячено цілий матеріал у „Підсумках” ТРК „Ера”. Того ж самого дня його синхрон з’явився у вечірніх „Новинах” на Першому каналі. У вечірньому випуску „Вікон-новин” на СТБ Леонід Кравчук у синхроні розмірковував про те, чи правильно зробив Ющенко, що відправив у відставку Тимошенко, та про ідеали Майдану (справді, кому ж іще про них вести мову?!). Той самий синхрон з’явився й у вечірньому „Репортері” Нового каналу – тільки вже у спеціальному матеріалі, присвяченому саме думці Кравчука. 14 вересня у вечірніх „Новинах” на Першому каналі Кравчук був не лише головним героєм грандіозного за хронометражем матеріалу про підозри щодо фінансування виборчої кампанії Ющенка Борисом Березовським; він ще давав оцінку поїздці Ющенка до Нью-Йорка на ювілей ООН. При цьому колишній президент України трохи переплутав офіційний візит до ООН та офіційний візит до США (чого плутати він, узагалі-то, не мусив, а журналісти мали б розкусити підміну теми) і просторікував щодо недоцільності візиту Ющенка саме до США.

У вівторок, 13 вересня подією дня, безумовно, було підписання Декларації між Президентом, головою ВР, виконувачем обов’язків прем’єр-міністра та лідерами більшості парламентських фракцій. Зважаючи на персоналії політиків, що підписали та не підписали декларацію, це була справжня несподіванка. І що ж? "Підсумки" ТРК „Ера” жодним словом не згадали про наявність підпису лідера фракції „Регіони України” (як і не було перелічено всіх, хто підписав документ), а факт непідписання декларації БЮТ, СДПУ(о) та КПУ не було чітко артикульовано. Отже, головні інтриги події залишилися за кадром. А фраза журналіста: „А хто підписався – очевидно, і далі будуть із Ющенком” є (зважаючи на слова „і далі”), вочевидь, дезінформативною чи, принаймні, безпідставною. Не містив чіткої згадки про „Регіони” й підсумковий випуск ТСН на „1+1”, а підбір синхронів (з-поміж лідерів фракцій лише Юрій Костенко, УНП, Ігор Єремєєв, Народна партія України та Олександр Мороз, СПУ) видається довільним, незбалансованим. У розмові з гостем студії Юрієм Костенком також не було приділено увагу суперечливим моментам, які, напевне, всіх найбільше й цікавили - тобто, підписом „Регіонів” під декларацією. Розмова здебільшого звелася до викладення паном Костенком політики власної партії (УНП), а отже, могла бути сприйнята як піарна.

Інтерівські „Подробности”, давши досить збалансований матеріал про підписання Декларації, переключили увагу глядачів на долю екс-губернатора Закарпаття есдека Івана Різака, чому й присвятили левову частку випуску. А той факт, що гість студії есдек Нестор Шуфрич обговорював з журналістом саме це питання, дає підстави зробити висновок: саме присвячений Різакові блок був у програмі центральним. Вечірні „Вікна-новини” на СТБ, на перший погляд, виглядали збалансованими: позитивній думці про підписану декларацію Олександра Мороза було протиставлено негативну („документ нічого не вартий”) думку Олександра Задорожного. Але представників сил, що не підписали документ, у синхронах не було. Та й навряд чи був виправданий легковажно-водевільний тон, яким розповідали про подію, яка, без перебільшення, дуже багатьох шокувала.

У середу, 14 вересня, у матеріалі про роботу уряду у „Підсумках” „Ери” на самому початку матеріалу журналістка припускається оціночного судження: „Самі заварили кашу, тепер і розсьорбують”. Це – про „непевний титул – виконувач обов’язків”. Такий вердикт, та ще й на самому початку програми, видається спробою переконати глядачів у тому, що саме уряд винен у всьому, що сталося. При тому, що значна частина громадян у цьому невпевнені, а Юлія Тимошенко звинувачує Президента в невмотивованій відставці. Згадана фраза є типовим оціночним судженням, виданим за інформацію. Четвертий, досить великий за хронометражем, матеріал випуску – одразу після сюжету про думку політиків щодо шансів Юрія Єханурова бути затвердженим на посаді – було присвячено думці про головні завдання нової влади... кого б ви гадали? Ви не помилилися – лідера РПУ Юрія Бойка. Він зачитав черговий пасаж зі своєї партійної програми. Хоч би що відбувалося, а головне – це РПУ – таким, видається, стало кредо телеканалу, який відкрито займається політичною «джинсою» - і ніяка Нацрада, судячи зі всього, для нього не указ! (А чому – бо у власника телеканалу Андрія Деркача є заслуги перед революцією, а з його каналом треба щось робити, якось вирішувати з його присутністю на УТ-1?.. Дуже цікава логіка). А от звинувачень на адресу Ющенка у використанні коштів російського олігарха Березовського випуск не помітив.

Вечірні „Новини” Першого каналу детально повідомляли про звинувачення на адресу Віктора Ющенка щодо того, що його передвиборчу кампанію фінансував Борис Березовський. Впала в очі передусім фраза журналістки: „Політологи стверджують, що Кравчук діє у своїх інтересах та в інтересах Тимошенко”. Які політологи? Які аргументи вони наводять? Глядачі, мабуть, мусили винести враження, що всі без винятку політологи так стверджують, це є їхньою загальною думкою, а ще вони, мабуть, мають на те підстави. Наступне вже не стосується власне журналістики, але дивно було чути акуратно підібрані в синхронах пояснення політиків із оточення президента, яких зачепили звинувачення: мовляв, із Березовським контактували представники іншої політичної сили, це вони „їздили по Ізраїлях” (??), це їм він, імовірно, давав гроші. Натяки були настільки легкими, що будь-хто з глядачів одразу ж мусив зрозуміти: йдеться про Блок Юлії Тимошенко. А тепер поставимо запитання: чи вела Юлія Тимошенко власну передвиборчу кампанію? А якщо ні, то хіба такі от спроби дрібненько накапостити не зачіпають і „Нашу Україну”? Дивною була повна відсутність на всіх телеканалах, не тільки Першого, от якого аспекту: хоч як напружити свою фантазію, але надто вже важко уявити, що платіжні доручення Бориса Березовського випадково потрапили до рук Леоніда Кравчука. Цікавим тут є єдине: хто їх йому надав? Це ж справді сенсація: російський слід в останніх українських подіях тепер неможливо заперечувати! Ні, на це ніхто жодної уваги не звернув. І, до речі, а чи не проглядає „рука Москви” – але не тільки Березовського, а й опонуючого йому Кремля - в деяких інших негараздах, що спіткали Україну? Чи не варто було б розпитати незалежних експертів: а чи немає підозр щодо російського фінансування виборчої кампанії Януковича? А ще привернув увагу в «Новинах» Першого каналу сюжет про ювілей ООН. „Організація-пенсіонерка збирає світових лідерів”, - так почала ведуча Юлія Бориско підводку. Подібне надто вже образне мислення може, врешті-решт, привести до серйозного міжнародного скандалу: адже можна довго сперечатися про роль і місце ООН у міжнародному політичному житті, про динаміку цієї ролі, але „на пенсію” ООН ніхто поки не відправляв. Бажання образно подати події часто на Першому суперечить логіці та стандартам саме новинних програм, де головною чеснотою є, все ж таки, точність, а потім вже – все інше.

Підсумковий випуск ТСН на „1+1”, почавшися з матеріалу про скандал із Березовським, у першому ж абзаці прив’язав цей скандал до Юлії Тимошенко, повідомивши, що можливим його замовником може бути альянс БЮТ, СДПУ(о) та Березовського. Так само слова Кравчука про можливість співпраці есдеків із БЮТом було включено саме в цей матеріал, хоча безпосередньо проблеми ці слова не стосувалися. Наявними є маніпулятивне змішування тем та інформаційних приводів, а також змішане викладення основних фактів, супутніх обставин та аналітичних міркувань.

Інтерівські „Подробности. Итоги дня” вдалися до нехарактерного для себе формату – довгої бесіди у студії з Михайлом Бродським. Формальних претензій із цього приводу бути не може (хіба що єдина: зі слів Березовського у сюжеті було відібрано саме ті й подано їх саме так, щоб вони виглядали як непряме підтвердження того, що адресатом платіжок Березовського був саме штаб Ющенка). Але чи не виглядає зміна звичного формату як прагнення використати зручний привід, щоб якомога сильніше посилити недовіру до Ющенка, використовуючи при тому не ту політичну силу, яку зазвичай пов’язують із „Інтером”?

А лідер РПУ Юрій Бойко тим часом вигулькнув у вечірньому „Репортері” на „Новому каналі”. Його думкам про відродження довіри до влади було присвячено окремий матеріал з двома синхронами. Як завжди, витриманий матеріал був у тональності завдань, які роздає владі пан Бойко, та переповіданню програмних настанов його партії. Знову-таки - очевидна політична «джинса» в новинах.

15 вересня. „Підсумки” ТРК „Ера” в перших же реченнях топ-матеріалу назвали звинувачення Олександра Турчинова на адресу митників та Петра Порошенка (про решту подробиць його прес-конференції було згадано надто побіжно) „продовженням деструктивних тенденцій в українському політикумі”. Ще до того, як було подано бодай якісь факти чи аналіз. Починати розповідь з оціночних суджень експертів - причому, не загального плану й не таких, що є загальноусвідомлюваними - іноді буває доречно в газетах, але аж ніяк не на телеекрані, де інформація сприймається на слух, а, отже, глядачі намагаються самі вибудувати чи відтворити логіку оповіді, не маючи змоги повернутися до початку. Тож вони підсвідомо намагаються підігнати все, почуте в матеріалі, під завданий на його самому початку висновок. Маніпулятивність застосованого прийому тільки підкреслила і його подальша невиваженість: з-поміж політиків синхронів удостоїлися лише Давид Жванія та Роман Зварич, але аж ніяк не протилежна сторона – тобто, БЮТ. Резонансній справі Березовського у програмі місця не знайшлося.

І „Новини” Першого каналу, й підсумковий випуск ТСН на „плюсах” подали звинувачення Турчинова як тему дня, а в ТСН екс-голова СБУ був гостем студії. Подання матеріалів було більш-менш збалансованим - хоча залишалося враження, що журналісти довільно обирали для себе пункти звинувачень Турчинова, які висвітлювали детально (не завжди найрезонансніші: серед них не було, наприклад, сумнівів Турчинова в отруєнні Ющенка), а решту або згадували побіжно, або ігнорували. Вечірній „Репортер” на Новому каналі був, здається, єдиним випуском новин, що не дав у матеріалі про звинувачення Турчинова жодного синхрону тих, проти кого ці звинувачення було висунуто, а також реакції на них президента. Натомість головною новиною з саміту в ООН канал подав записку у блокноті Джорджа Буша про те, що той мав намір відвідати туалет. Не кожен, навіть «жовтий», канал приділив би увагу подібній інформації.

16 вересня. Ерівські „Підсумки” добрячий шматок програми присвятили „історії влади”. Беру це в лапки, бо виглядало це так: „Михайло народив Олександра, Олександр народив Віктора, Віктор – Петра, ще одного Олександра та сестру їхню Юлію з братами. Юлія теж народила Олександра, того що в плащі та з кинджалом. Той народжував ледь не усіх. Леонід народив Бориса, а той про це нічого не знає. Але Борис-Платон або Платон-Борис як завжди, думав, що він опальний князь і робив усе з відчуттям гордості за себе. Леонід брав участь у заплідненні Давида, Романа та й того Олександра, якого вже народжував Віктор”. Воно, звісно, для когось видається дотепним – але чи є доречним для інформаційної програми? І чи взагалі сприймається все це генеалогічне дерево на слух – враховуючи, що пересічні громадяни знають в обличчя далеко не всіх Вікторів, Давидів та Олександрів? Утім, інший сюжет було присвячено думкам громадян із вулиці – треба віддати належне: підбірка була збалансованою. І в одній із реплік пролунала оцінка розколу помаранчевих: „Чересчур театрально это все”. А от про перебування президента у Сполучених Штатах випуск не повідомив – хоча тему самміту ООН було піднято в двох матеріалах. Повідомляти про подію, не згадуючи про участь у ній глави Української держави – це справді нове слово в українській журналістиці.

Цього дня Україна відзначала сумну дату – п’яті роковини з дня загибелі Георгія Гонгадзе. „Підсумки” „Ери” присвятили цій даті другий за порядком блок. Не згадавши при цьому ані словом присвячену цій даті акцію в Києві, на Хрещатику та Банковій.

Натомість вечірні „Новини” Першого каналу почали випуск саме з інформації про ці роковини, згадавши не лише про присвячені їм заходи в різних місцях України, а й про звернення Європейського Союзу. Було подано підбірку про те, хто й навіщо гальмує розслідування справи Гонгадзе – з великим синхроном Віктора Ющенка, який, як тепер часто буває, видавався „про все й ні про що”. Різонуло також вухо те, що Президент, як теж почало траплятися все частіше, казав про себе у третій особі, називаючи себе не лише „я”, а „Ющенко” чи „Президент”, „Президент Ющенко”, „нинішній Президент”. Якщо це – порада іміджмейкерів Ющенка, то треба визнати її вкрай невдалою.

Першим матеріалам подав блок повідомлень, що стосувалися сумних роковин, і вечірній випуск ТСН на „1+1”. От тільки завершило цей блок повідомлення про слова Олександра Турчинова щодо місця перебування генерала Пукача, яке плавно перетікло у коротесенький матеріал про його ж звинувачення на адресу Ющенка в тому, що той не здав аналізів для встановлення факту його отруєння. І хоч було згадано про слова Поліщука про те, що президент не здав аналізи через відсутність в Україні відповідної лабораторії, а за кордоном здавав їх неодноразово, „підтягування” цього матеріалу до матеріалу про Гонгадзе видається не лише штучним, а й таким, що мусить посилити негативну думку про президента: він не лише не виконав обіцянки довести до розкриття вбивство журналіста (хоча це зовсім не його справа), а й ухиляється від розслідування іншого резонансного злочину. Узагалі, намагання багатьох випусків новин на різних каналах зблокувати різні за змістом та за подієвим приводом, цілком самодостатні матеріали в якісь внутрішньо цілісні блоки, намагання прив’язувати одні події до інших дуже часто виглядають як штучні й невиправдані. Інтерівські „Подробности. Итоги дня” теж почали випуск із матеріалу, присвяченому вшануванню пам’яті Гонгадзе. Утім, цей блок, попри намагання формально дотриматися неупередженості та збалансованості, все ж таки залишив враження, що головним його посланням до глядачів була зовсім не пам’ять про Гонгадзе чи, принаймні, не лише вона. Узяти хоча б фразу, що пролунала на самому початку: „Своя логіка й у колег журналістів. Вони вже не так масово виходять цього дня зі свічками у центр Києва. Є досвід - з року в рік там закликають щось підписувати і часто таке, що до Гії і стосунку не має”. Єдиний синхрон рядового учасника акції (до речі, не було зазначено, де вона відбувалася): „Я не вірю, що взагалі буде якесь розслідування, тому що я гадаю, що в тих плівках Мельниченка задіяні не тільки ті особи, котрі… котрі він уже виявив, що задіяні особи, котрі зараз є при владі”. Інших синхронів „людей з вулиці” не було – тож, мало складатися враження, що наведена думка є загальною. А упереджений підбір думок людей з вулиці, видається, перетворився на фірмову страву від „Інтеру”. Ще одна цитата: „На будинках по вулиці Банковій почепили саморобні таблички – "Вулиця Георгія Гонгадзе", як раніше. Але нині - не безпідставно. Так вулицю обіцяли назвати під час революції, де її керманичі часто згадували Гію. Обіцяли й потім. Сьогодні ж запевняли, що бодай у цей день політика ні до чого”. В одному пасажі – цілих два маніпулятивних прийоми! По-перше, твердої обіцянки перейменувати вулицю ніхто не давав – та й не має на це права ані Президент, ані Кабмін, ані парламент, ніхто, окрім Київської міськради. По-друге, закінчення наведеного пасажу вибудоване так, що сприймається як: „Казали, що політика ні до чого, а насправді...” Фраза журналіста: „Олег Рибачук теж ходив серед народу” видається іронічною. Ну а після наступного синхрону Рибачука – знову синхрон „людини з вулиці”: „Я навіть колись написала вірш, такий в мене був. Перешкоджає розслідуванню, хизуючи… хизується злочинна сваволя. Годі. Оприлюдніть. Чому ж приречена Георгія доля”. Ви зрозуміли, про кого це? „Вікна-Новини” від 22.00 подали матеріал про сумну дату лише третім – слідом за матеріалом про пропозицію Олега Рибачука Ющенкові й Тимошенко йти на вибори разом та коротеньким повідомленням про самміт в ООН. Це – єдиний канал, який дав матеріал про смерть чоловіка, що знайшов тіло Гонгадзе, про те, що його, ймовірно, катували, допитуючи в міліції. Щоправда, фраза з синхрону його дружини: „Послєдній год був в Лук’янівці” залишилася нероз’ясненою, такою, що її можна зрозуміти, ніби за те, що чоловік знайшов тіло вбитого журналіста, його тримали в тюрмі. Так це чи ні, так і лишилося незрозумілим, що дозволяє кваліфікувати матеріал як недбало підготований.

17 вересня. „Новини” Першого каналу дали матеріал про те, що Віктор Ющенко „візитом до Сполучених Штатів задоволений”. Знову ж: це був візит до ООН, а не до Сполучених Штатів, інші заходи в Америці за участю Ющенка носили неофіційний характер. Отже, подання інформації було некоректне.

Читайте також:

Сьогодні – 5 річниця з дня зникнення Георгія Гонгадзе

Уряд помер. Хай живе Президент!

Ющенко об’єднав всіх "історичною подією"

Ющенко здійснить робочий візит до США
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1063
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду