Канал спеціального призначення?
На цьому тижні «1+1» знову перевершив сам себе з точки зору професійності у маніпуляціях. У довгограючій історії «Ігор Коломойський проти Бориса Фуксмана і Олександра Роднянського» - новий етап.
Коротко нагадаємо нашим глядачам передісторію. 30 жовтня 2006 року, у переддень слухання справи «Коломойський проти Роднянського» в Апеляційному суді міста Києва ведучий телеканалу В’ячеслав Піховшек виходить із програмою, яка може тлумачитися як тиск на суд і на громадську думку. «Детектор медіа» тоді писала: «напередодні засідання Апеляційного суду у справі власності «1+1» журналістів каналу знову використали в інтересах власника». В програмі не було навіть натяку на позицію іншої сторони, адвокатів Ігоря Коломойського. Вдруге повернутися до цієї теми «Детектор медіа» довелося 27 лютого, коли Піховшек фактично повторив свій формат напередодні рішення Верховного Суду України. Чим, повторимося, вдруге здійснив тиск вже на вищу судову інстанцію країни і, знову ж таки, на громадську думку.
Ми не знаємо, чому В’ячеслав не повторив свій «подвиг» втретє, адже і минулого понеділка, 21 травня, було відомо, що 25 травня Верховний Суд знов розглядатиме справу щодо власності «1+1» за позовом Ігоря Коломойського.
Але сталося безпрецедентне. У війну за інтереси власників каналу включився… весь канал.
Інформаційну атаку розпочала в середу, 23 травня, ведуча «ТСН» Людмила Добровольська. Студія невибаглива своєю проникливістю: «Тепер до реалій вітчизняних. Попри усі сподівання, судовий процес щодо частки майна у статутному фонді студії "1+1" таки матиме продовження. Бізнесмен Ігор Коломойський ухвалою Верховного Суду на користь одного із засновників студії і нинішніх власників компанії Олександра Роднянського не задоволений. Він подав скаргу до того ж таки Верховного Суду про перегляд його рішення у цій справі. Суд скаргу Коломойського до провадження прийняв і розглядатиме 25 травня». Далі йшов сюжет, НЕ ПІДПИСАНИЙ прізвищем журналіста, що його зробив.
«не титровано. Мовою правників, скарга подана у зв’язку з винятковими обставинами. Сторона Коломойського не згодна з рішенням Верховного Суду і вважає, що закон має застосовуватися однаково в усіх ситуаціях. Позивач стверджує, що не був сповіщений про збори в Апеляційному суді, а тому не брав участі у його засіданні. Сторона почесного президента компанії "1+1" Олександра Роднянського наполягає, що під час слухань були присутні представники Коломойського і порушень процесуальних норм не було. Однак не заперечує права своїх опонентів.
Олег Конопольський, представник Олександра Роднянського, адвокат: "Така скарга передбачена нормою цивільно-процесуального закону і, звичайно, вони використали своє право на подачу цієї скарги. Ми ознайомилися зі скаргою і вважаємо її звичайно безпідставною. В зв’язку з чим ми сьогодні подали свої заперечення, тільки що були подані. Нам стало відомо, що скарга дійсно буде розглядатися у Верховному Суді і відповідно до цього ми готуємося".
Справа "Коломойський проти Роднянського" триває майже 2 роки. Спочатку її розглядав Печерський суд Києва і підтримав претензії позивача на частину майна студії. Але це рішення згодом скасував Апеляційний суд. Нарешті наприкінці лютого цього року Верховний Суд залишив чинним рішення Апеляційного. Бізнесмен Ігор Коломойський претендує на частину майна "1+1" і сподівається змінити рішення Верховного Суду на свою користь»
Як бачимо, жодного натяку на позицію протилежної сторони.
Випусковий редактор «ТСН» Василь Костюк, який відповідає за випуск, у відповідь на офіційне звернення «Детектор медіа» з проханням роз’яснити ситуацію із нетитрованим сюжетом, пояснив відсутність титрів технічними проблемами прямого ефіру. І сказав, що автором сюжету є журналіст Вадим Задорожний.
Ведучий нічного інформаційного випуску «ТСН» Віталій Гайдукевич у інформаційній атаці участі не бере.
Але це ще не все. Людмила Добровольська продовжує інформаційну атаку і в четвер, 24 травня. На цей раз діалогом із політиком Володимиром Стретовичем, головою парламентського комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Для проформи запитавши його про останні політичні події, Добровольська, не обтяжуючи себе пошуком надто елегантної підводки, переходить до найголовнішого. Добровольська: «Так, от я розумію, що в Україні можливо багато чого. От завтра, наприклад, Верховний Суд переглядатиме своє ж власне рішення. Бізнесмен Коломойський незадоволений, що його претензію на частку майна у статутному фонді "1+1" суд відхилив. От перегляд Верховним Судом, найвищою у країні інстанцією, свого ж таки рішенні, це є правомірним. У мене тут Цивільно-процесуальний кодекс. 337 стаття. Я цитую: "не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення із одних тільки формальних міркувань". Ваш коментар, прошу». Особливо подобається це невимушене «наприклад». Тільки от якось співробітниці каналу «1+1» це «наприклад» із життя свого ж рідного каналу не дуже пасує. Вже б професійніше виконували «заказухи», чи що…
Добровольська, звичайно ж, не перебиває «дорогого гостя», який довго і розлого відповідає: «я вам хочу сказати, що незважаючи на те, що Україна проголошена правовою державою в статті 1 Конституції, на превеликий жаль, нам ще довго доведеться іти і працювати в цьому напрямку, щоб ми дійсно стали такою. І те, що стало мені відомо, декілька днів буквально назад, відносно цієї заяви Коломойського, то вона не витримує ніякої критики, бо виявляється його головним аргументом висувається те, що з 4 адвокатів, які були найняті Коломойським для ведення цієї справи в Апеляційному суді, коли він розглядав і по суті скасував неправомірне рішення судді Гаряйнова, було 2 представники, а 4 не було. То відповідно виникає питання: вони були повідомлені про день засідання чи не були? І останнє, я хочу сказати, що Верховний Суд сьогодні ще залишається в нашій державі тим острівцем, який, думаю, ставить крапки над "і". І законність в цій справі восторжествує. Хочеться вірити, що судді будуть керуватися словами мудрого нашого Григорія Сковороди, який сказав, що "моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця". Я маю на увазі, що ніякі матеріальні стимули і інтереси, які можуть бути задіяні цією справою, тому що мова йдеться про колосальне багатство і про колосальний вплив на виборців, не будуть мати значення на суддів, а вони чинять відповідне рішення до закону і поставлять останню крапку у цій історії, яка тягнеться не один рік».
Цієї розлогої відповіді Людмилі Добровольській здалося «мало». Вона перепитує «дорогого» гостя: «Вірити ж звичайно хочеться, але ж пане Стретович, 28 лютого був остаточний вердикт, який оскарженню не підлягає. Попри це справу реанімовано. Ви сказали, що це спроба напередодні виборів силоміць прибрати до рук загальнонаціональний канал як засіб впливу, я правильно зрозуміла?». Володимир Стретович знову далеко не лаконічний: «Я так вважаю, тому що інакше немає мотивації в тій заяві, яка подана сьогодні до Верховного Суду. Мене правда насторожило, що колегія суддів у складі 12 чоловік, шановних людей, яких я знаю особисто, прийняла це рішення і сформулювала це за виняткових обставин. Хоча в іншій ситуації вона повинна була б поставити крапку і сказати, що 28 лютого було прийнято остаточне рішення, яке оскарженню не підлягає. Але очевидно суд під певним тиском, можливо, я це допускаю, прийняв цю заяву, у відповідний спосіб її розгляне і знову ж таки, керуючись буквою і духом закону, поставить останню крапку в цій ганебній історії для боротьби великого національного телеканалу з тими, хто хоче зазіхнути на нього».
Людмилі Добровольській, звичайно ж, навіть і не прийшло в голову поставити своїм гостьовим редакторам завдання пошуку другого гостя для шановного Володимира Стретовича – який би представляв точку зору, близьку до Ігоря Коломойського. Ми навіть здогадуємося, чому.
Але і це ще не все. В інформаційній атаці «1+1» взяла участь ведуча ток-шоу «Я так думаю» Ганна Безулик. Тема програми, як не важко здогадатися, - останні гострі політичні події. Гості програми – народні депутати Григорій Немиря, Михайло Чечетов та Сергій Головатий, перший заступник міністра Кабінету міністрів України Олена Лукаш, перший заступник голови Центрвиконкому партії «Наша Україна» Ігор Жданов. І, як Пилип з конопель - Сергій Власенко, адвокат, партнер юридичної фірми «Магістр і партнери».
«Політична доцільність» його появи з’ясовується ось як:
«Г.Безулик: Я знаю точно, що на сьогодні рівень довіри людей, зокрема, і до Конституційного суду, є на жахливому рівні. Це факт. Тому, у мене запитання. Як в цій ситуації зламати цю антиправову колізію. У нас говорять про правовий безпредел, правове свавілля. Олена Лукаш, перший заступник міністра Кабінету міністрів України: Можливі зміни до Конституції і в закони.
Г.Безулик: Зараз продовжимо. Сергій Власенко, потім Ігор ЖДАНОВ. Прошу.
Сергій Власенко, адвокат, партнер юридичної фірми «Магістр і партнери»: Ви знаєте, я все-таки повернуся до попереднього.
Г.Безулик: Хвилинку. Про важливу річ. Йдеться по захищеність прав кожної людини в цій країні. І, можливо, про збереження державності України, щоб ми всі розуміли.
Сергій Власенко, адвокат, партнер юридичної фірми «Магістр і партнери»: Абсолютно справедливо. Тому, я повернуся до Вашого попереднього запитання. Я щиро переконаний в тому, що у 2004 році була продемонстрована правова, правовий механізм вирішення політичної ситуації. І саме цю місію виконав тоді Верховний суд України і це рішення є юридичним, на моє глибоке переконання. Я тут не погоджусь з пані Оленою. Але, нажаль, ви абсолютно праві, станом на сьогоднішній день всі державні інституції роблять все для того, щоб довіру до суду призвести ще, понизити до максимально низької планки. І саме тому з’являється рішення Краснокутського суду Донецької області, Донецького адміністративного Апеляційного суду. Саме тому, до речі, може з’явитися і рішення по «1+1», завтра у Верховному суді.
Г.Безулик: Це, між іншим, особисте, практично. Як на мене, як для працівника каналу. Ви можете пояснити мені, в якій спосіб і на підставі яких міркувань Верховний суд, я не юрист, може переглядати власне рішення? Ви смієтеся, мені не смішно. Мені цікаво.
Сергій Головатий, народний депутат України I-V скликань: Бо це Вам болить, бо це вам болить.
Г.Безулик: Користуюся службовим становищем. Прошу. І ми продовжимо по темі.
Сергій Власенко, адвокат, партнер юридичної фірми «Магістр і партнери»: «Мені це теж абсолютно незрозуміло, тому що Верховний суд вже в лютому цього року розглянув, по суті, цю справу і виніс своє рішення. Розглянув по суті, я підкреслю. Не по процедурних моментах. По суті. Чому зараз переглядається це рішення. У мене немає абсолютної уяви. І, знову таки, у нас склалася абсолютно парадоксальна ситуація. Півроку суспільство чекає, чи винесе Верховний суд законне рішення. Тобто, уявіть собі, що у нас відбувається з судовою системою. І, нажаль, підкреслюю, ще раз, в цьому політичному конфлікті обидві сторони роблять все, для того, щоб ще більше принизити роль суду».
Ви зрозуміли, що сталося? Чому б пані Безулик, якій, безумовно, як працівниці каналу «1+1», цікаво, «в якій спосіб і на підставі яких міркувань Верховний суд може переглядати власне рішення», не задовольнити свою законну цікавість ПОЗА ЕФІРОМ? Чи це вже буде невиконанням завдання?
Але на досягнутому Ганна Безулик не «заспокоюється». Її прощання: «Я, очевидно, спасибі Вам, Сергію Володимировичу, буду з зацікавленістю спостерігати за тим, як своє власне рішення буде переглядати Верховний суд. І з зацікавленням дізнаюся, хто тепер власник каналу, на якому я працюю. Ну, очевидно, як і всі співробітники каналу. Одним словом, шановне панство, враховуючи і зважаючи всі ці обставини, я не буду вам казати до наступного четверга, я скажу просто, до зустрічі». Що це, як не тиск на суд?
Ведучий нічного інформаційного випуску «ТСН» Віталій Гайдукевич у інформаційній атаці знову участі не бере.
Що відбувається на «1+1»? Ведучі стали заложниками комерційних інтересів власників? А де ваша особиста гідність, колеги? Ви забули, що це таке? Чому у Віталія Гайдукевича вистачило її, аби відмовитися виконувати комерційні «заказухи»? Чи йому просто не пропонували це робити?
Між іншим, всього-навсього треба було подати другу точку зору, і все. Адже ніхто не ставить під сумнів саме право каналу повідомляти про важливі, з його точки зору та з точки зору інтересів його власників, події.
На прохання «ТК» прокоментувати той факт, що у сюжетах «ТСН», присвячених справі «Коломойський проти Роднянського», не було другої точки зору, генеральний продюсер «ТСН» Володимир Карташков відповів: «Мы давали возможность ответить адвокатам противоположной стороны, но они от них отказались. Этим занимался секретариат, и адвокатов приглашали с обеих сторон. И сегодня мы тоже собираем точки зрения обеих сторон. Сегодня мы с Сергеем Швецом об этом говорили, но пока ч не читал его текст».
В’ячеслав Карташов, представник Ігоря Коломойського:
– К нам никто не обращался ни официально, ни неофициально. Если бы нас пригласили на одну из этих программ, мы бы обязательно учувствовали. Единственное, что мы делали, – это запрещали размещать видео с представителями Коломойского, поскольку оно могло быть использовано с манипулятивной целью.
Также мы неоднократно писали обращение к господину Пиховшеку по поводу неправомерности его действий. Но ответов на них не было.
Я считаю, что действия канала «1+1» – это продолжение ряда действий, направленных на обслуживание журналистами интересов собственника. Я знаком с уставом телеканала и считаю, что любой человек, ознакомившись с уставом, поймет, что это грубое нарушение тех принципов и редакционной политики, которую задекларировал сам канал.
Для «1+1» это ново. За последние два года на примере дела, в котором я принимаю участие, можно сказать, что это продолжающийся ряд манипулятивных действий. Это говорит о том, что, возможно, ситуация на канале нездоровая. Не могут быть такими отношения собственника и журналистов, которые считают себя профессионалами. Более того, журналисты канала позволяли себе грубые, несовместимые с журналистской этикой, выпады в адрес Верховного Суда и отдельных судей. Я считаю, что это недопустимою.