Історик Тарас Чухліб: критикуючи Кисельова, російський дипломат виявив погане знання власної історії
Історик Тарас Чухліб: критикуючи Кисельова, російський дипломат виявив погане знання власної історії
Доктор історичних наук Тарас Чухліб вважає, що російський дипломат Андрій Воробйов, критикуючи висловлювання ведучого телеканалу «Інтер» Євгена Кисельова, не точно характеризував період української історії під назвою «Руїна» відповідно до праці історика Миколи Костомарова. Про це Тарас Чухліб сказав у коментарі «Детектор медіа».
За словами українського історика, російський дипломат помилково назвав «Руїну» «станом Правобережної України, дійсно перетвореної на "руїну"» і неправильно вказав, що цей історичний період стосувався тільки тієї частини України, яка входила до складу Речі Посполитої.
Як писала «Детектор медіа», радник-посланник російського посольства Андрій Воробйов, засудивши буцімто некомпетентність ведучого телеканалу «Інтер» Євгена Кисельова, сказав: «У період з 1663 по 1687 роки Правобережжя, ставши ареною нескінченних повстань і воєн, втратило практично населення і перетворилося на пустелю. Правобережжя, чи чув про це Кисельов, залишалося під контролем Речі Посполитої, і населення бігло звідти на лівий берег під захист Московського царства, де і процвітало. Читайте монографію М. І. Костомарова. Готовий надіслати її на адресу телеканалу "Інтер"».
Тарас Чухліб зазначив, що зазвичай під терміном «Руїна» історики розуміють політичний і соціально-економічний занепад Української козацької держави протягом 60-х-80-х років XVII століття та її розподіл на Правобережну і Лівобережну України.
«Особливо треба наголосити на тому, що Руїна як така була спричинена міжнародними впливами Речі Посполитої, Московського царства і Османської імперії, а також -внутрішньополітичною кризою. Справді, даний термін впровадив до історіографії та художньої літератури Микола Костомаров, який вкладав у поняття "Руїна" такий зміст: "Руиною называется в истории малороссийского края время смут, потрясавших этот край во второй половине ХVII века - преимущественно с разделения Гетманщины на два гетманства по двум сторонам днепровского побережья. Этот период можно считать со второй половины 1663 по июль 1687 года, в управление трех утвержденных московскою властью один за другим гетманов: Брюховецкого, Многогрешного и Самойловича - до избрания, вместо последнего, в гетманы Мазепы". Отже, вже М. Костомаров розумів, що до руйнації козацької держави Гетьманщини серед інших важливих чинників доклалася тогочасна влада Росії - "московська власть". Потрібно зазначити, що сучасні російські дипломати мало знають не тільки власну історію, але й погано вивчають твори своїх класиків», - сказав Тарас Чухліб.
Нагадаємо, ведучий Євген Кисельов у підсумковій інформаційній програмі «Подробиці тижня» на телеканалі «Інтер» 8 вересня поставив під сумнів знання історії президентом Росії Володимиром Путіним, який в інтерв'ю Першому каналу і агентству Associated Press зазначив, що тільки після з'єднання з Московською державою у 1654 році Україна «стала розвиватися і по суті процвітати». У відповідь телеведучий запитав: «Володимире Володимировичу, ви коли-небудь чули про такий період в українській історії як "Руїна"?».
«Детектор медіа»