Як не дати приборкати «сторожових псів демократії»?

10 Жовтня 2005
1126

Як не дати приборкати «сторожових псів демократії»?

1126
Політична залежність, концентрація та монополізація, непрозорість, «пожовтіння» - такими є на сьогодні головні проблеми ЗМІ у світовому масштабі. Про це йшлося на Всесвітньому Форумі з розвитку медіа у Аммані.
Як не дати приборкати «сторожових псів демократії»?
1-3 жовтня в столиці Йорданії Аммані проходив Всесвітній Форум з розвитку медіа ( Global Forum for Media Development). У ньому взяли участь представники більш, ніж 200 громадських організацій, які займаються проблемами медіа, журналісти з найвідоміших видань всього світу, представники впливових міжнародних організацій, бізнесових кіл. Україна була представлена кількома авторитетними громадськими організаціями: МГО «Інтерньюз-Україна», Незалежна Асоціація мовників, IREX pro MEDIA, Українська Асоціація Видавців Преси, Інститут Медіа Права, ГО «Детектор медіа».

Співорганізаторами та фундаторами Форуму виступали відомі донорські організації – Internews Network (USA), Canadian International Development Agency (CIDA), Department for International Development (DFID - United Kingdom), Ford Foundation, National Endowment for Democracy, United Nations Foundation, Open Society Institute, BBC World Service Trust (UK), International Federation of Journalists (IFJ, Belgium), World Association of Newspapers (WAN, France) та інші, а також уряд Іорданії. Донорські організації хотіли з’ясувати, якої саме підтримки потребують зараз медіа у різних країнах світу, які проблеми їх об’єднують або є навіть глобальними, які, в той же час, специфічні риси розвитку ЗМІ у різних регіонах.

З кількох пленарних засідань під час Форуму та численних тематичних секцій (медіа-право, медіа-вимірювання тощо) вималювалася досить яскрава картина тих проблем, які хвилюють медіа на світовому рівні. По-перше, це відповідальність ЗМІ – як суспільних, так і приватних – за власний продукт. Адже, як зазначив Саші Тхарур, Генеральний Секретар у сфері комунікацій та суспільної інформації, ООН, не тільки за авторитарних режимів ЗМІ можуть набувати антисуспільних рис пропаганди, контролю за діями та свідомістю людей. Навіть вільні та квітучі ЗМІ зовсім не завжди виступають на боці добра. Іноді медіа стають агресивними, розпалюють ворожнечу, конфлікти, геноцид, ксенофобію – прикладом чого можуть бути відомі події в Руанді, на Балканах. ЗМІ можуть сприяти як створенню гуманістичних цінностей, так і їх розпаду. І свобода ЗМІ не має означати свободу здійснення злочинів.

Деякі виступаючі зазначали, що ЗМІ у сучасному світі не вдається поки що бути безпосередніми учасниками важливих подій. Між тим, мовляв, треба переходити від пасивного спостерігання за дійсністю – до активного втручання у неї на боці демократії та добра. Адже у сучасному світі медіа стають своєрідною колективною свідомістю. (Досить суперечлива думка – адже це дуже недалеко від визнання ролі ЗМІ як «колективного агітатора, пропагандиста та організатора». - Н.Л.).

Iшлося на Форумі і про те, що медіа недостатньо приділяють уваги важливим для суспільства, але не «рейтинговим», не комерційним темам – освіти, екології, розвитку громадських інституцій, боротьбі зі СНІДом тощо. І головною причиною тому є переважання комерційного інтересу перед суспільною місією ЗМІ.

По-друге, на Форумі наголошувалося, що для посилення відповідальності ЗМІ та їхньої підзвітності суспільству необхідне значне підвищення їхньої прозорості (транспарентності), диверсифікація власності на ЗМІ, відмова від державного контролю над ЗМІ та, тим більше, його монополізації. Однаково важливим є також недопущення монополізації медіа-олігархами. Тим більше, що на прикладі багатьох держав (наприклад, Танзанії) – зазначалася суттєва небезпека злиття інтересів урядів та бізнесменів, постійне поповнення бізнесменами рядів політиків і придбання політиками акцій ЗМІ. Проблема концентрації ЗМІ особливо актуальна і для США, де власники великих телеканалів та медіаімперій отримують надприбутки та опосередковано контролюють дії уряду та свідомість громадян. Тож інформація про те, ким фінансуються конкретні ЗМІ - надзвичайно важлива для громадськості. Як прозвучало на Форумі, вже в 22 країнах світу прийняті нові законодавчі норми, які на сучасній основі регулюють питання деконцентрації медіа. Говорилося і про необхідність розвитку механізмів більш суттєвого впливу самих журналістів на редакційну політику своїх ЗМІ.

Як запобігти політичному тиску на ЗМІ, який після 11 вересня 2001 року призвів до встановлення нового інформаційного порядку навіть в країнах-оплотах демократії - ця проблема була однією з головних, що обговорювалися на Форумі. Запитання, яке нерідко задають у країнах, які тільки-но починають будувати відкриті суспільства: що має йти попереду – розбудова нових органів управління чи розбудова нових, вільних, ЗМІ, свободи слова – не має однозначної відповіді. Але незаперечним є те, що демократичні державні органи і демократичні медіа підсилюють один одного, а також є запорукою ефективного контролю за корупцією та ефективних ринкових реформ. Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права (Київ), зазначив на одній iз секцій Форуму, що у молодих демократіях процес відділення держави від медіа, відмови від державних ЗМІ - має йти одразу за процесом відділення держави від церкви.

І, нарешті, по-третє, учасники Форуму були одностайні в тому, що є прямий зв’язок між розвитком ЗМІ та економічним зростанням – яке надзвичайно посилює потребу громадян в інформації. При цьому підкреслювалося, що закон конкуренції, при якому має виживати сильніший – у сфері медіабізнесу не має бути абсолютизованим. Так, на противагу одному з виступаючих, директор Інституту проблем інформаційного права (Москва) Андрій Ріхтер зазначив, що ставитися до медіа-бізнесу так само, як до будь-якого іншого – наприклад, фабрики з виробництва взуття – абсолютно неправильно. Медіа – це особливий вид діяльності, який потребує особливого підходу, як до бізнесу з особливою соціальною відповідальністю. Адже закони конкуренції в їхньому необмеженому вигляді призводять – через боротьбу за прибутки, які залежать від рейтингів, тиражів, тобто, від кількості реклами - до «пожовтіння» медіа, до їхньої відмови від висвітлення соціально-вагомих тем на противагу темам «гарячим», але більшою мірою просто розважальним або скандальним. Тож перед світовою громадськістю постає завдання вироблення інструментів регулювання діяльності ЗМІ, в тому числі – їхнього контенту, на користь суспільним інтересам. А також випливає необхідність виробити механізми фінансової підтримки справді незалежних ЗМІ – незалежних як від політиків, влади, так і від ринку. Це можуть бути як потужні суспільні мовники, так і невеличкі ЗМІ громад, Інтернет-ресурси тощо.

В той же час, багато говорилося на Форумі про необхідність допомагати медіа - перш за все, у країнах, що тільки розвиваються - ставати самодостатнім бізнесом.

Таким чином, серед першочергових факторів, які сприяють розвитку ЗМІ як відповідальних та демократичних суспільних інституцій, були зазначені: демократичне політичне середовище, яке поважає принципи свободи слова, гарантує незалежність судової системи; розвинута сучасна медійна законодавча база, яка надає, в тому числі, і надійні інструменти для самозахисту ЗМІ у судах; ефективна система транспарентності ЗМІ; професійна, якісна журналістика; справедлива, відкрита, прозора система регулювання медійної сфери, добре формалізовані правила ліцензування електронних ЗМІ; розвинений діловий менеджмент ЗМІ, здатний забезпечувати діяльність медіа як бізнесу; плюралізм власності на ЗМІ, її демонополізація та деконцентрація; технологічна революція у ЗМІ; економічний розвиток держав, закордонні інвестиції у медіа. Більшість із цих позицій були задекларовані у докладній доповіді «10 тез про державне управління та корупцію» директора глобальних програм Інституту Світового Банку Даніела Кауфмана. Адже, як вже підкреслювалося, на переконання впливових міжнародних інституцій, саме якісні та відповідальні ЗМІ є одним iз головних чинників запобігання корупції.

Що стосується якісної журналістики, то зазначалися дуже подібні до української ситуації проблеми: відсутність журналістики розслідувань, відсутність такого жанру, як судові хроніки тощо. Також підкреслювалась важливість контролю громадськості за діяльністю ЗМІ – через відповідні інституції, починаючи від наглядових рад суспільних мовників і завершуючи радами читачів конкретних видань. Акцентувалася необхідність розвитку інституцій медіакритики – бо, мовляв, журналісти, не чуючи аналізу своєї діяльності, не мають стимулів до самовдосконалення. У деяких країнах світу створюються програми медіа-освіти громадян – щоб ті могли більш критично ставитися до медіапродукту, більш активно вимагати від ЗМІ висвітлення важливих тем.

Саморегулювання ЗМІ – це також процес, який набуває все більшої ваги у світі, надто як в їх боротьбі за якість власного продукту, тобто – здобутті уваги та довіри більшої кількості аудиторії, так і в прагненні таким чином запобігти державному контролю над своєю діяльністю. Підкреслювалась необхідність декриміналізації у всіх країнах законодавчих статей щодо дифамації, наголошувалося на тому, що державні чиновники не повинні мати права позиватися до ЗМІ, а юридичні особи – не повинні мати права вимагати відшкодування моральних втрат.

Цікаво було почути від представниці НЖО зі Шрі-Ланки Гішані Манік Мендіс, виконавчого директора комісії з питань скарг преси, що зараз там розробляється програма з основних проблем свободи слова для школярів, яка стане обов’язковою для навчальних закладів. У цій країні також вже існує фонд саморегуляції для розгляду скарг від населення на публікації ЗМІ, який фінансується виключно самими видавцями. Завдяки цьому 90% скарг на пресу в минулому році в цій країні були розв’язані за мировими угодами, без подання до суду.

Одностайними були учасники Форуму щодо необхідності запобіганню бажанню держав контролювати Інтернет, які стають все наполегливішими у зв’язку з прийняттям законів проти тероризму.

Прозвучала на Форумі також і критика донорських організацій: за те, що вони часто підтримують тільки короткострокові, локальні проекти – якими не вирішити глобальних проблем. Також наголошувалося на необхідності визнання донорами потреби надавати підтримку незалежним ЗМІ та НЖО не тільки у «проблемних» країнах, а і в таких, де щойно вже перемогли демократичні уряди, або які вже виходять з серйозних політичних, етнічних конфліктів. Адже в цих державах саме вільна та незалежна преса, у якості «сторожового пса демократії», а також у якості дискусійної трибуни, яка об’єднує націю, набуває неабиякого значення для закріплення позитивних зрушень.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа», Київ-Амман-Київ
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1126
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду