Антиюліана на “1+1”

3 Жовтня 2005
1288

Антиюліана на “1+1”

1288
Метою ток-шоу “Іду на ви”, показаного минулого понеділка на телеканалі “1+1”, була спроба дискредитації лідерки “Батьківщини” серед національно-патріотичного сегменту виборців, передусім на Заході України.
Антиюліана на “1+1”
Від "ТК": - Стаття Аркадія Сидорука не відповідає позиції нашого видання і надрукована в рамках продовження дискусії стосовно програми "Іду на Ви" за участю Юлії Тимошенко, яка викликала багато відгуків наших читачів Минулого понеділка ведучі ток-шоу “Іду на ви” (на телеканалі”1+1”) Ольга Герасим’юк і В’ячеслав Піховшек, що косять під шляхетного князя України-Руси Святослава, ганебно програли інтелектуальний бій. Надто нерівними були сили, хоч їм і загонові ландскнехтів пера протистояла тендітна й стомлена не “залізна леді”.

Не перейшовши припустимої межі, вона поставила крапки над “і” стосовно своєї бліц-поїздки до Москви, що завершилася сенсаційним скасуванням генеральною прокуратурою Росії ордера на її арешт. Викликала захоплення у своїх прихильників тим, що побувала у Білокам’яній, не маючи ані влади, ані дипломатичної недоторканності, й, певно, здобула собі нових симпатиків. Дала поживу політикам і політологам, які ламають голову над тим, як вплине ця поїздка на її політичне майбутнє та виборчі парламентські перегони в Україні, що вже фактично у розпалі…


Ток-шоу “Іду на ви” нагадувало суворий допит, що іноді справляв кумедне враження. “Солдат революції” Кучми (Див. подробиці “Николай Мельниченко. Кто есть кто на диване президента Кучмы. Киев, 2002, стр. 92-98) марно домагався від леді Ю. відповідей на “конкретні запитання”: хто лобіював її поїздку до Москви, хто був у передовій групі, хто організовував зустріч. Щоб дізнатися про це, Піховшеку слід було б змінити імідж, навчитися “акати” по-московськи й понишпорити під виглядом діловода кабінетами генеральної прокуратури РФ. А його напарниця мала б обернутися на Дюймовочку-Невидимку й непомітно проникнути крізь одну з кремлівських брам. Та як з’ясувалося на самому початку ток-шоу, вона переплутала дату перебування леді Ю. у Москві.

Втім, ток-шоу, про яке йдеться, не має жодного стосунку до тележурналістики. Його метою була спроба дискредитації лідерки “Батьківщини” серед національно-патріотичного сегменту виборців, передусім на Заході України. Мотивацію розкриває, зокрема, російська преса, що пильно стежить за розвитком політичних подій у південної сусідки. “В Западной Украине смещение кабинета Тимошенко отметили трауром: несколько дней легковушки разъезжали с черными ленточками на антеннах. А во Львове решили создать музей украинской национальной героини”, - пише “Московский комсомолец” (28.09.05).

Додам до цього, що з надійних російських джерел (тих самих, з яких свого часу я дізнався у подробицях про відставку Бориса Єльцина за кілька місяців до того, як вона відбулася), стало відомо: у Кремлі Юлію Тимошенко вважають “найвірогіднішим переможцем на майбутніх парламентських виборах в Україні”. З тих же джерел відомо, що у Москві готові налагоджувати з нею російсько-українські контакти на прагматичній основі. При цьому там не плекають жодних ілюзій, знаючи, що “Юлія Тимошенко – незалежний політик, яким неможливо маніпулювати”.

Такою є справжня інтрига бліц-візиту візиту Юлії Тимошенко. У ток-шоу “Іду на ви” акценти геть інші. Та й сама поїздка Юлії Тимошенко до Москви стала головною темою програми зовсім не через сенсаційний інформаційний привід.

За браком фактів і бажання розібратися в тому, що й до чого, в арсеналі лишилися самі інсинуації. “Дехто із тих підозрілих людей (?) вважає, що це недаремно і що це є певна домовленість із певними російськими колами і є певний план. Що ви скажете на це?” – допитувалася головна телевізійна слідча у гості. А далі стверджувала: “Так пишуть, я хочу перевірити, що ви на це скажете, що є інша історія – що за те, що вам певні російські кола досягнути своєї мети, а саме – отримати владу – що ви виконаєте їхні умови. Можливо, ця умова є примушення Ющенка піти у відставку, можливо”.

Що, власне, приховується за цими неоковирними фразами? Намагання приписати Юлії Тимошенко роль потенційної зрадниці не тільки особисто Президента, а й інтересів України, яку вона начебто готова віддати на поталу Москві.

Леді Ю. не тільки блискавично зреагувала на ці вихватки під час ток-шоу, а й одразу звернулася до галичан через популярний “Високий замок”. “Я переконана, що всі рішення в Росії приймаються за участю Путіна, - але без моєї участі, - заявила вона . – Для мене дуже важливо було пройти цей етап. Це була ризикована, але ефективна поїздка. У всі часи поважали мужність і вміння “йти на ви”. Мені закидали, що, мовляв, могла там здати українські інтереси. Про що мова? Кожен мій крок як політика буде публічний. Я вісім років б’юся за ці інтереси. Якби хотіла зрадити, то це неважко було зробити за часів правління Кучми…” (З інтерв’ю Юлії Тимошенко, “ВЗ”, 29.09-5.10 2005).

Шкода, що представники сформованої у незалежній Україні журналістської неономенклатури не розуміють, що дотримання професійної етики так само важливе в журналістиці, як публічність у сучасній політиці. У цивілізованому суспільстві інсинуації чітко кваліфікують як наклеп. Приклад. Ольгу Герасим’юк, відому ведучу телеканалу «1+1» і, відповідно, публічну особу, запрошують на ток-шоу «Я так думаю». Анна Безулик запитує колегу: «Підозрілі люди кажуть, що в певний момент ви на певному літаку літали до певного міста, щоб проконсультуватися про певні проблеми зі здоров’ям. Дехто каже, що у вас невиліковна хвороба. Що ви на це скажете?»

“Неприємно було спостерігати, - поділилася своїми враженнями знайома журналістка, - як без смаку одягнена у блискуче гранддама сходила піною, надмірно жестикулюючи й не даючи змоги гості висловитися. Більшість журналістів, які брали участь у програмі, прикро казати, що передусім жінки, справляли враження злостивих, заздрісних невдах і пригнічували чорною аурою. Юлія Володимирівна справляла враження бездоганної леді, була щирою й переконливою”.

Стриманіше прокоментував ток-шоу прес-секретар Юлії Тимошенко. “Для України це – нормальний ефір, - сказав Віталій Чепинога у телефонному інтерв’ю “Детектор медіа” – Ми не визначаємо експертів, не вимагаємо попередньо подавати запитання. Впадало в око, що журналісти були налаштовані агресивно, та це лише заводить нашу лідерку”. Водночас він висловив думку, що “роль засобів масової інформації в Україні перебільшена”, а “журналісти полюбляють гратися у політиків”.

Це означає, що лідерка “Батьківщини”, маючи обмежений медіа-ресурс, готова вести політичні дискусії у телеефірі на будь-яких умовах. Більш того, вона готова й до найгіршого сценарію – коли їй буде повністю закрито доступ до телеефіру.

Втім, цікаво знати, за яким принципом відбувався добір журналістів для участі у ток-шоу “Іду на ви”. Ще цікавіше, чи надходила з гори від вороже налаштованого до Юлії Тимошенко оточення Президента команда “фас”, чи телеканал “1+1” залюбки ліг під нову владу, що швидко трансформується в неокучмівську, - як раніше лежав під старою, кучмівською? Виходить, імена генпродюсерів змінюються, а поза – ні?

Цілком можливо, щедрий на нагороди Президент вручить Герасим’юк ордена її прадавньої тезки – княгині Ольги. Адже, як стверджувала велика «народна плакальниця», саме вона своїми телепрограмами виховала помаранчевих революціонерів. Або, висловлюючись не фігурально, привела Віктора Ющенка до влади.

Відзначити орденом Ярослава Мудрого “відомого політичного аналітика й телеведучого” (див. вебсайт “1+1”) сам Бог велів. Він був синьо-білим задовго до того, як Ющенко підписав меморандум з Януковичем, твердо стоїть на своєму і відмовляється перефарбуватися у побляклий помаранчевий колір.

P. S. Поки тривало ток-шоу “Іду на ви”, до студії встигли додзвонитися майже 30 тисяч чоловік. На запитання інтерактивного опитування 72 відсотки учасників відповіли, що “повністю довіряють” Юлії Тимошенко. Блискучий показник напередодні березневих парламентських виборів 2006 року!

“Про це треба пояснити, тому що люди чують від вас про те, що стало краще, так, що буде краще, що ви заберете у багатих і їм віддасте. І вони щасливі біжать і не питають, як це станеться, чи це можливо”, - бідкалася під час ток-шоу Герасим’юк, безпорадно розводячи руками. Може, їй варто було б запросити гостею однієї з наступних програм мудру бабу Параску, яка простояла на Майдані від першого до останнього дня Помаранчевої революції, отримала у Маріїнському палаці ордена княгині Ольги, а тепер лає Президента за те, що той незрозуміло чому відправив у відставку Юлю.

На підтвердження своїх думок процитую гостю студії – Юлію Тимошенко і ведучих ток-шоу.

Тимошенко ставить крапки над “і”

Про поїздку до Москви

Я просто поїхала до Москви, привіталася з багатьма людьми, які мене поважають, які мене чекали. А з іншого боку я попросила заступника генерального прокурора, сама попросила про зустріч. Ми з ним зустрілися, я дала відповіді на ті питання, які їх цікавлять. І, власне кажучи, мені здається, що будь-який інцидент вичерпаний.

Я вважала, що все це, що колись було побудовано старою владою проти мене, воно просто розвалиться дуже швидко, тому що йому нема на чому триматися. І тому я цьому не приділяла уваги
(під час перебування на посаді прем’єр-міністра. - Прим. автора), це є правда. А зараз просто, коли знову лунають обвинувачення, коли знову почались репресії, мені хотілося б зайвий вантаж зняти.

Я хотіла просто продемонструвати, що іноді у політиків не буває страху, коли вони впевнені у своїх діях.

Я знаю точно, що багато місяців лобіювали зворотне з України і намагалися побудувати такі моделі спілкування з Росією, щоб раз і назавжди закрити мені нормальний шлях спілкування з Росією, Але не вийшло.

Якщо б я за роботу свою в політиці останні 8 років мала намір обміняти будь-які преференції до себе на національні інтереси України, на, скажімо, зраду своїх партнерів, я думаю, що я не була б в опозиції. Немає в житті таких умов для мене особисто, щоб я мала можливість обміняти їх на національні інтереси України. Тому я в цьому сенсі є нецікавим політиком.

Про чоловіків у політиці

…Проти наших політиків-чоловіків просто не потрібно боротися, вони іноді займаються самознищенням. Тому я можу впевнено сказати, що для мене немає ніякого сенсу з будь-ким боротися. Вони самі все зроблять - так як вони сьогодні будують свою політику.

Про стосунки з Ющенком

Я з першого до останнього кроку підтримувала Віктора Андрійовича у всьому. Коли всі інші політики самостійно балотувалися на посаду президента, я не стала розривати серця тих українців, які хочуть бачити Україну потужною…Жодного разу, просто мені здається, я не підвела президента. Які до мене можуть бути питання, які претензії?

Я зробила все, навіть неможливе, щоб зберегти нашу єдність.

Дійсно, з простягнутою рукою обійшлись дуже жорстоко. Але я можу вам сказати, що я намагаюся знайти порозуміння не заради якихось політиків, а я намагаюсь знайти порозуміння заради тих людей, які вірили цим політикам.

Ніяких судових процесів. Я не хочу, щоб у когось склалося враження, що в мене підніметься рука будь-яку скаргу в суд написати проти власного президента.

Зустріч з Ющенком в прямому ефірі – це дуже цікаво. І я б його запросила для цього.

Про отруєння Ющенка

Я думаю, що достатньо було часу, щоб зробити всі висновки і довести їх до відома всіх людей.

Про меморандум Ющенка-Януковича

Воно
(підписання меморандуму. – Прим. автора) не принесло ні Ющенку, на Януковичу, ні Україні абсолютно ніякого полегшення, воно принесло великі проблеми їм обом.

Перше питання, яке у мене виникло – а навіщо було робити революцію? Навіщо було так довго боротися, щоб нарешті з’ясувати, що ці два політики високого рівня практично здатні створити одну команду? І мова йде про те, що ми це єднання розглядаємо як спільний ідеологічний погляд, як спільні практичні бачення як мусить жити країна. Якщо спільні такі бачення були, то навіщо було колотити всю націю? ..Невідомо, що стало предметом справжньої домовленості.

Про парламентські вибори

Я не опозиція до президента, і це не наша добра воля, що ми йдемо на парламентські вибори окремими командами. Бо моя мрія була – йти на парламентські вибори разом з президентом.

Чому вам здається, що обов’язково потрібно з кимсь воювати? А чому ви не думаєте, що можна просто нести позитив, нести ідею, нести той високий рівень духовності, який ми мали під час президентських виборів? Чому обов’язково війна?

Народ України вперше, коли піде на парламентські вибори, буде вибирати не ефемерні політичні сили і не знати, як вони будуть відповідати потім за ситуацію, а буде обирати прем’єр-міністра з такими повноваженнями, якими володіє канцлер Німеччини. Я б сказала так, що це є абсолютно нові вибори, і у людей буде право обрати ту політичну силу, де вони хочуть бачити прем’єр-міністра.

Зараз просто почався “чорний піар”, і зараз будуть нищити і мене, і нашу команду всіма можливими “чорними технологіями”…

Про своє політичне майбутнє

Я ніколи не буду дестабілізувати ситуацію в країні. Ми не будемо зараз скликати людей на майдани. Ми знаємо, що люди підтримують чесну політику і знаємо, що вони хочуть підтримати чесних політиків.

...Нема ніяких потреб робити “тіньовий кабінет”, бо я переконана, що через декілька місяців ми будемо створювати нормальний кабмін. Той уряд, який сьогодні призначений, це є тимчасовий уряд.

Про стиль життя

Мені взагалі дуже приємно, що при старій владі розмовляли про те, що влада брала все, що невірно лежить: заводи, фабрики, офіси. Все, що тільки очі бачили. І, безумовно, ця влада мала певний імідж. Якщо сьогодні мене можна звинуватити тільки в тому, що я побачила в газетах, що я там десь своє плаття за які гроші купила, то, повірте, з цією владою не так все було погано.

Про “справу Гонгадзе”

“Припиніть терзати це ім’я, припиніть терзати цю людину! Виведіть це ім’я з політики і переведіть в площину просто відання якоїсь поваги і того, що ви заборгували вже перед цією людиною!”

Порада журналістам

Шановні друзі, не потрібно натягувати інформацію там, де її немає
.

(З “Огляду українського телеефіру”)

Шедеври недорікуватості й хамства

(із записів, зроблених не майором Мельниченком)

Записані під час показу програми “Іду на ви” голоси, схожі на голоси Ольги Герасим’юк і В’ячеслава Піховшека, сказали таке:

Ольга Герасим’юк:


СТУДІЯ: Ольга ГЕРАСИМ”ЮК… Зараз ви вже не маєте такої…такого захисту. Ви легко їдете в неділю (насправді ж іншого дня. – Прим. автора) в Росію, і з вас знімають всі, наприклад, скасовують санкцію на ваш арешт.

СТУДІЯ: Ольга ГЕРАСИМ”ЮК (перебиває гостю. – “УС”). Вибачте, а якщо звернутися до даних Держкомстату, то тут говорять про те, що, наприклад, що сільське господарство, показники знизилися в 3,6, в промисловості падіння вчетверо, в…нібито заробітна плата є заборгованість 15 відсотків. Чи можемо ми вірити цим даним?

СТУДІЯ: Юлія ТИМОШЕНКО: Послухайте, я можу вам сказати, що абсолютно таких даних у Держкомстаті бути не може.

СТУДІЯ: Ольга ГЕРАСИМ”ЮК (говорить одночасно з гостею – “УС”). А де вони взялися?

СТУДІЯ: Ольга ГЕРАСИМ”ЮК. Чесних, ви можете назвати в який бік?

СТУДІЯ: Ольга ГЕРАСИМ”ЮК (говорить одночасно з гостею – “УС”). Зрозуміло. А навіщо ви виключили своїх однопартійців?

СТУДІЯ: Юлія ТИМОШЕНКО. Тому ми домовилися у фракції не підтримувати на цю посаду учня Кучми (Юрія Єханурова. – Прим. автора).

СТУДІЯ: Ольга ГЕРАCИМ”ЮК. А, зрозуміло.

СТУДІЯ: Ольга ГЕРАСИМ”ЮК (перебиває гостю – “УС”): Для того, щоб закрити це питання, просто дайте відповідь, чи правда, що Мирослава буде йти. Просто дати відповідь.

СТУДІЯ: Ольга ГЕРАСИМ”ЮК. Ну, і я би хотіла насамкінець запитати, чи…чи не бачите ви також і свою вину в тому, що народ спостерігає цю війну між вами? Тому що ви також стояли на Майдані, і, якщо Ющенко, можна сказати, був неспроможний цьому опиратися, то ви також, ви стояли пліч-о-пліч…

В’ячеслав Піховшек:

СТУДІЯ: В’ячеслав ПІХОВШЕК. Юлія Володимирівна, їжачку зрозуміло, що просто так такі речі не робляться. Ви не перший рік в українській політиці, ми не перший рік займаємось цим…

СТУДІЯ: В’ячеслав ПІХОВШЕК. Наскільки я розумію, Юлія Володимирівна Тимошенко йде одразу двома шляхами. Один – це підготовка виборів чи нового Майдану з гаслами “Всі хто любить мене, за мною” і Поверніть Юлечку на прем’єр-міністра”. Друге – це мої джерела в вашому оточенні говорять про підготовку судового процесу щодо законності вашого звільнення (з посади прем’єр-міністра. – Прим. автора.)

СТУДІЯ: В’ячеслав ПІХОВШЕК. Якщо дозволите, коротке резюме, буквально два речення. Перше – Юлія Тимошенко старалася впливати на аудиторію…Ви конкуруєте пропозиціям суспільства.

(З “Огляду українського ефіру”. Автентичність текстів додатково перевірена з живих голосів).

Замість епілогу

Дружню конкурентну боротьбу двох ведучих програми
- “теперішніх лицарів української журналістики”, як вони називають себе на вебсайті “1+1”, з колосальним відривом виграла цього разу генпродюсер Ольга Герасим’юк. Вона, користуючись мовою одного із підписантів політичного меморандуму, “видала на гора” стільки шедеврів, що усі їх просто неможливо навести. В’ячеслав Піховшек спромігся лише на декілька перлів. Щоправда, як зазвичай, по-філософськи розлогих.

Пані Герасим’юк здобула абсолютну перевагу і в сфері етики. Вона перебивала гостю 14 разів і 8 разів намагалася говорити водночас з нею. На цих словесних забігах Піховшек заледве не зійшов з дистанції, хоч це не в його стилі. Буцімто підвели голосові зв’язки: застудив горло.

Можна було б навести й чимало словесних викрутасів журналістів - учасників політичного ток-шоу. Та, мабуть, робити це поки що рано: як не крути, вони не дотягують до рівня шедеврів класиків сучасної та майбутньої тележурналістики в Україні.


Аркадій Сидорук, радник кандидата в президенти України на виборах 1999 року

Від "ТК": - Стаття Аркадія Сидорука не відповідає позиції нашого видання і надрукована лише в продовження дискусії стосовно програми "Іду на Ви" за участю Юлії Тимошенко, яка викликала багато відгуків

Читайте також:

Іду до вас

Журналісти в люстерці Юлії Тимошенко

Коні не винні або Чи пов'язані фаховість і моральність

Мило, кислота та інші хімічні речовини
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
радник кандидата в президенти України на виборах 1999 року
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1288
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду