У конкурсі брали участь як радіостанції, так і окремі творчі колективи. За підсумками конкурсу було виділено кілька проектів. На жаль, жоден з представлених варіантів не влаштував фонд “Відродження” на всі сто відсотків.

Тоді було прийняте рішення об’єднати кращі напрацювання кількох учасників конкурсу – і на цій основі започаткувати новий проект.

Власне, на цьому етапі звернулися до мене. Що для мене було дещо несподіваним, оскільки мій досвід роботи на радіо є більш ніж скромним. Але попри несподіваність, пропозиція була для мене цікавою.

Мушу сказати, що готуючи виклад нової концепції, я не стільки вигадував її сам, скільки об’єднував напрацювання інших учасників та схеми функціонування так званого ток-радіо чи, як це називають в Америці – “публічного радіо”, які вже існують у світі. До певної міри, перед нами стояло завдання підтягнутися до класичного британського зразка, такого, як Бі-Бі-Сі. Тобто йдеться про радіомовлення саме в розумінні “мовлення”, а не відтворення музики, до чого всі звикли. На громадському радіо виходитимуть програми, які побудовані на засадах діалогу з аудиторією, дискусії. Основу складатимуть, безумовно, новини.
Коротше кажучи, проект можна визначити, як розмовне радіо – з акцентом на інформаційність. До речі, про Бі-Бі-Сі згадано не випадково. Наш проект проходив експертизу на Бі-Бі-Сі і отримав досить схвальну оцінку. Більше того. Бі-Бі-Сі недвозначно виявило свій інтерес до того, щоб взяти участь у проекті своїм новинним продуктом, а, можливо, навіть ексклюзивним програмним продуктом.

Як загальні теоретичні схеми будуть втілюватися у життя, покажуть уже кілька перших пілотних тижнів. Я маю надію, що робота над “пілотами” почнеться ще до кінця року з тим, щоб уже в січні нас могли почути у Києві та низці інших міст України.

Ми робимо ставку на співпрацю з існуючими радіокомпаніями, які мають власні частоти. Спроба самостійно ліцензуватися буде обов’язково зроблена. Але зараз у законодавстві нема чітко прописаного поняття громадського радіо. Є закон про громадське телебачення, спеціально розрахований для УТ-1.

А запропонована схема заснування і власності громадського радіо відмінна від тих FM-станцій, які зараз працюють і засновані комерційними структурами. Нашій схемі ближча організаційно-правова форма громадської організації. А закон не передбачає, що громадська організація може отримати частоту для мовлення.

В цій ситуації, очевидно, доведеться пройти наступний шлях: створити спочатку громадську організацію, яка, в свою чергу, заснує підприємство. А вже підприємство візьме на себе клопіт з отриманням ліцензії. Всі ці юридичні колізії також суттєво гальмують процес.

Планується, що до числа засновників увійдуть люди, які мають високий моральний авторитет у суспільстві . Мені, наприклад, хотілося б,, щоб серед них був відомий польський публіцист та громадський діяч Адам Міхнік. Знаєте, перебування серед засновників людей такого “калібру” задавало б відповідну “висоту планки”. Крім того, до числа засновників, очевидно, увійдуть представники донорських організацій, які зголосились фінансово підтримувати проект. Адже розмовне радіо – справа дуже затратна. При цьому, на перших порах, ми будемо обходитись без рекламних надходжень. Можливо, трохи згодом, коли наше радіо здобуде популярність у слухачів, з’являться і рекламодавці. Але й у цьому випадку ми хотіли б зберігати матеріальну незалежність і дотримуватися відповідних морально-етичних принципів.

Зараз йде робота над статутними документами нової організації. Йде доволі складно, оскільки кожен з потенційних засновників намагається внести в них якісь нюанси, які вважає для себе важливими

Усі ці організаційно-юридичні процеси займають надто багато часу. Саме тому я не можу зараз предметно відповісти на запитання “Детектор медіа” стосовно кадрового наповнення нового радіопроекту. Так само, як не можу, поки що, вести конкретні розмови з тими людьми, яких би ми хотіли бачити серед працівників. Безумовно, ми б хотіли бачити і того ж Миколу Вересня, який має багатий досвід роботи на радіо. Для нового проекту участь людей такого калібру дуже важлива. Але, повторюся, говорити про конкретні імена ще зарано.

У всякому разі, я прагнутиму до того, щоб з нами співпрацювали понад два десятки високопрофесійних і популярних людей. І не тільки журналістів. Для прикладу, я хочу, щоб програму про українську популярну музику вела одна із українських поп-зірок.

Взагалі, ми будемо працювати над тим, щоб на “Громадському радіо” ті поняття, які стали модними у словесній формі – “інтерактивність, оперативність, об’єктивність, неупередженість”, набули свого практичного втілення. Прямі включення з місця подій, дискусії у прямому ефірі, циклові авторську програми високої якості – все це слухачі почують на нашому радіо.

Маю надію, що ми зможемо створити справжнє “живе” радіо.

Тут ми наводимо фрагменти із пояснювальної записки до проекту “Громадського радіо”. текст якої люб’язно наданий “Детектор медіа” Міжнародним фондом “Відродження”

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

Долучитись