Людмила Пустельник, журнал “Україна”, для „Детектор медіа”. Коментар Миколи Томенка «Детектор медіа» отримала статтю кореспондента журналу «Україна» Людмили Пустельник щодо ситуації з газетою «Кримська світлиця», яка під загрозою зникнення з кримського інформаційного ландшафту через хронічні проблеми з фінансуванням.

Ми публікуємо текст Людмили Пустельник, а також коментар до нього віце-прем‘єра з гуманітарних питань Миколи Томенка, який той дав на прохання «ТК».

Обіцяне віце-прем’єром Миколою Томенком роздержавлення преси ще не розпочалося, а перша жертва вже є. Йдеться про єдину українськомовну газету в Криму, “Кримську світлицю”, що ось-ось закриється.

Видання, що послідовно відстоює на півострові українську ідею, намагається виконувати віце-прем’єрове побажання про альтернативу бюджетному фінансуванню – виживати самим. У кримчан це виходить так: газета ще якось друкується і навіть підтримує свій інтернет-сайт, а її працівники не бачили зарплати з листопада минулого року. Журналісти, було, сподівалися: якщо ми підтримували політичну команду, коли та ще була опозицією, то, ставши владою, вона від нас принаймні не відмахуватиметься. Сподівання не виправдалися: попередній владі “Кримська світлиця” була непотрібною з відомих міркувань, новій – не до сентиментів на тему самотнього українського видання у російськомовному кримському морі.

Віктор Качула, головний редактор “Кримської світлиці”, розповідає, що звертався з листом до віце-прем’єра з гуманітарних питань з проханням про державну допомогу. Не отримавши відповіді, зателефонував. „В офісі Миколи Томенка незнайомий молодий чоловік повідомив, що листа отримали, Томенко сказав, що нема законних підстав надати нам державні кошти, – каже Качула. – Минулого року ми з великими труднощами отримали незначні гроші від Держтелерадіо – відповідно до закону про підтримку молодіжної преси – на папір і поліграфічні послуги. Про оплату роботи працівників не йшлося”.

“Кримську світлицю”, взагалі-то, важко зарахувати до молодіжної преси. Серед засновників газети – товариство “Просвіта” і кримська філія Спілки письменників. Ці організації самі нарікають на безгрошів’я. Віктор Качула каже, що тепер редакція відмовляється від співзасновництва “Просвіти”. Свого часу ця організація навіть нагородила газету медаллю “Будівничий України” – “за вагомий внесок у справу українського національного відродження, розбудову та зміцнення Української держави”.

Її зміцнення виглядає доволі сумнівним на тлі фінансових сутінків видання в регіоні, де державний статус української є суто номінальним. Відтак вихід у світ лічених україномовних громадсько-політичних видань у Харкові, Запоріжжі чи Донбасі у близькій перспективі теж здається малоймовірним. Раніше хоч перепадала скупа державна копійка, тепер точно не перепаде в світлі віце-прем’єрової заяви про скорочення бюджетного фінансування преси і майбутнього її роздержавлення. Бо й справді – у якій розвиненій демократії існує така архаїка, як державні газети? Але, як не крути, у першу чергу саме державі Україні саме зараз мали б бути потрібними ті “світлиці”, “вісники” чи “голоси”. Часто – чи не єдині, що пропагують національну культуру в усе ще “біло-блакитних” регіонах і не бажають ставати комерційними. Тим часом механізму роздержавлення державних ЗМІ нема, а перші втрати вже є. Микола Томенко, до речі, в часи свого головування у парламентському комітеті з питань свободи слова та інформації переймався, було, незавидною долею нечисленної української періодики. В інтерв’ю авторові цих рядків нарікав, що її набагато менше, ніж різноманітної російськомовної. Що до скромної кількості української преси зараховують і ту, яка суцільно російськомовна, лише кілька рекламних оголошень друкує державною. І що давно варто б навести в цій галузі лад...

А “Кримська світлиця” мала зникнути ще минулого року – коли їй перекрила фінансування тогочасна влада. Бюджет-2004 й гадки не мав враховувати рекомендації парламентських слухань-2003 про статус української мови – надати фінансову допомогу "Кримській світлиці" окремим рядком з держбюджету. Редакція апелювала до громадськості, досі газета виходила у світ за рахунок доброчинних внесків, у тому числі з діаспори. Як у старі “допомаранчеві” часи.

Людмила Пустельник, журнал “Україна”, для „Детектор медіа”

На прохання «ТК» ситуацію коментує Микола Томенко, віце-прем’єр України.

„У ситуації з „Кримською світлицею” про роздержавлення не йдеться, – вважає пан Томенко, – оскільки засновниками цієї газети не є органи державної влади”. „Кримська світлиця” – це газета, яка заснована Товариством „Просвіта”, кримською організацією Національної спілки письменників, колективом редакції і фінансується з держбюджету. Тому цілком зрозумілими є аргументи міністерства фінансів та мінкультури, що утримувати видання мають його засновники. Тим більше, що протягом останнього періоду ця газета більше писала про діяльність керівництва „Просвіти”, ніж про проблеми культури. Тому саме „Просвіта” має фінансувати своє видання в межах коштів, які виділяються з держбюджету.

На думку Миколи Томенка, інший варіант у розв’язанні проблеми „Кримської світлиці” – це коли засновником цього видання стане лише трудовий колектив, який запропонує нову формулу висвітлення на сторінках газети проблем розвитку української мови та культури в Криму. А це, в свою чергу, дасть можливість профінансувати газету з відповідних статей-видатків міністерства культури.

Микола Томенко, підсумовуючи, наголосив, що керівники громадських організацій, які з радістю готові очолити десятки оргкомітетів і заснувати десятки газет, повинні нести відповідальність за ті видання, які вони засновують.

Читайте також:

Мінкультури відмовилося надати "Кримській світлиці" державну підтримку