Він розумів усіх без жодного акценту
Сьогодні відбулося прощання з Джеймсом Мейсом, американським істориком та публіцистом, що присвятив себе Україні. Подеколи ненавиджу свою професію. За те, що, коли втрачаєш людей, доводитьcя робити з цього сенсацію. Бо першим дізнаєшся про смерть генія, а потім мусиш писати некролог. Так було в мене з Марією Приймаченко. І так сталося з Джимом Мейсом. Ніколи не думала, що доведеться писати посмертні нотатки про чоловіка, котрий міг замінити собою уявний вічний двигун.
Американець, який присвятив своє життя історії України, не маючи жодного українського кореня, переїхав до України і прожив тут 12 років. Його не любила влада. Аж так, що запропонувала устами якоїсь своєї газетки „піти додому”. Це звучало як „пане Мейс, go home”. Мейс у відповідь зробив геніальну колонку в газеті „День”...
Але річ не в тім, хто його любив чи ненавидів. Річ у тому, що доктор Мейс був людиною, для якої слово „Україна” було наповнене глибоким змістом. Цей американець, будучи правнуком індіанки племені Черокі, вивчив українську краще за багатьох випускників Національного університету. Мені завжди хотілося говорити з ним його американським акцентом. Здавалося, що він так краще тебе розуміє. Та, направду, він розумів усіх без жодного акценту, і навіть прямі ефіри на українському радіо ми, за допомогою його дружини, письменниці Наталії Дзюбенко, проводили "на ура". Я його просто знала, і ця втрата просто страшна.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ