Насамперед хочемо висловити вдячність Держкомтелерадіо за публікацію відгуку на статтю нашого автора Оксани Лисенко "Кого хочуть викинути з ефіру руками Держтелерадіо?” , розміщену на „Детектор медіа” 26 вересня цього року. Дійсно, викликає повагу рішення державної структури йти на публічну дискусію навколо питань, що становлять не лише відомчий, а й суспільний інтерес.

З текстом, підготовленим працівниками Держтелерадіо, наші читачі можуть ознайомитися тут.

Керуючись принципом, що тільки в суперечці народжується істина, „Детектор медіа” має сподівання на подальшу чесну і відкриту дискусію, яка принесе користь усім.

Тому, відкидаючи закиди Держтелерадіо в необ’єктивності, насамперед, хочемо звернути увагу, що у відгуку, підготовленому державними чиновниками, містяться деякі неточності, чи, можливо, неадекватне трактування подій, які відбулися.

Зокрема, аргументуючи свою позицію в конфлікті довкола висвітлення четвертої сесії парламенту, Держтелерадіо посилається на встановлену Законом України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” квоту в межах 3% від річного обсягу часу мовлення. Водночас, Держтелерадіо чомусь замовчує, що у Державному бюджеті України на 2003 рік, у статті “виробництво телерадіопрограм для державних потреб”, тобто для потреб висвітлення діяльності парламенту, Президента України та Уряду, - заплановано 122 754,3 тис. гривень. А в проекті бюджету на 2004 рік – 82363,6 тис. грн. Хочемо звернути увагу, що ці кошти не передбачають укладання угоди з Верховною Радою України, оскільки парламент, судячи з Державного бюджету, має окрему статтю витрат, яка так і називається: „висвітлення діяльності народних депутатів”.

Тож, дотримуючись принципу дискусії, а також бажання суспільства знати, як витрачаються їхні (платників податків) гроші, хотілося б знати:

1.яку суму виділено Держтелерадіо під виробництво телерадіопрограм для державних потреб?

2.як вони були розподілені між телерадіокомпаніями системи Держтелерадіо?

3.які програми на ці кошти, скажімо, Національна телекомпанія України виробила і розповсюдила?

(Підказка для авторів можливої відповіді. Не посилайтесь на коментарі депутатів в інформаційних сюжетах, тому що це подієві матеріали, і у них, за жанром, будь-який засіб масової інформації має за честь розповідати про діяльність законодавчого органу безкоштовно. Тим паче, що частина 6 статті 12 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” зобов’язує державні телерадіоорганізації інформувати український народ про суспільно-політичні події в Україні. Не згадуйте програми: “Доброго ранку, Україно”, “Саме той” тощо, оскільки ці програми виробляють не НТКУ, а комерційні телекомпанії, у нашому випадку, “ЕРА” та “Гравіс”).

Наступне. Щодо ситуації з ліцензуванням УТ-2 та обласних державних телерадіокомпаній України. Оскільки події останніх років довкола ОДТРК нагадують броунівський рух, просимо опублікувати усі листи з 2000 року голів Держкомінформполітики та Держтелерадіо, адресованих Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України та Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Хочемо зазначити, що „Детектор медіа” має кілька копій таких листів, які суперечать інформації, оприлюдненій Держтелерадіо.

Для прикладу, Держтелерадіо пише, що, цитуємо: “засади інформаційної безпеки держави вимагають того, щоб перший Національний телеканал був цілісним”. Кінець цитати. Тож вдруге просимо Держтелерадіо пояснити, чому й досі від них відсутні вимоги припинення діяльності на УТ-1 комерційної телекомпанії “ЕРА”? Чим керувався заступник голови Держкомінформполітики В.Петренко, який у листі №3123/33/1 від 01.10.2002 року просив Національну раду ліцензійно закріпити діяльність ОДТРК на УТ-1 в часовому відрізку 17.00-19.00 год.?

Держтелерадіо пише що, цитуємо: “Комітетом було обрано стратегічний напрям на розбудову нових місцевих мереж мовлення для обласних державних телерадіокомпаній”. Кінець цитати.

Але ж тоді, будь ласка, поясність громадськості, чому під час підбиття конкурсу на право мовлення у м. Тернополі та м. Чернівцях керівники цих обласних державних телерадіокомпаній, в останній момент, на засіданні Національної ради, відмовилися брати участь у конкурсі… на користь комерційного телеканалу “ТЕТ”(!!)? Як це можна пояснити? Це зловживання службовим становищем керівників Тернопільської та Чернівецької ОДТРК, які самовільно відійшли від стратегічного напряму на розбудову нових місцевих мереж мовлення для обласних державних телерадіокомпаній, чи це виконання вказівки керівництва Держтелерадіо? Якщо можете, назвіть прізвище цього керівника, тому що в іншому випадку прийдеться називати прізвища нам.

У відгуці Держтелерадіо також міститься твердження, що переведення ОДТРК на УТ-2 є тимчасовим заходом попри фінансово-технічні складнощі такого переходу, про що „Детектор медіа” вже писала. Чому ж тоді Держтелерадіо вимагає проведення конкурсу на УТ-2 для ліцензійного закріплення діяльності ОДТРК саме на цьому каналі? Невже чиновники Держтелерадіо не знають, що мінімальний термін дії ліцензії законодавством визначений 7-ми роками? Знову ж таки, чому засновані Держтелерадіо ОДТРК спочатку прораховують частоти та телеканали, а пізніше відмовляються від участі у конкурсах на право мовлення?

І нарешті, Держтелерадіо скаржиться на нестачу повноважень, а також на “деформації телерадіоінформаційного простору”. Хотілося б побачити конкретні проекти Держтелерадіо, які б ліквідували чисельні негативні явища вітчизняного інформаційного поля, а також реалістичні шляхи, бажано продумані, їхнього вирішення. В тому числі, й через зміни у законодавстві. Разом з тим, для чистоти експерименту, хотілося б почути, які зміни до Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, розроблені Держтелерадіо, мали б вплинути на конкретні негативні явища, присутні в телерадіоінформаційному просторі в коротко строковій, середньостроковій та довгостроковій перспективах?

Сподіваємось, що публічна дискусія, а також відповіді на вищезазначені запитання допоможуть не тільки колективу „Детектор медіа” зрозуміти стратегію розвитку телерадіонформаційного простору України. Але й допоможуть органам державної влади визначити власні роль і місце в процесі реформування, удосконалення та розвитку важливої для держави галузі.