Із власною заявою звернувся до членів правління призів Пюлітзера наш співвітчизник і колега Іван Лозовий, за пропозицією та з допомогою якого "Детектор медіа" надає інформацію про цю громадську акцію.

А також подає повний текст звернення пана Лозового. У 1932 році престижний Приз Пюлітзера отримав кореспондент газети "Нью-Йорк Таймс" у Москві Уолтер Дюренті. Дюренті був кореспондентом у Москві в той час, коли голодомор вирував в Україні. Хоча Дюренті знав про голодомор, він не лише ігнорував його, а ще й очорнював західних журналістів, які наважилися друкувати правду про голодомор, називаючи їх брехунами.

Ось деякі цитати із репортерських звітів Уолтера Дюренті:

"немає ніякого голоду" - "Нью-Йорк Таймс" від 31 березня 1933 року;

"будь-яка згадка сьогодні про голод є або перебільшенням, або зловмисною пропагандою" - "Нью-Йорк Таймс" від 24 серпня 1933 року;

"можливо, що аж десять мільйонів людей загинули безпосередньо або опосредковано через відсутність харчів у Радянському Союзі впродовж минулого року" - в приватній розмові з Уілямом Стренгом від Посольства Великої Британії у Москві 26 вересня 1933 року.

Один з організаторів кампанії доведення до правління Призів Пюлітзера необхідності відкликання призу, наданого Дюренті, є д-р. Любомир Лисюк, голова Українсько-канадської спілки громадських прав. Як пояснює д-р Лисюк, "можливо, ті, хто нагородили Дюренті Призом Пюлітзера у 1932 році, не знали про підступність Дюренті. Сьогодні ми про це знаємо. Пробувати уникати цього питання, згадуючи про те, що йому надано приз за те, що він писав до Великого голодомору - це софістика, тому що Дюренті вже служив інтересам Радянського Союзу в 1931 році, що він і продовжував робити ще багато років."

Український конгресовий комітет Америки зорганізував послання 45 тисяч поштівок до правління Призів Пюлітзера на підтримку пропозиції відкликати приз, наданий Дюренті.

"Провідний західний історик Роберт Конквест приєднався до кампанії викриття діяльності колишнього кореспондента газети "Нью-Йорк Таймс" у Москві Уолтера Дюренті, якого звинувачують у тому, що він своїми репортажами допомагав приховувати сталінський голодомор в Україні у 30-ті роки.

Роберт Конквест сказав в інтерв'ю британському тижневику "Обзервер", що Уолтер Дюренті, імовірно, виконував інструкції радянських спецслужб, які тиснули на журналіста, володіючи інформацією про його захоплення наркотиками, алкоголем та сексуальними пригодами." (Витяг із сайту: www.bbc.co.uk).

Шановні члени Правління,

Я пишу Вам з проханням відмінити приз Пюлітзера, наданого в 1932 році за роботу кореспондента Уолтеру Дюренті від Нью-Йорк Таймс.

Умисні фальсифікації Дюренті в приховуванні штучного голоду 1932-33 рр. в Україні достатньо документовані. Триваюча ганьба цієї незрозумілої

нелюдської спадщини від роботи Дюренті як журналіста повністю знецінює

підсумки про причини заради яких його нагороджено Призом у 1932 р.: "За

його серію репортажів про Росію особливо відпрацювання П'ятирічного Плану".

Здавалося б, що це вершина іронії, коли нагороду засновану поборником за

громадську честь Джосефом Пюлітзером продовжує представляти особа, яка не

лише фальсифікувала, а робила це незважаючи на жахи штучного голоду.

Я прошу Вашу допомогу у наданні відповіді на звернення, яке ще не

задоволено, тих, хто загинули без потреби в той час, коли Дюренті активно

допомагав приховувати злочини, які призвели до мільйонів смертей.

Ваша ініціатива у вирішенні цього питання допоможе провести вперед до

майбутніх поколінь нагальний заклик "Ніколи знову!" не лише стосовно

штучного голоду 1932-33 рр. в Україні. . Це звернення не належить мені, шановні члени Правління, воно належить тим, хто немає голосу, але котрих я чітко чую.

З повагою,

Іван Лозовий