Нещодавно “Детектор медіа” отримала інформацію про те, що в середині квітня президент Національної телекомпанії України Ігор Сторожук у листі до Президента Леоніда Кучми запропонував ряд принципових змін щодо діяльності НТКУ, у зв’язку з планами прийняття нового Статуту компанії.

Зокрема, мова йшла про:

- можливість внесення змін до ч.2 ст.13 Закону України “Про ТБ і РМ”, в якій визначається, що рішення про заснування НТКУ та НРКУ приймається спільно Верховною Радою і Президентом. Ігорем Сторожуком пропонувалося залишити в цьому переліку тільки Президента.

перепорядкування НТКУ Кабінету міністрів, через делегування йому Президентом свого права на заснування Національної телекомпанії про виведення НТКУ з-під контролю Держкомінформу, через який зараз йде фінансування діяльності НТКУ і який затверджує статут НТКУ . Останнє не відповідає “Закону про ТБ та РМ”, ч. 13, яка передбачає, що засновується НТКУ Президентом і Верховною Радою, а фінансується через окремий рядок у державному бюджеті закріплення за НТКУ статусу національного закладу, закріплення статусу Наглядової ради НТКУ як органу, уповноваженого здійснювати контроль за її діяльністю визначення організаційно-правової форми НТКУ як державного підприємства (зараз – бюджетне) .

Як бачать читачі “Детектор медіа”, йдеться про досить суттєві зміни у діяльності державної Національної телекомпанії України.

Як нам відомо, вже відбулася нарада за участю прем’єр-міністра Анатолія Кінаха з приводу означених питань. Також – і зустріч віце-прем’єра Володимира Семіноженко та президента НТКУ Ігоря Сторожука з Головою Держкомінформу Іваном Чижом. Тобто, судячи з всього, найближчим часом можуть бути прийняті якісь рішення. На жаль – як завжди, непрозоро для суспільства та для платників податків, які утримують систему державного мовлення. Ніде у отриманих нами документах також не йшлося і про зобов’язання України перед Радою Європи щодо реформування державного мовлення - у суспільне.

Тому “Детектор медіа” звернулась з проханням прокоментувати пропозиції, які містяться у листі Ігоря Сторожука до Президента, незалежних експертів, а також осіб, безпосередньо причетних до керівництва НТКУ та Держкомінформу, Рахункової палати. До всіх чиновників “Детектор медіа” звернулась з офіційними запитами, відповіді на які ми поки що отримали (в усній розмові нашого кореспондента ) тільки від першого віце-президента НТКУ Юрія Айвазяна та – письмово – від заступника Голови Держкомінформу Віктора Павлюка.

. “Детектор медіа” вважає своїм обов’язком надати можливість для публічного обговорення тих кроків, які пропонуються щодо майбутнього статусу НТКУ з точки зору інтересів суспільства. З точки зору декларування Президентом країни свого прагнення щодо функціюнування в країні Суспільного мовлення (як відомо, навесні 2001 року навіть була створена за указом Л.Кучми робоча група з питань його організації, про діяльність якої, втім, вже давно нічого не чути). І, нарешті, з точки зору реальних перспектив втілення тих змін, які пропонуються керівництвом НТКУ - зважаючи і на розклад сил у парламенті, і на очевидний спротив Держкомінформу.

Перш за все, ми наводимо ксерокопію листа президента НТКУ Ігоря Сторожука - Президенту України Леоніду Кучмі. Оскільки керівництво НТКУ підтвердило факт існування такого листа – в нас не має причин сумніватися у тотожності копії, яка потрапила до “Детектор медіа”. А суспільний інтерес до отримання цієї інформації - великий . Громадяни України, платники податків мають право знати, яким чином функціонує та буде функціонувати державна телекомпанія, яка повинна забезпечувати їхнє право на неупереджену, повну та точну інформацію.

Також публікуємо проект складу Наглядової Ради НТКУ.

Далі ми друкуємо отримані нами коментарі. Сподіваємося, найближчим часом ми отримаємо відповіді і від інших зацікавлених осіб. А також – від усіх бажаючих висловити свою точку зору.

Лист Президента НТКУ Ігоря Сторожука Президенту України Леоніду Кучмі від 17.04.2002 р., № 237/ 11930 –01

Вельмишановний Леоніде Даниловичу!

Вважаю своїм обов'язком, усвідомлюючи велику відповідальність за доручену мені справу та у відповідності до високої довіри, яка була надана Вами, шановний Леоніде Даниловичу, при призначенні мене президентом Національної телекомпанії України, доповісти безпосередньо Вам про ситуацію навколо телекомпанії, яка склалася в ході і після виборчої кампанії, вироблену в НТКУ середньотривалу стратегію розвитку державного телебачення та про нинішній стан справ по тих юридичних та фінансово-організаційних напрямках діяльності Національної телекомпанії, по яких Вами дані доручення відповідним державним органам виконавчої влади

У виборчий процес НТКУ увійшла на початковому етапі творчого перетворення. За короткий період вдалося сформувати нечисельну, але професійну команду, налагодити чіткішу роботу випусків новин, оновити студійний та програмний дизайн, організувати показ всіх подій зимових Олімпійських ігор, стабілізувати програмування каналів, систематизувати роботу з рекламодавцями і спонсорами, придбати на зароблені НТКУ кошти пакет художніх фільмів, підписати міжнародну угоду про ексклюзивний показ Чемпіонату світу з футболу (червень), придбати ці права і вже повернути дві третини їх вартості за рахунок лише одного генерального спонсора. НТКУ повністю виконала Ваше доручення по врахуванню інтересів людей з вадами слуху - випуски "Новин" о 15.00 супроводжуються субтитрами, а о 19.00 - сурдоперекладом (перекладачі на мову жестів працюють щодня у прямому ефірі).

Безумовно, у Національній телекомпанії ще далеко не все зроблене по виконанню Ваших, шановний Леоніде Даниловичу, доручень щодо зростання популярності державного телебачення, розширення глядацької аудиторії, збільшенню числа не тільки суспільно-корисних, а і цікавих телепередач, оптимізації кількості працюючих в структурних підрозділах телекомпанії. Попри об"єктивні причини певної повільності покращення справ у НТКУ, які я, дякуючи Вашій увазі, викладу далі, керівництво телекомпанії самокритично оцінює і свої зусилля. У цьому зв"язку дозвольте запевнити Вас, що ми докладаємо і надалі будемо докладати все більше зусиль аби телекомпанія відповідала високому статусу Національного державного телебачення.

Водночас навколо НТКУ нині створена атмосфера, яка відволікає від зосередження на вирішенні зазначених питань і вимагає від керівництва телекомпанії практично весь свій час і зусилля спрямовувати на боротьбу за право працювати по визначених Вами напрямках і за створення для цього необхідних юридичних та фінансово-організаційних умов.

Нагальною є необхідність затвердження нового статуту НТКУ, що обумовлене двома головними факторами: 1) Указом Президента України від 02 лютого 2002 року № 91/2002 (Національній телекомпанії України надано статус національного закладу; Кабінету Міністрів України доручено в місячний строк затвердити статут Національної телекомпанії України та персональний склад її наглядової ради, привести свої рішення у відповідність з Указом) та 2) невідповідністю чинного статуту НТКУ вимогам Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

На виконання цього Указу Президента України та розпорядження Прем'єр-міністра України від 07 лютого 2002 року № 1329/1 в Національній телекомпанії України розроблено проект її нового статуту. Для затвердження цього проекту Кабінетом Міністрів України може виявитися необхідним розробити та внести відповідні зміни у чч. 1 та 2 ст. 13 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". При підготовці проекту статуту _НТКУ виходила з того, що її засновником має стати Кабінет Міністрів України, оскільки саме він затверджуватиме статут. Якщо це припущення є вірним, то Кабінет Міністрів України необхідно включити до складу суб'єктів, яким надано право на заснування телерадіоорганізацій згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України ''Про телебачення і радіомовлення". Можливість альтернативного підходу до цього питання дає тлумачення Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 91/2002 як акту, яким Президент України делегував своє право на заснування НТКУ іншому органу – Кабінету Міністрів України. В

останньому випадку внесення змін до ч. 1 ст. 13 Закону • України "Про телебачення і радіомовлення" можливо уникнути.

Частиною 2 ст. 13 Закону України ''Про телебачення і радіомовлення" встановлено, шо рішення про заснування Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України приймаються спільно Верховною Радою України та Президентом України. У випадку негативної відповіді на питання про можливість та доцільність такого спільного рішення, перше

речення ч. 2 ст. 13 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" необхідно викласти в такій редакції: "Рішення про заснування Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України приймається Президентом України."

Чинний статут НТКУ, який затверджено Наказом Державного комітета телебачення і радіомовлення України від 27 квітня 1995 року № З, не відповідає вимогам Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та Указу Президента від 02 лютого 2002 року № 91/2002, оскільки в ньому, зокрема: а) засновником НТКУ визначено Державний комітет телебачення і : радіомовлення (правонаступником якого зараз є Державний комітет інформаційоної політики телебачення і радіомовлення України), а не Президента України або Кабінет Міністрів України;

б) право на затвердження статуту НТКУ надано Державном) комітету телебачення і радіомовлення (Державному комітет) інформаційоної політики телебачення і радіомовлення України), а не Кабінету Міністрів України;

в) не відображено статус НТКУ як національного закладу.

Невідповідність чинного статуту НТКУ вимогам Закону України "Про телебачення і радіомовлення" обумовлена змінами, які було внесено в ст. 13 Закону 02 червня 1995 року (дата затвердження статуту раніше - 27 квітня 1995 року).

Невідповідність чинного статуту вимогам законодавства не дає Національній телекомпанії України можливість отримати ліцензію Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на право використання загальнодержавних каналів мовлення УТ-1 та УТ-2. З початку 2002 року НТКУ здійснює мовлення без ліцензії.

Фактично, за своїм юридичним статусом НТКУ зараз опинилася поза межами нормативного середовища держави. НТКУ зробила все можливе для підготовки і прийняття нової редакції статуту НТКУ, яку було передано для розгляду та затвердження до Держкомінформу та до Кабінету Міністрів України, і в якій враховані положення Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 91/2002.

Головними ознаками, що відрізняють новий статут НТКУ від чинного, є:

а) закріплення статусу національного закладу;

закріплення статусу наглядової ради НТКУ як органу, уповноваженого здійснювати контроль за її

в) підпорядкування НТКУ Кабінету Міністрів України;

г) визначення організаційно-правової форми НТКУ як державного підприємства.

Реорганізація НТКУ у державне підприємство надасть можливість забезпечити прогресивний розвиток організаційної структури національного телебачення України.

Статус державного підприємства дасть НТКУ можливість отримувати фінансування за рахунок двох головних джерел:

а) Державного бюджету України - за виконання державного замовлення. Державне замовлення може виконуватися на підставі державного контракту, однією із сторін якого буде НТКУ, іншою - спеціально уповноважений орган держави. Обсяг фінансування НТКУ за рахунок Державного бюджету України має фіксуватися в останньому окремим рядком, як передбачено ст. 13 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

б) господарської діяльності НТКУ.

Пропозиції НТКУ щодо нової редакції її статуту стикаються із жорсткою протидією Державного комітета інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України. Держкомінформ України ігнорує невідповідність чинного статуту НТКУ Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Позиція Держкомінформу полягає у тому, що, оскільки НТКУ і НРКУ були утворені на підставі Указу Президента України 'Про вдосконалення системи управління державним телебаченням і радіомовленням України" від 03 січня 1995 року № 12, обидві державні мовні компанії і зараз мають діяти на підставі зазначеного Указу. Таким чином, Держкомінформ України не вважає за необхідне узгодити статус НТКУ та НРКУ з вимогами нормативних актів, що їх було прийнято у державі після Указу Президента України від 03 січня 1995 року № 12. Водночас Держкомінформ вживає заходи щодо самостійної розробки статуту НТКУ для затвердження йог:о своїм (!) наказом. Доручення Президента України затвердити статут НТКУ, яке адресоване Кабінету Міністрів України та викладене в Указі Президента України від 02 лютого 2002 року № 91/2002, Держкомінформ вважає не правильним. Держкомінформ вважає, що затверджувати статут НТКУ має лише він.

Попри те, що новим "статутом передбачається підпорядкувати НТК У Кабінету Міністрів України, Держкоінформ вважає, що зміна статусу НТКУ призведе до "послаблення її керованості з боку виконавчої гілки влади". Держкомінформ відверто заявляє, що запропоновані НТКУ зміни позбавлять [Держкомінформ] можливості* ефективно виконувати свої функції, а діяльність НТКУ - прозорості і відкритості" [для Держкомінформу - ?].

Окреслена вище позиція Держкомінформу обумовлена, зокрема, і такими факторами:

1) прагнення зберігти функцію контролю над діяльністю НТКУ та НРКУ та пов'язані з цією функцією штат співробітників та фінансування;

2) прагнення зберігти функцію розподілу коштів, що їх виділяється з

Державного бюджету України для фінансування діяльності НТКУ та НРКУ;

3) прагнення зберігти важелі впливу на НТКУ та НРКУ, які зараз ! намагається використовувати Держкомінформ, незважаючи на те, що його втручання в поточну діяльність НТКУ та НРКУ не передбачено жодним нормативним актом України.

Принциповою умовою стабільної роботи телекомпанії є виконання статті 13 Закону України про телебачення і радіомовлення і Вашого доручення з цього питання про фінансування НТКУ окремим рядком у державному бюджеті. Втім, Державний комітет з інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України продовжує фінансувати НТКУ як бюджетну організацію шляхом розподілу коштів, отриманих на створення телепрограм по кодах економічної класифікації по залишковому принципу.

При кошторисній вартості телевиробництва на 2002 рік 52,1 млн.грн. Держкомінформом виділено лише 30,8 млн.грн. Це стано- вить 29,8% від затвердженого загального ліміту у бюджеті України на діяльність державних електронних ЗМІ. Відповідно залишилися недофінансованими витрати на суму 2126,06 тис.грн., в тому числі:

- підвищення посадових окладів працівників у сумі 1100 тис.грн.,, хоча середня заробітна плата складає 212 грн., що в три рази менше середньої по м. Києву;

- придбання матеріалів для основної діяльності у сумі 1615 тис.грн.;

- утримання автотранспорту у сумі - 2484 тис.грн.;

- поточний ремонт і технічне обслуговування- 2605 тис.грн.;

- придбання прав - 1905 тис.грн.;

- зовсім не виділені кошти на добудову АСК по вул.Мельникова,42 та інші.

За рішенням Держкомінформу обсяги державного телевізійного мовлення, яке виконувала НТКУ, безпідставно зменшені з 8285 годин до 6274 годин на рік, що вже зовсім суперечить політиці збереження державного інформаційного простору.

Більш того, виділене фінансування мовлення забезпечує розповсюдженні телепрограм лише у обсязі 5208 годин на рік.

На мій погляд такі дії Держкомінформу спрямовані на знищення Національної телекомпанії і державного телемовлення, що, безумовно, не може не бентежити.

Не кращий вигляд має і фактичне фінансування НТКУ за січень-березень 2002 року. При плані 7139 тис. грн. фактично профінансовано 4813 тис.грн. і недофінансовано 2326 тис. грн., а якщо врахувати, що у складі профінансованих коштів знаходяться 3300 тис. грн. на висвітлення цьогорічних зимових Олімпійських Ігор, то фактично Національна телекомпанія профінансована лише у сумі 1513 тис.грн., тобто тільки на заробітну плату.

Це стало можливим внаслідок блокування Ваших особистих доручень від 27.11.2001р. Л'° 1-14/1620 і відповідних доручень Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 17306/2, жодне з яких не виконано не з вини телекомпанії. На виконання цих документів Національною телекомпанією були підготовлені проекти постанов Кабінету Міністрів України, які у лютому були направлені Держкомінформу України і Кабінету Міністрів України, жодне з яких не оформлено , у тому числі:

1."Про вдосконалення системи головних розпорядників коштів державного бюджету".

Проект Постанови спрямований на виконання статті 13 Закону України про телебачення і радіомовлення і забезпечення фінансування НТКУ окремим рядком у державному бюджеті України.

2. "Про оплату праці працівників Національної телекомпанії Украни, якій Указом Президента України від 02.02.2002р. надано статус національного закладу".

Проект Постанови забезпечує реалізацію зазначеного Указ)' Президента України і Положення про національні зак ади України стосовно оплати праці працівників телекомпанії і передо Іає виведення рівня заробітної плати на рівень інших закладів із статусом національних, які існують в державі. Це також дало б можливість підвищити рівень матеріального заохочення працівників телекомпанії; тобто її інтенсивність, здійснивши обгрунтовану оптимізацію кількості працюючих.

3. "Про погашення боргу за Японський кредит за кредитною угодою № 18/06-134 від 16.10.1996р. ".

Проект Постанови передбачає реалізацію Доручення Президента України в частині погашення залишку боргу за технічний Японський кредит, що дало б можливість продовжити технічне переоснащення НТКУ у відповідності з міжнародними стандартами.

Борг накопичився внаслідок постійного недофінансування телекомпанії із Державного бюджету за минулі роки.

4. "Про забезпечення фінансування Національної телекомпанії України у 2002 році".

Проект Постанови систематизує поточне фінансування безпосередньо телекомпанії на виконання затверджених обсягів мовлення.

5. "Про фінансове забезпечення технічного переоснащення Націонал ьної телекомпанії України".

Проект Постанови орієнтований на технічне переоснащення телекомпанії на 2002 - 2005 роки і передбачає переведення телевізійної технології державного телебачення на цифрове мовлення з поетапним введенням потужностей в дію, а також обсягу робіт у 2002 році у сумі 57,2 млн.грн.

6. "Про встановлення режиму митного і податкового сприяння Національній телекомпанії України при ввезенні сучасної телетехніки та програмної продукції"".

Проект Постанови передбачає виконання комплексних заходів, державного сприяння у період виконання програми технічного переоснащення телекомпанії 2002-2005 років, яка потребує значного імпорту телевізійної продукції та запасних частин.

7. "Про телевізійне висвітлення Чемпіонату світу з футболу".

Проект постанови підготовлений НТКУ передбачав забезпечення фінансування висвітлення Чемпіонату світу з футболу 2002 року за рахунок додаткових лімітів і коштів, які не передбачалися у затвердженому плані фінансування НТКУ на поточний рік (окрім витрат на ліцензію у сумі 3800 тис.грн.).

Фактично за поданням Держкомінформу Кабінетом Міністрів України була підписана постанова, яка передбачає висвітлення Чемпіонату за рахунок лімітів і коштів, затверджених на утримання НТКУ в поточному році, про що отримано наказ Держкомінформу і що вкрай погіршило і без того важке фінансове становище телекомпанії.

Усі зазначені пропозиції НТКУ розроблені на виконання Указу і Доручень Президента України фактично заблоковані Держкомінформполітики шляхом письмових відповідей до телекомпанії, які ставлять під сумнів доцільність самих доручень Глави держави. Тобто замість забезпечення неухильного виконання всіх положень Указу та Доручень Президента України Держкомінформполітики втягує НТКУ, як і раніше, у бюрократичну переписку, а час минає.

Залишаються невдосконаленими фінансові відносини з Концерном РРТ. У минулому році завдяки Вашому особистому втручанню було знято напругу, яка виникла внаслідок позовної заяви Концерну РРТ до НТКУ про примусове стягнення боргів, які виникли внаслідок постійного бюджетного недофінансування витрат телекомпанії на розповсюдження програм і що активно мусувалося певними політичними силами. Під час виборчої кампанії та одразу після неї ситуація ще більше загострилась.

За позовом Кримського підрозділу Концерну РРТ Арбітражний сул м.Києва ще у травні минулого року (16.05.2001р.) поновив своє рішення про стягнення з НТКУ 3184573 грн., хоча це скоріше борг бюджету, який не створювався завдяки спеціальним діям телекомпанії. У січні цього року районний відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Міністерства юстиції України прийняв Постанову (від 30.01.2002р. № 140/8) про відкриття виконавчого провадження стягнення з НТКУ у примусовому порядку зазначених 31 84573 грн. плюс 159228 тис.грн. за провадження виконавчих дій, термін яких настав у лютому цього року. При цьому до НТКУ ця Постанова була надіслана тільки 5 квітня 2002 року.

Така ситуація виглядає як досить своєрідне посягання на загальнодержавну власність, оскільки фінансування цих бюджетних витрат Держкомінформом не здійснювалось раніше і не забезпечене зараз.

Також критичним залишається становище технічних засобів телевиробництва, особливо пересувних, які експлуатуються більше 20-ти років, інженерного обладнання та комунікацій, автотранспорту, забезпечення виробництва матеріалами, запчастинами, паливом, на що у першому кварталі Держкомінформом не виділено жодної гривні.

Ми розуміємо, що становище важке не тільки у нас, але не можемо зрозуміти, чому при наявності коштів, які виділені у бюджеті на поточні та капітальні видатки на телевиробництво, Держкомінформ не забезпечує утримання унікального апаратно-студійного телевізійного комплексу держави і довів його до технологічного і фінансового зубожіння, продовжуючи настирливо порушувати закон про фінансування НТКУ окремим рядком у державному бюджеті.

Відчуваючи високу відповідальність за доручену Вами справу по підвищенню ефективності діяльності телекомпанії, нормалізації її фінансово-організаційного стану, творчому розвитку з метою розширення глядацької аудиторії і розуміючи невідкладність розв'язання зазначених проблем ми звернулися до керівництва Кабінету Міністрів України, де, сподіваємось, знайдемо підтримку нашим пропозиціям. Зокрема, за дорученням прем"єр-міністра України А.К.Кінаха нині ми готуємо документи для участі в урядовій нараді із зазначених проблем, яка планується на 18-19 квітня цього року. Національна телекомпанія щиро вдячна Вам, вельмишановний Леоніде Даниловичу, за ту увагу, яку Ви приділяєте державному телебаченню, за розуміння викладених проблем і особисті важливі доручення до їх вирішення. Ми робимо все від нас залежне, щоб їх виконати, і сподіваємося на Вашу підтримку наших дій.

У свою чергу запевняємо Вас, що головним для працівників і керівництва Національної телекомпанії України є суворе дотримання державницьких інтересів, збереження та розвиток загальнодержавного комплексу телемовлення і телевиробництва.

З повагою,--------------------------------------------------Ігор Сторожук

Проект складу Наглядової Ради НТКУ, який має затверджуватися Прем’єром.

СКЛАД наглядової ради Національної телекомпанії України (проект)

СЕМИНОЖЕНКО Володимир Петрович	Віце-прем'єр-міністр України,
БЄЛІКОВ Михайло Олександрович	голова Спілки кінематографістів України, режисер кіно (за згодою)
ДЗЮБА Іван Михайлович	голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
КУРАС Іван Федорович	народний депутат України, академік Національної академії наук України
ЛИТВИН Володимир Михайлович	народний депутат України, член-кореспондент Національної академії
ЛУБЧЕНКО Ігор Федорович	голова Національної спілки журналістів України (за згодою)
МАЩЕНКО Іван Гаврилович	радник Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, історик телебачення
МОТРЕНКО Тимофіяй Валентинович	заступник Державного Секретаря Кабінету Міністрів України, директор Департаменту внутрішньої політики Секретаріату Кабінету Міністрів України
ПОПОВИЧ Мирослав Володимирович	професор Національного університету "Києво-Могилянська академія" (за згодою)
ФЕДОРЕНКО Віктор Дмитрович	віце-президент Академії мистецтв України
ХОЛОД Борис Іванович	голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення
ЧИЖ Іван Сергійович	Голова Держкомінформу

Коментарі:

Юрій Айвазян, перший віце-президент Національної телекомпанії України

- Насправді, я добре знайомий із листом, про який ви мовите, але я чомусь не пригадую, щоб там ішлося про зміни до існуючого закону про ТБ та РМ. А саме в тій частині, яка визначає засновників НТКУ. Я можу заявити лише одне: керівники НТКУ виконують закон, в якому записано, що рішення про заснування Національної телекомпанії та радіокомпанії приймається Президентом та Верховною Радою України. Інша справа, що цей правовий акт аж ніяк не інтегрований в законодавство взагалі: сказали “А”, а далі – мовчання…Цей процес узгодження повинен відбуватися у вигляді прийняття низки законів та видання інших нормативних актів, які б внесли ясність в подальші дії. А з іншого боку, ми маємо також постанову Кабінету Міністрів 1995 року, за якою Національна телекомпанія підпорядкована Держкомінформу: її також ніхто не скасовував.

Насправді, ідея перепідпорядкування НТКУ Кабінету міністрів, як на мене, дуже правильна та прогресивна: має бути розподільчий орган, який би і став просто розпорядником бюджетних коштів. НТКУ -- бюджетна установа і не може займатися розподілом грошових надходжень. Власне, керівництво Національної телекомпанії пропонує процедуру перепідпорядкування заради того, щоб позбавитися близької опіки (зі сторони Держкомінформу – “Детектор медіа” ).

Про якесь інше втручання КМ не йдеться. Більше того, якщо говорити про статус національних закладів в Україні, а саме такою є віднедавна НТКУ, то можна говорити про те, що дії Кабінету Міністрів у цьому випадку закінчуються на етапі перерахування грошей. І цей факт є дуже важливим для керівників НТКУ, які далі вже самостійно вирішують, куди спрямовувати кошти. Це також прямо стосується і тих грошей, які НТКУ заробляє. Сьогодні, натомість, усе підпорядковано тупій бюджетній логіці. Наприклад, умовно кажучи, нам перерахували по якійсь конкретній статті бюджету 10 тис. Саме таку суму ми маємо витратити і не більше. А якщо нам треба саме по цій статті 12 тис.? А по якійсь іншій – меньше?... Ми поставлені в жорсткі рамки: усі гроші чітко розподілені. Їх не можна витратити так, як того вимагає логіка нашої господарської діяльності. Керівники НТКУ вимушені вдаватися до абсолютно легальних, але екстраординарних дій для того, щоб виконати плани.

Національна телекомпанія і надалі залишатиметься бюджетною організацією із новим статусом національного закладу. А пряма опіка Держкомінформу зараз виглядає не зовсім коректною. Хоча і це для нас не проблема. Єдине, чого ми хочемо добитися – спокійно витрачати кошти, в тому числі бюджетні, так, як вважають за потрібне професіонали, які тут працюють. Є чиновники із Держкомінформу, Кабінету міністрів, які не є телевізійниками, тому нерідко не зовсім компетентні у справі використання коштів. Між іншим, прем’єр Анатолій Кінах на засіданні, яке було присвячене розгляду питання статусу НТКУ, сказав, що керівники НТКУ повинні самі вирішувати, як витрачати кошти. А що стосується Держкомінформу, то позиція його представників мені зрозуміла: їм не хочеться втрачати таку структуру, як Національна телекомпанія.

Я особисто схвально ставитимусь до будь-яких змін, які призведуть до розвитку Національної телекомпанії. Про те, що телекомпанія не повинна бути в такому вигляді, як вона є на сьогодні, зрозуміло всім. Із цим погоджуються навіть ті люди, які мають причетність до телекомпанії лише тоді, коли натискають кнопку.

Доволі скептично розцінюю перспективи створення Громадського телебачення навіть в контексті того, що це є нормальний елемент розвитку демократичного суспільства. Так, я вважаю, що це необхідний чинник. Скептицизм мій стосується економічних передумов створення Суспільного телебачення. Найголовніше питання: яким має бути спосіб фінансування. Є досить обмежена кількість загальновизнаних схем. Мій прогноз -- усі ініціативи закінчаться тим, що все закінчиться без змін, окрім назви.

Віктор Павлюк, заступник Голови Держкомінформу

На запит щодо проблем функціонування НТКУ Держкомінформ України інформує.

Конституцією України не передбачено заснування засобів масової інформації ні Президентом України, ані Верховною Радою України. Тому ч.2, ст.13 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” потребує докорінної зміни.

Слід зазначити, юридична практика не знає випадків аби законодавчі акти переписувались під статути, хоча б навіть і державних підприємств, що мають статус Національних закладів. Запропонований президентом НТКУ шлях зумовить цілу низку юридичних колізій та організаційних суперечностей.

Найголовнішою проблемою у разі реалізації намірів НТКУ стане те, що таким же шляхом піде НРКУ, і державне мовлення, як цілісна система припинить своє існування. Якби це сталося напередодні останніх виборів, норма Закону України “Про вибори народних депутатів України” щодо оприлюднення їх передвиборчих програм не була б виконана. Єдиним органом, який координував цю надзвичайно складну роботу і спромігся гідно закінчити справу, був Держкомінформ.

У проекті статуту, підготовленому Держкомінформом, зафіксовано надання НТКУ статусу Національного закладу і закріплення статусу Наглядової ради НТКУ як органу, уповноваженого здійснювати контроль за її діяльністю. Отже заходи, передбачені Указом Президента України “Про надання Національній телекомпанії України статусу Національного закладу”, будуть реалізовані. Уряд вважає за доцільне підтримати проект статуту НТКУ, підготовлений Держкомінформом.

Відповідно до п.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.92 р. №8 “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” підвідомчі Кабінету Міністрів органи державної влади затверджують статути підпорядкованих організацій. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №129 від 20.02.95 р. “Питання державного комітету телебачення і радіомовлення України”, прийнятої на виконання Вашого Указу №12 від 3.01.95 р. “Про удосконалення системи управління державним телебаченням і радіомовленням України” НТКУ підпорядкована Держтелерадіо, правонаступником якого є Держкомінформ. Тому Кабінет Міністрів вважає за доцільне, аби саме Держкомінформ України, як орган, що управляє НТКУ, затверджував зміни та доповнення до статуту.

Щодо проблеми підвищення заробітної плати працівникам НТКУ.

Проектом наказу Мінпраці “Про внесення змін до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 17.07.2001 р. №305” передбачено підвищення посадових окладів працівників НТКУ (крім журналістів) на 15%. Посадові оклади журналістів будуть підвищені у разі підвищення посадових окладів державних службовців відповідно до Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”.

Проект постанови Кабінету Міністрів України, підготовлений НТКУ “Про оплату праці працівників Національної телекомпанії України”, якій Указом Президента України від 02.02.2002 р. надано статус національного закладу не відповідає реальним можливостям як з економічної, так і юридичної точки зору.

Щодо погашення боргу за Японський кредит за кредитною угодою №18/06-134 від 16.10.1996 р.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.03.02 р. №94-р “Про графіки погашення заборгованості за іноземними кредитами, залученими державою або під її гарантії” Держкомінформ України, зокрема, Національну телекомпанію України зобов’язано здійснити в 2002 році мінімальне погашення простроченої кредиторської заборгованості за графіком у сумі 1022,0 тис. грн. (у тому числі: 611,0 тис. грн. за рахунок загального фонду та 411,0 тис. грн. за рахунок надходжень до спеціального фонду НТКУ).

Щодо забезпечення фінансування НТКУ у 2002 році.

У І кварталі поточного року фактичне фінансування з Державного бюджету галузі телебачення і радіомовлення становило 16356,3 тис. грн. або 83,3% квартального плану, що обумовлюється економічними реаліями, в яких живе країна. З них у сумі 2,1 млн. грн. профінансовані видатки на висвітлення Зимових Олімпійських ігор. При цьому, захищені статті із соціальних виплат профінансовано Держказначейством стовідсотково.

Загальне недофінансування галузі зумовлює і відсутність фінансового забезпечення технічного переоснащення НТКУ. Держкомінформом України підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про покращення матеріально-технічного забезпечення системи державного мовлення”, яка визначає засади забезпечення потреб галузі на середньострокову перспективу. Цим же проектом постанови передбачається підготовка пропозицій щодо змін до Закону України “Про Єдиний митний тариф”, якими необхідно передбачити застосування норми статті 5 (частини 4) Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” щодо не обкладання ввізним митом обладнання і матеріалів, призначених для власної діяльності ЗМІ.

Щодо телевізійного висвітлення Чемпіонату світу з футболу 2002 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.03.02 р. №373 Про висвітлення Чемпіонату світу з футболу 2002 року Національною телекомпанією України” передбачено фінансування витрат на ці цілі у сумі 4500,0 тис.грн. за рахунок і в межах коштів Державного бюджету 2002 року. НТКУ під час трансляції Чемпіонату світу з футболу необхідно забезпечити використання частини ефірного часу для реклами з метою поновлення коштів Державного бюджету, використаних на зазначену трансляцію. Кошторисом доходів і видатків на 2002 рік НТКУ передбачено здійснення оплати ліцензії у сумі 3800,0 тис.грн.

Комітет вважає, що не всі вимоги НТКУ можуть бути задоволені. Існує ціла низка законодавчих актів і обмежень фінансового порядку, які НТКУ намагається подолати, але це знаходиться за межами можливостей виконавчої влади України.

З огляду на вищенаведене, лист президента НТКУ на ім’я Президента України вважаю спробою вирішити проблеми, які дійсно мають місце, поза межами правового поля України.

Сергій Квіт, завідувач кафедри Національного університету «Києво-Могилянська Академія»:

- Я пропоную розглядати справу реформування НТКУ комплексно. Звичайно, нічого гіршого зробити Національній телекомпанії, ніж зробив Вадим Долганов, просто неможливо. Тому реформувати її потрібно. Можливо, навіть, що кроки Ігоря Сторожука мають сенс і спрямовані на зміцнення професійної та фінансової спроможності НТКУ. Однак з урахуванням загальної ситуації в Україні, всі вони є безперспективними. Адже через повну й зумисну децентралізацію (тут можна згадати Салтикова-Щедріна) державного управління інформаційною галуззю, практично ніхто не несе жодної відповідальності за те, що відбувається. Практично самостійними суб’єктами інформаційного процесу виступають, як мінімум, Держкомінформ, Нацрада, Держко