(Оновлено о 17.30) Роман Андрейко, керівник радіостанції “Люкс”, дав “Детектор медіа” коментар стосовно ситуації з Громадським радіо.

За його словами, суть проблеми в тому, що на тій частоті , на якій планувався вихід Громадського радіо, за умовами ліцензії радіо “Люкс” мало вести мовлення 100% власним продуктом. Угода з Громадським радіо – як з продакшн-студією – передбачала зміну умов ліцензії, що потребувало згоди Нацради. Саме про це його і повідомив в телефонній розмові Борис Холод, після чого Роман відмовився від проведення радіомарафону 28-го лютого з нагоди відкриття Громадського радіо.

Роман Андрейко визнає, що вони разом з Олександром Кривенко запізно звернулися з листом до Нацради (десь за три тижні тому), тим більше , що в тому листі вони лише інформували Нацраду про майбутній проект. З офіційним же поданням щодо зміни умов ліцензії Андрейко звернувся до Нацради лише вчора, коли вже виник скандал. Як вже повідомляла “Детектор медіа”, Нацрада вчора погодилися розглянути питання на своєму засіданні 5-го березня.

В той же час Роман Андрейко каже, що вони з Кривенком неодноразово зверталися до Бориса Холода з пропозицією про тристоронню зустріч, але згоди від голови Нацради не отримали. Натомість відбулася їхня зустріч з заступником голови Нацради Віктором Лешиком, який, за словами Романа, начебто сказав, що ніяких проблем з виходом подібного проекту в ефір не бачить.

Таким чином, можна, мабуть, констатувати, що, з одного боку, організаторами Громадського радіо та керівниками радіостанції “Люкс” не було дотримано всіх кроків для абсолютно правового забезпечення діяльності масштабного проекту. З іншого боку – не проглядається і особливого захоплення керівних органів нашого інформпростіру подібним проектом, та максимального сприяння тому, щоб він найскоріше вийшов в ефір. Як завжди – маємо те, що маємо.

Але подякувати Борису Холоду за піар-розкрутку проекту засновники Громадського радіо вже точно можуть! Тим більше, що ті неконкретні коментарі членів Нацради, які прозвучали на всіх телеканалах, явно залишали глядача у впевненості: “тут щось не так”. Влада (а сумніватися в тому, що відповідним чином діяв Борис Холод не з власного розсуду, не приходиться) в черговий раз наступила на граблі власного бажання пригальмувати любими методами те, що їй не подобається. Щоправда, можливо, метою було лише максимально відтягнути срок виходу Громадського радіо в ефір – хоча навряд чи розмовне радіо на малопопулярній частоті УКВ могло серйозно когось хвилювати з точки зору можливого політичного впливу… Будемо сподіватися, що вже за тиждень проект, який дійсно може стати початком нової доби у суспільно-вагомому мовленні України, все ж таки розпочнеться.

Коментарі інших зацікавлених осіб, в тому числі Віктора Лешика, продовжуйте читати в нас же – сподіваємося, що скоро будуть.

Тільки після 17-ої години ми змогли взяти по телефону коментар Віктора Лешика, заступника голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:

- Немає ніякої таємниці в тому, що якщо щось суттєво змінюється у мовленні будь-якої телерадіокомпанії, про це вона має обов’язково інформувати Національну раду. Якщо, наприклад, радіо “Люкс” різко збільшує кількість сторонньої продукції, це впливає на вартість ліцензії.

Роман Андрейко надіслав до Нацради лист щодо Громадського радіо , який ми отримали на тому тижні. Є елементарна етика в листуванні, є визначений срок на відповідь – місяць від дня отримання, не враховуючи вихідні. Насправді поки що пройшло лише дня три. Ми навіть ще не приступили до розгляду листа. І раптом всюди йде анонсування відкриття Громадського радіо... Чому так Олександр Кривенко поспішив – не знаю.

У мене була з ним розмова три тижні тому, під час якої він говорив, що збирається виходити з цим проектом у квітні. Мені особисто трохи незручно: таке враження, що він мене ошукав. Бо він говорив, що проект не пов’язаний з виборами. Йшлося про розмовне радіо. 5 березня Нацрада буде розглядати цю справу. Я хочу, щоб ви взяли до уваги два принципових моменти. Проект називається “Громадське радіо”. Є загальноприйнятий стандарт для публічного радіо: воно має створюватися зовсім на інших засадах, воно не може бути в приватній власності. На Заході є елементарне розуміння, що таке формат громадського радіо. Це наглядова рада, яка контролює програмне наповнення, відстежує політичні моменти і т.д. У цьому проекті, на мою думку, по суті, відбувається підміна понять. Він має на увазі нонпрофітне (неприбуткове) радіо, але заявляє бренд “Громадське радіо”. Насправді, це різні види мовлення.

По-друге, Законом “Про рекламу” заборонено спонсорство інформаційних програм. А у Кривенко, як я зрозумів із листа Романа Андрейко, йде мова про те, що інформаційні програми робляться на кошти спонсорів (якщо проект неприбутковий).

- Роман Андрейко, який отримував ліцензію у 8 містах, прекрасно знає, як все робиться з правової точки зору. Щодо Кривенка - він може й не знати, бо не ліцензував жодну з компаній. Але, думаю, що людина, яка працювала в Кабінеті міністрів, знає елементарні норми листування, у всякому разі, те, що існують певні терміни на відповідь. Умовно кажучи, якби ми протягом місяця на цей лист не відповіли нічого, він мав би право виходити з тим продуктом, що є. Ми не відреагували – значить, ми погодились. Але вони не стали чекати…

У нас ще сто компаній без ліцензій. Лист, який прислали, був тут, повторюю, аж три дні. Ми ще його навіть не розглядали. Андрейко хотів зробити добру справу. Але, в принципі, він не дуже і активничав. Він міг би чіткіше поставити це питання. І мені цікаво запитати у Кривенка: навіщо було анонсувати проект, який не міг насправді правових підстав 1-го березня виходити в ефір? Аби скомпроментувати проект як такий?

Від “Детектор медіа”. – Все ж таки і щодо позиції Нацради і після цієї розмови з паном Лешиком залишається невизначеним один принциповий момент: чому, якщо ситуація розвивалася спочатку у неофіційних зустрічах та розмовах, регулючий орган не “підказав” своїм “підопічним”, як треба діяти в цій ситуації? В той же час, зараз для них такою принциповою виглядає “етика листування”?

Тим більше, що, виявляється, у Нацради є й інші – окрім недотримання сроків листування – претензії до проекту Громадського радіо. Навряд чи подібні “несуразиці” в поведінці дорослих людей можна пояснити чимось іншим, окрім особливої незацікавленості Нацради в тому, щоб Громадське радіо, яке інвестується міжнародним фондом "Відродження”і Делегацією Європейської Комісії, вийшло в ефір напередодні виборів.

На жаль, протягом 28-го лютого нам так і не вдалося зв’язатися для роз’яснення нових обставин у конфлікті Громадського радіо і Нацради з Олександром Кривенком. Отже, крапку не ставимо.

Читайте також:

Олександр Кривенко звинувачує особисто Бориса Холода

Марафон на “Громадському радіо” не відбудеться. Через заборону проекту Національною радою?

Олександр Кривенко: “Наш проект проходив експертизу на БІ-БІ-СІ”

5 березня Нацрада з питань телебачення і радіомовлення детально розгляне питання про створення Громадського радіо