Середа, 10 вересня 2025 року

Привіт. На зв’язку редактор текстів «ДМ» Євген Бриж і вся наша команда, яка продовжує працювати попри всі складнощі. Ділюся новинами й текстами, які вам не слід пропускати.

Що робити з телеграмом

У барбершопі, в який я ходив до повномасштабки, на столику лежали різні англомовні журнали, щоб відвідувачі могли погортати щось в очікуванні майстра. Здається, був там і Forbes. Я колись узяв один примірник — а він виявився торішнім. Тобто лежав там багато місяців — просто для статусу, як елемент інтер’єру.

Це гарна метафора для моїх часом песимістичних прогнозів долі якісних медіа. Зараз час соцмереж, і про епоху повернення до вдумливого читання не йдеться. Тому якісним медіа бракує читачів, дехто закривається або йде в онлайн-гетто, де бореться за тисячі відвідувань, тоді як телеграм-канали — за мільйони. Тобто ім’я лишається, а популярності меншає.

Це призводить до того, що інформацію ми дедалі частіше отримуємо із соцмереж і месенджерів. Так, важить те, що саме читати, а не за допомогою чого — але той же телеграм, та й узагалі манір подачі новин у месенджерах впливає на їхню якісь і глибину. Он Кирило Буданов у новині в нашій стрічці взагалі пропонує «систематизувати телеграм», тобто «телеграм-канали прирівняти до засобів масової інформації, прописати, хто власник. Нехай всі розуміють, хто є власник, звідки походить інформація. Хай зрештою платить податки. Це правильно».

Штучний інтелект став більше поширювати дезінформацію

А штучний інтелект узагалі змінює зараз сам процес пошуку інформації та новин, що ще більше віддаляє нас від реальності, бо ШІ використовує те, що є в інтернеті масово.

Кілька місяців тому в котромусь із текстів на «Детекторі медіа» лунало попередження: ШІ рано чи пізно теж стане поширювати дезінформацію — просто тому, що вона циркулює в інтернеті та її багато. І ось — це сталося. Meta AI, ChatGPT та інші чатботи стали вдвічі частіше відтворювати хибні твердження, зокрема російську дезінформацію — така новина була цього тижня в нашій стрічці новин.

«Дослідники аналітичної компанії NewsGuard зафіксували значне зростання випадків поширення чатботами штучного інтелекту неправдивих тверджень», — передає згаданий мною на початку Forbes із посиланням на дані компанії. — Якщо раніше генеративні моделі відмовлялися відповідати на частину запитів або посилалися на обмеження відкритих даних, то тепер використовують результати пошуку в реальному часі. Це і підвищує ризики, оскільки пошукові результати можуть бути навмисно наповнені дезінформацією, зокрема з боку російських пропагандистських мереж».

Активні дії проти брехні

В одному з наших текстів із форуму, організованого ГУР МО України й Інститутом національної стійкості та безпеки за підтримки Представництва НАТО в Україні, обговорювали протидію російській дезінформації. Там знову пробували завести стару пісню про те, що нам уже «не потрібне спростування дезінформації» та що це вже нібито не працює. А Ілля Павленко, генерал-майор, ексзаступник начальника ГУР МО України, під час розмови про дефініції, тобто те, як називати оцю війну, в якій ми опинилися, згадав ще більш старе визначення — активні заходи.

Це в розвідці так називають спеціальні дії, спрямовані не тільки на збір інформації, а й на активний вплив на події, суспільство чи політику іншої країни. Тут хочу наголосити, що йдеться про все: підтримку політичних рухів і діячів, дискредитацію опонентів, диверсії, саботаж, підкуп, убивства. Тобто все те, що ми багато років бачимо в Україні.

Поширення брехні й маніпуляцій, дезінформування, вплив на медіа — теж сюди входять. І звідки, питається, моделям штучного інтелекту брати правду, якщо ми згорнемо боротьбу з дезінформацією? І якщо позакриваються якісні медіа, перетворившись лише на гарну обкладинку для барбершопів?

Якою є роль медіа, коли все руйнується

Наш постійний автор, професор Георгій Почепцов узагалі детально розписав у цьому тексті, як зростає роль медіа в часи соціальних трансформацій і революцій. А від себе я додам: і якісних медіа, і телеграм-каналів чи тікток-акаунтів — залежить від вашого рівня й побажань.

«Пропаганда — це голос держави. Результатом її стає єдність розуміння того, що відбувається. Таке розуміння виробляється десятиліттями, пропаганда робить це швидше. Єдина модель світу потрібна на різних рівнях», — пише для «ДМ» Георгій Георгійович.

А це означає, що підтримка якісних медіа потрібна, і боротьба з дезінформацією потрібна — тобто боротися з такими активними заходами противника слід не менш комплексно. Не виключати «боротьбу з дезінформацією» з плану протидії, а доповнювати її іншими контрзаходами. Масштабувати, так би мовити.

Російський прапор і український фільм на Венеційському фестивалі

І так, за заповітами відділу «А» (це якраз активні заходи) Головного управління КДБ СРСР, культурні заходи теж сюди входять. Це різноманітні обміни, гастролі, концерти, виставки, «культурна дипломатія», фільми й усілякі балети. От недавно відгомонів 82-й Венеційський кінофестиваль, який «продемонстрував гострий конфлікт між журі та публікою, розкол між кінематографічним авторством і політичним свідченням», — розповідає наша дописувачка Наталія Серебрякова. Про суперечки в журі ви почитайте в самому тексті, а тут я наведу одну цитату:

«На жаль, чим довше триває війна в Україні, тим рідше про неї згадують на великих міжнародних форумах… Цього року на Венеційському кінофестивалі в конкурсній програмі був лише один короткометражний фільм з України — “Недоступні” Кирила Земляного… Перед прем’єрою режисер виголосив емоційну промову, у якій нагадав про кричущу несправедливість: цього року вперше з початку повномасштабного вторгнення над фестивальним палацом підняли російський прапор і прийняли у програму роботу російського режисера — фільм Олександра Сокурова “Щоденник режисера” поза конкурсом. П’ятигодинна стрічка ґрунтується на записах режисера з його життя у 1961–1965 роках і супроводжується фрагментами відомих фільмів тієї епохи. І це попри його відверті слова: “Спочатку я зайду зі своїми фільмами, а потім уже Путін”. Це не просто цинічна фраза, а пряме визнання культури як інструмента політичного впливу».

Ось таким чином і культура стає частиною активних заходів і може ставати частиною активних контрзаходів. Але в Україні з цим нині сутужно. Приклад, як треба, може дати Суспільне (якщо дати йому грошей). Не те щоб я його ідеалізую — і там не без проблем, — але от у сфері дитячого й молодіжного контенту це чи не єдиний із великих україноцентричний мовник. Про це говорили в рамках конференції «Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі». А текст звідти — до вашої уваги.

Контент на осінь і серіал від ДСНС

Ну і, підсумовуючи, хочеться знову використати чужу цитату — професорки КНУ імені Шевченка Рени Марутян. На згадуваному вище форумі за участі ГУР вона сказала так: «На ті території, де сформована національна ідентичність, “зелені чоловічки” не заходять». А Почепцов у згаданому теж вище тексті ніби продовжує: «Країна завжди буде сильнішою, маючи єдину картину світу. З цієї причини “генераторами” єдиної картини світу є школа, література і мистецтво».

І якісні медіа — додам я від себе. Тож читайте їх — і «Детектор медіа». А серед різного «розумного» контенту для «подумати» ми обов’язково знайдемо місце й для більш приземленого, наприклад, тут читайте про те, що можна буде подивитися цієї осені по телевізору, а тут — гострий огляд серіалу про ДСНС «Кохання та полум’я» від «Антоніни».

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі!

Євген Бриж і ваша команда «ДМ»