Скільки журналістських справ доходить до суду, проблема зі кризовими комунікаціями МКСК та призначення голови Держкіно

Скільки журналістських справ доходить до суду, проблема зі кризовими комунікаціями МКСК та призначення голови Держкіно

31 Травня 2025
0
318

Скільки журналістських справ доходить до суду, проблема зі кризовими комунікаціями МКСК та призначення голови Держкіно

0
318
«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють цього тижня.
Скільки журналістських справ доходить до суду, проблема зі кризовими комунікаціями МКСК та призначення голови Держкіно
Скільки журналістських справ доходить до суду, проблема зі кризовими комунікаціями МКСК та призначення голови Держкіно

 Субота, 31 травня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Нацпол і журналісти

Робота Національної поліції  за останні роки війни суттєво змінилася. Натепер майже кожен п’ятий поліцейський став комбатантом і захищає Україну зі зброєю в руках у складі штурмової бригади «Лють» та інших стрілецьких підрозділів. Поліція створила групи протидії ДРГ, наряди з евакуації населення, «Службу освітньої безпеки», групи «Білі янголи», які здійснюють евакуацію з районів ведення бойових дій. Поліцейські залучені до роботи в мобільних вогневих групах, несуть службу на блокпостах, працюють із ДСНС на місцях прильотів, розміновують території, допомагають охороняти кордон. Окрім того, продовжують виконувати свої безпосередні обов’язки. Світлана Остапа поговорила з керівником Нацполу Іваном Вигівським про те, як змінилася робота поліції під час війни, що відбувається  зі справами про перешкоджання журналістській діяльності, чому їх так мало доходить до суду і як поліція взагалі визначає, хто є журналістом, а хто ні. Читайте розмову тут.

На Берлін, але трохи згодом

26 травня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сказав, що «ніяких обмежень щодо дальності для зброї, що постачається в Україну, більше немає». Їх, зі слів канцлера, немає ні у Великої Британії, ні у Франції, ні у США. Більше того, згодом з’ясувалося, що відсутність обмежень діє не перший місяць. Але російська офіційна пропаганда бурхливо відреагувала на заяву Мерца, пообіцявши «знову бомбити Берлін», і звісно, знову стала розмахувати «Орешником». Суттєво стриманіше виступили z-блогери, пригадавши такі самі погрози й численні червоні лінії, які не можна було начебто переступати, але Україна з союзниками їх давно переступили, і Берлін  росіянами досі не окупований. Детальніше про те, що неслося в кремлеграмі через заяву Мерца, читайте в матеріалі Центру досліджень «Детектора медіа».

Що там у марафоні?

Як завжди, протягом тижня в ефірі телемарафону депутатів від «Слуги народу» була абсолютна більшість —  загалом парламентарів запрошували поговорити про щось трохи частіше, ніж двічі на день, а «слуг» серед них було 62,5%.  Крім «слуг» у телемарафоні гостювали представники депутатських груп «Довіра»,  «За майбутнє», а також фракцій «Батьківщини» й «Голосу». Представників «Європейської солідарності» традиційно в марафон не запрошували. Канал «Рада» найчастіше надавав ефір представникам владної фракції, їх було більш як половина від усіх запрошених нардепів. І як завжди покликав на ефір представника «Батьківщини» (незмінно це був Михайло Цимбалюк) і представників маргінальних депутатських груп. А от на інших каналах цього тижня панував неабиякий «нардепівський плюралізм» (що незвично). «1+1» запрошував не лише «слугу», а навіть представника «Голосу» Ярослава Юрчишина в якості голови Комітету ВР з питань свободи слова — поговорити про ідею заборонити тікток і телеграм.  А в ефіри медіагрупи ІCTV з СТБ цього тижня народних депутатів узагалі не запрошували. Хто ще та про що говорив (а про що промовчав) у телемарафоні — читайте в щотижневому моніторингу ефіру марафону і Першого каналу Суспільного від «Детектора медіа». Повна версія тут, короткі висновки тут.

Трамп і мирні переговори: що буде далі?

Адміністрація Дональда Трампа  і він сам регулярно заявляють, що США може припинити активну участь у переговорах щодо встановлення справедливого миру в Україні. Такий крок не лише вплине на становище України, але й поставить під сумнів трансатлантичну єдність, відкриє двері для посилення впливу Росії та Китаю, а також може змінити баланс сил у Європі та світі.

Центр досліджень «Детектора медіа» склав хронологію заяв адміністрації президента США від «закінчимо війну за три дні» до «це не наша війна, і нам стає все менш цікаво». А також пропонує чотири найбільш імовірні сценарії розвитку подій для України та ЄС у разі, якщо Трамп усе ж таки вирішить частково або  повністю припинити участь у перемовинах. Читайте аналіз за посиланням.

Стратегічна комунікація по-українськи

Міністерство культури та стратегічних комунікацій оприлюднило відповідь на лист Коаліції дієвців культури, представників культурної спільноти та активістів. У листі панство пропонувало прем'єр-міністрові Денисові Шмигалю подумати про відставку міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького, а також частини його команди. Якщо коротко, то відомству закидають некомпетентність, управлінську безпорадність та неефективність. І що іронічно — кепську комунікацію.

Цей лист — наслідок не дуже зрозумілої і раптової відставки керівника національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка. Якому —  що теж трохи дивно — закидали недостатню активність у виселенні з Лаври попів УПЦ МП. Лист зі зверненням до Шмигаля підписало близько трьохсот людей.

У відповідь МКСК  показало майстерклас зі стратегічних комунікацій: не на сайті, а в Інтерфаксі з’явилася заява міністерства, в якій воно звинуватило підписантів в інформаційній атаці, а лист назвало частиною інформаційної кампанії проти себе. І ця атака, на думку комунікаційників МСКС чи самого міністра, йде від столичних забудовників (!).

Лєна Чиченіна намагалася розібратися в тому, чому МКСК так невдало будує комунікації зі спільнотою (і суспільством) та чому зазнає в цьому стратегічної поразки. Читайте її колонку тут.

І насамкінець: вчора Держкіно очолив Андрій Осіпов. Хто він, чим займався до призначення на посаду, в які скандали потрапляв і чого очікувати від цього призначення читайте в колонці «Антоніни». 

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
318
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду