
Що в телемарафоні розповідали про стамбульські перемовини, і як російська пропаганда потрапляє в український тікток
Що в телемарафоні розповідали про стамбульські перемовини, і як російська пропаганда потрапляє в український тікток


Середа, 21 травня 2025 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»
Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.
Мир, труд, Лєнін, побєдобєсіє
Хоч Тікток і намагається прибирати дезінформацію зі своєї платформи і йде назустріч Україні в деяких питаннях, але все ж таки аналіз алгоритмів цієї соцмережі доводить, що в ній достатньо вільно поширюється пропаганда. Проблема також полягає в тому, що інструменти аналізу, доступні дослідникам, у тіктоці дуже недосконалі або неповні.
Попри це Центр досліджень «Детектора медіа» дослідив проникнення російських історичних пропагандистських наративів про 1 та 9 травня і так званий День Перемоги. Аналіз сотні найпопулярніших хештегів на початку травня 2025 року виявив кілька тенденцій, зокрема у сприйнятті травневих свят. Спостерігається чіткий поділ контенту за мовою використаних хештегів. Українськомовні хештеги (#травень, #1травня, #першотравень) містять переважно відео про природу, сезонні заняття та родинне дозвілля. А російськомовні аналоги (#май, #1мая, #деньпобеды) насичені ідеологізованим контентом з радянською символікою та ШІ-генерованими відео зі штампами радянської і російської пропаганди.
Детальніше читайте в матеріалі «“Дідів генерували”. Радянська естетика та створені ШІ публікації у трендах українського тіктоку».
Що там у марафоні?
Цього разу моніторинг «Детектора медіа» ефірів телемарафону та Першого каналу Суспільного припав на 13–15 травня — дні, протягом яких ми всі очікували та майже в реальному часі відстежували перемовини в Стамбулі. І можливо, ви здивуєтеся, але в телемарафоні пов’язані з цим заяви й події якісно висвітлювали канали «Ми — Україна» й «Інтер». А от інші канали робили це побіжно. Перший канал Суспільного був і цього разу більш ґрунтовним за марафон як у репортажному висвітленні, так і в експертних обговореннях.
Про що ще говорили, а про які теми промовчали, які стандарти найчастіше порушили і скільки разів в ефірах з’явилися представники Офісу президента — читайте в щотижневому моніторингу, який з початку війни робить для «Детектора медіа» Ігор Куляс. Посилання тут.
81 рік татарофобії
На 18 травня цього року припадають 81-ші роковини трагічних подій — депортації кримських татар з півострова. Пам’ять про депортацію стала однією з основоположних історій, що формує національну ідентичність киримли. Відтоді минуло понад 80 років; деякі люди, котрих ця трагедія безпосередньо торкнулася, досі живі, а багато сімей бережуть родинні історії про загиблих родичів. Відокремлення киримли від їхньої батьківщини та неправдиві звинувачення перетворили їх на стигматизовану групу, яку називають «зрадниками», що призвело до колективної травми, яка триває й донині.
Більше того, російський агітпроп, услід за радянським, досі звинувачує кримських татар у «колабораціонізмі», тільки 80 років тому — у співпраці з німецькими окупантами, а тепер — з «українськими нацистами». Леся Бідочко дослідила, які тези поширює російський агітпроп щодо кримських татар, і розповідає про генезу цих наративів з радянських часів. Читайте аналіз за посиланням.
«Євробачення»: фінал
У ніч проти 18 травня, коли у швейцарському Базелі проходив фінал 69-го міжнародного пісенного конкурсу, Україну атакували рекордні з початку повномасштабного вторгнення 273 безпілотники.
Це наша реальність як вона є. Одним оком і вухом дивимося та слухаємо «Євробачення», іншою парою контролюємо, чи не летить прямо на тебе російська бляшанка. Це добре пояснює, чому українці так переймаються зв’язками конкурсантів із країною-агресоркою. Бо кожний акт публічної підтримки Росії підживлює ті «шахеди» не гірше за російську нафту.
Тому перемога австрійського виконавця JJ трохи роздратувала, скажімо так, і фанатів в Україні, і тих, хто взагалі ніколи не дивився пісенний конкурс. Оскільки співак-переможець уже встиг не лише полайкати пости російської оперної співачки, яка підтримувала окупацію Донбасу, а взагалі назвати її музою. І хоч після обурення української спільноти начебто прозрів, є припущення, що не остаточно. Про інші результати зовсім непередбачуваного фіналу «Євробачення» читайте в тексті Марії Спалєк за посиланням.
Наразі це все.
Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.
Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.
До зустрічі. Переможемо!
Ваша команда «ДМ»
