Як канали заробляють на серіалах в ютубі, хто такі технобро та наскільки медіаграмотні українці

Як канали заробляють на серіалах в ютубі, хто такі технобро та наскільки медіаграмотні українці

7 Травня 2025
0
302

Як канали заробляють на серіалах в ютубі, хто такі технобро та наскільки медіаграмотні українці

0
302
«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють цього тижня.
Як канали заробляють на серіалах в ютубі, хто такі технобро та наскільки медіаграмотні українці
Як канали заробляють на серіалах в ютубі, хто такі технобро та наскільки медіаграмотні українці

Середа, 7 травня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Індекс медіаграмотності українців — 2024

Вп’яте «Детектор медіа» проводить своє дослідження рівня медіаграмотності українців, і втретє — під час війни (результати попередніх хвиль дивіться тут (за 2020 рік), тут (за 2021 рік), тут (за 2022 рік) і тут (за 2023 рік)). Попри те, що у 2024 році, як зафіксувало дослідження, частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника знизилася з 76% до 72%, у нас для вас хороші новини. Протягом усіх трьох років війни індекс медіаграмотності українців залишається високим і не падає до рівня довоєнного часу.

Суттєвих зрушень в усвідомленні ролі медіа в суспільстві за останній рік не відбулося. Очікувано, українці розчаровані «Єдиними новинами»: частка тих, хто позитивно ставиться до формату телемарафону, знизилася за два роки з 45% (2022 р.) до 17% (2024 р.). 77% констатують, що через брак різних точок зору на події в телемарафоні вони шукають інформацію в інших джерелах.

Але є і зовсім інші (трохи сумні) результати дослідження. Наприклад, кожен другий українець (51%) вважає, що медіа в Україні працюють в інтересах влади, а 40% — у власних інтересах. Ще чверть аудиторії (24%) впевнена, що медіа транслюють інтереси своїх власників та інвесторів.

Передбачувано, по новини люди йдуть не до марафону (лише трохи більше чверті), а в телеграм і ютуб. А ще — сюрпрайз — 11% українців ніколи не чули про ШІ (а 72% не користуються ним). Більше цікавих цифр  — у дослідженні «Детектора медіа» «Індекс медіаграмотності — 2024» .

Трампівський День перемоги

Президент Дональд Трамп заявив, що перейменує 8 травня — день, який американці широко відзначають як День перемоги в Європі, — на День перемоги у Другій світовій війні. Також він збирається перейменувати День ветеранів на «День перемоги у Першій світовій війні», щоб Штати могли «відзначити свої воєнні перемоги».  Цього року він навіть наказав провести військовий парад на честь  свого дня народження  250-річчя армії США 14 червня (яке, за збігом, є днем народження чинного американського президента).

Тобто, Трамп робить усе, щоб «зробити Америку великою знову», принаймні в очах лояльного електорату. Але такі заяви, разом з твердженням, що США ледь не єдині переможці нацизму в Європі, трохи дратують російську офіційну пропаганду, оскільки Росія вже десятиріччями влаштовує своє святкове «побєдобєсіє», і їй конкуренти на цьому полі не потрібні.

Леся Бідочко проаналізувала, чому демократії та автократії змагаються в помпезних парадах, і розповідає, чи може символічна велич замінити реальну перемогу над сучасним фашизмом. Читайте матеріал за посиланням.

Як канали заробляють в ютубі на серіалах

Медіагрупи й усі, хто має права на серіальний контент (наприклад, державна платформа іномовлення), розвиваючи власні канали, отримують дохід від своєї бібліотеки, яка може набирати перегляди й працювати роками. Цей контент монетизується краще, ніж інформаційний: його довше дивляться, реклама коштує дорожче, менше ризиків порушити правила платформи щодо вразливого контенту. До того ж це одна з можливостей монетизувати російськомовні серіали та зняті за участю російських акторів. Такий контент по телебаченню вже не покажеш, але він досі має свою аудиторію (наприклад, ютуб-канал серіалу «Пес»). Деякі виробники зосереджені більшою мірою на ютуб-монетизації, а інші вірять у FAST-канали.

Про те, як серіали заробляють на ютубі, чи вистачить цих коштів на зйомку хоча б одного нового епізоду, а також про те, у яких країнах дивляться український художній контент, — читайте в матеріалі Наталії Данькової  «Скільки можна заробити на серіалах у ютубі».

Говоримо про Азію, але виходить усе одно Китай

Україні потрібно активніше працювати з державами Глобального Півдня, адже російська пропаганда просувається навіть через дипломатичні комунікації. Тоді як видимість позиції України є набагато меншою.

Ефективне просування позиції України неможливе без розуміння контекстів, у яких живуть ці держави. Тож команда Центру досліджень «Детектора медіа» вирішила з’ясувати, які знання про держави Азії можуть отримати українські користувачі інтернет-медіа. Для цього Центр проаналізував майже сто тисяч публікацій у 18 українських інтернет-виданнях, які коли-небудь входили до «білих списків» медіа, що дотримуються професійних стандартів.

Аналіз публікацій за роками демонструє, що загалом більшість матеріалів містить згадки лише про п’ять держав і територій: Китай, Японію, Тайвань, Північну й Південну Кореї. При тому, що Північна Корея не входила в пошуковий запит, а опинилась у масиві через обговорення дій цієї держави щодо інших держав регіону. Інші країни регіону з’являються в публікаціях епізодично. Також у матеріалах в українських інтернет-медіа про держави Азії згадка України чи Києва трапляється у 68,44% публікацій. І це частіше, ніж згадки назви чи столиці будь-якої держави або території Азії. Це ілюструє фокусування на повідомленнях, які стосуються України, у висвітленні аналізованих держав в українських інтернет-медіа.

Чим це пояснити і що саме пишуть у цих численних публікаціях про країни Азії — читайте за посиланням

Технобро при владі

Один із найвпливовіших поширювачів ідеї про неефективність демократії, Кертіс Ярвін, роками розповідав про «темне просвітництво» і техномонархію (або технофашизм). Проте його слова залишилися б у вигляді маніфестів і статей, якби в нього не було прихильників і наслідувачів. І тих, хто має інструменти й технології втілення ідей у життя. Ця група людей отримала назву технобро  — це неформальне угруповання інвесторів, підприємців, філософів та інженерів, які об’єднані вірою в те, що майбутнє людства має будуватися на принципах технологічної раціональності. Вони — це ті, хто мріє «виправити» світ за допомогою алгоритмів, штучного інтелекту і вселюдної цифровізації.

Ще нещодавно їхні ідеї називали футуризмом чи науковою фантастикою, а сьогодні вони, нехай і точково, але втілюють їх у життя. Оскільки саме ці люди володіють тими технологіями, які вони намагаються поставити в основу світового порядку замість ідей демократії та рівності, які вони вважають застарілими. Їхня логіка проста: якщо уряди не здатні ефективно керувати суспільством, це мають робити алгоритми та код.

Надія Баловсяк розповідає про технобро, їхню ідеологію і про те, як ідеї прогресу на службі в людини раптом перетворилися на ідеологію, в якій потрібно зруйнувати демократію і віддати рішення про долю людства штучному інтелекту. Читайте матеріал за посиланням.

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
302
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду