Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Відколи адміністрація Дональда Трампа призупинила американську військову допомогу Україні, пропагандисти використовують цю новину як інфопривід для просування наративів про «зраду України» Заходом, поглиблення розколу між Україною та США, дискредитацію українського керівництва та армії.  Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував масив пропагандистських повідомлень щодо зупинки військової допомоги США Україні і виявив, що, окрім передбачуваних звинувачень на адресу Макрона і Стармера, які «розпалюють війну», бо не хочуть швидко «миритися з Путіним», агітпроп вигадав нового головного ворога замість США. Тепер це «глобалісти». Детальніше про ключові меседжі «кремлеграму» на цьому тижні читайте тут. 

Трампу не потрібен контроль над медіа, він прагне бути єдиним наратором у США, пише у своїй колонці дослідник медіа Ігор Мисловський.  Це означає, що лише його історії мають транслювати та обговорювати. Він працює за класичними законами пропаганди, повторюючи «альтернативні» факти для підтримки своїх наративів. Адже що більше в ефірі звучить певний (навіть неправдивий) факт і що більше його заперечують — то вірогідніше, що в масовій свідомості лишиться цей факт, а не його спростування. Наочна демонстрація такого встановлення наративів — суперечка в Овальному кабінеті між Трампом, Венсом і Зеленським. Постійно перебиваючи своїх гостей чи зухвало й паралельно коментуючи їхні заяви, Трамп показує, що тільки його голос має чути публіка.

У наративній автократії, яку намагаються встановити у США, «відьмами» стають усі, хто суперечить його словам. Тому проти Зеленського так швидко розгорнулася масштабна кампанія з дискредитації. Примітно, що трампівська мережа почала поширювати історію про костюм, бо це дозволяє оживити наратив про буцімто неповагу і невдячність Зеленського до США.

Але що робити Україні в такій ситуації? Чи варто просувати свої наративи, якщо на них так гостро реагує Трамп і коли ми в серйозній залежності від американської допомоги? Відповідь читайте тут.

Чи потрібно зараз, під час воєнного стану, говорити про вибори і готуватися до них? Чи можливо одночасно провести кілька виборів? І як забезпечити їх безпеку?

Відповіді на ці та інші пов’язані з виборами питання шукали політики та експерти під час презентації «Білої книги підготовки та проведення повоєнних виборів», що розроблена Громадянською мережею «Опора», Центром політико-правових реформ і Міжнародною фундацією виборчих систем. Вона має допомогти українським політикам та інституціям ухвалювати ефективні законодавчі рішення для проведення виборів після завершення війни.

Учасники заходу наголошували на кількох ключових викликах, пов’язаних із виборами після війни: відсутності законодавства про повоєнні вибори, організації голосування громадян України за кордоном, формуванні виборчих комісій і фінансуванні ЦВК. А ще потрібно почати говорити про вибори, не політизуючи тему підготовки до них, вважають експерти. Детальніше про те, коли (точно не наступного дня після закінчення війни)  вибори можна буде провести і як їх організувати, — читайте тут.

Одразу залишимо посилання на наші матеріали про те, чи спробує «хакнути» українські повоєнні вибори Росія, — тут, тут і тут. 

22 квітня 2025 року радіо «Промінь» відзначатиме 60-річний ювілей. Нині «Промінь» — це не лише радіостанція, а мультимедійна платформа, де можна слухати сучасну українську музику в діапазоні ефірного мовлення (ФМ/УКХ), через інтернет у застосунку suspilne.radio або ж дивитися програми, подкасти й шоу на ютуб-каналі радіостанції. До того ж це ще й найповніша база української музики від 2000-х до сьогодення, єдина спортивна радіоредакція в Україні, музичні та спортивні подкасти, які звучать на головних подкаст-платформах. Також «Промінь» є ексклюзивним радіопартнером Пісенного конкурсу «Євробачення» та українських національних відборів. Про те, як розвивається платформа, Оксана Наумова поговорила з виконавчим директором радіо «Промінь» Максимом Яковенком.

26 лютого Міністерство культури та стратегічних комунікацій оголосило про призупинення видачі листів сприяння до Держприкордонслужби щодо виїзду за кордон військовозобов’язаних працівників культури та медійників. МКСК пояснило, що такий крок є «вимушеним і обумовленим прогалинами у чинному законодавстві» та має запобігти «численним випадкам» неповернення в Україну (близько 500 людей з тих, хто мав такий лист, не повернулися до України за 2024 рік, і, за підрахунками ІМІ, лише 10 із них — медійники).

Вже 6 березня видача листів відновилася (після розголосу, публічних заяв Медіаруху та прийняття відповідної постанови Кабміну).  Які ж саме зміни відбулися? Якщо дуже загально, то  відповідальність, яку раніше несло безпосередньо МКСК, тепер розділятимуть із міністерством профільні інституції.

А одна з ключових змін в оновлених правилах виїзду полягає у звуженні кількості категорій, що можуть отримати такі листи. Тож ГО та невеликі медіа, що не входять до переліку установ критичної інфраструктури, ймовірно, їх не отримають. 

Як усі ці змини позначаться на культурній  та медійній дипломатії — читайте в колонці Анастасії Платонової.

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ».