Субота, 12 жовтня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

10 жовтня стало відомо, що в російському ув’язненні померла українська журналістка Вікторія Рощина. Вона стала 13-ю серед журналістів, які загинули через свою роботу, з початку повномасштабного вторгнення і однією з двадцяти українських журналістів, утримуваних Росією. Обставини смерті Вікторії Рощиної поки невідомі. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до ООН та МКЧХ, щоби ці організації зафіксували факт загибелі журналістки, яку Росія утримувала незаконно. А міжнародна організація «Репортери без кордонів» вимагає розслідування, щоб змусити російську владу з'ясувати всі обставини її затримання та смерті й покарати винних. Журналісти згадують колегу, яка померла в російському ув'язненні.     

Також українські медійники закликали міжнародну спільноту до рішучих та негайних дій у зв'язку з убивством у російському полоні української журналістки Вікторії Рощиної.

Які канали монетизації документального кіно є найефективнішими? Як зміна соціально-політичної ситуації впливає на попит? Як довго створюється продукція, хто її розробляє та виготовляє? Лєна Чиченіна пише, що не на всі ці запитання почула відповіді на другий день головної медійної події в Україні — Kyiv Media Week 2024 (KMW). Утім,  тішиться і розділяє захват телевізійників, які в один голос говорили, що документальні проєкти в ефірі ще ніколи не мали таких показників. Своїми враженнями ділилися і Акім Галімов, і Мстислав Чернов, і Максим Сердюк, і Антон Птушкін, Любомир Левицький і військовослужбовець та продюсер Володимир Яценко. Його Лєна Чиченіна взагалі назвала «святою людиною». Пояснює, це через те, що він акцентував на необхідності розробляти цікаві історії та писати якісні сценарії і для ігрових фільмів, бо сьогодні в нас практично всі цікаві персонажі  — у документалістиці. Має новину Лєна і для фанатів стрічки «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» — пише, що по телевізору фільм покажуть нескоро, але дізналась, коли саме. Та найбільше редакторці «Антоніни» хотілося б, щоби кінематографісти освоїли різного штибу недержавне фінансування, а Держкіно в магічний спосіб реформувалося і ми мали б чудову, повноцінну картинку. Коли і за яких обставин це можливо, Лєна припустила у своєму репортажі.

І про війну як фактор, що пришвидшив тренди і сприяв самоідентифікації української авдиторії та самих медіаменеджерів. Про зйомки проєктів не про Аллу Пугачову, а про Аллу Горську, про бізнес, який робить перші спроби інвестувати в українське кіно, та ОТТ-платформи й медіагрупи, що шукають шляхи для колаборацій, написала моя колега Наталія Данькова, підсумовуючи дискусії в рамках Kyiv Media Week.

Як змінилось українське телебачення під час війни і чого чекати далі? Щоб почути відповідь на це запитання, на Kyiv Media Week 2024 ходила й Ірина Семенюта. Одна з дискусій, на яких обговорювали ці теми, мала назву «Соціально вагомий контент. Зміна майндсету виробників, мовників і глядачів в українських реаліях». Телевізійники змогли адаптуватися до нових реалій (з початком повномасштабної війни чимало телевізійних проєктів стали на паузу) і не тільки відновити старі шоу, а й запустити нові. На Новому каналі з’явився серіал «Зв’язок», а на СТБ оновили «Коли ми вдома. Разом до перемоги» — обидва розповідають про життя українців після 24 лютого 2022 року. Зараз в етери повертаються квізи, кулінарні та романтичні шоу, як-от «Холостяк», який стартує цього листопада. Водночас із розважальною складовою автори намагаються інтегрувати в проєкти історії ветеранів, родичів військових і людей, що пережили окупацію. Чи робить це контент соціально вагомим? Як такий контент поширювати, забезпечувати перегляди, як показувати людям правду (така критика, «не показує правду про війну», часто лунає в бік телемарафону) і якими сьогодні стали розважальні шоу — можна прочитати тут.

Моніторинг телемарафону змінює формат

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією, яку в січні цього року ми уточнили і доповнили відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Загалом, з березня 2022-го до вересня 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація та аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи і токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події і теми.

Оновлення формату моніторингу було вже давно на часі. Чому? Та тому, що зрештою моніторинг звівся лише до фіксації чотирьох очевидних тенденцій: телемарафон перетворився на рупор влади і перестав бути масмедіа; редакції переймаються некритичним просуванням меседжів влади і втрачають професіоналізм та нехтують суспільною місією журналістики; у телемарафоні зашкалює кількість грубих порушень професійних стандартів. І четверта тенденція — «марафонці» не зважають ні на зовнішню критику своєї роботи (зокрема й від «Детектора медіа»), ні на запит українців на повноту інформаційної картини. Що ж буде основним  предметом дослідження моніторингу? Читайте опис нової методології.

Третя світова вже йде

Огляд політичних токшоу за 3 жовтня 2024 року підготував Олександр Крумін. На Прямому згадували про нібито якісні фортифікації за часів Порошенка, а ще говорили про нинішній підхід до бронювання, надто економічного. Несправедливим його назвав політтехнолог Тарас Загородній і додав, що промисловість має адаптуватися під потреб оборони й цивільні компанії повинні виробляти товари військового призначення. У студії Наталі Мосейчук роздивлялися «контури перемоги», згадували, що «справедливості не існує», а Україні потрібен мир на наших умовах. А на Першому дискутували про заморожування війни, про перспективи її закінчення, повернення Україною окупованих територій та про віру й можливість виходу нашої держави на кордони 1991 року. Міністр закордонних справ 2007–2009 років Володимир Огризко пояснював, що говорити про це публічно наразі не варто. А журналіст, колишній представник Тристоронньої контактної групи Сергій Гармаш говорив, що Україні потрібна пауза для накопичення ресурсів.

Залишу тут ще посилання на інтерв’ю з засновницею сумського «Кордон.Медіа», чиї воєнкори працюють у зоні бойових дій і поширюють інформацію в соцмережах і для національних телеканалів. «Те, що ми вижили за перший рік повномасштабки, — це здебільшого фарт», з Альоною Яциною розмовляла моя колега Наталія Данькова.

І не залишу вас без нового випуску «Ньюспалму». Щоразу дивлюсь і думаю: ну не можуть росіяни бути аж настільки телепнями. Але вони можуть...

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»