Субота, 5 жовтня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Журналістика — це не лише про гроші

«Зараз є запит на якісну журналістику, а також конструктивну журналістику, яка фокусується не на негативних новинах, а спрямована на розв’язання проблем». Про це сказала Ладіна Геімгартнер, президентка WAN-IFRA на Конгресі регіональних медіа. Наталія Данькова була на конгресі, слухала колег і в своєму матеріалі подала основні тези та дискусії. Вони стосуються кількох напрямів: безпеки (протоколи роботи під час прильотів, на випадок окупації та навіть «протоколи смерті»), психологічної підтримки (коли редакції буквально почали змушувати людей іти у відпустку), міжнародних медійних трендів та викликів, а також монетизації, бо «повна залежність від донорів — це шлях у нікуди» («Детектор медіа» писав про це ще в серпні). Моя колега також звернула увагу, що, як і в більшості медійних дискусій цієї осені, учасники обговорень не оминули проблеми телеграму (здебільшого медіаменеджери не вірять у те, що ця платформа буде заблокована). Чому, щоб ваше медіа вижило та розвивалося, потрібно будувати бізнес-модель на монетизації з 3—6 джерел; а ще посилити роботу з дистрибуції контенту, будувати спільноту з авдиторією та надавати необмежену відпустку для журналістів, — читайте тут.

Кіно, потреби глядачів і медійників: дискусії на Kyiv Media Week 2024

Режисер та воєнний журналіст Мстислав Чернов завершує роботу над новим фільмом про контрнаступ України 2023 року. Про це він розказав під час Kyiv Media Week 2024 (про головну медійну подію України, її програму та учасників «ДМ» уже писав тут і тут). Зараз Мстислав в Америці монтує цю стрічку, але за словами режисера, досить складно шукати фінансування за кордоном на кіно про війну, навіть коли є контакти та ім'я: «інвестори бояться вкладати кошти на етапі виробництва, якщо герой або режисер можуть загинути. Значно легше знайти гроші для готового продукту».

Сюди ж додам і допис Лєни Чиченіної з її фейсбуку. Редакторка порталу «Антоніна» також була на Kyiv Media Week 2024 і вже готує для вас репортаж про те, чи зніматимуть українці серіали для Netflix. І про те, що в телемарафоні вважають, що українці не хочуть знати правду про війну (і колеги не соромляться про це своє бачення сміливо заявляти).

Про найцікавіші дискусії на KMW 2024 пишуть і мої колеги Ірина Семенюта та Наталія Данькова, тому заходьте на сайт «Детектор медіа», щоб не пропустити їхні матеріали.

«Слідство.Інфо» презентувало фільм про страти російськими військовими українських полонених. У стрічці «У полон не брати» авторки на прикладі історії українського військового розкрили системність страт бійцями армії Росії українських військовополонених: «Ми щиро віримо, що це стане доказами у суді», — сказала перед переглядом фільму виконавча директорка «Слідства.Інфо» Анна Бабінець. Прем’єрний показ документального фільму відбувся в кінотеатрі «Жовтень», серед присутніх було багато військових — і порожні крісла у першому ряду з написом «Тут міг/могла сидіти той/та, що віддав/ла своє життя на війні». Оксана Наумова також була на прем’єрі і розповідає, для чого журналістки знімали таку стрічку і чи може вона допомогти в розкритті воєнних злочинів, учинених російськими військовими.

20 вересня Офіс Генерального прокурора повідомив про 266 фактів підпалів автомобілів військовослужбовців і волонтерів. Російська пропаганда намагається представити ці підпали як «партизанський рух», але насправді  в 90% випадків це злочини заради грошей, звітують правоохоронці. Раніше російські спецслужби використовували для вербовки та замовлення підпалів даркнет, але, як з’ясували  аналітики Центру досліджень «Детектора медіа», вороги  використовують і більш доступний для широкої авдиторії телеграм. Вони знайшли в телеграмі  ці спільноти й канали. Читайте наш матеріал про те, як працюють ворожі телеграм-рекрутери й боти, які вербують українців для диверсій, та як ці випадки використовує російська пропаганда.

Погрози застосування ядерної зброї на адресу України та Заходу, зокрема США, з боку Кремля неодноразово лунали після початку повномасштабної агресії Росії. У червні Путін уже говорив, що Росія готова внести зміни у свою ядерну доктрину, хоча на той момент він «не вбачав у цьому необхідності». А 25 вересня зміни до російської ядерної доктрини, викладеної у 2020 році, все ж внесли. Ось як на це відреагував експерт Atlantic Council Пітер Дікінсон: «Минуло більш як два з половиною роки з початку вторгнення Росії, і тепер має бути цілком зрозуміло, що Володимир Путін продовжуватиме ескалацію свого ядерного шантажу, поки це не перестане працювати. Досі здатність Путіна залякувати Захід була його найбільшим успіхом за всю війну». А от як російські пропагандисти подавали зміни до ядерної доктрини Росії, проаналізував Віталій Михайлів.

Він брав участь в автопробігу до «Дня перемоги», який організувала партія Шарія. Він захищав російську церкву та не раз знецінював здобутки українських військових. Зрештою він утік і тепер поширює антиукраїнські меседжі за кордоном. Чим іще відомий українцям Артем Дмитрук? Усе про депутата «Слуги народу», а потім — представника «оновленої» «ОПЗЖ», диякона УПЦ МП, спортсмена, «правозахисника», «патріота» і, врешті, втікача читайте в матеріалі Юлії Лавришин: «Хто такий Артем Дмитрук, чим він відомий і яку роль виконував в українській політиці».

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Не залишаю вас на вихідні й без посилання на новий випуск «Ньюспалму». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.