Масштаби корупції і порушень в лісовій галузі, можливо, лідирують серед усіх галузей економіки в Україні. На відміну від більшості інших галузей, лісові порушення не лише призводять до збитків державі, а й стають сотнями непоправних ран для природи. Проте оцінити масштаби таких порушень, навіть приблизно, дуже важко.

Більшість контролюючих органів, як, наприклад Держекоінспекція України, здійснюють лише планові перевірки, дати проведення яких наперед відомі та узгоджені. В таких умовах зловити порушника за руку практично неможливо. Крім того, навіть по фактах, виявлених контролюючими органами, справа майже ніколи не доходить до покарання. Інформація про порушення у галузі так само засекречується, як і відомості про самі ліси.

З власних джерел у Держлісагентсві, ми змогли отримати лише  статистику щодо незаконних рубок, які визнаються Держлісагенством. У 2013 році було виявлено 7247 випадків незаконних рубок, якими нанесено збитків на суму 39 988 500 грн (15 056 кубометрів деревини). До правоохоронних органів передано всього 1712 справ, з яких лише 145 переправлено до судів. Тобто, в середньому, одна справа з п'ятдесяти дійшла до судового розгляду. Відшкодовано збитків - тільки 2740,1 тис грн (7%). Що цікаво, більшість випадків незаконних рубок, які виявлені і визначні державною, здійснені самими лісниками. У зв'язку з цим, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 1880 співробітників самого агентсва та підприємств (в т.ч.118 - звільнено). Водночас кримінальних справ порушено тільки 32, а засудили лиш 2 порушника. Не  виглядає переконливо. Проте це лише  незаконні рубки.

В цій статті ми будемо говорити про фінансові порушення в системі Держлісагенства, про успіхи боротьби з якими взагалі нічого не відомо. Нам вдалось дослідити деякі матеріали за наслідками державного аудиту лісової галузі.

Ревізія фінансово-господарської діяльності лісової галузі у 2011-2013 роках, проведена Державною фінансовою інспекцією України, виявила в лісовій галузі фінансові порушення на загальну суму 281,1 мільйони гривень. Привабливість цієї теми очевидна, проте її поширення в ЗМІ чомусь не відбулось. Така ж таємнича ситуація спостерігалась і двома роками раніше, коли про аудит Держлісагенства звітувало тодішнє Контрольно-ревізійне управління. Цього разу відразу після виявлення порушень в лісовій галузі відбулась зміна влади. Звіт по фінансовим проблемам у діяльності Держлісагенства мав би стати вирішальним у формуванні його нового керівництва, проте, на практиці відбулась зміна лише головних очільників, та й те - не всіх. Обурені звернення громадських природоохоронних організацій та народних депутатів також не призвели масштабних змін в агентстві. Знову ніхто і не помітив що був такий собі державний аудит галузі.

При проведенні перевірок Держфінінспекцією складено 868 протоколів про адміністративні порушення, проте правоохоронні органи відкрили по ним лише 6 кримінальних проваджень. Жодної інформації про притягнення винних у скоєнні фінансових злочинів посадовців зараз немає. Більше того, переважна більшість посадовців, винних у скоєнні виявлених фінінспекцією порушень, досі лишаються на тих самих посадах.

Екологи, які і без того критично ставляться до лісівників, все частіше пишуть у соцмережах та на тематичних ресурсах (www.pryroda.in.ua/forest), що керівники, а отже і пов'язані з ними корупційні схеми, лишились. Варто згадати хоча б історію про  масову закупку лісгоспами портретів колишнього президента Януковича, у якій була задіяна переважна більшість лісгоспів ще всього лиш 2 роки тому. Більшість лісогосподарських підприємств по завищених цінах купували десятки портретів екс-президента, виконуючи негласну вказівку зверху (http://www.epravda.com.ua/publications/2011/08/9/294314/). В інших справах, окремі чиновники лісової галузі допустили порушення на 18 млн грн, але вони не просто не були покарані, більше того - це не заважає їм і нині залишатись на своїх місцях.

Протизаконні фінансові операції, виявлені ревізіями - дуже різноманітні.

Особливо багатою на порушення виявилась сфера землекористування: перевірками викрито різноманітні схеми, які дають змогу незаконно користуватися земельними ділянками лісфонду, відчужувати їх або просто передавати у приватну власність.

Так, 8 лісгоспів Харківської області надали у довгострокове тимчасове користування 116 лісових ділянок загальною площею 254,44 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей. Проте результати обстежень лісових ділянок показали, що фактично на їх територіях розміщені капітальні будівлі.

Продовжується системне вилучення органами державної влади та місцевого самоврядування у підприємств Держлісагентства цілих земельних масивів та ділянок, у тому числі з порушенням Лісового та Земельного кодексів України. А лісгоспи, за невідомими причинами, не заперечують проти незаконного вилучення землі, що дає підставу підозрювати їх у злочинній змові. Миколаївська міська рада, на підставі добровільної відмови керівництва ДП «Миколаївське лісове господарство» від земель лісового фонду, зарахувала земельну ділянку площею 0,7 га з грошовою оцінкою 0,9 млн грн до земель запасу територіальної громади міста Миколаєва. Відразу після цього, наступним рішенням, депутати міської ради  розподілили землю між сімома приватними особами та передали їм у приватну власність.

На Херсонщині члени садового товариства «Експрес», самовільно зайняли 9 га земель лісового фонду ДП «Цюрушшське лісомисливське господарство», що також не зустріло протидії лісгоспу.

Підприємства Держлісагентства втрачають доходи і під час законної передачі земель у інші відомства: лісгоспи недоотримали 3 млн гривень відшкодувань збитків від вилучення земельних ділянок лісового фонду, що передбачені згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284. Тут механізм аналогічний: земля вилучається законно, але з невідомих міркувань, підприємство, що її набуває, забуває виплатити збитки лісгоспові, а  лісгосп забуває про це нагадати. Так, ДП «Донецьке лісове господарство» недоотримало фінансових ресурсів на суму 4,5 млн грн через невідшкодування Службою автомобільних доріг у Донецькій області та ще 8-ма юридичними та фізичними особами збитків від вилучення земельних ділянок загальною площею 54,68 га для будівництва автодоріг і котеджних містечок. Аналогічно, ДП «Олевське лісове господарство» (Житомирська область) недоотримало 0,3 млн грн доходів.

Розтрачення лісгоспами власних ресурсів не обмежується землями. У Волинській області 9 держлісгоспів надали майна балансовою вартістю 16 млн грн (22 будівлі вартістю 10,5 млн грн та 175 одиниць обладнання вартістю 5,5 млн грн) у безоплатне користування ТОВ «Спільне Українсько-німецьке підприємство ПСБ «Волинь», розмір статутного капіталу якого становить лише 2 тис. грн

Цікавим прикладом витрат лісгоспів на фіктивні операції, є договори на проведення приватними структурами розробки лісосік, лісозаготівельних робіт, транспортування лісопродукції тощо. При цьому, як установлено перевірками, приватні структури не мали ні матеріально-технічної бази, ні достатньої кількості працівників, а всі роботи фактично виконували працівники держлісгоспів. Незаконні витрати Держлісагенства через це склали майже 16,5 млн гривень, серед них 8,1 млн гривень було витрачено двома лісгоспами у Кіровоградській області: ДП «Чорноліське ЛГ» та ДП «Оникіївське ЛГ».

Навіть коли послуги з транспортування деревини дійсно виконувались найманими підприємствами, в деяких випадках вони сплачувались лісгоспами за підвищеними у кілька разів тарифами: так лише одне ДП «Стрийський лісгосп» зазнало необгрунтованих витрат на 17,8 млн грн. За документами цей лісгосп сплачував за послуги з розвантаження та завантаження лісопродукції за тарифами у 3-4 рази вищіми, ніж на аналогічні види послуг в інших лісгоспах Львівської області, та у 4 рази вищі від чинних тарифів ДТГО «Львівська залізниця».

Іноді паралельно держлісгоспами проводяться незаконні операції двох протилежних сутностей: рубки дерев та заліснення відкритих ділянок. Оскільки потреба у залісненні могла би зникнути у випадку відмови від вирубок природних лісних масивів з метою їх збереження, то сумнівів у фінансовій вигоді обох операцій не виникає. Держава, як власник лісових ресурсів, зазнала збитків від незаконних рубок на 4,8 млн гривень. Проведеним під час ревізії ДП «Краснолиманське лісове господарство» (Донецька область), встановлено самовільні рубки, що нанесли збитки - 2,4 млн гривень, а у ДП «Котовське лісове господарство» (Одеська область) -  на загальну суму 1,5 млн гривень.

Поряд з тим, що дерева рубаються не там де дозволено, нові саджають також - зовсім не там де дозволено. Структури Держлісагентства продовжують використовувати бюджетні та власні кошти, сума яких склала більш як 6,5 млн грн на заліснення земельних ділянок, на які у держлісгоспів немає правовстановлюючих документів. Коли порушення такого ж типу були виявлені і під час попереднього аудиту, на зауваження Держфінінспекції Держлісагенство повідомило 13.06.2011, що всім лісгоспам, якими не мають земель для лісорозведення, будуть виділені кошти на їх оформлення. Як бачимо, за наступні три роки цього так і не відбулось. 

Особливо варто відмітити результати аудиту в ДП «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг» (далі - ДП «Укрлісконсалтингщо упродовж 2011-2013 років та 8 місяців 2013 року потреби здійснював фінансування «піар-акцій» - прихованого фінансування телевізійної передачі «Лісовий патруль» із прихованою рекламою окремих лісгоспів. На це було використано 3,2 млн грн обігових коштів підприємства,

Такі «успіхи» Держлісагенства у фінансових махінаціях, але значно більша кількість порушень не має фінансової складової і рідко визнається контролюючими органами. Це знищення біорізноманіття лісогосподарськими підприємствами. В Україні досить декларативно регламентується охорона як біорізноманіття в цілому, так рослинного і тваринного світу окремо. Всі мають обов'язок охороняти рослинний і тваринний світ, проте ніколи і нікого не карають за порушення цієї очевидної норми. Лише на одному дереві у дубовому лісі мешкає до 4000 видів живих організмів. На кого лягає провина за їх знищення при проведенні рубки?

Ситуація вкрай складна навіть із видами, що занесені до Червоної книги. Законодавчо не врегульовано, яким чином слід документувати місця знахідок рідкісних видів, а отже після вирубки хай найвідомішого і націннішого лісу довести юридично, що тут були знищені рідкісні види - неможливо. Аналогічно, важко і попередити рубку, не маючи можливості оформити факт виявлення рідкісних видів.

Активісти Громадського руху за збереження лісів у природному стані (www.pryroda.in.ua/forest) звернулись до Кабінету міністрів України з вимогою негайного звільнення з посади керівника Держлісагентва України Валерія Чернякова. «Правлячу вертикаль екологічної гілки нової влади повністю зайняли члени ВО «Свобода» (Міністерство екології та природних ресурсів, Держлісагентсво, Держекоінспекція), проте 3 місяці нової влади показали, що при новому керівництві, Держлісагенство продовжує працювати за тими ж принципами, що  й при Януковичі». - говориться у зверненні.

Учасники кампанії розпочали підготовку люстраційного списку лісової галузі.

- В майбутньому, ми розраховуємо включити до  даного списку практично всіх керівників лісгоспів в Україні а також значну частину керівництва Держлісагенства. - говорить активіст Дружини охорони природи м.Києва Андрій Плига. - Лише протягом цього місяця до  списку буде додано інформацію про понад 200 осіб.

Перша версія люстраційного списку розміщена в загальному доступі. http://pryroda.in.ua/dop-kyiv/spysok-ekolohichnoyi-lyustratsiyi/ 

Разом з тим, під час проведення 22 травня зустрічі-консультації по природно-заповідному фонду між активістами природоохоронних рухів і представниками Мінприроди України стало відомо, що нинішнє керівництво Держлісагенства аналогічно своїм попередникам відмовляється виконати низку Указів Президента про створення національних природних парків, згідно до яких окремі лісгоспи мали передати частину своїх земель новоствореним дирекціям нацпарків.

Відсутність позитивних змін у лісовій галузі розчаровує, адже кожного року ЗМІ продовжує висвітлювати випадки масшабних порушень і зневажливого ставлення до природних ресурсів з боку державних структур. І хоча кожен раз здається, що більш ганебні історії уявити важко, лісники та урядовці продовжують їх створювати. Майже два роки тому, у 2012 році, група громадських організацій, обурена подіями в лісовій галузі, назвала дату «Дня працівника лісу» - Днем екологічного трауру, та виступила з жорсткою критикою тодішнього керівництва Держлісагентва.

На жаль, зараз ситуація повторюється, тому вже зараз екологи обіцяють масштабну акцію протесту під час цьогорічного святкування Дня працівника лісу та поширюють в інтернеті свої звернення до лісівників:

За сприяння у зборі інформації, необхідної для створення статті, дякуємо Державній фінансовій інспекції і О.М. Бригинцю.