А ось з "чорними лісниками" фінал, хто стане переможцем - вони чи лісова охорона, - складніший. Не дивлячись на те, що термін "лісник" з 2011 року зник вже з  офіційних документів працівників лісової галузі, а замінив його "майстер лісу".  Та злодіїв, які продовжують  красти ліс, все ж і зараз називають "чорними лісниками". Цей неологізм міцно зайняв своє місце поряд зі схожими - "чорний археолог" та "чорний трансплантолог". Тільки тут мова йде про школу здоров'ю планети, точніше, про її легеням -  лісовим насадженням. Маленька їх частина - біля чотирнадцяти тисяч гектарів - знаходиться у розпорядженні Державного підприємства "Олександрівське лісове господарство" Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства. Тут прагнуть постійно розширювати площі молодих насаджень і надійно берегти те, що вже росте не один рік. Тільки, чи вдається виконувати останнє?

ЯКОСЬ У ЛІСІ...

  У лютому 2011 року на території Кримківського лісництва трапився, на перший погляд, курйозний випадок. Працівники лісової охорони підприємства, здійснюючи разом з директором ДП „Олександрівський лісгосп" Олександром Синявським черговий об'їзд лісових територій, серед дерев помітили вантажний автомобіль, який загруз у багнюці.

„Лісники" йо­го зустріли і на­правили  на певну лісову ділянку. Водій навіть чув, як в цей час серед дерев пра­цю­ва­ла бензопилка. Та забрати деревину він не встиг, багнюка не до­зволила. Іван з Олегом  ніби то пішли у село за трактором, щоб витягти автомобіль... Але „лісники" не з'явився у лісі і наступного дня.

Провівши ніч серед де­рев, водій вранці вантажівки зателефону­вав своєму тестю, щоб напра­вив сюди трактора. Трактор з Кіро­вограда приїхав. А тут нагодилися й працівники лісо­вої охорони, які  про цей випадок миттєво повідомили в районний відділ міліції. Прибула оперативна група праоохоронців, члени якої зібрали пояс­нення у водія, тракториста та свідків, зафіксували неподалік спиляні дуби.

Здавалося б, ознаки злочину - незаконна вирубка лісу - на поверхні. Для цього навіть передбачена у Кримінальному Кодексі України стаття 246. Вона трактується: „Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах  - карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого."

Міліціонерам тільки потрібно було встановити, хто вчинив цей злочин. Та невдовзі директор лісгоспу одержав з районного відділу внутрішніх справ офіційного листа, мовляв, так і так, у порушенні кримінальної справи  відмовлено. 

   За період з 2008 року по нинішній час в Олександрівський районний відділ УМВС України в Кіровоградській        області надійшло 28 (!) повідомлень про злочини, які підпадали якраз під статтю 246 Кримінального Кодексу України. Ось рядки деяких з них: „23 серпня 2008 року невідомі особи на території Кримківського лісництва зрубали 1 дуб..." „6 квітня 2009 року виявлено, що на території Олександрівського лісництва невідомі особи здійснили крадіжку 12 дубів...", „12 квітня 2009 року на території Червоно-Нерубаївського лісництва невідомі особи здійснили самовільну вирубку 8 дубів...", „ 19 листопада 2010 року на території Червоно-Нерубаївського лісництва виявлено незаконну порубку 2 дерев білої акації..." „12 лютого 2011 року на території Кримківського лісництва виявлено незаконну порубку 2 дубів...", „25 квітня 2011 року невідомі особи на території Червоно-Нерубаївського лісництва  скоїли незаконну порубку чотирьох дубів..." Цю інформацію надав начальник штабу Олександрівського районного відділу міліції Юрій Безносенко. І зазначив, що по кожному цьому випадку винуватці встановлені, але покарання їм вдалося уникнути, бо... до порушення кримінальної справи діло не доходило. Виникає питання, чому?! 

 Повернемося до статті 246 ККУ. „Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду..." Як пояснила старший слідчий Людмила Марченко, вся проблема якраз у ось тій „істотній шкоді". Бо вона повинна бути більше 100 неоподаткованих мінімумів, тобто більше 45 тисяч гривень. А жодна з цих  28 крадіжок аж ніяк не тягне на необхідну для порушення кримінальної справи суму.

На захисті природоохоронців стоїть і стаття 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона стосується також незаконної порубки, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка і трактується так: „Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення,- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян." 

 Звичайно, адміністративне покарання у десять разів менше, ніж  кримінальне. Але й  це добре! Та з 2008 року по нинішній час міліціонери жодного протоколу по статті 65 КАП не склали, повідомив начальник штабу Юрій Безносенко.

ЗНОВУ У ТЕМНИЙ ЛІС?

-  Крадіжки лісу - наше болюче місце, - зітхає інженер охорони та захисту лісу ДП „Олександрівський лісгосп" Олександр Черкас і розповідає, з виявленої за останні роки кількості крадіжок дерев працівникам лісової охорони у половині з них не вдалося встановити лісопрушників. Про це і складено акти: у 2008 році - 3, у 2009 році - 5, у 2010 році - 5, у 2011 році - 1, у нинішньому - ні одного. Працівники склали і таку ж кількість протоколів про лісопорушення, де встановлені порушники. А якщо бути точними, то у 2008 році - 3, у 2009 році - 1, у 2010 році - 5, у 2011 році - 1, цього року - жодного. Нанесені збитки від  незаконних порубок  лісопорушники повністю відшкодували.

- Деяка шкода від вирубки дерев оцінюється у три тисячі гривень, деякі - у дев'ять-десять тисяч гривень. Це - найбільші цифри, - зазначив Олександр Черкас. Саме він під час виявлення кожного факту крадіжок лісу  робить обрахунок нанесених від порубок дерев збитків. Інженер ретельно керується „Таксою для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дере і чагарників до ступеня припинення росту". Ця „Такса..." є додатком до постанови Кабінету Міністрів України, яка прийнята 23 липня 2008 року. Інженер охорони та захисту лісу вважає, що вони дуже лояльні до лісокрадіїв.

Приміром, відповідно до її розцінок, ні один дуб, ні, навіть, десять не оцінюються у більш ніж 45 тисяч гривень. Приміром, якщо крадії спиляють ті ж 10 дубів (діаметр кожного у корі біля шийки кореня становитиме 50 сантиметрів), то сума шкоди становитиме близько 31 тисячі гривень. 

Отже, після простих арифметичних дій одержується, що щоб нарешті проти „чорних лісників" порушили кримінальну справу, а, отже, і серйозно покарали, то на їх рахунку повинні бути спиляні... 15 дубів. З цією „арифметикою", мабуть, знайомі і ті, хто вирушає таємно у ліс з бензопилкою.  До того ж, спиляти і вивезти, щоб бути непоміченим, таку кількість деревини досить нелегко - лісова охорона ж не дрімає! Тому „чорні  лісники" стараються красти небагато і в основному під прикриттям ночі. Хтось спилює ці дрова для опалення домівок, таких, зазначу, менше і крадуть вони зовсім не ділову деревину. А більшість, це не секрет, краде якраз ділову деревину з метою реалізації, або для використання на власних деревообробних дільницях.

Коментар  юриста-практика Олега Сторчоуса:

- Дійсно, в законодавстві відсутнє «матеріальне» розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності  за вчинення незаконних рубок. Тобто, кримінальними та адміністративними кодексами не передбачено  конкретно визначеного  розміру шкоди (5, 10, 20, чи 45 тис. грн.),  при перевищенні якого повинна порушуватись кримінальна справа.  У статті 246 Кримінального кодексу України встановлена  обов'язкова  умова - шкода від незаконної рубки має бути істотною. Як вказується у судовій практиці, істотна шкода -  поняття оціночне. Це значить, що питання про істотність шкоди вирішується у кожному конкретному випадку окремо, з огляду на всі обставини справи. Зокрема, Постанова Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004 року у цьому зв'язку  наголошує, що «суди повинні враховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання». 

Звісно, за період дії кримінального кодексу, практика встигла встановити  певні, безумовні розміри шкоди, що вважається істотним для порушення кримінальної справи чи складання протокольної форми досудової підготовки матеріалів. Такою умовною сумою є  17 тисяч гривень ( це 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян). Загалом по Україні ця сума  у середньому складає 8-12 тисяч гривень. У південних областях країни, де найменша лісистість, ця  умовна межа ще менша і складає близько 4-8 тисяч гривень.  Та навіть у правоохоронців інколи трапляються  «перегини», коли кримінальні справи порушуються за крадіжку 2-3 невеликих дерев  з нарахованою  шкодою у 2-4 тисячі гривень. У результаті  суди фактично  визнають злочинцями адміністративних правопорушників.

У тій же Кіровоградській області, міліція та прокуратура з успіхом  порушує кримінальні справи за незаконні рубки, де заподіяна шкода складає 6-8 тисяч гривень. І  суди погоджуються з також позицією, призначаючи відповідне  покарання винуватцям. 

Тому категорично не можна  погодитись з думкою вказаного у статті слідчого, що кримінальну справу за незаконні рубки можна порушити тільки починаючи від 45 тисячі гривень.  У лісгоспу, у цій ситуації, є передбачене кримінально-процесуальним законом право оскаржити постанову про відмову у порушенні кримінальної справи у суді чи  прокурором. Наприклад, прокурор у даній справі має право скасувати вказану постанову міліції та порушити кримінальну справу, навіть якщо порушник не встановлений.

Загалом, ситуація в законодавстві, за якої допускається «плавуча межа» у визначенні  незаконної рубки, як злочину чи правопорушення, не можна визнати нормальною. У вітчизняних умовах це призводить до проявів  корупції  з боку міліції та є причиною  різних зловживань самими лісівниками. Виходом з цієї ситуації є прийняття нового нормативного акту, де такси за шкоду  за вчинені  незаконні рубки будуть диференційовані не тільки від діаметру, а від порід дерев та типу лісорослинних умов місцевості тощо. Це дозволить внести відповідні зміни у кримінальне законодавство, визначивши матеріальну межу істотної шкоди.  

Стосовно необхідності підвищення розмірів такси за незаконні рубки. Якщо  об'єктивно, то наразі вони й так є надто високими. Тим більше, щороку на ці такси нараховується індексація, і на сьогодні  такси  обумовив відносно  низький відсоток  відшкодування нарахованої шкоди. Тобто у порушників просто немає коштів, щоб сплатити нараховані їм штрафи. Наприклад, станом на 2012 рік, за незаконну рубку дерева діаметром 36 сантиметрів  порушник повинен  сплатити 3,5 тисячі гривень, а півметровий діаметр  - близько 5 тисяч. До того ж, немає значення - це верба, клен чи дуб.  Адже за чинною Постановою Уряду № 665  значення має  лише діаметр зрубаного дерева (за невеликими виключеннями). Тому як зазначалось вище, для справедливого визначення шкоди, законодавство обов'язково повинне враховувати вказані чинники.