Науковці НАН України проаналізували, якими насправді є ліси Луганщини. Виявилося, що чималу частину земель лісового фонду області становлять степи (~10%) та деградовані лісові насадження (~14,3%), на яких наразі триває природне відновлення степового ландшафту. Дослідження здійснено в рамках кампанії на захист степів, до якої було залучено працівників Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України. Втім, про результати цього дослідження корисно дізнатися й лісоводам.

Ландшафт степової зони в Східній Європі, зокрема й у всій Луганській області, не так давно складався зі степів на вододілі та з байрачних (дубових і вільхових) лісів у долинах річок і балках. Проте вже до XIX століття більшість степів України було знищено, збереглися лише окремі ділянки, розкидані по 14 областях півдня та сходу країни. Тож від степової зони України лишилося не більше 4% степів, та й навіть цю частку переважно порушено випасом, сінокосінням і навмисним випалюванням.

Більшість степових видів рослин і тварин виявилася непристосованою до життя у перетвореному людиною середовищі і збереглася лише в останніх невеликих за площею ізольованих залишках природних степів. Площа, на якій були поширені ці степові види, скоротилося в десятки, а подекуди й сотні разів. Жодна інша екосистема в Україні так не постраждала від людської діяльності. Тому саме серед степових видів найбільше таких, що опинилися на межі зникнення. Показово, що такими є, наприклад, усі види, в назвах яких є слово «степовий» (орел степовий, журавель степовий, тхір степовий, дибка степова, жайворонок степовий, лунь степовий...) або степова символіка (курганник, могильник...). З 1379 видів тварин, грибів і рослин, занесених до Червоної книги України, 435 (31,5%, 159 видів тварин і 276 видів рослин) мешкає чи зростає лише у степах. Отже, саме охорона степів має бути наразі одним з найбільш пріоритетних напрямків охорони природи в Україні. Натомість з 2008 року ситуація зі степами в Україні значно погіршилась.

У зв'язку з вимогами Кіотського протоколу щодо відсотку лісистості (для зменшення поглинання парникових газів із атмосфери), видано Указ Президента України від 04.11.08 №995/2008 «Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень». Згідно з цим Указом, важливим завданям України є збільшення площі лісонасаджень у всіх регіонах України з нинішніх 15% до 20% від площі держави. Спершу така ініціатива здавалася цілком позитивною. Проте на практиці досить швидко стало зрозуміло, що заліснення значною мірою відбуватиметься саме там, де збереглися степи. Єдина причина цього - український менталітет: степи нічийні, тож їх легко отримати під залісення і швидко відзвітувати за виконану роботу. Проте чи має сенс така «робота» для виконання завдань Кіотського протоколу?

Щоби зменшити кількість вуглецю в атмосфері, слід накопичувати його на землі. Наприклад, у деревині. Що більша маса лісів, то менше парникових газів у атмосфері. Проте в степу така проста формула не працює: посадки лісу тут мають радше негативне значення. Адже саме тут штучні лісопосадки швидко деградують і вигорають, випускаючи при цьому в атмосферу вуглець, отриманий із ґрунту, з чорнозему, накопиченого степовими рослинами протягом кількох тисяч років. Тобто в атмосфері, в результаті, вуглецю не меншає, а значно більшає. Натомість у степовій зоні саме степові трави значно краще накопичують вуглець, утворюючи з нього чорнозем. Тож лісорозведення на місці степів не лише шкідливе для рідкісних видів, а й недоцільне з будь-якої точки зору.

Починаючи своє дослідження, захисникам степу довелося створити електронну карту всіх лісів Луганської області. Точніше, не лісів, а всіх земель, віднесених на Луганщині до держлісфонду. Після цього протягом двох місяців отримані контури лісових земель аналізували за допомогою космічних знімків. Далеко не всі вони виявилися лісами. 10% усіх лісових земель є незайманими степами, ще 14,3% - лісами, які активно деградують. Ділянки деградованих лісів є в усіх районах області.

Деградовані штучні лісові масиви найближчим часом повністю зруйнуються й перейдуть на етап природного відновлення степу. Це спричинено низкою факторів: степові пожежі, викликані підпалюванням трави й стерні; рубка на дрова та природні властивості степової рослинності.

Основу степової рослинності складають злаки. Вони утворюють на поверхні ґрунту товсту повсть, яка затримує вологу від рідкісних для степу дощів біля поверхні ґрунту. Таке пристосування з'явилося у степової рослинності через кліматичні особливості цього справді суворого регіону, а саме через рідкісні, проте рясні опади. Завдяки цій властивості в степовій зоні утворюються чітко розділені ділянки степів та байрачних лісів, які зростають у зволожених і затінених заглибинах ландшафту та долинах річок. Співіснування в степовій зоні деревної рослинності та злаків на одних ділянках є неможливим, оскільки опади затримуються у повсті і не дістають до коріння дерев, що залягає значно глибше.

У свою чергу, степові злаки не можуть існувати під пологом лісу. Проте після поступового повернення злаків до штучних лісопосадок останні стрімко деградують і колись засаджений штучним лісом степ відновлюється.

Автори дослідження припускають, що всі деградовані лісонасадження, фрагментарно розкидані серед степових масивів, через певний час повернуться до свого природного стану, ставши знову степом. Вже нині на таких ділянках виявляються степові види, навіть занесені до Червоної книги України. Деякі ділянки наразі деградовані на 100% і повністю повернулися до степового біотопу.

Загалом на таких ділянках біологами виявлено 1915 місцезнаходжень рідкісних видів. Із них 99 включено до Червоної книги України, 22 види включено до Європейського червоного списку, 6 видів - до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, 12 - до додатків Бернської конвенції і 54 - до Червоного списку Луганської області. Вказані списки певною мірою перекриваються, і види в різних випадках опиняються одночасно в складі 1-5 переліків. У межах ділянок степу, переданих під залісення, рослинність формує 12 рослинних угруповань, включених до переліку Зеленої книги України (з числа 31 наявних у ній степових угруповання).

Згідно з матеріалами лісовпорядкування 2006 року, актуальними на момент появи зазначеного президентського указу, в складі лісових земель Луганщини перебуває 33161,5 га степових ділянок, на яких до цього часу не починалися роботи з лісорозведення, що становить 10% від всієї площі лісових земель області.

Водночас, якщо реалізувати наміри щодо створення додаткових лісонасаджень у Луганській області та передати в користування лісогосподарським підприємствам ще 100,6 тис. га степів, то частка їх у складі земель лісового фонду зросте до показника 40,6% відносно сучасної площі лісових земель. При цьому в складі лісового фонду опиниться 23,2% від усієї площі природних і напівприродних степів області. Такий стан справ поставить під сумнів збереження більшості регіонально рідкісних і, передусім, ендемічних видів, ділянки поширення яких переважно не мають охоронного статусу.

Проте згодом у степовій зоні (крім, звісно, байрачних лісів) степ однаково знову стане степом. Це видно по сотнях гектарів вигорілих лісів Луганщини. Та повернути втрачене біорізноманіття буде вже неможливо.

Для збереження степового біотопу та притаманного йому біорізноманіття в Луганській області науковці пропонують:

1) припинити роботи з лісорозведення на первинно безлісих землях, переданих у користування лісогосподарським підприємствам, до обстеження цих ділянок біологами на предмет присутності рідкісних видів;

2) ділянки степів вивести з планів лісорозведення;

3) надати степовим ділянкам, на яких виявлено види, включені до Червоної книги України, статусу природно-заповідного фонду;

4) внести змін в стратегію лісорозведення і, зокрема, привести її у відповідність до природної кліматично-географічної зональності. Тобто перенести основні обсяги лісорозведення до зони Полісся та Карпатського регіону, а також на відновлення мережі полезахисних лісосмуг замість створення масивних лісових насаджень на степових ділянках.

Василюк Олексій Володимирович, заступник голови ВГО «Національний екологічний центр України».

Фото - ridna.ua