Не так давно до комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Львівської міської ради звернувся потенційний інвестор, директор товариства «Скирта» Святослав Яворівський. Підприємець хотів отримати в користування 2-3 гектари в Брюховицькому лісі, за його словами, для пікнік-парку.

 «На цій території мали б бути створені умови для відпочинку, насамперед родинного: альтанки, дрова, туалети, вода. Все це без права капітального будівництва», - каже Святослав Яворівський. За його словами, пікнік-парк планували для людей із середнім доходом. «Ідеально для втілення цієї ідеї пасувала територія Брюховицького лісу на повороті до Збиранки. Сьогодні на цій території просто смітник - бите скло, пластиковий посуд тощо. Бізнес-план був розроблений. Ми погодили це з управлінням лісового господарства - заперечень не було. А коли я звернувся до комісії природокористування з проханням винести питання на сесію, отримав відповідь «не підтримати». Тобто питання навіть не було винесене на сесію, хоча саме там мали б ухвалювати рішення», - обурюється Святослав Яворівський. 

Натомість у природоохоронній комісії міської ради категоричну відмову підприємцю пояснюють просто: «Передання лісу в користування Святославу Яворівському ми не погодили, бо інвестиційний проект несумісний із функціональним призначенням Брюховицьких лісів. Згідно з чинним законодавством, ці території мають оздоровче, рекреаційно-курортне призначення і використовуються для лікування та відпочинку, - пояснює депутат із цієї комісії Віра Лясковська. - А підприємець планував поставити там шашличні, морозилки, піч та обгородити територію для багатіїв на джипах». 

За її словами, на території Брюховицьких лісів це не перша спроба зазіхнути на громадське: тут один за одним роздають клапті лісу, нібито для рекреаційних потреб. Насправді ж природа опиняється за парканами. «Складається враження, що незабаром весь Брюховицький ліс поділять між собою високопосадовці», - каже вона.

Лісове «самоуправство»

Ще одна проблема, пов'язана з користуванням лісами, - території, надані у довгострокове тимчасове користування, часто випадають з-під контролю державних органів (Державної лісової охорони, Держекоінспекції тощо) та стають недоступними для «простих смертних», які десятиліттями збирали в цих лісах гриби та ягоди чи відпочивали. «Ліс, що перебуває в користуванні, нерідко контролюють приватні охоронні фірми,  або  взагалі  його обгороджують парканами. 

Довгострокове тимчасове користування лісами (ДТКЛ) деякі ділки та чиновники використали для того, аби проводити забудову на землях державного лісового фонду. Паркани перешкоджають загальному користуванню лісами (збір грибів, ягід, відпочинок), що є неправомірним. Будівництво капітальних споруд на лісових ділянках - це ще одне порушення», - каже Анатолій Павелко з громадської організації «Бюро екологічних розслідувань». 

Приклади, що ілюструють слова експерта на Львівщині, наводить депутат із природоохоронної комісії Львівської обласної ради Ірина Сех: «В 2011 році жителі Сокальського району звернулися до мене зі скаргою на підприємця: в с. Поториця лісові угіддя, що були надані в користування, просто обгородили, а на в'їзді стояв шлагбаум та напис: «Приватна територія». Людей у ліс не пускали. Це питання вирішити вдалося, шлагбаум зняли, але низка порушень на цій території є й надалі. Подібних скарг - щодо незаконного будівництва в лісах та обмеження доступу до лісу - чимало. Були протести прокуратури. Але, якби прокуратура хотіла довести ці справи до логічного завершення - вона б це зробила. Натомість справа обмежилася самими лише протестами. Адже будь-кому ліс на 49 років не дають», - каже депутат. 

За словами експертів, таких випадків, коли йдеться про надання лісу в тимчасове користування, по всій Україні, чимало. Більшість із них породжені недосконалим законодавством, зокрема змінами до Лісового кодексу (де й було запроваджене вже згадане «довгострокове тимчасове користування лісовими ділянками» - як спосіб задешево та на півстоліття віддати ліс до рук «своїм»). Цей документ набув чинності шість років тому, але потрібних роз'яснень та уточнень до нововведень досі нема: за яких умов надавати ліс та на яких засадах користуватися ним - тлумачення не було. Тому і виходить, що нерідко, за тих самих обставин, одні - ліс у користування отримують і будують там вілли, а інші - маючи наміри вести чесний бізнес - одержують «гарбуза»... 

Чиновники проблем не бачать

Цікаво, що, за словами Анатолія Дейнеки, начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, жодних проблем та конфліктів, породжених довгостроковим тимчасовим користуванням лісами, він не бачить. Ліс у користуванні - звична у всьому світі практика. Так, у лісі можна заробляти гроші, не рубаючи дерев. «Землю в довгострокове тимчасове користування надають для рекреаційних, культурних, оздоровчих цілей, потреб мисливського господарства, наукової діяльності. Тимчасове користування - це надання в користування без вилучення з державного лісового фонду, тобто цю територію можна використовувати тільки за тим призначенням, для якого її надано, - наголошує Анатолій Дейнека. - 11 червня 2008 року голова ЛОДА видав розпорядження № 564 про порядок та умови довгострокового користування лісовими ділянками у Львівській області. В документі описані всі права та обов'язки тимчасового користувача лісовими ділянками: заборонено будувати капітальні споруди (дозволені лише тимчасові), користувача зобов'язують сприяти розвитку екологічної мережі, захисту та охороні від пожеж та шкідників, створювати сприятливі умови для охорони та відтворення видів тваринного та рослинного світу тощо».

Загалом, на території Львівської області управління лісового та мисливського господарства надало в користування 55 ділянок загальною площею 141,03 га. Це становить 0,003 % загального лісового фонду. Навіть більше, тепер «попит» на отримання лісу в користування зменшується: «Бум», який був у перші роки, минув. Можливо, люди, які сподівалися, що візьмуть ліс у тимчасове користування і зможуть розпоряджатися ним на свій розсуд, побачили, що так не вийде. Адже проводять регулярні перевірки діяльності на цих ділянках: і прокуратура, і органи лісового господарства, і екологічна служба». 

За словами Анатолія Дейнеки, передача в користування - процес прозорий: «В ЛОДА була створена комісія з питань надання ділянок в тимчасове користування. Тобто рішення приймають не кулуарно, а через широке обговорення. Сюди залучені всі сторони, зокрема місцеве самоврядування та державна виконавча влада. З доступом громадськості до інформації теж немає проблем: інформацію про надання ділянок у користування можна знайти на сайті облдержадміністрації». 

За залізною завісою 

«Прозорість» у питаннях користування лісом, про яку каже чиновник, видно у повідомленні на сайті Львівської облдержадміністрації за 23 лютого із заголовком «У Львівській ОДА відбулось засідання комісії з питань надання для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок». У повідомленні  вказали, що 23 лютого засідання відбулося, перерахували структури, представники яких були присутні (не вказуючи прізвищ) та, насамкінець, додали: «Під час засідання було розглянуто звернення громадян області та окремих організацій щодо надання в користування лісових ділянок». Звісно, жодним словом не обмовилися: ані про які ділянки йшлося, ані хто звертався, ані які рішення на комісії ухвалили, ані тим більше - чому.

«Реальний стан справ у цій галузі свідчить про те, що лісові ділянки були надані владою без дотримання принципів прозорості. Через це можна стверджувати, що цей процес набув в Україні корупційного забарвлення, - каже консультант Світового банку Олег Сторчоус. - Стало також очевидним,  що наявна законодавча база у сфері регулювання лісових відносин не спроможна ефективно впливати на несумлінних лісокористувачів. Багато запитань виникло через брак гласності при наданні лісових ділянок та обмеженість доступу до інформації».

Чи варто було надавати ділянку лісу товариству «Скирта» для облаштування «пікнік-парку», експерти говорити не беруться. Кажуть, зрозуміло одне: обгороджувати ділянку лісу, де мала б бути відпочинкова територія, як того хотів представник товариства - не варто. Працювати можна і без паркану. Що ж до самого проекту, то тут, перш ніж щось вирішити, мали б насамперед спиратись на два фактори: по-перше, що про це думають місцеві мешканці, та, по-друге, що на цій території заплановано відповідно до проекту. 

«Ведення лісового господарства в нас здійснюється на підставі планового рішення виробничого об'єднання «Лісопроект» - тут планують лісогосподарські заходи на 10 років, і відповідно до них лісгоспи працюють, - каже доцент Національного лісотехнічного університету Микола Чернявський. - А про думку громади в цьому процесі не запитують. Цікавий проект був на Закарпатті, де перед плануванням провели кілька зустрічей із представниками лісгоспів, громадами, депутатами тощо, і вони вносили пропозиції: що і коли робити на певній лісовій ділянці. Добре було б, щоб такий досвід поширився і в інших регіонах».

Якби в проекті визначили ділянки, які можуть бути надані в користування, чимало непорозумінь та проблем можна було б уникнути. Менше зловживань було б, ще й якби законодавчо обмежили термін користування лісом із 49 до, скажімо, 10-15 років.

Громадськість та міжнародні експерти розробили цілу програму «олюднення» недолугої норми Лісового кодексу щодо ДТКЛ. Так, міжнародна лісова програма ENPI-FLEG радить обмежити площі виділення лісових ділянок тимчасовим лісокористувачам; встановити спрощений порядок розірвання договорів ДТКЛ у разі їх порушень. Також в Адміністративному кодексі пропонують встановити відповідальність за незаконне обмеження доступу до лісу.

Окрім того, потрібно змусити чиновників зробити інформацію про користування лісом відкритою не лише на словах - загальнодоступною (скажімо, в Інтернеті) повинна бути інформацію про ділянки, які планують надати в користування та умови, за яких їх можна отримати; конкурс на отримання ділянки в користування мав би бути відкритим, як і інформація про тих, хто вже має в користуванні ділянку лісу - з зазначенням мети використання, розміру плати та імен користувачів.     

Розпочати цю кампанію гласності треба з ПУБЛІЧНОГО обговорення цих змін до Адміністративного кодексу, відповідних постанов Кабміну та Верховної Ради, спеціального документа «Порядок використання корисних властивостей лісів». І розпочати це обговорення потрібно, доки ще не всі ліси опинилися за парканом. 

Наталя Горбань, «Ратуша», 15.03.2012р.

http://ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=1764