Мені здається, що відео таких подій за інформативністю має найнижчий рівень (крім окремих випадків), тим більше, коли зйомка відбувається за такою схемою – декілька загальних планів, трохи більше крупних, та багато шаблонів. Цікаві деталі у цьому випадку взагалі відсутні.

Трохи детальніше хотів би зупинитися саме на шаблонах. Такими є зйомка: крупним планом мікрофонів ( як нових, так і обдертих) із логотипом телеканалу, різноманітних диктофонів на всю площину кадру, невідомо чиїх рук, які щось записують, „владних портфелів”, тобто будь-яких портфелів, операторів, які знімають самі себе...З часом кількість таких, або подібних шаблонів зростає і це дуже непокоїть.

Хотів би також акцентувати увагу, що відеоряд коментарів до подій дуже часто перетворюється у надсенсацію. Відеокамера вимушено перетворюється на відеодиктофон, умови можливості якісної зйомки ігноруються зовсім. Під час інтерв’ю кадр чомусь обов’язково нараховує десяток рук з мікрофонами, ще більше рук з диктофонами, людей, яким просто цікаво послухати, про що йдеться, ще кілька тих, кому кортить потрапити на екран, також ті, хто вже почав знімати подібне інтерв’ю на другому плані. Може бути також присутній невдоволений співробітник у формі десь позаду, та, нарешті, власне особа, яка коментує подію. Коментар саме у такій формі – майже буденне явище. Невже так важко – хоча б у Верховній Раді – обладнати місця для коментарів, якщо не з окремим телевізійним світлом, то хоча б з пристойним тлом з відповідною політичною символікою?

Торкнувшись теми висвітлення подій у Верховній Раді, хотів би пригадати програму „Щоденник сесії ВР України”(ефір УТ-2). Дуже багато питань викликають композиції окремих кадрів. Виступи з трибуни мають занадто багато зайвого „повітря”. Кидається в око тремтіння камери. Неодноразово помітно використання зуму без особливої потреби. Не завжди зображення має природні кольори. Від панорам, як на мене, слід або взагалі відмовитись, або робити їх, використовуючи штатив, аби вони не були схожими на дії при гасінні пожежі.

Також багато відео низької якості у програмі „Столичні Телевізійні Новини”, (ТРК Київ). Дуже невдале оформлення студії, яка представлена напівпрозорим фоном та заставкою програми, яка живе окремим, занадто повільним життям, у круглому „віконечку” на рівні обличчя ведучої. Жорстке світло залишає глибокі тіні на її обличчі. За головою ведучої також існує прозоре віконечко, яке час від часу має вигляд німбу.

Дуже багато тремтячого відео у випадках, коли ніхто не заважає використовувати штатив або іншу опору. Відсутність інтершуму у сюжетах аж ніяк не додає їм якості. Прогноз погоди, у теперішньому вигляді, більше схожий на домашнє відео.

До програм, оформлення студій яких практично бездоганне, хотів би віднести „Зона ночі (Новий канал) та „Останню барикаду” (1+1) – тоноване у теплі кольори зображення надає нічним розмовам відповідну атмосферу. ”Зону ночі” дуже прикрашає старовинний телевізор – такий антикваріат ще треба було пошукати. „Остання барикада” просто вражає ракурсом над співрозмовниками.

Минулого тижня серед операторської роботи хотів би відзначити сюжети у „Подвійному доказі”; дуже якісні зйомки у фільмі „Кличко: брати до крові”(1+1). Також сподобався відеоряд сюжету про прийняття присяги („Репортер”) та якість останньої програми „Спецрепортер”(Новий канал). Цікавим та стильним було відео „Галопом по Європах”(ICTV).