Зізнаюся: не думав, що мультсеріал «Казкова Русь» з початком Майдану лишиться як проект. Для таких висновків мав кілька суб'єктивних причин. По-перше, ще після перших сезонів сформулював своє ставлення до нього як до талановитого, але водночас маніпулятивного. Такої собі тривимірної анімаційної версії газети «Вести». Раз так, то заблокував його для себе ще до початку Революції гідності. По-друге, щойно почався Майдан, все довкола навіть у кольоровому телевізорі одного дня стало чорно-білим. Тут світло - там темрява. Тут друзі - там вороги. Навіть «хороші» політики, тобто «триголова опозиція», своїми вперто не сприймалися. Їх терпіли, хоч дедалі менше слухали й покладали надію. Це могло означати тільки одне: якщо «Казкова Русь» існує далі, автори проекту повинні були за визначенням підкреслювати ідіотичні, незграбні, беззмістовні складові Кролика Сені, Бугая Віталіка й Тягнибика.

Нічого не маю проти. Сам перемивав їм кісточки, дратуючись заявами про «кулю в лоб» або «з цією злочинною владою українцям нема про що домовлятися». Але водночас припускав: ці анімаційні персонажі виглядатимуть ще гірше на тлі царя Віктора Другого. Бо мультяшний прототип громадянина Януковича був єдиним, хто міг в уяві авторів замирити ідіотів (саме такий сценарний хід логічно було припустити після перших сезонів «Казкової Русі»), або фантазія авторів могла породити схему «Пахана здають свої за його спиною».

Вся ця конспірологія була породжена небезпідставним висновком вашого автора: Віктор Янукович за часів свого президентства і навіть до останніх його днів не був для команди Володимира Зеленського, яка створює відомий мультсеріал, абсолютним злом. Чого там: він не був для них і злом звичайним.

Не маючи нічого проти політичної сатири, вважаючи її вільне існування ознакою наявності свободи слова в Україні, все ж таки дозволю собі лишитися при своїй думці. А саме: такий персонаж, як Янукович, наводив страх навіть на шанованих, найвідоміших у нас майстрів телевізійного гумору.

Те, що команда «Кварталу 95» та їхні глядачі вважали сатирою на Віктора Федоровича, насправді виглядало дружнім шаржем. Мабуть, враховуючи очевидну відсутність почуття гумору в екс-прем'єра Азарова, квартальці випускали пару на його персоні. Цілком справедливо й логічно зробивши ставку на те, що Микола Янович усе одно нічого не зрозуміє.

До речі, саме з подачі «Казкової Русі» в народ пішло визначення «Азіров». Зокрема, на Майдані бачили гасло: «Азіров, іди в жіпу!» та графіті «Азірів хій!». Що непрямо доводило певну популярність, навіть упливовість мультфільму. Котрий, нагадаю, помилково, хоч і вперто, вважали повноцінною політичною сатирою.

Ділянки пам'яті, що відповідали за недопущення телевізійних вірусів у вигляді проектів, із ставленням до яких визначився, розблокувалися весною. У березні ваш автор цілком випадково дізнався: «Казкова Русь» не просто знову виходить як складова «Вечірнього Києва» по п'ятницях у праймі на «1+1». Черговий сезон має підзаголовок «Нова історія».

І навряд чи вихід першої серії випадково збігся в часі з відвертим інтерв'ю самого Володимира Зеленського. У якому він, зокрема, вперше розказав, як його пресував особисто Янукович. І заодно просив ЗМІ «не тролити те, що відбувається в "Вечірньому кварталі"». З чого роблю висновок: не так уже й помилявся, припускаючи - персона саме Віктора Федоровича була для квартальців недоторканою. І той виведений у попередніх сезонах образ «доброго баті», довкола якого всі погано стараються - компроміс із собою та самозахист водночас.

Я не маю права засуджувати людей, котрі прийняли свого часу рішення відбілювати громадянина Януковича перед мільйонами українців. У них теж є родини, діти, треба працювати й займатися, що важливо, улюбленою роботою. Просто, на мій погляд, за таких розкладів краще було або не починати проекту, в якому Янукович постане вимушено позитивним на тлі решти ідіотів, або згорнути його до сприятливих часів. Проте, повторюся, слід розуміти контекст і робити на нього поправку. Тепер таємниця дивної любові квартальців до персонажу під назвою Віктор Другий розкрита остаточно.

Запропонована від 17 березня «Казкова Русь. Нова історія» за акцентами та загальною спрямованістю все ж відрізняється від попередніх сезонів у кращий бік. Так буває завжди, коли творцям ніхто й нічого не загрожує, можна говорити й робити все, навіть більше. Але разом із тим наповнення нового сезону розходиться з думкою самого пана Зеленського, озвученою ним у ефірі ТСН приблизно в той самий час.

Зокрема, популярний шоумен висловив громадянську позицію та звернувся до Януковича, котрий на той час уже був у Ростові-на-Дону з проханням піти мовчки. Його історія скінчилася. Тепер українцям він уже не цікавий у будь-якому форматі.

Добре, коли так. Я сам не раз чув про падіння інтересу до персони президента-втікача, навіть недавно сам писав про це. Маю такі ж переконання, як у Володимира Зеленського. Проте перші та подальші серії «Київської Русі» ‒ 2014 показують: прощатися з ним та іншими «героями вчорашніх днів» автори проекту не збираються. Віктора Другого Януковича та Азарова, він же Кіля Азірів, перевели у якість, максимально наближену до килимка для витирання ніг. Але все одно нагадують українцям про існування даного політичного й навіть людського неліквіду. Виглядає, їхня історія скінчилася для нас, про що ваш автор зовсім недавно нагадав. Натомість квартальці її продовжують. Що в світлі справедливої, між іншим, заяви пана Зеленського, наведеної вище, не зовсім зрозуміло.

Оцінюючи не зміст, а формат нового сезону «Казкової Русі», робиш висновок: автори проекту цього разу пішли до глядача коротшим та завжди вдячним шляхом. Майже кожна серія з уже більш як двох десятків - це пародія на відомий фільм. Перші сезони були однією великою пародією на казку не знати якого народу (проглядалася мішанина російських та українських фольклорних елементів). Тоді щоразу показували оригінальну історію. Моделюючи при цьому ситуацію, більш-менш реальну з огляду на звичаї українського політикуму. Тепер пропонуються так само логічно завершені історії, але вже альтернативні, ніби в іншій реальності.

На це прямо вказує заставка кожної серії, зроблена як пародія на культову «Матрицю». Де Януковичу пропонують на вибір дві пігулки, одна з яких перенесе в Європу, інша - в Росію. Жадібний Віктор Другий ковтає відразу обидві й опиняється в світі, де всі насправді проти нього. «Ти не обраний, ти - посланий!» - кажуть йому, що відповідає нинішньому статусу «ростовського полоненого».

Не брехатиму - всіх серій не дивився. Але випадковість перегляду саме й визначає закономірність: коли не ввімкни «Нову історію», завжди тобі нагадають про існування Януковича.

квартальці послідовно, з дивною впертістю раз за разом повертають зовсім не варту процесу й результату, нікчемну, всіма послану незграбну й неоковирну фігуру Віктора Федоровича в український інформаційний простір. Та ще й у прайм-тайм.

Ніби не Володимир Зеленський закликав нас усіх швидше забути про нього ще кілька місяців тому. Мені здається, він та Азаров не варті навіть восьмої частини креативу, котрий застосовує до них команда «Кварталу 95» від серії до серії.

Ось Януковича, Гешу Кернеса й Сеню Яценюка волею авторів поміщають у сюжет «Діамантової руки», тільки тут Геша має привезти шефу-Путіну золотий батон. А ось Віктор Другий вже в образі Остапа Бендера разом із Азаровим-Кісою починають полювання на дванадцять унітазів, шукаючи серед них один, той самий, золотий. Взагалі тема «Янукович та унітаз», а то й конкретніше - Янукович та екскременти, звучить досить часто. Жарти на зразок: «Это мой унитаз! - Вот бери и мой свой унитаз!» не сприймаються зразками так званого сортирного гумору, який, до речі, має свої традиції ще з часів Апулея, Джованні Боккаччо, анекдотів про Ходжу Насреддіна й навіть Івана Котляревського. А в контексті Віктора Федоровича скетчі з натяком на лайно взагалі йдуть на «ура».

Переспівом комедій Гайдая і реверансами в бік «Матриці» нові серії «Казкової Русі» не обмежуються. Наприклад, одна з останніх серій запропонувала інтерпретацію «Любові та голубів» - рідкісний випадок, де в головній ролі та, здається, навіть за лаштунками нема Януковича. Правда, зміст дещо провокаційний: Кролик Сеня зраджує українським соратникам із Європою у вигляді Ангели Меркель. У фіналі приносить Юлі замість баварських ковбасок собачу каку, і висновок: що Європі добре, Україні, гм, не дуже. Але й це, й більшість побачених серій адресовані передусім аудиторії 50+. Яка зрозуміє пародію на старі радянські комедії швидше, аніж приколи з «Матрицею» чи Дартом Вейдером. За сюжетом, саме в цього лиходія перевдягається Янукович, аби стати кандидатом у Президенти. Проте обіграти «Зоряні війни» не вдалося. Власне, навіть спроби не робилося. Моя мама та її ровесниці, а також її молодші сестри не знають, хто такий Дарт Вейдер. Не ідентифікують джедая. І взагалі для них «Зоряні війни» - словосполучення часів пізнього СРСР, а не культова сага Джорджа Лукаса.

Словом, радянська кіно- та мультиплікаційна класика (одна з серій використовує мотиви кращого мультика всіх часів «Жив-був пес») усе одно лишається близькою цільовій аудиторії квартальців. Та вдячним матеріалом для експериментів із українськими, російськими та європейськими політиками - персонажі населяють проект без обмежень. Раз їх так багато - це зайвий раз підтверджує: без згадки про Януковича з Азаровим цілком можна обійтися. Бо цього разу команді Зеленського вдалося практично неможливе: створити хоча б якійсь поживний образ абсолютно позбавленому харизми Олександру Турчинову. Якщо вже з таким персонажем можна працювати, то про Януковича справді варто забути.