«Интеллект и власть – встреча возможна?» – это слова из слогана программы «Новый час» на 5-м канале, они звучат в промо-ролике. Произносит их одна из ведущих – Мирослава Барчук.

А вот поставить вопросительный знак в конце этого слогана вашего автора заставляет то, что… непонятно, когда состоится эта встреча. Мы ее ожидаем. И никак не можем дождаться, по мнению вашего автора, исключительно по вине ведущих программы.

Вот, к примеру, выпуск программы «Новый час» в среду, гостями которого были регионал Тарас Чорновил и нашеукраинец Александр Третьяков.

Казалось бы, в чем задача ведущих, получивших в свое распоряжение достаточно немаленький по хронометражу эфир и таких вот достаточно «жирных» гостей – Тараса Чорновола, одного из регулярных «спикеров» Партии регионов, и одного из идеологов «Нашей Украины» Александра Третьякова? Выявить то, что их разделяет, – это первое. Четко зафиксировать, что их объединяет, – второе. С помощью гостей проанализировать текущую политическую ситуацию – третье.

Справились ли с этой ситуацией ведущие? Пойдем по тексту программы.

Вопрос Романа Чайки: «І перш ніж ми будемо шукати політичну ціну дати виборів, бо це, по-моєму, чи не ключове, довкола чого ламаються списи, малі і великі пакети, я хотів би дещо уточнити в вас, бо ми знаємо, що “…такі, як п’ятий канал, практично щосуботи і щонеділі, можна сказати, своїми програмами, діями, вчинками, окремими кореспондентами і журналістами провокують через Майдан суспільство України. Він виконує замовлення і дійсно справжні провокатори йдуть через п’ятий канал”. Це цитата зі стенограми сьогоднішнього засідання. Моє запитання дуже просте. Ви чиє замовлення сьогодні будете відпрацьовувати? Чи не є ви провокаторами?».

Тарас Чорновил на вопрос, не провокатор ли он, ожидаемо «открестился» и не преминул использовать вопрос Романа Чайки для самопиара: «Я вчора в одному з радіоефірів на питання слухача, яке було жорстко сформульоване проти п’ятого каналу, де він там говорив найнегативніші речі, сказав, що я ціную і поважаю цей канал, як канал, де можуть бути чесні, нормальні дискусії. Я маю застереження деяких програм, які не належать безпосередньо до сфери п’ятого каналу, там, скажімо, того ж самого Ар’єва, там «Темну зону» (так в эфире. – Н.К.), але це інші речі».

Александру Третьякову пришлось отреагировать сдержанно: «Знаете, каждый политик должен задумываться о каждом своем слове, независимо – это народный депутат, то ли это министр, то ли это сотрудник Секретариата».

После такого вот затянутого – и имеющего отношение исключительно к самопиару 5-го канала вступления – Роман Чайка переходит к заявлению темы программы: «А тепер до теми нашої дискусії. Отже, те, чого ми очікували сьогодні. Сьогодні ми очікували, що буде, принаймні, перший видих на повні легені – сказана дата (виборів. – Н.К.), і всіх попустить. Це ніби ефект випускання політичної пари. Чому так було? Тому що нам обіцяли. Ось як нам казали учасники політичної дискусії про день сьогоднішній».

Дальше дают синхроны Николая Азарова (записанный 12 мая) и Виктора Януковича (записанный 16 мая): «Микола Азаров, перший віце-прем’єр-міністр, міністр фінансів України: “Практически согласовали малый пакет законопроектов, которые необходимы для проведения досрочных выборов. Доложили наши подходы к переформатированию структуры Центральной избирательной комиссии и договорились, что к среде мы завершим работу по подготовке всех необходимых законопроектов к рассмотрению их на сессии Верховного Совета”. Віктор Янукович, прем’єр-міністр України: “Вибори повинні відбутися лише в одному випадку, якщо є для цього законні підстави, конституційні. Конституційний суд почав працювати. Ви знаєте, що вчора відновлені на посадах судді, які були звільнені. Вони працюють. Як би не склалася ситуація, будуть вибори чи не буде виборів, ми повинні прийняти всі необхідні закони, для того щоб якщо вони відбудуться – ці вибори, – вони були чесними і прозорими”».

И здесь Роман Чайка манипулирует: «Отже, маленьке уточнення. Те, що говорив пан Азаров, це була заява в п’ятницю, минулу п’ятницю, про те, що в середу буде названа дата виборів, бо все готове. А слова прем’єр-міністра – це слова сьогоднішнього ранкового засідання». А теперь еще раз прочитаем то, что говорил Николай Азаров: «и договорились, что к среде мы завершим работу по подготовке всех необходимых законопроектов к рассмотрению их на сессии Верховного Совета». Ну и где Николай Азаров говорил о том, что к среде будет новая ДАТА выборов, а не готовые законопроекты?

Тарас Чорновил слушал Романа Чайку явно невнимательно. Поэтому услышал только его слова о дате выборов. Его ответ: «Я вам можу сказати одне, що ми теж сьогодні чекали, що закінчиться вже вся юридична частина і ми вийдемо на дату виборів і на те, щоб взагалі прийняти всі законопроекти… Яка проблема дійсно сьогодні змінила ситуацію, я думаю, ніхто не зможе чітко сказати. Ми бачимо, що ця проблема визнана обома сторонами. Ми чули сьогоднішню заяву Івана Плюща, нового секретаря РНБО. Очевидно, друга сторона теж визнала, що є певна логіка в затягуванні цього процесу, що ще треба зробити, що не зроблено. Зле те, що ні суспільство, ні навіть політики не можуть точно сказати, що саме відбулося в певні моменти, що ще недопрацьовано, тому що ми, на жаль, із чіткого юридичного шляху, на якому все чітко і ясно – написані закони, є судові рішення, є певні норми права, – перейшли (після, по суті, ігнорування рішень Конституційного суду, жорсткого тиску на Конституційний суд, блокування Конституційного суду) в сферу виключно домовленостей. Знаєте, домовленості – вони завжди передбачають суб’єктивність і певну закритість. На превеликий жаль, я дійсно не можу сказати, в чому причина, а однозначно причина якась є, очевидно, технічна, в іншому випадку сторона Президента сьогодні би звинувачувала коаліцію в затягуванні процесу».

Мирослава Барчук возвращает Тараса Чорновола к первоначальной ситуации: «Тарасе, але маленьке уточнення. Пригадуєте, коли Президент і прем’єр домовилися про дочасні вибори, Президент, прем’єр вийшов на Майдан і сказав людям, що дочасні вибори – це єдиний можливий вихід із політичної кризи і єдиний шлях врятувати країну від розколу. А зараз от ми чуємо, він говорить – будуть чи не будуть вибори. Тобто, він засумнівався в тому, що це є єдиний вихід із кризи?».

Ответ Тараса Чорновола: «Ні, ми не відмовляємося від цих слів. Ми згодилися з цим. Тим більше, скажемо, не криза, а конфлікт, який існує сьогодні у владі, іншим способом, очевидно, вже подолати не вдасться, на превеликий жаль. Вже навіть «Наша Україна», в якій ми бачимо дуже багато мудрих і розумних людей, які можуть десь свою думку особисту генерувати, вже теж не готова повернутися в залу Верховної Ради. Тобто, конфлікт не розв’яжеться іншим шляхом. Проблема виникає в тому, як вийти з нього, щоб це було законно, конституційно. Очевидно, бачення в різних сторін трохи різне, а проблеми у формулюваннях існують. Коли Президент і прем’єр вийшли після тої зустрічі домовленості, вони сказали речі, які ми, принаймні, оцінили, що це є вибори виключно на основі волі Верховної Ради, саморозпуску Верховної Ради. А не на основі указу Президента, конституційність якого ми просто не визнаємо і не виконуємо».

Если Тарас Чорновил – это «влада», то у Мирославы Барчук явно было время продемонстрировать «интеллект». Что надо для этого? Как минимум, готовиться к эфиру. И во время подготовки обнаружить очень интересные вещи. Мирослава Барчук могла бы обратить внимание, скажем, на два разные заявления премьера Виктора Януковича, сделанные в один день – 4 мая. В одном из них Виктор Янукович говорит, что «головна мета спільного рішення з Президентом – проведення чесних і демократичних виборів.., будуть дані відповідні доручення робочій групі, яка відпрацює алгоритм дій депутатів у парламенті.., що будь-які політичні амбіції не варті того, щоб нехтувати спокоєм у країні й економічною стабільністю.., треба зробити все, щоб провести чесні демократичні вибори, щоб ми обрали народних обранців, які би працювали на український народ, на суспільство, і держава від цього б отримала позитив. Це головна мета, яку ми поставили перед собою, і ми будемо рухатися цим шляхом».

Во втором, что «ми створюємо робочу групу, яка напрацює алгоритм дій всіх парламентських політичних партій, Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів. Таким чином ми ввійдемо у правове поле. Всі гілки влади почнуть функціонувати у правовому полі, парламент у повному складі схвалить необхідні закони для проведення дострокових виборів. І лише після цього можна буде прийняти рішення про дострокові вибори».

Принципиальная разница этих двух заявлений Виктора Януковича очевидна. Если в первом, сразу же после встречи с Президентом, премьер говорит о проведении выборов, для чего и дадут поручения рабочей группе, то во втором – с точностью до наоборот – сначала рабочая группа, которая наработает законопроекты, а ПОТОМ уже решение о досрочных выборах.

Разве нельзя было поставить Тарасу Чорноволу вопрос о разнице этих заявлений, чем она объясняется? Может быть, тем, что после встречи с Президентом премьер находился в шоке от того, что ему пришлось поменять позицию с непризнания досрочных выборов на их признание? А ближе к вечеру, готовясь к переданному «Интером» обращению, Виктор Янукович несколько «пришел в себя» и поменял акценты? Но ничего из этого Мирослава Барчук не спросила. «Интеллект» не встретился с «властью».

Ведущая Мирослава Барчук обращается к Александру Третьякову: «Чому ж ми не почули дати виборів? Що ж трапилося?». Александр Третьяков: «Вы знаете, еще до пятницы я считал, что выборы – это аксиома, которую не надо доказывать. Это уже как факт. То, что сегодня произошло, у меня такое впечатление, что все-таки Партия регионов идет на поводу коммунистов и социалистов, потому что у них риторика всегда была, что выборы проводить не надо. И это очень прискорбно, когда партия, которая имеет поддержку у населения порядка 3%, а сейчас и еще ниже, начинает диктовать условия всей стране. И я призываю Партию регионов, чтобы она никогда не поддавалась на диктат коммунистов. Вообще, априори. Они, эти политические силы (я их называю юные ленинцы) должны уйти с политической арены навсегда. И сейчас есть уникальная возможность Украины демократическим путем от них избавиться. Если еще мы проголосуем за повышения барьера, я не говорю там о 15-20%, о которых говорит блок Тимошенко, наших союзников, хотя бы если мы вернемся на те 4%, которые уже исторически были в Украине».

Вот здесь бы Мирославе Барчук (или Роману Чайке – без разницы) и спросить у Александра Третьякова, развить его мысль (ведь сделать собеседника понятным для телезрителя – одна из важнейших функций профессионального телеведущего), считает ли он, что Партия регионов просто «прикрывается» коммунистами и социалистами, фактически, поручая им затягивать переговоры? Уточнить, является ли его предложение по увеличению избирательного барьера официальной позицией «Нашей Украины».

Но вместо этого они «пропускают» в эфир длиннейшую филиппику Тараса Чорновола: «Ви знаєте, проблема, мабуть, те, що сказав мій колега; в цьому є певна логіка, але вона зводиться до іншого – що не повинні 3% чи 13%, чи 23% бути визначальними. Є поняття все-таки більшості, яка реально виникла, і меншості. Проблема виникла тоді, коли меншість визнала, що вона може не визнавати – у випадку демократичного прийняття – рішення тої ж самої більшості, більшості народу, який дав той чи інший вибір. Ну але менше з тим, це моменти другі. Я все-таки бачу на сьогодні, оскільки я бачу позицію і представників Президента, я бачу, що проблема дійсно стосується певних технічних нюансів. У робочій групі проблема виникла на іншому рівні. От я згадував, як ми оцінюємо слова Президента, я думаю, всі згоджуються з тим. Президент дійсно згоден, що ці вибори будуть за консенсусом… Але нам ставлять – той самий БЮТ ставить вимоги: ні, ми ж ідемо на вибори за розпуском Верховної Ради Президентом на основі його указів. Президент робить вам поступку, що він тільки на якихось два тижні відстрочить дату виборів, а ви за цей час маєте легітимізувати ті вибори законами, без яких ті вибори просто не можуть відбутися. Ми, звичайно, з цим не згодилися. І от тут, мабуть, проблема – я вже тоді відпасовую цей м’ячик «Нашій Україні», та й наша така сама проблема, що в ті моменти, коли ми могли знайти нормальну спільну мову, ми могли або об’єднатися в широку коаліцію в червні місяці ( я думаю, для українців був би колосальний виграш), або знайти спільні домовленості в січні, коли вирішувалося, як ми будемо приймати закон про Кабмін. Ми пішли на поступки певній несистемній політичній силі, яка на вибори йде як права політична сила, а після виборів оголошує, що вона ліва політична сила. То домовляється з «Нашою Україною», руйнує широку коаліцію, то іде до нас і переконує нас долати вето після того, як у нас були нормальні домовленості, і що ми на цьому плані шарахаємося. Мені здається, що в робочій групі, яка сьогодні існує, відіграла роль теж ця деструктивна позиція. Були домовленості прем’єра і Президента, як на мене, в коректній абсолютно формі, коли їх обернули абсолютно навиворіт, дзеркально, мені здається, що це є спільний програш, і зараз робоча група, мабуть, має вийти на те, щоб це подолати і дійсно вернутися до того, щоб були домовленості».

Опять есть вопросы. Если Тарас Чорновил прямо обвиняет БЮТ (не называя БЮТ впрямую) в том, что «в ті моменти, коли ми могли знайти нормальну спільну мову, ми могли або об’єднатися в широку коаліцію в червні місяці.., або знайти спільні домовленості в січні, коли вирішувалося, як ми будемо приймати закон про Кабмін, ми пішли на поступки певній несистемній політичній силі, яка на вибори йде як права політична сила, а після виборів оголошує, що вона ліва політична сила», то нельзя ли спросить у него, ощущает ли Партия регионов и свою ответственность за эти события?

Вместо этого Мирослава Барчук опять «задается вопросом» о дате выборов. Отвечает Александр Третьяков: «Знаете, если есть понимание, что это досрочные выборы, то досрочные выборы должны пройти как можно быстрее. И когда говорится о том, что нужно досрочные выборы перенести на полгода, на год, в это время, в период того, что мы видим, что нестабильная работа парламента, вернее, ее вообще не существует; когда говорится о том, что давайте опять в период кризиса сделаем какие-то конституционные изменения, давайте опять что-то сделаем... Знаете, мне это немножко напоминает танцора, которому все время что-то мешает. То не то, то это. На самом деле нужно просто признать одно: что юные ленинцы – это социалисты и коммунисты – должны навсегда уйти на политическую пенсию. И пускай Сан Саныч не волнуется за то, как он уйдет. Он уже уйдет, к сожалению, негативно. Единственное что – как его теперь вынесут из Верховного Совета: как его экс-коллегу, которого выставлял бывший коммунист Ткаченко вместе с креслом, или он сам уйдет навсегда».

Вот здесь бы Мирославе Барчук и процитировать социологию, что «Нашей Украине», якобы, электорально выгодны выборы летом, а Партии регионов – осенью. Но для этого надо к эфиру готовиться. «Интеллект» оказался не готов к встрече не только с «властью», но и с оппозицией. Чем помог ответить Тарасу Чорноволу: «Дата виборів, знаєте, вона має значення в двох нюансах. Перший нюанс – ми хочемо, щоб після виборів всі, зійшовшись у Верховній Раді, незалежно від того, яка буде коаліція, хто матиме більшість, змогли визнати: цей парламент існує і ніхто не піддає сумніву його легітимність. За діючим сьогодні законом про вибори народних депутатів України (тут я мушу звернути зауваження: який зараз є в робочій групі…), провести дострокові вибори не можна. Хай він згадає, як я своїми 300 поправками настоював, як треба зробити, щоб ці всі вибори могли відбуватися. Вони просто не можуть відбутися. Там ряд дат взагалі, 120 днів до дати виборів, 65 днів до дати виборів, 75 днів. Якщо ми підемо на такі вибори, будь-хто може оскаржити ці вибори в суді, і вибори можуть бути визнані недійсними. Тим більше, у нас зараз можна оскаржувати, ви самі з цим згодилися, на жаль (скажу на жаль), в будь-якому районному суді. Все. На превеликий жаль, вибори, які не можуть відбутися, нікому не потрібні. Ми хочемо перемагати на виборах і ми хочемо, щоб всі це визнали. І другий момент. Знаєте, вибори літом. Ми говоримо про рівне конституційне право на голосування кожного громадянина України. Проголосувати при 3% відкріпних посвідчень (зараз кажуть взагалі їх ліквідувати) люди реально не зможуть. Буде порядка 30-40% людей, які не зможуть фізично, не через свою десь там повільність, там, забудькуватість, а просто фізично не зможуть скористатися своїм виборчим правом. Пряме порушення конституційного їхнього права означає, що теж вибори можуть бути оскаржені».

Вот здесь бы Роману Чайке (или Мирославе Барчук – без разницы) и спросить у Тараса Чорновола, готовит ли кто-либо такой сценарий объявления выборов недействительными? Это такой запасной план регионалов, которым они, фактически, шантажируют «Нашу Украину». Но вместо этого они пропускают вперед Александра Третьякова.

Александр Третьяков: «Я прошу прощения Тарас, но я процитирую твои же слова, которые ты давал в интервью американскому изданию, где ты – это на сайте Партии регионов опубликовано интервью, – где ты критикуешь коммунистов и говоришь, что это ужасно для Партии регионов, это ужасно, когда они в коалиции, и что ты надеешься, что в новом парламенте уже никогда с такими силами, как Витренко и коммунисты, Партия регионов (не будет иметь дела. – Н.К.). То есть, я понимаю (если я понимаю, что ты понимаешь), что социалисты уже никогда не пройдут в парламент, поэтому ты говоришь о таких крайних партиях, как Витренко и коммунисты, с которыми Партия регионов не будет блокироваться. Я могу точно сказать, что «Наша Украина» сделала все для того, чтобы в Украине настало спокойствие. Президент предложил Универсал. Универсал национального единства, где говорилось об основных целях и задачах государства, как оно развивается. Этот Универсал был нарушен. Коммунисты отозвали свою подпись под ним. Давайте научимся все-таки выполнять свои обязательства и обещания перед народом. То, что говорит сейчас премьер-министр – а мы видим однозначно, что он уже откатывает назад по поводу выборов. Знаете, все-таки я понимал, что основное ваше было, что Партия регионов держит свое слово. Так держите его». Тарас Чорновил, фактически, не находит контраргументов.

Потом Мирослава Барчук наконец-то решает использовать социологию, но опять непрофессионально: «Аналітики говорять, що в залежності від дати виборів – влітку чи восени – головні політичні гравці можуть втратити від 5 до 10% електорального врожаю. Це правда? От і на чому? От ви, Тарасе, дуже систематично сказали про літні відпустки. Кажуть, що саме літні відпустки будуть перешкоджати Партії регіонів, тому що городяни поїдуть у відпустки, а селяни, які підтримують більше «Нашу Україну», будуть голосувати вдома. Це говорять соціологи. Так. І є ще ряд інших причин. Поясніть, що це за 5-10%?».

Кто такие эти аналитики и социологи? Кто такие «головні політичні гравці»? Какая социологическая служба проводила эти опросы? Нет ответов на эти вопросы. А раз нет ответов, то Тарас Чорновил в ответ манипулирует: «Аналітики іноді озвучують сторону одну, або другу. Але його сьогодні ніхто не може чітко прорахувати, що в кого буде більше, в кого буде менше.., не в нас навіть справа, а журналістам хочеться у відпустку, а люди, які у виборчих комісіях мають працювати, вони хочуть у відпустку. І тепер подумаємо, хто у нас завжди у виборчих комісіях, кого рекрутують партії саме як членів комісій? Вчителів, які будуть у відпустці, якої не буде. Хто заповнить комісії? Люди, які не підготовлені? Підготувати їх в 60-денний термін – там навіть менший – неможливо. Приміщення для голосування, відсутність людей. Знаєте, я виходжу з цього плану. Тому що я не знаю, чи на осінь ми матимемо більше процентів, чи навпаки менше. Все може бути. А от факт виборів, які можуть бути – чим нижча явка, тим більша фальсифікація так само – мене це тривожить».

Александр Третьяков противостоит манипуляции: «Такие курортные страны, как Турция, Италия, Франция спокойно проводят выборы летом и не видят в этом никакого дискомфорта по отношению к людям. Это их гражданский долг прийти на выборы, это их право».

Роман Чайка «влезает» с «гэгом»: «А може, там у комісіях платять більше?», но ему Александра Третьякова не «сбить»: «…Если политики немножко больше поработают и останутся, не поедут в отпуск, то, я думаю, это хорошо. А если кто-то из политиков действующих уже себя где-то там в Крыму на санатории государственные получил, знаете, как в советские времена овладели какой-то профсоюзной путевкой и очень переживают, что она горит, – ничего страшного. А вы знаете, осенью у нас будут дожди, уборочная, зимой будет холодно проводить выборы, весной посевная. Всегда найдутся аргументы. Не хочешь делать – найдешь причину».

Полностью же Третьякову удалось изложить свою логику в этой части студии: «Наблюдатели со стороны “Нашей Украины” готовы идти летом на выборы, и ничего страшного с отпуском не будет. Выборы проходят один день. Президент предложил прекрасный вариант проведения выборов. Первое – 27 мая. После этого мы знаем, что по Конституции два месяца на коалиционное соглашение – итого мы выходим 1 августа уже со сформированным Кабинетом Министров, сформированным, нормальным, с Верховной Радой, я имею в виду, с комитетами, с главами комитетов. И мы выходим уже на День Незалежности – уже страна, которая полноценно работает. И нормально можем после этого осенью принять бюджет, который дальше будет, центральный бюджет, который дальше будет в областях принят. Следующий компромисс, который пошел Президент, – он перенес на месяц с 27 мая на 24 июня выборы. Если еще прибавить два месяца, мы получаем, что мы на сентябрь, на начало сентября уже выходим со сформированным Кабинетом Министров, со сформированной Верховной Радой. Я не говорю о том, кто победит на выборах. Мы говорим о том, что для всех граждан Украины, для наших партнеров на Востоке и на Западе есть стабильность. Люди понимают, инвесторы понимают, что есть стабильность, будет понятно налогообложение, будут понимать, как инвестировать. В нестабильное государство никто не пойдет с инвестициями. Мы откидываем Украину этими действиями далеко назад». Попробуйте с ним не согласиться.

В целом можно сказать, что политики разговаривали в студии 5-го канала не БЛАГОДАРЯ, а ВОПРЕКИ профессиональной подготовке ведущих. Конечно, и это подходит Тарасу Чорноволу для того, чтобы считаться неплохим «спикером» Партии регионов. И Александр Третьяков от телепрограммы к телепрограмме, в которой ему приходится принимать участие, становится все более сильным идеологом «Нашей Украины».

Но Роману Чайке и Мирославе Барчук просто объективно «везет», что их большие по хронометражу эфиры этим же хронометражем и привлекательны для политиков. Рано или поздно это «везение» закончится, и политики будут выбирать эфиры, где «встреча политики и интеллекта» не только «возможна», но и гарантирована. Или все-таки ведущие 5-го начнут-таки готовиться к эфирам?