ICTV, кажуть, «канал із характером». Чоловічим, однозначно. Бо де ще можна дізнатися про всі «Надзвичайні новини» від справжнього полковника Костянтина Стогнія, а «Дачу» відремонтувати - за допомогою Кузьми «Скрябіна»?

Віднедавна, а саме з 9 вересня, до чоловічого іконостасу каналу додалося ще одне чоловіче обличчя - Олександра Пабата. Відтепер він щопонеділка з'являтиметься в пізній прайм-тайм, аби відновлювати розтоптану справедливість і нести глядачеві віру в цю саму справедливість. Якщо врахувати тотальну відсутність цього поняття в практиці більшості українців, то роботи новому ведучому та його команді з трьох журналістів вистачить не на одне життя.

Ведучий нового соціаліті «Четверта вежа» - класична людина «не з тєлєка», ставку на яку нині роблять деякі продюсери деяких телеканалів. І ця нетелевізійна людина має, вочевидь, програмі за своєї участі надавати шарму непідробності, щирості. Тим самим викликаючи високий рівень довіри до продукту, що його створює. Здається, саме ці критерії вплинули на вибір Оксани Соколової, під чиїм керівництвом виробляється проект «Четверта вежа»: «Ми хотіли, щоб це був не просто ведучий, а людина зі своєю історією, з особистим ставленням до несправедливості та бажанням довести, що безвихідних ситуацій у житті не існує. Такою людиною в нашому проекті став Олександр Пабат, який показав на власному прикладі, що з будь-якої ситуації можна знайти вихід».

Широкому глядачеві історія Олександра Пабата, екс-депутата Київради, відома передусім із того ж таки «тєлєка». І, на жаль, із розділу тих самих «надзвичайних новин». Чоловік, отримавши опіки обличчя після вибуху петарди, втратив зір. Незважаючи на це, він усе-таки не замкнувся в чотирьох стінах і вирішив повернутися до активного життя, одразу після приїзду до Києва з-за кордону прийшовши на сесію Київради.

На прес-конференції щодо запуску нового соціального реаліті, де пообіцяли лише правдиві історії, сам ведучий висловився максимально просто: «Я відразу сказав, що не буду брати участь у шоу типу клоунади й не хочу, щоб у програмі стояли три крапки, які ведуть в нікуди. У проекті не повинно бути чогось недосказаного чи непоказаного. Трапляється, що герої сюжетів не такі вже й жертви системи й не такі вже ображені, як про себе пишуть. Ми це також покажемо».

Незважаючи на те, що історія має безліч прикладів, коли незрячі люди ставали успішними й знаменитими, канал ICTV, випускаючи на екран Олександра Пабата, вельми ризикував. Хтозна, як аудиторія «чоловічого» каналу, що звикла до нескінченної галереї маскулінних образів, тиражованих і в бойовиках переважно російського виробництва, і в тих-таки «Надзвичайних новинах» та «Дачі», може зреагувати на людину з фізичною вадою.

У цьому сенсі тут порушили всі канони щодо чоловіка-ведучого. Єдине, чим він може привабити, - бекґраунд. Бо ж ні телегенічністю, ані видатними комунікативними здібностями ведучий нового проекту не вирізняється.

Проте автори «Четвертої вежі» примудрилися зробити з вади Олександра Пабата чесноту, створивши навколо ведучого та його команди готичну атмосферу. Напівтемрява, в якій команда «Четвертої вежі» проводить свої редакційні «летючки», а надто ж перші кадри, зняті в стилі нуар, одразу ж занурюють глядача в очікування чогось похмурого.

Очікування справджуються, коли ведучий розповідає, скажімо, своїй команді дику історію про дівчину, з якої промисловим міксером здерло скальп, а власник цеху, де вона працювала й де сталася трагедія, не хоче платити визначену судом компенсацію.

Далі Олександр Пабат роздає своїм вірним пажам-співавторам завдання «розібратися» й посилає їх на місце.

Такий початок, звісно ж, інтригує, але... Дуже вже він нагадує пролог до ток-шоу Савіка Шустера «Адреналін», яке впродовж двох сезонів ішло на Першому національному. І там, і тут ведучий у темних окулярах роздає завдання журналістам у напівтемряві, а ті розлітаються на місця, щоби відновити справедливість. Відмінність лише в тому, що пан Шустер усіх, хто винен у конкретній біді конкретної людини чи родини, а також тих, хто може вплинути на ситуацію, викликав «на килим» у студії. Тоді як Олександр Пабат у режимі буцімто реального часу стежить за своєю командою й віддає розпорядження щодо її подальших дій.

На захист розробників «Четвертої вежі» можу сказати: те, що для ведучого «Адреналіну», тобто сутінкова атмосфера, було чистої води художнім прийомом, для ведучого проекту ICTV є повсякденністю. Тож це додає «Четвертій вежі» достовірності.

В усьому ж іншому - розповіді про те, як злий господар кондитерського цеху не захотів виконувати судове рішення щодо грошової компенсації і як журналісти, на відміну від Державної служби виконавців, знайшли його за два дні, а також про те, як ті ж таки журналісти домовилися про безкоштовну операцію для Ольги Садікової, - програма не відрізняється від своїх досить численних клонів на соціальну тематику.

Чудеса в решеті, як можна назвати супероперативну відповідь від Мін'юсту на лист про негідну поведінку підприємця, або ж блага звістка про вагітність героїні, через яку операцію доведеться відкласти, - в проекті теж на місці. Куди ж без них у соціаліті? Адже головне, підкреслює Олександр Пабат у фіналі програми, - кримінальне провадження проти підприємця-негідника порушено, й тепер його рідня, на яку записано майно, сто разів подумає, хто чи що їй дорожчий - свобода чи родич. А майно, до речі, тепер мають описати й продати, аби виплатити Ользі ту саму компенсацію.

Отож, можна сказати, що мрія нового ведучого ICTV доводити до кінця будь-яку історію в межах однієї програми збувається.

Очікуване враження справляють і сценки з провінційного життя, де обивателі не надто переймаються почуттям справедливості. Надто ж колоритними вийшли кадри з тітонькою, котра так тікала від знімальної групи, що навіть дулю оператору показала. А від неї затюканий судовий виконавець хотів лише підпису на протоколі про те, що господаря будинку, того самого злого підприємця, він не застав.

Насамкінець знову хочеться залізти на свого улюбленого коника й зробити зауваження авторам інфографіки. Якщо вони претендують на знання російської мови, якою спілкуються ведучий та його помічники, то мали би знати, що слово «мер» російською пишеться все-таки через «э».

Фото - help.ictv.ua