Тиждень, що минув, у телевізійному просторі відзначився кількома яскравими подіями, що могли би претендувати на звання «доленосних» чи «вікопомних».

Подія «номер раз», яку висвітлили всі денні та вечірні випуски новин на загальнонаціональних каналах (виняток - Перший національний, де віддали перевагу першому дню нового навчального року) 2 вересня, - вирок трьом нападникам на Ольгу Сніцарчук та Влада Соделя. Власне, це стало розв'язкою теми про укладення між сторонами мирової угоди, що висвітлювалася телеканалами в п'ятницю, 31 серпня. Але без остаточної крапки, що її поставив у справі перешкоджання журналістській діяльності та хуліганстві щодо журналістів 5-го каналу та «Коммерсанта. Украина» Шевченківський районний суд, ця подія ніколи б не стала знаковою. Як для журналістської спільноти, що не надто вірила в справедливе рішення, так і для обивателя. Котрий, за великим рахунком, до цього вироку не переймався питаннями справедливості щодо людей, на яких нападають (чи й убивають). Мовляв, нічого лізти куди не просять!

Щоправда, в новинах на 5-му о 19-й підкреслили: крапку в справі ставити зарано. Чому, стало зрозуміло з синхронів учасників процесу щодо виділення в окреме провадження справи з четвертим обвинуваченим. Це мало такий вигляд:

«Ірина Герасимова, кореспондент: Четвертий підсудний - Андрій Ярошенко - ще у п'ятницю заявив: вибачатися перед журналістами не буде і вину не визнає. Мирову угоду він не підписав, боротиметься у суді і далі.

Віктор Любімов, прокурор: "В матеріалах кримінального провадження більш ніж достатньо доказів вчинення Ярошенком кримінального правопорушення. Тому, на що він розраховує - я не знаю".

Ірина Герасимова, кореспондент: Ярошенко, якщо передумає, все ще може підписати мирову - зазначають представники журналістів. Але часу на роздуми не багато.

Вікторія Кіріна, представник Ольги Сніцарчук: "Якщо на момент надходження такої угоди уже будуть допитані свідки, розглянуті фото- та відеоматеріали, то доцільність такої угоди, по суті, нівелюється"».

Натомість у ТСН («1+1») обмежилися стислою констатацією факту. Ба більше, Лідія Таран термін покарання Вадима Тітушка визначила в два роки умовно, тоді як два роки - це випробувальний термін у загальному вироку три роки.

Тим часом «Вікна» СТБ в сюжеті про вирок трьом «гопникам» розставили всі крапки над «і», за допомогою синхрону Ольги Сніцарчук та Влада Соделя показавши, що цей процес став позитивним прецедентом у справах про перешкоджання журналістській діяльності, які досі зависали.

«Вадим Тітушко, засуджений: "Приношу вибачення всім іншим журналістам, яких вразила моя поведінка. Прошу інших хлопців не використовувати свої спортивні навички в протиправних цілях".

Дмитро Литвиненко, кореспондент: З суду Вадим виходить, вже надійно заховавши кулаки в кишені, і не виявляючи бажання їх звідти діставати. Переможці кажуть: заощадили час для судді та прокурорів. Процес вийшов ідеальним.

Ольга Сніцарчук, журналістка: "Це дуже важливий прецедент в нашій країні. Ви, як журналісти, знаєте, що стаття 171 всіляко ігнорується. А це той випадок, коли не 51 гривня за журналістський розбитий ніс, а значно серйозніше. І це реальні покарання, які отримали люди за те, що мали зухвальство так поводитись с журналістами".

Дмитро Литвиненко, кореспондент: Ольга певна: агресивні спортсмени тепер мають приклад - що може бути за таке... Один з останніх випадків. В липні на знімальну групу «СТБ» напали під час знімання буд майданчика в Ірпені. Нині тривають слідчі дії. Стаття, як у Тітушка - перешкоджання журналістській діяльності.

Влад Содель, фотокореспондент: "Це явище, його вже звуть всі тітушки. І для сім'ї Тітушка, і для самого Вадима - я думаю, це найгірший такий досвід і найгірше покарання. Тобто це на все життя"».

«Факти» й «Подробиці» на «Інтері», показуючи та коментуючи «вирок десятиліття», зосередилися переважно на синхроні Вадима Тітушка, який із папірця прочитав своє каяття, а далі, по закінченні судового засідання, швиденько побіг «тренироваться и учиться».

Пояснень для пересічного глядача, в чому полягає унікальність і користь цього прецеденту в тому числі й для цього самого «пересічного», ніхто з експертів на «Інтері» та ICTV не дав. Як жоден із колег, що висвітлювали процес у Шевченківському райсуді, не зауважив очевидного факту: особлива увага в усьому світі до злочинів саме проти журналістів приділяється лише через те, що вони виконують соціально важливу функцію, інформуючи суспільство. Часто - ціною власного життя.

І, здавалося б, тема ток-шоу «Говорить Україна» 5 вересня, де саме й зачепили вуличне насильство, могла би стати майданчиком для такого обговорення. Тим паче, що до розмови запросили «самого» Вадима Тітушка! Але, по-перше, ця програма, судячи з посту в ФБ одного з учасників, художника Івана Семесюка, якому навіть слова не дали (а він приніс до студії на прохання організаторів портрет Вадима Тітушка в спортивному костюмі авторства свого друга Андрія Єрмоленка!), записувалася ну дуже вже задовго до вироку 2 вересня. По-друге, вона звелася до того, якими прийомами самозахисту треба володіти, аби дати відсіч вуличній гопоті.

Причому склейки між вступною частиною, де Коля Серга заспівав пісеньку про гопника, а Вадік Румин дуже уважно її слухав на тлі власного портрета, а потім доводив, що він не гопник, і напад на журналістів 18 травня - це «шоу» з боку іншої сторони, були такими грубими, що змусили думати - це частини двох різних програм. Але фінальні кадри «Говорить Україна», на яких так само красувався Вадим Тітушко, а також не представлений глядачам невідомий (той самий Іван Семесюк, якого впізнала лише просунута частина глядачів, до яких аудиторію «України» ніяк не віднесеш), ці підозри перекреслили.

Навіщо було запрошувати до студії цих двох, коли йшлося про цілком практичні речі - як уберегтися від вуличних громил - залишилося під питанням. Якщо редакції ток-шоу аж так треба було відбілити Тітушка, то, мабуть, тут треба було докласти воістину титанічних зусиль і присвятити йому окрему програму чи й документальний фільм. Бажано - за участі Оксани Шкоди та інших захисників Вадіка Румина.

Ну, а з огляду на виголошений 2 вересня вирок кривдникам журналістів, присутність одного з засуджених у студії загалом виваженої програми внесла в неї відчутний дисонанс. І це ще велике запитання до редакторів ток-шоу Олексія Суханова, чому програма, записана, судячи з посту Івана Семесюка, 18 липня, вийшла в ефір саме тепер, через півтора місяця після запису, й за три дні після вироку хуліганам?

Тим часом у середу, 4 вересня, відбулася подія, що її можна занести до розряду тих самих «вікопомних» і «доленосних», які зазначалися на початку цього тексту. Отож, після безплідних зусиль ухвалити хоч один із шести євроінтеграційних законів на пленарних засіданнях ВР у вівторок та середу, канали «1+1», ТВі, 5-й, «Інтер» та ICTV повідомили своїх глядачів: членів фракції ПР проголосувати потрібні для євроінтеграції закони вмовляв сам президент!

Якщо ТСН («1+1») обмежився в інформації про зустріч Віктора Януковича з членами своєї фракції в кінотеатрі «Зоряний» кількома реченнями, зате з гучним заголовком «Рішення ухвалене!» (до речі, тут треба було все-таки вжити безособової форми «ухвалено»), то в новинах о 19-й на 5-му розповіли як про факт зустрічі, що на момент виходу випуску вже закінчилася, так і про атмосферу в залі засідань та кулуарах Верховної Ради, що їй передувала.

Тут зробили репортаж із двох точок - власне з місця зустрічі президента з регіоналами біля «Зоряного» (цей сюжет робила Ірина Герасимова) та з Верховної Ради (автор - Ольга Сніцарчук). Завдяки такому підходу глядач отримав досить точний зріз настроїв депутатів-регіоналів до і після зустрічі з Віктором Януковичем.

Ведучі «Сьогодні» Андрій Годованець та Наталка Лятуринська на ТВі, розповівши на початку програми про зустріч регіоналів із президентом, обмежилися синхроном Володимира Макеєнка, на той момент уже розтиражованого більшістю новинарів. Проте розвиваючи тему, в подальшому сюжеті запросили до коментаря Олега Соскіна, політолога, який украй скептично розцінює євроінтеграційні зусилля всього українського політикуму, не кажучи вже про Партію регіонів та її почесного голови. Відтак запеклий ворог регіоналів назвав зібрання в «Зоряному» результатом надзвичайної ситуації у фракції, якщо вже Янукович «вийшов зі свого барлогу, з Межигір'я». Жодного оптимізму щодо наслідків зустрічі в «Зоряному» політичний експерт не випромінював: «І завтра можна очікувати будь-яких несподіванок. Тому що насправді є дуже жорстке крило таких, скажімо, кремлівських стерв'ятників, які повинні виконати наказ Путіна. якщо вони його не виконають, то є генеральний сітєвой менеджер Медведчук. А Шуфрич завжди під ним ходив. Який скаже - ну тоді, якщо ви не виконуєте наші накази, то ви не будите мати відповідних контрактів з Москвою. І ми вас тоді обнулимо, і заберемо у вас пейтзу. І будемо шукати інших». Що таке «пейтза», знають, вочевидь, лише втаємничені. Може, це на їдиш?

Крістіна Суворіна, нова ведуча «Подробиць» на «Інтері», яка відтепер змінюватиме на відповідальному посту Анастасію Даугулє, підкреслила: «В парламенте бушуют страсти по Европе. Ни один из пакета законов по евро пока так и не принят. Власть и оппозиция продолжают переговоры. Более того, дискуссии о европейском курсе кипят и внутри самой фракции регионалов. Сегодня с соратниками встречался Виктор Янукович».

Далі пішов досить розлогий і з чіткими акцентами сюжет Анни Панової про те, як Віктор Янукович розмовляв із соратниками. Синхрони цих останніх, яких журналісту вдалося запопасти, випромінювали доброзичливість і впевненість у завтрашньому дні. Зокрема, Ганна Герман, перейшовши (вочевидь, автоматично, у відповідь на російськомовне запитання кореспондента) на російську мову, запевнила: «И разговор был очень конструктивен, очень детальный и очень дружелюбный».

«Факти», висвітлюючи зустріч регіоналів із президентом, обмежилися стислим повідомленням ведучої Інни Шевченко: «У ці хвилини у кінотеатрі "Зоряний" президент Віктор Янукович зустрічається зі своїми однопартійцями - прем'єр-міністром і членами уряду та депутатами з парламентської фракції регіоналів. Головне питання - ухвалення євроінтеграційних законів, проти яких виступає частина провладних парламентарів. За неофіційними даними, їх до 40. А вже завтра у сесійній залі на голосування мають винести низку документів, які є обов'язковими для укладання угоди про асоціацію між Україною та ЄС».

До речі, ще на початку тижня, коли Володимир Горковенко, парламентський кореспондент «Фактів», розповідав про камені спотикання на шляху ухвалення євроінтеграційних законів, він уперто називав законопроект про заборону дискримінації сексменшин «Законом про легалізацію одностатевих шлюбів». Тим часом називається він так: «Законопроект №2342 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії дискримінації в Україні» - «і вводить у законодавство України новий термін «сексуальна орієнтація», а також пропонує уточнити визначення і форми дискримінаційних дій в законі "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та посилити відповідальність за них. Згідно з цим законом, роботодавцю, який не візьме гомосексуала на роботу, тому що він - гей (чи лесбійка. - Авт.), загрожує штраф 3400-8500 гривень або тюремний термін до п'яти років».

Усе вищесказане - цитата з сайту «Корреспондент. net».

Тож маючи бажання донести до глядача правдиву інформацію, знайти її дуже просто. Проте, видно, саме такого бажання в кореспондента не було, й він спробував налякати гомофобів черговою страшилкою в дусі путінської пропаганди. А може, не приведи Господи, то була чорна «заказуха» від КПУ чи інших противників євроінтеграції з її обов'язковими законами проти дискримінації сексменшин особисто авторові цих телесюжетів (жарт. - Авт.)?

Бо якось не в'яжеться ця гомофобська страшилка в програмі «Факти» з улюбленим трендом усього холдингу - захистом прав хворих на СНІД і піаром фонду Олени Пінчук «АнтиСНІД». Погодьтеся, захист прав ЛГБТ-спільноти й тих самих прав ВІЛ-інфікованих -  опосередковано пов'язані речі.

Четвер, усупереч скептичним прогнозам, продемонстрував нечувану й небачену досі єдність парламентаріїв, які абсолютною більшістю ухвалили аж п'ять євроінтеграційних законів. Для означення небувалого єднання можна зацитувати Віктора Януковича в ексклюзивному інтерв'ю Андрієві Данилевичу (першу частину його показали в програмі «События» 3 вересня, в день запису, одразу після виступу президента у Верховній Раді) - чи не пошептав хтось?

Але справжнім апофеозом вірності євроінтеграційному курсу українських парламентаріїв стало ток-шоу «Шустер live», яке після тривалої перерви таки вийшло на «Інтері» 6 вересня з оновленої студії.

Кажучи щиро, на вашого автора нові декорації «під бетон» справили досить гнітюче враження. Якщо це має провокувати учасників на максимальну відвертість у висловлюванні думок, то, здається, «господа оформители» трохи перестаралися. Адже в бункері, асоціації з яким передусім навіюють панелі й підлога нової студії, нормальна людина почувалася б дуже вже незатишно. Але деякі учасники програми нову студію дуже хвалили, що підтверджує стару народну мудрість - на колір і смак товариш не всяк.

Савік Шустер цього разу, як і завжди, коли його ефір випадає на матчі української збірної у відбірних раундах континентальних чи світових першостей із футболу, вирішив поєднати спорт і політику. Тим самим, віддаючи половину безцінного ефіру прямій трансляції футбольного матчу, ведучий відчутно полегшує собі життя. Адже на власне дискусію, а отже і її модерацію, що вимагає повсякчасного напруження всіх сил, залишається рівно половина часу з відведеного. Втім, тема конкретно цього випуску ток-шоу стосувалася настільки очевидних (після інтерв'ю президента, його чітко визначеного зовнішньополітичного вектора в бік ЄС у виступі на трибуні ВР та консолідованих «доленосних» голосувань у Раді щодо євроінтеграційних законів) речей, що й справді можна було собі дозволити  поєднати футбол і політику.

Партитура програми, втім, була розписана диригентом просто бездоганно - в цій кантаті на тему «камо грядеши?», себто «куди йдеш, Україно?» бракувало хіба що улюбленої репліки так само улюбленої, але цього разу чомусь не запрошеної героїні Савіка Шустера Лєни Бондаренко - «Ребята, давайте жить дружно!».

Якщо ж без жартів, то дискусія вийшла напрочуд конструктивною. І коли ваш автор почула популярне пояснення Інни Богословської, чому Україні треба йти в Європу, де пролунала фраза про те, що «Україна тисячоліття мріяла про незалежність», а далі депутатка від ПР ще й проаналізувала, навіщо Росії в Митному союзі потрібна Україна буквально негайно, цьому авторові буквально заціпило.

Тим часом єдиний запрошений адепт Митного союзу, координатор «Українського вибору» імені Віктора Медведчука Володимир Воюш, потерпів нищівну поразку в своїй аргументації на користь МС.

Петро Порошенко, який був головним доповідачем у справі з так званою митною війною, що її розв'язала Росія проти України й чия корпорація «Рошен» відчула всі «райдужні» перспективи Митного союзу першою, на запитання, скільки людей через цей конфлікт йому доведеться скоротити, відповів фразою зі старого одеського анекдоту - «Не дочекаєтесь!». Проте не це було домінантою його виступу. Підприємець, політик і дипломат дуже дохідливо, з цифрами й фактами розтлумачив, чого можна чекати Україні від Митного союзу одразу ж після вступу до цього макабричного утворення, а чого - добитися за 5-10 років після підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Лідер фракції ПР у Верховній раді Олександр Єфремов, який теж був одним із солістів у політичній виставі Савіка Шустера, продемонстрував, сам того не бажаючи, наскільки непросто було і йому, й членам його фракції, й, мабуть, самому президентові зробити вибір на користь євроінтеграції.

Проте головною новацією в «Шустер live» стало все-таки запрошення сімох, як їх представив ведучий, професорів провідних українських вишів. Як на мене, це справді революційний крок - назвати елітою тих, хто на це звання заслуговує. Не вбогих духом маріонеток-політиків і не їхніх господарів-олігархів, а тих, хто визначає нині рівень освіченості й конкурентності тих, хто неминуче прийде на зміну застарілим і зашкарублим політичним «елітам» сучасності.

Ну що ж, професура не розчарувала, коли наприкінці програми говорила як про потребу орієнтуватися на Європу, бо її учні туди буквально біжать, так і про те, що цих учнів треба вчити так, аби вони через ті самі 10 сакраментальних років після підписання Угоди про асоціацію України з ЄС бодай змогли її втямити.

А отже, починати європейські зміни в країні треба саме з освіти. Цей потужний акорд, яким, власне, й закінчився перший після тривалої літньої відпустки випуск «Шусте live», дуже контрастував із уже згаданим «ексклюзивним» інтерв'ю Віктора Януковича тижневику «События недели». Зроблене за кілька днів після розлогої розмови президента з представниками «провідних каналів», яка вийшла в ефір 30 серпня, воно справило враження вторинності. Адже нічого насправді ексклюзивного в бесіді з Андрієм Данилевичем Віктор Янукович не сказав. Здається, це був такий собі жест доброї волі президента щодо каналу Ріната Ахметова. Хоча, можливо, мій колега Отар Довженко, аналізуючи інформаційні тижневики, знайде в ньому щось більше.

Фото - obozrevatel.com