Глевкі «Курасани»
Незважаючи на те, що топ-менеджмент каналу ТВі категорично не бажає оприлюднювати прізвище нинішнього власника, телекритик не може ігнорувати зміни в його сітці й контенті. Адже нам обіцяли щось схоже на московський «Дождь» - тобто телебачення, далеке від звичних стереотипів, живе, дотепне й розумне.
Позицію «намбер ван», тобто жвавість і безпосередність в ефірі, мають за визначенням забезпечувати «Ранкові курасани». І тут виникає вже запитання «намбер ван»: слово «курасани» в назві - це такий стьоб над Віктором Януковичем, який торік у Херсоні саме так обізвав борошняний виріб круасан?
Чи натяк на те, що ранкове шоу на ТВі має перевернути всі звичні уявлення про ранковий ефір догори дриґом? А є ще й геть крамольна підозра - може, автори нової концепції просто, як і Віктор Федорович, не мають під рукою словника, аби перевірити, як пишуться ті нещасні круасани?
Хай там як, але глядач ТВі за два тижні прем'єрних виходів ранкового шоу впевнився, що французький рогалик із начинкою називається саме «курасан», і ніяк інакше! Адже круасани фігурують і в відеозаставці шоу, і в реальній студії, де вони собі гарнісінько лежать, посипані цукровою пудрою, на таці й мають фантастично апетитний вигляд.
Курасани замість круасанів - це такий стьоб від ТВі?
Ну, гаразд, візьмемо за основну версію походження назви «намбер ту», про те, що «курасани» мають місію революційну, прагнучи позбутися всіх штампів щодо прямого ранкового ефіру. З огляду на перші випуски, досить традиційні щодо форми - поділ на блоки інформаційні, погодні, розважальні, кухонні тощо - жодної революційності в «Ранкових курасанах» катма. Бо те, що роблять ранками на ТВі Віталій Півовар (чому не Пивовар, до речі? Це запитання мучило мене ще в ті часи, коли Віталій працював на 5-му каналі!), Юлія Крапівіна, Ліна Горбач та Олександр Голубов, від програм-конкурентів на загальнонаціональних каналах поки що відрізняється хіба що кричущим непрофесіоналізмом.
«Люди не з телєка», яких, виявляється, для цього шоу спеціально шукав новий генпродюсер ТВі Вадим Гарнаєв, замість створювати у студії атмосферу граничної безпосередності, повсякчас змушують за себе червоніти глядача, який не звик до такої критичної маси мовних та фактичних помилок в ефірі.
На перший погляд, амплуа тієї ж таки Ліни - недалекий підліток, який на кожному кроці створює приводи для зауважень старших колег, мало би, з одного боку, викликати в глядача почуття поблажливості. З другого ж, цей персонаж мав би утверджувати більш досвідченого глядача у власній інтелектуальній зверхності. Проте ні того, ні іншого чомусь не відбувається. Натомість Ліна своєю присутністю на майданчику створює стійке почуття роздратування по цей бік екрану.
Тут треба одразу ж зазначити: як глядач я категорично проти статуарних ведучих-головомовців у кадрі, які розповідають про небачені врожаї чи надої. Ними вже наїлися за часів доперебудовного телебачення. Проте коли юні телезірочки, намагаючись створити ефект невимушеності, просто-таки миготять на екрані, подаючи не надто розумні репліки й не даючи змоги зосередитися на тому, що в цей момент розповідає їхній гість, хочеться перемкнути пульт на щось інше.
Непосидючу Ліну, вочевидь, мають урівноважувати Юлія Крапівіна, Олександр Голубов та Віталій Півовар. Але річ у тім, що всі вони, за винятком останнього, мають величезні проблеми як із мовними навичками, так і взагалі з умінням поводитися в прямому ефірі. Блискавичної реакції, імпровізації чи дотепних реплік, яких вимагає шоу в прямому ефірі, за поодинокими винятками, від ведучих «Ранкових курасанів» годі чекати.
Ці проблеми передусім - через погане знання української мови. Ведучі часто-густо послуговуються русизмами, коли від них вимагається та сама блискавична реакція на слова співрозмовника. Втім, це справа наживна, й учителі з мови, яких начебто найняв менеджмент для новачків ефіру, може, й доб'ються того, що ведучі почнуть думати українською, а не перекладати свої слова з російської в голові. Тоді й ефект від їхніх реплік буде таким, на який вони сподіваються. Наразі ж можна порадити всім «курасанам» якомога більше читати українською.
До речі, про читання, точніше, рубрику «Огляд преси», що її веде Олександр Голубов. Тут цінне те, що Олександр, на відміну від переважної більшості колег у ранкових шоу на загальнонаціональних каналах, звертається не лише до російськомовних, а й до україномовних видань. Так було у випуску від 12 серпня, коли Олександр оглянув матеріали «Українського тижня».
Ранкове шоу на ТВі має потенціал
Ще одна особливість «...курасанів» - ритуал, присвячений приготуванню сніданку для всієї групи. У програмі він посідає чи не чільне місце, бо триває цілих 14-16 хвилин! Ну, де ще можна побачити, як усі четверо ведучих скупчуються навколо кухонного начиння й намагаються витворити якийсь кулінарний шедевр? Вочевидь, авторам цієї ідеї здається, що це має піднімати глядачеві настрій та апетит. Але в тому, як невправні в кулінарії ведучі готують щось під «імпортними» назвами, насправді нічого апетитного чи кумедного немає. Занадто вже непереконливо грають свої ролі Юлія, Сашко та Ліна. Ну, й відповідно, страви з їхніх рук зазвичай виходять далекими від досконалості. Але тут, здається, діє один принцип - «Аби нам (ведучим. - авт.) було прикольно!»
Не зовсім зрозумілою в «Ранкових курасанах» є роль кицьки, точніше, її художньо виконаної скульптури. Цю кицьку чомусь то виймають із мікрохвильовки, то ставлять її під ноги на килим, щоб підсунути під носа гостю... Якщо це талісман програми, то з ним варто більш шанобливо поводитися, а не пхати в кухонне устаткування.
Попри все вищесказане, ранкове шоу на ТВі має потенціал. І це видно з того, що буквально на очах у глядача ведучі відчутно прогресують. Хтозна, може, із цих «...курасанів» згодом і справді вийде щось смачне й апетитне. Інакше вони ризикують залишитися разом зі своїми творцями в списку курйозів Віктора Януковича.