«Євробачення», перший півфінал: сильний вокал і одноманітність

«Євробачення», перший півфінал: сильний вокал і одноманітність

16 Травня 2013
20636
16 Травня 2013
14:00

«Євробачення», перший півфінал: сильний вокал і одноманітність

20636
Злата Огнєвич була на висоті. От тільки в голові крутилася й крутилася фраза: «Жертва примусової шоуїзації»
«Євробачення», перший півфінал: сильний вокал і одноманітність
«Євробачення», перший півфінал: сильний вокал і одноманітність

Перш ніж вести мову про перебіг подій і враження, мушу вибачитися за прикру помилку в попередньому тексті: 39 мінус 6 - це, все ж, дещо не те саме, що 36 мінус 9. Тож невдах у сумі має бути не семеро, а тринадцятеро. От що робить із людиною вболівання :)

 

Отже, перший півфінал. Щороку Європейська мовленнєва спілка розподіляє країни - учасниці півфіналів на п'ять «кошиків» - із метою звести до мінімуму сусідське голосування й розвести найзавзятіших сусідів по різних півфіналах. Як чаклувала ЄМС цього року, мені невідомо, але результат вийшов таким: в одному півфіналі опинилися представники України, Білорусі, Росії, Молдови, Литви та Естонії. Усі вони в підсумку вийшли до фіналу.

 

Так само в одному півфіналі опинилися представники Сербії, Словенії, Хорватії та Чорногорії - усіх, окрім однієї, пост'югославських країн, зважаючи на те, що Боснія та Герцеговина цього року участі в конкурсі не бере. Усі вони до фіналу не пройшли. Екс-СРСР виявився потужнішим за екс-СФРЮ? Хто за кого віддав голоси - це стане відомо лише по завершенні конкурсу, але самий факт колективного успіху пострадянських країн і колективного неуспіху пост'югославських може бути дуже промовистим.

 

І вже зовсім дрібничкою видається наявність в одному півфіналі представників Бельгії та Нідерландів - обидва вони теж пройшли до фіналу. Тож борці з сусідським голосуванням можуть записати собі в актив хіба що розведення по різних півфіналах Греції та Кіпру й Молдови та Румунії.

 

Отже, у фіналі виступлять представники Бельгії, Білорусі, Данії, Естонії, Ірландії, Литви, Молдови, Нідерландів, Росії та України. Невдахами стали, окрім пост'югославських артистів, представники Австрії та Кіпру.

 

Сам по собі конкурс у першому півфіналі можна схарактеризувати словами «якісна простота». Звук був рівним, якісним і без провалів. Сцена являє собою звичайний круглий майданчик без жодних помпезних конструкцій; усі ефекти створюють за допомогою освітлення, можливості якого здаються безмежними. Новація цього року: сцена розташована практично посеред глядацької зали, з усіх боків її оточують глядачі, й бар'єрів між ними та артистами, здається, немає. Так само просто в залі розташований «Грінрум»: його точніше було б назвати «Грінзоною». Під час підрахунку голосів, між нарізками з конкурсних пісень, промінь світла вихопив усіх шістьох учасників, що виступатимуть одразу в фіналі: вони купкою сиділи серед глядачів.

 

Ведення конкурсу цього разу мінімізовано: акторка Петра Меде була сама й на сцені, й у «Грінрумі»; репліки її були лаконічними, й уразити розкішним конферансом вона не прагнула.

 

Розпочався перший півфінал із виконання дітьми минулорічної переможної пісні - «Ейфорії» Лорін - у класичній манері. Досить довго в кадрі був міст Мальме - Копенгаген - чи то як символ міста, чи то як символ єднання Європи.

 

Прапори країн-учасниць мали вигляд емблеми цьогорічного конкурсу - метелика. Заставки були не розтягнутими, але й не сумбурними й складалися з краєвидів країни, чий представник має вийти на сцену, та кадрів самих учасників - чи то на репетиціях, чи то на тлі тих-таки краєвидів. Перед виступом Злати Огнєвич було показано панораму центру Києва (де в око впадали самі лише омельченківсько-черновецькі «типу хмарочоси»; краєвид вийшов на диво безликим), а також мальовничу перспективу Дніпра з київськими мостами.

 

Утім... Заставкою до виступу представника Литви Андрюса Появіса були краєвиди старовинного європейського міста зі старими трамвайчиками. Ніде в Литві трамваїв немає...

 

А от назви країни, чиї учасники виступали (вони були в нижньому лівому куточку екрану протягом усієї пісні), були практично нечитабельними - дуже вже дрібними. Імен учасників у титрах узагалі не зазначали.

 

Українськими коментаторами традиційно були Тімур Мірошниченко й Тетяна Терехова. Коментували вони загалом непогано - тобто, їх було рівно стільки, скільки треба. На початку трансляції, щоправда, Мірошниченко починав коментувати виступ, коли не змовкли ще останні акорди (мовляв, тексту більше немає, а саму лише музику навіщо ж слухати?), але згодом виправився.

 

Не обійшлося, звісно ж, без деякого ура-патріотизму: «Як можна цій красуні не поставити 12 балів? Хай тільки спробують не поставити - матимуть справу з нашим велетнем Ігорем Волковинським», - так Тімур Мірошниченко від коментував виступ Злати Огнєвич. Але зробив це з жартівливою інтонацією.

 

Після виступу нідерландки Анук Мірошниченко поділився наболілим (а чи хворобливим): «Заснулш? Прокидайтеся!».

 

Після виступу білоруски Альони Ланської Терехова розповіла: ця співачка перемогла на національному відборі минулого року, але «через масові протести у пресі» було призначено іншого учасника; перемогла вона й тепер, але «вирішила змінити пісню». У «Конкурентах Злати Огнєвич» Мірошниченко оприлюднив дещо іншу версію: всі ці зміни й заміни сталися за височайшим розпорядженням із височайшої «гори».

 

Під час підрахунку голосів організатори конкурсу показали історію «Євробачення» - спочатку чорно-білі кадри 1950 -1960-х років, потім, починаючи від 1970-х, - кольорові. Терехова згадала Франс Галль та Віккі Леандрос (не згадавши, що обидві вони - люксембургині), але віднесла їх до 1950-х, тоді як насправді вони перемогли, відповідно, 1965-го та 1972-го.

 

Що ж до пісень... Перший півфінал вразив сильним вокалом, але пісні були здебільшого однотипними - повільними й мелодійними: «вокальними». На загальному тлі найбільше виділялася пісня данки Еммелі де Форест - несхожістю на всі решту, незвичністю; співачка продемонструвала сильний вокал, але він не був самоціллю. «Конкуренти Злати Огнєвич» у даному разі не дали навіть приблизної уяви про цю пісню.

 

Виступ Злати Огнєвич... Я чекав на більше. Ні, сама Злата була на висоті. От тільки в голові крутилася й крутилася фраза: «Жертва примусової шоуїзації». Пригадався Олександр Пономарьов, який десять років тому виступав геть не у своєму амплуа.

 

Злата Огнєвич - самодостатня співачка. Має вона й голос, і експресію, й шарм. То скажіть на милість: навіщо були всі ці прибамбаси із велетнем, який виніс її на сцену, пішов за лаштунки й більше не з'являвся? Із димовою завісою? Із п'єдестальчиком, на який поставили співачку: крок праворуч, крок ліворуч - гепнешся? Усе це відволікало увагу від головного - від пісні. Усе це, як видалося, відволікало увагу й самої Злати Огнєвич, сковувало її. Усе це було надлишковим, зайвим, неорганічним, штучним - і суто пострадянським, ілюстрацією до тексту пісні й її «ідейно-філософського змісту», таким собі сурдоперекладом. Увесь цей натужний драматизЬм виглядав як дотягування пісні, яка дотягування не потребувала. Ну й на біса воно було?

 

Фото - tsn.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
20636
Коментарі
2
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Златан
4009 дн. тому
Не тільки назву країни співаючого учасника НЕМОЖЛИВО було прочитати, а й скільки коштує СМС-ка чи телефонний дзвінок за учасника. До речі, на російському ОРТ-каналі ці цифри були такими, що без напруги міг прочитати кожний. Наші знову продемонстрували неповагу до нас !
Qcumber
4010 дн. тому
Дякую за статтю. Ми, на жаль, Євробаченя досі дивимось в SD, а не в HD, та ще і в режимі letterbox (картинка 16:9 вписується у 4:3 з чорними смугами), тому й здається, що надписи дрібні. А щодо імен виконавців, то вони були. Просто їх незвично вирішили писати дрібнішими літерами, аніж назву пісні, та ще й під нею. Можете подивитись, наприклад, тут: http://www.youtube.com/watch?v=ZwKYuKcymZg А от посткарди мені сподобались. НАРЕШТІ бродкастер докумекав, що під час них коментатори взагалі-то мають представити країну і учасника, що зараз виступатиме. Емігранти, що проживають у Німеччині та краєвиди Азербайджану у минулі 2 роки, як на мене, були абсолютно недоречними. А тут все змістовно, картинка не йде окремо від розповіді коментаторів.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду