У ніч з п`ятниці на суботу телеканал «Ера» вирішив перевершити Новий канал і  канал  «Кіно», де саме в цей час показували порнушку. Там собі люди про щось спілкувалися, а потім зі смаком займалися любов`ю. Але ви навіть з трьох спроб не вгадаєте, що було на «Ері» під час балачки з ведучим Русланом Поліщуком. Тому не буду випробовувати ваше терпіння, а зразу скажу – там сиділа гола людина. Себто ви пригадуєте, що депутат Ганна Герман з парламентської трибуни процитувала Олександра Кваснєвського, котрий нібито сказав приблизно таке: «Демократія – це погано скроєний костюм, але, якщо його скинути, то людина залишиться голою»? Шановна депутатка заявила, що бачить у залі таку голу людину: це – депутат Олег Калашников. Якщо розвивати шокуюче образне мислення пані Герман, то ця сама гола людина сиділа перед Русланом Поліщуком.

Руслан не належить до прихильників інтелектуальної агресії. Він  не уникає незручних запитань, але в той сам час задовольняється відповідями своїх співрозмовників. Отож, не можна було сподіватися, що ведучий зажене «друга всіх журналістів» у глухий кут і продемонструє в усій красі його найяскравіші риси. Подібний підхід об`єктивно  перетворював ток-шоу на передачку-відмивачку чувачка, який позавчора казав одне, вчора інше, сьогодні взагалі казна що каже, а завтра – сам чорт не розбере. Отож, яструб війни проти журналістів виглядав мало не голубом миру і невинною жертвою підступних борзописців, які чомусь вирішили його оббрехати. Спасибі, хоч «зайкою моєю» Руслана не називав.

Але я не став би вішати якийсь ярлик на ТРК «Ера». Поява там депутата Калашникова – це лише апофеоз нашої професійної непослідовності. Пригадаймо, спочатку купа колег підписала обурену заяву з вимогою покарати Калашникова. На, так би мовити, церемонії підписання лунали думки, що необхідно оголосити Калашникову  табу в інформаційному просторі. І ніхто проти цього не заперечував. Мало того, всі дружно кивали головами. А потім що? А потім – повне лайно. Калашникова, сказати б, легалізували самі журналісти: він почав з`являтися у новинах. І не просто в новинах. Він почав коментувати питання, в яких він не є фахівцем – про це вже писала  «Детектор медіа». І ніхто з нас на жодній прес-конференції Прем`єр-міністра не поцікавився, чи скоро глава уряду, він же провідник Партії регіонів Віктор Янукович виконає свою обіцянку про виключення Калашникова з фракції і партії. Так однопартійці одіозного народного депутата і забалакали з нашою, колеги-журналісти,  допомогою цю справу.  Тепер лишається чекати появи нового Калашникова, який зробить щось радикальніше, наприклад, заїде межи очі тому ж Руслану Поліщукові просто в студії. А потім пояснить, що нічого подібного не було, і що це підступний Поліщук вирішив його оббрехати.  

До речі, про Віктора Януковича.  Приблизно в той сам час, коли Калашников відмивався на «Ері», на ICTV буяла «Свобода слова», і колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко розповів, що під час концерту на День міліції зі сцени пролунав жарт про Януковича і Ахметова у виконанні відомих дотепників із команди «95-й квартал». Після цього нібито провели службове розслідування, і людину, причетну до запрошення тих жартунів, змусили написати рапорт про відставку. Донецька Інтернет-газета «Остров» розповіла, що цим звільненим діячем став помічник Цушка, в минулому права рука Луценка Валерій Мельник. За свідченням газети, Янукович реготав над репризою разом з Цушком, та відразу після неї пішов із залу.  Цей випадок не стосується ЗМІ, але він стосується свободи слова.

В неділю на «Інтері» «95-й квартал» дозволив собі, як на мене сумнівний  жарт. «Із зоопарку втік бик, - сказали вони, - і загубився серед донецьких туристів». Це неполіткоректно! – скажуть політичні пуристи. - Так, мовляв, не можна! -  А так, як Януковича, можна? – запитаю я їх.

Втім, я не схильний валити все на одну політичну силу. Здається, постреволюційний період показав нам, що весь наш політикум  - усі рябоє. Просто одні діють тупо й нахабно, а інші мусять камуфлювати свої дії під демократію. За цих умов балачки про незворотність завоювань у галузі свободи слова виглядають просто смішними. Отой лібералізм, який встановився у ЗМІ, він пов`язаний насамперед із конкуренцією різних олігархічних груп. Ми тут, звісно, теж якусь роль відіграємо, але історія з Калашниковим показала, що роль ця далеко не головна. І якби олігархічні групи між собою помирились, то на службових розслідуваннях в урядових структурах вони не зупинилися б.