Про те, що третій і четвертий випуски нової  щотижневої кримінальної програми «Прецедент», яка стартувала в ефірі каналу IСTV 30 жовтня, присвячено «перевертням у погонах», було оголошено спеціально і окремо. Бо, враховуючи традиційно негативне ставлення пересічних українців до рідної міліції, саме тема викриття лихих ментів повинна зацікавити і точно не пройде повз увагу глядачів. Тим більше, що «Прецедент» виходить у прайм-тайм по понеділках, відразу після вечірніх «Фактів» і, за іронією долі чи за чиїмось тверезим розрахунком, перед серіалом «Менти VI».

До слова, цей російський серіал значно втратив свої позиції саме через неможливість подолати досить високу планку, яку підняла перша частина «Вулиць розбитих ліхтарів». Нагадаю: там вперше за багато десятиліть показали, що побутове пияцтво, дрібне хабарництво та недисциплінованість є головними ознаками міліцейських оперів. І саме вони врівноважуються професіоналізмом та в деяких випадках самопожертвою. А останні серії «Ментів» - солодка патока, де чорний гумор реального оперського життя замінюється кавеенівськими гегами. Саме тому після анонсованих «убійних» серій «Прецеденту» не хочеться дивитися зазначену казку про російський карний розшук.

Презентуючи «Прецедент», генеральний директор каналу IСTV Олександр Богуцький тим самим оголосив про співпрацю комерційного каналу з продакшн-студією «Закрита зона», яка виробляє цю програму.  За словами Богуцького, подібний проект лише засвідчує орієнтацію каналу, насамперед,  на людські цінності. Головною з яких є право на безпечне життя та його захист. Між тим, як міліція, на жаль,  не завжди може і хоче захищати громадян від криміналу.

Це ж саме підтвердив і Володимир Ар’єв, продюсер програми «Прецедент». Він також  сказав, що своїм головним завданням  бачить деромантизацію криміналу і показ його з найменш привабливого боку. Кожна історія – це розповідь тільки про резонансний злочин. Ще не бачивши жодного випуску анонсованої програми, в мене відразу виникло запитання: «А чи є на телебаченні програми (саме програми, не серіали чи фільми), де кримінал показують з найбільш привабливого боку і романтизують? Якому «чемберлену» дає відповідь телеборець із злочинною братією та корумпованим політикумом, яким глядачі «5 каналу» знають Ар’єва по «Закритій зоні»?».  Тобто, альтернативу чому робить і яку Америку відкриває проект продакшн-студії Ар’єва? І чи відкриває її взагалі?

 Запитання це, як на мене,  не позбавлене сенсу. На тому ж IСTV кілька років існував проект «Кримінальні історії», де в форматі документального детективу з елементами постановочних зйомок викривали бандитів та убивць, теж беручи в розробку тільки резонансні злочини. На «Інтері» вічно живуть проекти Костянтина Стогнія, найбільш відомі з яких – «Справжній детектив» та «Кримінал». Це вже пройдений етап та історія, тепер ми дивимося на тому ж «Інтері»  «Чергову камеру», однак я вже зазначав, що всі подібні проекти Стогнія відрізняються не стільки наповненням, скільки форматом. Віднедавна до теми криміналу почала звертатися і програма «Чорним по-білому» на «1+1» (її ведучий Анатолій Борсюк свого часу сам зробив кілька суто кримінальних проектів не без порції здорового натуралізму). Є «Документальний детектив» на СТБ. Не кажу вже про програми російського виробництва, які можна зловити в українському телепросторі на різних вітчизняних каналах. Отже, принципово «Прецедент» навряд чи відрізняється від «колег».

Тому єдине, чим, на мою думку, можна виділитися на їхньому фоні – це справді зосередитися на невдячній в плані розробки та реалізації, зате стовідсотково рейтинговій темі. А саме – брати лише ті справи, фігурантами яких є колишні та діючі працівники МВС України. Міліція – це силова структура, отже – влада. Викривати злочини влади команда «Закритої зони» насобачилася, як на мене, досить добре. Інша річ, що самі правоохоронці не хочуть виносити сміття з хати. Їх можна зрозуміти, але лупаючи сю скалу можна, як це не наївно прозвучить, вписатися в загальну державну політику боротьби з корупцією.

За великим рахунком, жодна, навіть сто разів «злочинна влада», не визнає себе корумпованою або такою, яка не хоче протистояти корупції. Через те програма «Прецедент» може дуже швидко перебрати на себе функцію такого собі вихователя, котрий публічно, перед мільйонною аудиторією, шмагає різками одних «перевертнів у погонах», аби іншим не кортіло «перевертатися». І вона може стати архіпотрібним та архіважливим проектом українського телебачення. Особливо сьогодні, коли міністр внутрішніх справ Юрій Луценко публічно отримує батогів за корумпованість його відомства і активно спростовує цю інформацію, переводячи стрілки на прокуратуру та суди.

Але  насправді, убивці в погонах, показані в «Прецеденті», вже давно визнані такими, засуджені та сидять. Тобто, про сучасний стан міліції та рівень її корумпованості у програмі поки що не йдеться. Причина проста: оприлюднювати подібні історії можна лише тоді, коли справу закрито, є вирок суду і злочинці відбувають покарання. Коротше, «перевертня в погонах» називає таким не прокуратура, не народні депутати, навіть не Володимир Ар’єв чи ведучий «Прецеденту» Сергій Скоробагатько, а суд своїм вироком. Оскільки справи можуть тягнутися роками, то моторошні історії про участь міліціонерів у криміналі стосуються не сьогодення, а показують міліцію, так би мовити, долуценківського періоду.

Між тим це зовсім не означає, що нинішня міліція біла та пухнаста. І кримінальні історії, які оповідає нам ведучий - опер із 13-річним стажем Сергій Скоробагатько - можуть викликати цілком справедливу реакцію на кшталт: «Всі менти такі». До речі, запрошення  у «Прецедент» в якості ведучого професійного міліціонера – це, з одного боку, дуже  виграшний хід творців проекту. Згадані вище «Кримінальні історії» робила професійна команда, проте ці люди не мали відношення до системи МВС, досить замкнутої, підозрілої та пов’язаної правилами корпоративної етики. Через те стороннім не завжди вдавалося отримувати інформацію в такому обсязі, яку маємо в «Прецеденті». Про що я говорю: сторонніх, цивільних людей навіть на гарматний постріл не підпустили б до  серйозних речей в  темі  «перевертнів у погонах». Натомість команда «Прецеденту», за словами Ар’єва, має свої джерела та лобістів у міліції, СБУ, Генпрокуратурі.

Однак, з іншого боку,  у зв’язку з цим виникає і запитання: а наскільки щирими та безпристрасними є ці «джерела»?  І хто дасть гарантію, що з часом через «Прецедент» не відбудеться, наприклад,  «зливу» інформації, яка допоможе вивести з гри чесного правоохоронця, котрого з різних причин треба замазати в криміналі? Звичайно, мені хором заперечать, однак і автори «Прецеденту», і журналіст Олег Єльцов, чиї коментарі фігурують в програмі, і будь-хто, кому доводилося мати справу з силовиками, зітхне і підтвердить: у цій системі ведеться гра без правил. І вірити тому, що каже нам діючий правоохоронець, не завжди можна.

Поки що, правда, ми віримо. У програмі від 13 листопада була історія про те, як двоє колишніх ментів «помилилися в об’єкті», викравши та закатувавши зовсім випадкову людину. Провина якої полягала в тому, що вона не з тим і не тоді поговорила по телефону. 20 листопада нам розповіли про екс-мента, який очолював службу безпеки потужного чеченського кримінального угрупування, котре діяло в Одесі на зламі тисячоліть. Кульмінація історії – «перевертень» замовляє вбивство слідчої прокуратури, від якої залежить його особиста свобода. На жаль, далі буде…

Звісно, жодна телепрограма не здатна поліпшити кримінальну ситуацію в країні. Проте подібні історії можуть навчити пересічних громадян елементарній обережності. Власне, саме корисними порадами, як убезпечити себе і не підставитися нечесним міліціонерам, я б і завершував цю програму. Натомість поки що автори та ведучий під фінал не стримуються від пафосу на зразок «отакі в нас закони, отаке в нас суспільство, все не так і не те». Не знаю, як хто, а особисто я здогадуюсь, що в нашому Багдаді не все спокійно. І потребую не чергових  констатацій цього, а хочу дізнатися, як мені захистити себе більш ефективними  методами, крім як поставити  у власній оселі подвійні бронедвері та не відчиняти двері незнайомцям, котрі представляються газівниками...