Коли хочеш насмішити Бога, поділися з ним планами. Або соціологією щодо електоральних симпатій українців. Щось таке повсякчас виринало в голові під час послідовного запінгу каналів, де транслювали марафонські проекти про вибори до Верховної Ради.

Шок почався о 20-й, коли на ICTV оголосили результати наймасштабнішого за всю історію виборів в Україні екзит-полу, зробленого на замовлення телеканалів «Інтер», ICTV та «1+1» компаніями TNS і SOCIS. 20-тисячна вибірка давала майже 12% за багатомандатними округами ВО «Свобода», а партії «Україна – Вперед!» Наталії Королевської - менше 2%. Цього, як кажуть, ніщо, й передусім та сама соціологія, не віщувало.

Принаймні до 20:00 Перший національний та 5 канал, де марафони «Вибори-2012» ішли від самого ранку, у прямих включеннях із ЦВК передавали інформацію про «неправомірне використання штампіка» (цитата заступниці голови ЦВК Жанни Усенко-Чорної) в бюлетенях на 55 округах із 225 у переддень виборів. У зіпсованих бюлетенях замість викресленого «Собору» опинилася «Свобода». Жанна Усенко-Чорна відрапортувала про оперативну реакцію на інцидент, куди вранці 28 жовтня все-таки довезли нові бюлетені. Проте, як повідомила вона, зіпсовані бюлетені, які з'явилися на дільницях саме в день голосування, замінити вже не було можливості суто фізично й технічно. Подібна інформація на електорат «Свободи» справляла гнітюче враження й мала навести на думку про програш виборів узагалі.

Перший у денному ефірі відзначився ексклюзивними кадрами голосування українських громадян в Антарктиді. На відповідальний процес їх рацією покликав, буквально відірвавши від тюленів, начальник станції імені Академіка Вернадського. Кадри, безперечно, стали справжньою окрасою недільного телеефіру.

Приблизно в той самий час на 5-му в межах телемарафону «Вибори-2012» Сергій Грабовський і Юрій Макаров розмовляли на тему «Мораль і вибори». Перший зартикулював досить свіжу думку щодо розтиражованого побажання опозиціонерів виборцям, мовляв, «беріть усе, що дають, але голосуйте по совісті». Себто, за опозицію. Пан Грабовський цілком слушно зауважив, що подібна постановка питання не що інше, як вияв аморальності політиків, які чомусь претендують на звання моральних авторитетів. Далі він висловив цікаву пропозицію – позбавити права голосу тих, хто взяв гречку. Підтримавши подібну тезу російської публіцистки та письменниці Юлії Латиніної. Щось у тому справді є: береш тисячу чи скільки там рублів, гривень, тугриків або доларів – і гуляй собі. Але після цього на виборчу дільницю тобі шлях заказано на кілька років.

Юрій Макаров, іронічно зреагувавши на дещо наївне прохання Яни Конотоп дати останні поради виборцям, зауважив, що він не відчуває за собою права давати якісь поради. Адже наших людей життя призвичаює до різних принижень так, що в них просто вже стерся поріг чутливості. Справжні поради могли б давати священики, але й тут у нас не склалося, продовжив публіцист і телеведучий, бо мало хто з душпастирів має сміливість сказати: «Богові - Богове, а кесареві – кесарево». У такий спосіб священики могли дати вірянам настанову, що вибори – це світське життя, в яке церква втручатися права не має. Тим часом священнослужителі деяких конфесій активно виборців дезорієнтували, агітуючи за кандидатів, які давали кошти на храми чи поїздки до святинь.

Ще один гість блоку «Мораль і вибори», заступник директора Центру імені Разумкова Валерій Чалий, зазначив, що на дільниці, де він голосував, камери чомусь фіксували вікно дільниці та сумки членів ДВК, а програми партій на стінах були розміщені в дивному порядку – першою, всупереч усім відомим алфавітам чи порядковим номерам у виборчому бюлетені, йшла Партія регіонів.

Телеканал «Україна» розпочав проект «Вибори-2012» о 19:30, одразу після випуску підсумкової програми «Події тижня». Перед тим увесь день на початку кожної години на каналі виходили спецвипуски про вибори. В одному з останніх, перед початком великого проекту, редактори показали, як голосували Віктор Янукович, Микола Азаров, Ринат Ахметов та Наталія Королевська. Найбільшого за хронометражем синхрону в цій добірці удостоївся власник каналу пан Ахметов. Він довго розводився, що голосував за те, щоб Україну поважала Європа й поважала Росія. Окреме слово надали Наталії Королевській, яка голосувала в рідному Луганську «за нову успішну Україну». Добір сюжетів і синхронів своєю відвертою тенденційністю на каналі «Україна» досвідченого глядача не здивував. Його топи разом із власником до оголошення результатів екзит-полів вочевидь були впевнені у високих цифрах як Партії регіонів, так і партії «Україна – Вперед!». Але вже після оприлюднення даних кількох різних опитувань, жодне з яких не давало ані найменшого шансу силі пані Королевської, ведучі в студії «Подій», звідки транслювався марафон, просто забули про це прізвище та назву партії.

О 19:45 до інформаційно-аналітичного тренду вечора-ночі 28 жовтня долучився і канал ICTV. Для початку Олена Фроляк подала дані ЦВК про явку виборців станом на 16:00. Із синхрону заступника голови комісії Тетяни Лукаш удалося дізнатися, що «окремі порушення не вплинуть на результати». Тобто можна було зрозуміти, що кількість порушень на виборах настільки мізерна, що не перевищує статистичної похибки. Тим часом уже один перелік таких порушень із вуст Олени Фроляк тягнув щонайменше на визнання виборів недійсними. Ведуча й шеф-редактор «Фактів» аж стомилася їх озвучувати, бо цей перелік займає сторінку друкованого тексту.

На відміну від колег із «України», журналісти ICTV більш сумлінно поставилися до своєї роботи. Вони зняли й дали в ефір сюжети про те, як голосували всі ключові фігури виборчого процесу. Почали, звісно ж, із Януковича, який потішив усіх ясною посмішкою переможця, але в своїй промові зробив таку довгу паузу, що в неї просилося вікопомне «Йолка!». Далі, за особистою ієрархією редакторів програми, пішли Микола Азаров, Сергій Тігіпко, Петро Симоненко, Арсеній Яценюк, Євгенія Тимошенко на дільниці в Дніпропетровську, Віталій Кличко та Наталія Королевська. Лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока, вочевидь, не змогли дістати під час голосування, адже, як відомо, йому довелося повертатися по внутрішній паспорт. До речі, сюжет про те, як Тягнибоку на дільниці в Дарницькому районі не дали проголосувати за закордонним паспортом, обійшов усі випуски новин на всіх загальнонаціональних каналах.

Ну, а о 20:00, як уже писалося, вдарив грім. Про те, що головною сенсацією екзит-полів стане «Свобода», офіційно, на камеру, ніхто із соціологів ніколи не зізнавався. Навіть якщо вони собі щось таке й підозрювали. Хтозна, що вони там собі думали, але, пригадую, в одному з політичних ток-шоу представник «Свободи», коментуючи соціологію щодо можливості проходження його партії до ВР, сказав, що зазвичай «Свобода» набирає вдвічі більше голосів, ніж їй пророкують. Що, власне, й сталося на цих виборах.

Канал «Україна», куди я перемкнулася після описаного вище сюжету, навів дані власного екзит-полу, які цілком корелювалися з опитуванням TNS – SOCIS. Тут ВО «Свобода» теж набирала більше 11% голосів. І – знову не проходила Королевська. Аби глядач не концентрувався на поразці однієї з найбільш заджинсованих партій, його погодували розлогим синхроном «переможця» – віце-премєра Бориса Колеснікова. Останній цілком очікувано говорив про те, що команда переможців сильна своїм командним духом, вибори відбулися чесно й прозоро, а партія його виграла тому, що людей не обдуриш.

ICTV незабаром оприлюднив результати Національного екзит-полу, цифри якого теж не надто відрізнялися від їхнього власного, а опісля пішов «у поле», себто в штаби майбутніх переможців. Першим до тенетів Дарки Оліфер потрапив Сергій Тігіпко, який радісно пообіцяв відпрацювати все, що його партія наобіцяла виборцям. Далі Василь Саф'янюк поговорив із бютівцем Андрієм Шевченком, котрий висловив стурбованість численними порушеннями на мажоритарних округах. Арсеній Яценюк у цей час давав прес-конференцію. Потому кореспондент каналу, який чергував у штабі УДАРу, записав синхрон Віталія Кличка. Останній сказав, що мотивацію проголосувати за його силу для виборців виконано не до кінця, адже УДАР сподівався вийти на цифру 15%. Відтак лідер «третьої сили» заявив, що тепер треба захистити той результат, якого партія все-таки досягла.

Неготовність телевізійників до високих результатів «Свободи» призвела до цілковитої відсутності синхронів лідерів партії в телеефірах багатьох загальнонаціональних каналів. Виняток становили хіба що марафони на Першому, 5-му та «1+1». У проекті Савіка Шустера, щоправда, ближче до ночі, взяв участь голова Сумської обласної організації «Свобода» Ігор Мірошниченко, а на 5-й, таки проголосувавши, прийшов Олег Тягнибок.

Проект Савіка Шустера про вибори – це окрема, сумна й напрочуд передбачувана пісня. Ні добором учасників, відверто тенденційним, ні основними меседжами персонажів, ані усталеною вже віддавна звичкою якомога болючіше копнути опозицію, при цьому виставивши «Свободу» в найбільш непристойному ракурсі, «Ніч виборів» на Першому національному не вирізнялася з-поміж низки останніх випусків «Шустер live».

Бракувало для повноти картини хіба що Олега Ляшка з вилами. Але цей, вочевидь, був занадто зайнятий захистом голосів на свою користь у мажоритарному 208-му окрузі. Всі інші до болю знайомі персонажі були в студії. Нестор Шуфрич та Олена Бондаренко, як переможці (цікаво, в якій війні – проти власної країни й упослідженого народу?), сиділи «на покуті», не в силах стримати тріумфальної посмішки. Пані Олена з такої нагоди навіть одяглася особливо ошатно, неначе на весілля. Обоє були настільки поблажливі до опонентів, у числі яких опинився комуніст Олександр Присяжнюк, що дозволяли собі навіть хвалити їх. Приміром, Нестор Шуфрич надзвичайно доброзичливо прокоментував виступ Присяжнюка українською, сказавши, що знання державної мови – це дуже добре. Надалі регіонал не втримався від повчань юному колезі по майбутньому парламенту, мовляв, ставтеся з повагою до старших колег, бо ми сприймаємо критику, але не образи. Тут Шуфрич, який нарешті потрапив-таки до парламенту, видав справжній перл: «Ми чуємо кожного вже два з половиною роки!». На тему співпраці з опозиційними силами в наступній ВР пан Шуфрич заявив, що не уявляє собі, як можна співпрацювати зі «Свободою».

Найбільшою інтригою марафону студії Савіка Шустера була перша невдала спроба прямого включення Миколи Азарова після прес-конференції «переможців». Кореспондент студії небажання Миколи Яновича з'явитися перед глядачами Першого національного пояснила тим, що пан Азаров розсердився на Соню Кошкіну за якесь її запитання, поставлене аж тричі. Після того, як ведучий дав завдання дізнатися, що ж саме запитала Соня Кошкіна в прем'єра, журналістці вдалося з'ясувати: шеф-редактор видання LB.ua поцікавилася в голови Кабміну, чи залишиться він на своїй посаді після виборів. Утім, незабаром поки що прем'єр змінив гнів на милість і таки вийшов на зв'язок.

Своє незмінно негативне ставлення до опозиції ведучий телемарафону на Першому цього разу артикулював ще й з допомогою вірного помічника Георгія Тихого, який перебував на Софійській площі, де розгорнула польовий штаб Об'єднана опозиція «Батьківщина». Ведучий After Life поділився з глядачами надзвичайно виразною подробицею з життя штабу. Він, виявляється, пробираючись до епіцентру опозиційної боротьби, опинився серед людей, які стояли на площі з прапорами ООБ. І тут до нього звернувся чоловік з прапором, запропонувавши постояти замість своєї дружини за 70 гривень. На цьому сюжет про штаб опозиції Савік Шустер швиденько перервав, зауваживши, що в нього Георгій заробляє більше, ніж ті нещасні 70 гривень від опозиції.

Незважаючи на оприлюднення власного екзит-полу, де «Батьківщина» опинилася на другому місці, а «Свобода» – на четвертому, тональність програми «Ніч виборів» на Першому ніяк не ухилилася від «генеральної лінії партії» в «Шустер live». Те саме створення якнайкомфортніших умов для влади й ті самі маніпулятивні технології щодо опозиції. Скажімо, коли Нестор Шуфрич проігнорував запитання Сергія Соболєва про лист Віктора Балоги до президента, де автор скаржився на кандидата від ПР, що зупинив його машину просто посеред лісу, ведучий на це ніяк не зреагував. Так само легко він дозволив «з'їхати» з теми Сергієві Тігіпку під час його дискусії з Олександрою Кужель. Якщо врахувати, що порівняно недавно ці двоє працювали в одній команді, розбудовуючи партію «Сильна Україна», градус дискусії обіцяв бути напрочуд високим. Але, як уже було сказано, Тігіпко успішно з'їхав з теми про 12 тисяч соціальних працівників-агітаторів. По-перше, ці соцпрацівники мають переламати всю ситуацію в соціальній сфері, і на складання паспорту дільниць, де живуть знедолені, соціальним нянькам дали три місяці, – почав було свою гнівну відсіч пані Кужель віце-прем'єр, аж тут... Де не взявся в поміч підлеглому Микола Азаров, який дуже вчасно саме з'явився на екрані студії.

Ігор Мірошниченко тримався, як завжди, з гідністю, й на випади регіоналів відповів одне: «Свобода» разом із Об'єднаною опозицією боротиметься з кризою. Що означає – боротиметься з Партією регіонів.

Олександра Кужель тим часом трохи розвіяла ейфорію «переможців». Вона сказала, що перемогла якраз не ПР, а опозиція. Принаймні, в кількісному результаті екзит-полів для всіх опозиційних сил.

5 канал, після 20-ї перенісши свій марафон до студії «Часу. Підсумків дня», теж не відзначився креативом чи екслюзивом. Якби не великий напис на підлозі студії – «Вибори-2012», глядач би й не здогадався, що це спецпроект 5-го, а не щоденна програма Святослава Цеголка, Сергія Дорофеєва та Романа Чайки. Практично та ж сама обойма учасників і ті самі запитання до влади й опозиції на кшталт «Що ви робитимете після того, як пройшли до Верховної Ради?». Або ж – «Чи визнають вибори демократичними міжнародні організації?» Учасники, відповідаючи на сто разів озвучені запитання, над відповідями не заморочувалися. Кожен казав те, чого від нього сподівалися: влада – про неймовірні перспективи своєї перемоги для вбогого й сірого народу, опозиція – про неможливість із тією владою співпрацювати. І лише автор головної сенсації парламентських виборів, Олег Тягнибок, не випромінював ейфорії, а казав про те, що остаточні результати підрахунку голосів можуть суттєво похитнути здобутки «Свободи» в екзит-полах.

З усієї круговерті сюжетів на телеканалах у пам'ять врізався ще й капелюшок Каті Осадчої у вигляді виборчого бюлетеня на «1+1» та інформація про те, як посеред холу готелю «Інтерконтиненталь», у штабі регіоналів, з'явився чоловік у пантофлях і жінки в купальних халатах. Ці постояльці дорогезного готелю в центрі Києва ні сном ні духом не відали, що тут відбувається. Отож, поводилися цілком природно: заплативши шалені гроші, вони собі тихенько віддавалися радощам життя, аж тут – на тобі! Набігла охорона віпів-регіоналів і швиденько ошелешених відпочивальників спровадила. Сподіваюся, в їхні номери, а не на допит до служби безпеки «переможців»...

Фото Артема Жавроцького з «Української правди», www.radiosvoboda.org