Будь уважний і не тисни кнопки, як у пропасниці; адже сьогоднішнє тремтіння пальців твоїх - відгомін дрижання землі, в надрах якої тіпатиметься душа твоя необачна, видовищами мерзоти земної наповнена. Настане час - і скажеш ти: ось, Господи, приніс я трилітрову банку душі своєї перед очі Твої. Тобі, одвічому кулінару всесвіту, я смиренно підсовую плоди життя свого - для дегустації та подальшої дистрибуції, як на те буде воля Твоя. І зомліє Господь, щедро скроплений глупотою людською. Адже душа твоя - не банка, й ніколи не була нею; а всередині - не варення. І спитає Господь, до вуха твого схилившись: «Що дивився ти у вечір п'ятниці, коли син мій страждав на хресті - не високих рейтингів ради, а лише з любові до пустої тари роду людського, який ще у ті далекі часи вимагав прямої трансляції з Голгофи й постійно скаржився на якість зображення?».

Смиренно згадавши вечір минулої п'ятниці, відкинувши дух нечистий, лукавий, розкажеш ти всю свою нікчемну правду, хоч і темнітиме від неї в очах, і чухатиметься мозок від нервів та сорому.

Скажеш ти приблизно таке:

Десь одразу по восьмій вечора, після дня тяжкого, турбот і клопотів виповненого, всіх зусиль, біганини та гамору, що в книгах Твоїх марнотою зветься, захотіла душа моя трилітрова наповнитись солодощами видовищ яскравих.

І так налаштований мій телевізор, Господи, що на першій кнопці - канал Viasat Explorer. І показували там труп людський, що пролежав на землі сорок діб, вкритий густою масою личинок, що звивалися й ворушилися; а поруч на землі, під небом твоїм, до плоті нещадним, лежали інші трупи в різній стадії розпаду. І голос за кадром сказав, що все це зветься «трупною фермою», створеною заради важливих і цікавих криміналістичних дослідів: з плоті зогнилої вибирають личинок мух та жуків усіляких, стежать за їхньою вгодованістю; всі ці спостереження дуже корисні для глядачів, бо дозволяють їм, знайшовши в лісі чи десь у горах труп задавнений, швидко зорієнтуватися, скільки він там гниє. Але не все так просто, Господи, з цими трупами. Особливо з тими, що розкладаються під водою.

І обхопив Господь вуха свої, голову опустив, і тихо так, приречено, мовив:

«Знаю я цю програму. "Наука - криміналістика" зветься. Там ще про відірвані ступні розповідали, які в сучасному спортивному взутті псуються дуже повільно... Й ти додивився цю програму до кінця?».

А як же ж її було не додивитися, Господи!? Адже ось уже четвертий рік на береги Британської Колумбії вимиває кросівки з ногами людськими всередині! Така інтрига! Погано тільки, що досі невідомо, чиї то ноги й що з ними робити. Навіть підводна трупна ферма не допомогла розібратися, що ж це у світі коїться. Головна ж версія слідства полягає в тому, що одірвані ноги в кросівках завжди вимивало на береги - просто раніше того ніхто не зауважував. Протягом багатьох років нікому не спадало на думку зазирати всередину кросівок, водоростями вкритих, - і лише завдяки телебаченню все приховане відкрилося, і потрапило на екрани: з хробаками та облізлою шкірою на кістках!

І сказав тоді Господь, прочистивши горло печаллю: «Немає загадки в плоті зогнилій та ногах одірваних. Але є загадка в ногах цілих, до тіла природою причеплених, які так затято шукають, в яке б іще лайно вступити. Невже не міг ти знайти того вечора видовище краще, для душі й тіла корисніше? Оно зразу дві прем'єри було - на "Плюсах" та Новому каналі?!».

І що ти скажеш на це? Невже знову прикрі слова правди, мовляв, ніякі то не прем'єри, Господи, а старі кросівки з одірваними ногами, вкотре викинутими на берег телевізійного ефіру вкраїнського? Адже що таке, Господи, нова програма «Добрий вечір» на «1+1», як не пережовування та зригування «Великої різниці», з безкінечними пародіями на фільми, серіали та зірок усіляких? Я вже мовчу, що в програмі цій - ні сіло, ні впало - простібали пророка Твого, Мойсея, який народ обраний з неволі єгипетської вивів. І стьоб цей пахнув одеськими джентльменами і Масляковим, - недобрий то й вельми характерний, упізнаваний запах, як сказали б експерти програми «Наука - криміналістика».

Й чи можна назвати прем'єрою шоу «Пакуй валізи» на Новому каналі, якщо проект на трупній фермі популярних форматів підібрано? Незрозуміло тільки, чому ці веселі старти, які зазвичай для малюків влаштовують, так пізно в ефірі поставлено? Що свіжого й цілющого для душі в шоу «Пакуй валізи», крім Олександра Педана в ролі керолівського Капелюшника та реклами туристичної фірми, котра охоче посилає людей до Єгипту, в царство древнього мороку й обезбожненого потьмарення?

І зітхнув Господь ще раз, а тоді каже: «Добре, будемо вважати, що цього разу тобі просто не пощастило».

І застигнеш ти перед чорним опівнічним екраном, а у вухах лунатимуть нові заповіді, які лише й зможуть уберегти душу:

Не помножуй скорбот і жорстоких випробувань, які не потрібні ані душі твоїй, ані дому твоєму, ані дітям твоїм, ані худобі твоїй кімнатній, до диванів привченій.

Не збагачуй Київенерго намарно.

Не випробовуй терпіння кволої проводки в квартирі своїй, - алюмінієвої, а не мідної, котра до полум'я і гніву Господнього трохи стійкіша; пам'ятай, що розетка, до якої під'єднано телевізор твій - наріжна для люципера, саме крізь неї суне він рило своє у затишок оселі твоєї.

І ще одне, наостанок. Пам'ятай слова, які випадково почув ти, спробувавши крадькома від Мене знову увімкнути канал Viasat Explorer: «Я не люблю говорити, скільки у мене зброї, щоб люди не подумали, ніби я - божевільний... Але в мене ду-у-уже багато зброї!».

P.S. від «Детектор медіа». Читайте завтра рецензію на «Добрий вечір» каналу «1+1» від Андрія Кокотюхи.

Ілюстрація - theprayeroftheday.com