Минулої п'ятниці в ефірі чергового національного ток-шоу Табачник знову виголошував монологи, демонструючи країні «принади» власного проекту реформування нашої вищої освіти. І знову за відсутності авторів інших проектів, а також авторитетних експертів у даній сфері.

До слова сказати, експертної розмови формат даного шоу взагалі не передбачав.

Брехня перша: про висновок Ради Європи

Щоправда, запросили журналістів, які трималися гідно і навіть переадресовували Табачнику незручні запитання, які він традиційно замовчував. Але при цьому перелік запрошених ЗМІ, на жаль, мав не менш традиційний для «Великої політики з Євгенієм Кисельовим» відфільтрований вигляд - не було там ані представників ДТ, ані журналістів УП чи УНІАН, чи будь-кого з інших «важковаговиків» непровладних медіа.

У такій цілком комфортній і безпечній для себе аудиторії міністр заходився жалітися на тяжку долю реформатора. Мовляв, народ підтримує мій проект обома руками - можна сказати, «одноголосно» - на освітянському з'їзді і студентському референдумі. А невдячні депутати крутять носом і реєструють альтернативні законопроекти, що конкурують із його дітищем і суперечать йому концептуально.

А тут ще Віктор Янукович вичитує перед людьми, наче школяра, і називає урядовий проект прикладом «антиреформи».

Отут навіть Євгеній Кисельов не витримав і прямо запитав міністра, як ставиться Рада Європи до якості проекту, підготовленого його відомством: «Леся Оробець пише, що зверталася до європейських експертів, і за їх оцінкою нібито євростандартам ваш проект не відповідає». «Це неправда!», - без жодного вагання і затримки відреагував міністр. «Неправда?» - перепитав ведучий. «Це неправда!», - не менш рішуче підтвердив Табачник.

Після цього найцікавіше було спостерігати за їхньою мімікою. Обидва несподівано взяли паузу. Табачник чекав на уточнювальне запитання. А Кисельов якусь мить вагався - схоже, йому було відомо зміст експертної оцінки Денніса Фаррінгтона трохи більше, ніж очікував міністр. Утім, від подальшого розвитку теми обидва відмовилися - ведучий не став розпитувати, а міністр - пояснювати, в чому саме, на його думку, полягає така «неправда» з боку Лесі Оробець.

Міністр уник цієї розмови не випадково - текст висновку пана Фаррінгтона нарешті оприлюднено і піддано аналізу, в тому числі з мого боку.

Насправді, «позитивний», зі слів Табачника, висновок Ради Європи містить невтішний для нього кінцевий вердикт: «Для того, щоб цей документ відповідав сучасним європейським стандартам і тенденціям, до нього треба внести суттєві зміни».

На думку Фаррінгтона, урядовий проект концептуально не відповідає потребам реформування нинішньої «масштабної й громіздкої» системи вищої освіти України. Він страждає надмірною централізацією управління галуззю з боку міністерства та «зарегульованістю», яка «може призвести до закостенілості, а не сприянню інноваціям».

Принагідно експерт розкритикував передбачене проектом «суттєве обмеження автономії вищих навчальних закладів та їхньої здатності конкурувати одне з одним», з огляду на впровадження надто ретельного нагляду над їхньою діяльністю з боку «спеціального центрального виконавчого органу».

Особливо важко було пану Фаррінгтону зрозуміти, чому цей проект позбавляє університети права остаточного призначення ректора, затвердження вчених звань, навчальних планів, присудження вчених ступенів і решти традиційних європейських автономій. А також чому проект консервує вкрай застарілу систему державних замовлень і фінансування галузі.

Брехня друга: про студентське самоврядування

До слова сказати, відповіді на ці запитання містяться в інших - альтернативних проектах реформування галузі, в тому числі й нашого з Арсенієм Яценюком авторства. Зокрема, щодо незалежної оцінки якості освіти, радикальної реформи системи державного замовлення і фінансування діяльності університетів, децентралізації управління галузі, мотивації до наукового пошуку тощо. А також щодо решти викликів, про які експерт Ради Європи й гадки не має - хоча б тому, що живе з нашим міністром у різних державах.

Не випадково, згадка про конкуруючий проект від «Фронту змін», на тлі якого урядовий проект програє щонайменше концептуально, змусила Табачника в ефірі помітно нервувати. Він одразу заговорив швидко - асоціативно й нервово. З його слів, автори проекту не дбають про демократію - «звідти взагалі викинуто всі норми про студентське самоврядування», «там нема фінансування студентського самоврядування» і таке інше. «Можу лише висловити жаль, що цей законопроект підписала не лише Леся Оробець, але й Арсеній Яценюк», - підсумував міністр свій дещо сумбурний міні-монолог.

Якби не знання тексту нашого проекту, я б сама Табачнику повірила - таким щирими і правдивими були очі міністра. Насправді ж, і студія, і мільйонна аудиторія телеглядачів отримали всього-на-всього чергову порцію безсоромної брехні.

Аби в цьому переконатися, достатньо переглянути відповідні розділи нашого проекту (реєстр. №9655-1), якими регулюється студентське самоврядування - у тому числі, статтю 24-ту, якою передбачено фінансування самоврядних структур обсягом, «не меншим від 0,5% річного бюджету вищого навчального закладу».

На відміну від проекту КМУ (реєстр. №655), у якому передбачено фінансування органів студентського самоврядування в обсязі «не менш як 0,5% коштів спеціального фонду відповідного вищого навчального закладу» (ст. 37 проекту).

З одного боку, річний бюджет суттєво більший за спеціальний фонд. З іншого - саме формулювання урядового проекту позбавляють фінансування самоврядування приватних університетів.

Отже, хто несе в підсумку відповідальність за таку дезінформацію з боку Табачника? Сам брехун чи телеканал, який створив для такої брехні відповідні умови?

І насамкінець

Міністр не випадково жодним словом не згадав у студії про висновок найбільш авторитетних у цій сфері експертів, які в січні 2012 року піддали детальному аналізу всі три проекти реформування галузі під час круглого столу «Три законопроекти про вищу освіту: що далі?».

Їхній вердикт виявився також невтішним для чиновника - незаангажовані фахівці віддали пальму першості проекту Оробець-Яценюка і відзначили видатну роль урядового проекту в «консервації нинішньої системи освіти». За їхньою оцінкою, він найменше відповідає ролі базового, на ґрунті якого можна доопрацювати решту.

Може, саме тому їх і не було запрошено на ток-шоу з міністром?

Леся Оробець, народний депутат України

Фото - politika.inter.ua