Макс у «Кубі»
Те, що вся жіноча половина населення країни дружно схибнулася на головному холостякові з однойменного шоу каналу СТБ, сумнівам не підлягає. Істерія навколо американця одеського походження Максима Чмерковського була настільки потужною, що зачепила навіть Андрія Пальчевського, ведучого програми «Глибинне буріння» на Першому національному. Цей останній, спробувавши розібратися у феномені Макса, написав колонку в одному жіночому журналі під заголовком «Чмеркалось...».
І хоча цей заголовок якнайкраще відбиває те, що сталося з жінками України, які поголовно позакохувалися в «головного мачо країни», пан Пальчевський присвятив її способам і методам зваблення чоловіків, різко розкритикувавши всіх учасниць шоу. Дві останні, Яна Соломко та Саша Шульгіна, змушені були в своїх пошуках потерпіти страшну поразку, адже холостяк Максим Чмерковський не дістався нікому. Він повернувся до своєї одесько-американської мами, не сподіваючись уже на жодну наречену. А те, що Яна Соломко ридала після того, як її зневажили, а обрана Максом Саша Шульгіна не зрозуміла, навіщо наречений викликав її до США, стало остаточним вироком не на користь холостяка.
Проте, судячи з прем'єрної програми СТБ «Куб», керівництво каналу вирішило остаточно «чмеркнути» не лише свою жіночу аудиторію, а й тих, хто досі лишався осторонь чарів американського танцюриста, який народився й до 14 років прожив в Одесі. Бо, як стверджують виробники української версії британського формату гри The Cube, перебравши п'ять десятків претендентів, вони зупинилися на кандидатурі Макса Чмерковського тому, що «у Максима є шарм, харизма, він напевне сподобається нашому глядачеві в новій ролі. Він вільно і впевнено почувається в кадрі й у спілкуванні з незнайомими людьми, невимушений, видає справжні емоції й приковує до себе».
Сам Максим погодився на пропозицію вже рідного для нього каналу, бо «припало до душі саме шоу й моя роль у "Кубі": спілкування з людьми, нові знайомства, спостерігати, як учасники долатимуть випробування всередині куба, адже, по суті, вони грають проти нього».
Отже, в новому шоу Максим Чмерковський уже не мусить зав'язувати вочевидь обтяжливих для нього стосунків із жінками. Натомість він постає в ролі такого собі відстороненого посередника між людиною й прозорим кубом, який, мабуть, володіючи черевомовленням, ставить перед своєю беззахисною жертвою дедалі підступніші завдання.
Шоу «Куб» називають найтехнологічнішим, і це свята правда: за словами Олексія Удовицького, директора творчого об'єднання, що займається виробництвом програми, для створення української версії шоу творча група проекту сама спорудила скляний куб в одному з павільйонів, і британці були шоковані, коли їм повідомили, що українці збираються самостійно будувати куб, а не зніматимуть в Англії. В англійців купили тільки формат і орендували відеопідлогу. Решту всього команда програми робить сама, включно з розробкою реквізиту. Олексій Удовицький пишається тим, що технологію завмирання кадру, яку, між іншим, британці робили два роки, виробники української версії розробили за два тижні. Але все це стосується технології. А от щодо самої гри та її учасників, то тут усе відбувається всупереч традиційним правилам.
На перший погляд, правила гри в «Куб» дуже прості: гравцеві треба «всього-на-всього» виконати завдання в скляному кубі розміром 4х4х4 метри, розташованому в центрі студії з аудиторією. Згідно з правилами, гравець отримує певний грошовий приз за кожне успішно виконане завдання, а головна винагорода становить 250 тисяч гривень.
Для виконання семи завдань (фізичних, розумових і психологічних) кожному учасникові дається дев'ять життів. Після кожного успішно пройденого конкурсу гравець може забрати свій приз, накопичений на даний момент, і залишити шоу.
От і все. Здавалось би, дуже просто. Ба більше, головною заманухою для учасників було те, що від охочих узяти участь у грі не вимагалося жодних талантів. І це не могло не спрацювати. Тож боротьбу з балакучим кубом починають звичайнісінькі люди, обділені не те що особливими талантами, а бодай якимись мінімальними здібностями. І це - головна відмінність шоу «Куб» від, приміром, «Хвилини для перемоги» на каналі «Україна», хоча їх дуже часто порівнюють.
Головна дійова особа в цьому форматі - той самий скляний куб, у якому гравець мусить виконувати найрізноматніші завдання, а ніяк не ведучий.
Роль Максима Чмерковського - підбадьорювати учасників, застерігати їх від необачних рішень чи, навпаки, під'юджувати на нові звершення. Азарт у студії «Куба» панує найсправжнісінький, бо з кожним новим учасником і новим завданням аудиторія чимраз більше впадає в раж, подумки роблячи ставки на перемогу людини чи того самого клятого куба.
Формат «Куба» справді дуже відрізняється від усіх інших ігрових форматів на нашому телебаченні. Передусім - позірною відсутністю людського чинника, від якого лише й залежать результати інших ігрових шоу. Тут для виконання завдань учасники мусять враховувати непереборні закони фізики, фізіології чи психології. Але ж їх про це ніхто не попередив! Вони ж сподівалися на власний фарт, щиро вірячи в те, що людина в боротьбі з бездушним «черевомовцем» у кубі легко й красиво переможе. Ну, подумаєш, завдання - перекласти однією рукою червоні й білі кульки з коробки в коробку за кольором... Або - вгадати, коли спливуть 10 секунд... Чи - запустити металеву кульку по колоді так, щоб вона впала в отвір на краєчку її... Та раз плюнути! А проте самовпевненість учасників, як у випадку професора Плейшнера й повітря свободи, грає з ними надзвичайно злий жарт. І з кожною новою спробою перемогти бездушний куб ентузіазм гравців падає, а заповітна сума кінцевого виграшу, 250 000 гривень, залишається недосяжною.
Ця технологічна гра, запущена на українському каналі для українських гравців, крім усього іншого, свідчить про надзвичайну практичність нашого народу і, власне, про його помірну азартність. Адже більшість гравців, після кількох спроб дуже швидко зметикувавши, що завдання кубу виконати не так просто, як їм попервах здавалося, беруть те, що вдалося виграти, й покидають гру, поступаючись місцем наступним, таким же самовпевненим учасникам. І тут усе починається спочатку - здоровий азарт у боротьбі з кубом дуже швидко поступається місцем так само здоровому глуздові, який не дозволяє гравцеві, котрого в цьому природному бажанні підтримує родина, продовжувати гру, аби неминуче втратити все раніше вигране. Спрацьовує наш давній національний принцип: «Краще синиця в руках, аніж журавель у небі». Може, такі алюзії й притягнуті за вуха, але українська шляхта, на відміну від французького, польського чи російського дворянства, майже ніколи не дозволяла собі програвати родові статки в банальну рулетку. Навіть у Монте-Карло, не кажучи вже про сучасну американську столицю казино Лас-Вегас.
І от на це все дивиться всеукраїнсько-жіноча мрія в «Кубі» Максим Чмерковський. Не просто дивиться, але й дивується. Бо звідки тоді на обличчі героя «Холостяка» ця «посмішка Мони Лізи» а-ля Роман Абрамович? Таке враження, що він упродовж усієї програми не стомлюється ставити собі одне запитання: «Що я тут роблю?» Ну, одна відповідь на це запитання однозначна - чоловік відробляє високий гонорар, який йому виплатять за те, що він просто з'являється в кадрі. А от щодо можливості спілкування, про розкіш якого розводився Максим Чмерковський, то в цьому форматі з ним виникають дуже великі проблеми. Ну, по-перше, наш герой спілкується з учасниками цього шоу суто за контрактом, тобто дуже силувано. По-друге, він і без жодного спілкування з учасниками (учасницями) шоу впевнений, що його безмежно люблять усі жінки України (аякже ж, таки американець українського походження!), тож йому нічого особливого робити не треба, щоби привабити нових потенційних наречених (з числа телеглядачок!), чого так прагне його справжня єврейська мама. Ну, й по-третє, Максим Чмерковський - це просто головний герой програми «Куб», на якого зробили ставку її виробники. І цим усе сказано. Для всіх. А фізична подібність до чукотсько-лондонсько-російського олігарха тільки підвищує шанси американсько-одеського танцюриста знайти багату наречену. Хоч в Україні, хоч в Америці.
Фото - cube.stb.ua