«Нарешті! Справді нові випуски "Вечірнього кварталу"» - приблизно такими словами телеканал «Інтер» анонсував останні три випуски найвідомішого телевізійного гумористичного шоу. Не можна сказати, що глядачі аж так скучили за колись усенародними улюбленцями, бо ж поки Володимир Зеленський виконував обов'язки генерального продюсера «Інтера», присутність квартальців у його ефірі просто зашкалювала - весь розважальний контент «головного каналу країни» закривала студія «95-й квартал». Аж доки він не перетворився на суцільний карнавал біснуватих і дурнуватих.

Паралельно Вован Зеленський із колегами невтомно розбудовував чи, як колись висловилася Тіна Канделакі, «масштабував» свій бізнес. Принагідно зауважу, що люди, які за півгодини можуть завиграшки вигадати 28 (!) проектів, мабуть, заслуговують на місце в Книзі рекордів Гіннесса. Що залишилося в ефірі від тих 28 проектів, видно всім прихильникам «Інтера» - серіал «Свати», «Школа доктора Комаровського», «Україно, вставай!», недільне ранкове шоу «...з кварталом», шоу «Розсміши коміка», «Мільйонер -гаряче крісло» та кулінарна програма «Смачна ліга». Ну, принаймні їх точно не 28. Проте все-таки найпопулярніші формати «Квартал» нібито опанував. І, знову ж таки, нібито успішно, бо залучав до їх створення людей, які знаються на всьому на світі, включно з тим, як робити кіно, готувати смачну їжу чи присипати дупку немовляти спеціальним тальком.

Проте така активна діяльність призвела до того, що на «Інтері» відбулася остаточна «зеленізація» майже всіх форматів, і не лише розважальних. Не відстаючи від головного тренду в житті країни, а саме - безсоромного використання родинних та дружніх зв'язків, «Квартал» зробив головними медійними персонами своїх програм тих людей, без кого він не зміг би потрапити в російський медіапростір - Філіпа Кіркорова, Аллу Пугачову, Крістіну Орбакайте, Бориса Моїсеєва та інших уже дуже підтоптаних, але ще досить упливових російських зірок і зірочок. В результаті глядачі каналу «Інтер» упродовж кількох років насолоджуються старими хітами Орбакайте чи Моїсеєва, а також, вочевидь, регулярно мліють, коли вкотре споглядають на улюбленому каналі прекрасний лик «поп-короля російської естради» Кіркорова. Цей останній взагалі для «95-го кварталу» - наче весільний генерал. Без нього не обходиться жоден фільм студії, від серіалу «Свати» до повнометражних «Кохань у великому місті». Здається, що завдяки дружбанам із «Кварталу» Філя просто оселився в Києві.

Незважаючи на те, що Володимир Зеленський залишив посаду генпродюсера «Інтера», пояснивши цей крок бажанням зосередитися на виробництві власного продукту для українського та російського кінотелеринку, його присутність в ефірі якщо й зменшилася, то не набагато. Це потверджують, окрім уже згаданих програм, і дві листопадові прем'єри «Інтера». Перша - три нові випуски «Вечірнього кварталу». Другу, точніше, її перший випуск, анонсовано на 19 листопада. І це буде телевізійна версія святкового концерту з нагоди 15-річного ювілею телеканалу. Щодо останньої прем'єри (яку записували приблизно в ті ж дні, що й нові випуски «Вечірнього кварталу») наразі можна сказати, що в ній будуть і ті самі персонажі, частину яких нам показали у «Вечірніх кварталах» - майже здоровий Боря Моїсеєв, незмінна Крістіна Орбакайте, Ірина Аллегрова. Тобто ті, без кого не мислить свого життя цільова аудиторія «Інтера», що й досі безнадійно сумує за совєцькими часами.

А ось про свіжий «Вечірній квартал» можна поговорити докладніше. По-перше, варто з'ясувати, чому досі, вже майже два роки, шанувальники студії мусили вдовольнятися нарізками або ж повними версіями (коли йшлося про святкові випуски) старих концертів. А річ у тім, що, вочевидь, відповідно до концепції «масштабування» бізнесу й щільного проникнення в російський медіапростір, квартальці майже півтора роки знімали свій проект для російського ж каналу СТС. Називався він «Украинский квартал» і користувався, як показували рейтинги, непоганим попитом. Тим паче, цей проект органічно вписувався в концепцію розважального сімейного каналу, яким позиціонує себе СТС. Але в середині жовтня цього року в ЗМІ з'явилася інформація, що «Украинский квартал» тимчасово призупинив запис шоу. З чуток, - через те, що не зміг зібрати достатньої кількості глядачів у залі. А ще раніше в московських газетах почали наш «Квартал» нещадно критикувати за низький рівень гумору. Тут ще й чутки пішли, що гендиректор СТС В'ячеслав Муругов от-от перейде на «Інтер»... Ну, і що залишалося улюбленцям публіки, як не повернутися на сцену палацу «Україна»? Щоправда, чутка про давнього колегу-кавеенщика Вови Зеленського пана Муругова виявилася журналістською качкою, але назад на СТС дороги в «95-го кварталу» вже не було.

Виявилося, що за час, який команда витратила на реалізацію амбітних планів із завоювання сусідського телепростору, її глядач встиг призабути колишніх кумирів - цього разу зал «України» шкірився порожніми кріслами, як ніколи. Щоправда, з присутністю українського істеблішменту все склалося: замість колишніх завсідників шоу Юрія Луценка чи Давида Жванія або Святослава Піскуна в залі було помічено самого Миколу Азарова, а також Петра Симоненка з незмінним шанувальником «Кварталу» Нестором Шуфричем. Ну, і нарешті повернулися жарти про політиків, фірмова фішка золотих часів «Кварталу». Але повернулися вони, як і належить за законами діалектики, в оновленому вигляді. Хочу нагадати, що після обрання Віктора Януковича президентом «95-й квартал» став настільки лояльним до свого колись улюбленого персонажа, що ми не чули про нього жодних жартів. Аж до останнього концерту. Тут нам показали сценку про святкування Дня незалежності за участі улюблених квартальцями героїв Віктора Януковича, Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко, яку, за сценарієм, спеціально для цього колишній і чинний президенти викрадають із СІЗО. А ще - проспівали куплети про нечисть, що заполонила країну і від якої «страшно, аж жуть!».

Новий об'єкт сатири «Вечірнього кварталу» - Дмитро Табачник. У виконанні Сергія (Степана) Казаніна міністр освіти, науки, а також у справах молоді й спорту постав школяркою в коричневій шкільній формі з білим фартушком. Усе це виглядало досить смішно, але водночас амбівалентно. Тобто щодо засудженої Тимошенко гумор квартальців межував із обивательською мстивістю, а от чинний президент України в їхніх пародіях поставав таким собі «реальним пацаном», але аж ніяк не «паханом», що тримає в страху цілу країну. Те саме стосується й Миколи Азарова, котрий, до речі, будучи людиною зі старої партноменклатури, дуже стримано реагував на жарти на тему своєї української вимови. Далі цієї вимови скетчі про прем'єра не пішли.

На відміну від старих концертів, де жарти про Віктора Ющенка відверто «фолили», чинну владу «95-й квартал» просто гладить по голівці. Ну, хіба що трошки проти шерсті, зате сама наявність таких жартів у національному телеефірі створює враження абсолютної розкутості й максимальної свободи наших гумористів і сатириків.

Мабуть, той-таки Азаров дуже тішився, коли Володимир Зеленський бігав залою в образі Стаса Михайлова й кричав, що на «цьому місці сидів Юрій Віталійович Луценко». З чого логічно випливало, де саме Юрій Віталійович сидить нині, а це нашій владі, з її суворим дотриманням Закону, вочевидь, страшенно імпонує. Як і гумор «нижче пейджера» (як казав колись Олександр Масляков про Comedy club) щодо галичан. Ідеться про скетч «Засідання Львівської міської ради», де головним меседжем стала зоологічна ненависть до мешканців Західної України взагалі й представників ВО «Свобода» зокрема. Ця ненависть відверто совкового «95-го кварталу» поширюється й на галицьких секс-рабинь, зображених цілковитими ідіотками в турецьких светрах та гумових чунях. Ясно, що такі, з дозволу сказати, героїні, нічого, окрім відрази, викликати не можуть.

Видається, що нові випуски «Вечірнього кварталу» замислювалися його творцями як тріумфальне повернення. Проте воно виявилося далеким від тріумфу. І не лише тому, що рівень жартів не дотягує до колишнього блиску, а ще й через те, що в заключному випуску чомусь продублювали аж два номери з попередніх. Зрозуміло, що один концерт важко поділити аж на три, а не на два, як робилося колись, телевізійні випуски, а відтак для «дотягування» до відведеного програмі хронометражу довелося чимось заповнювати часові лакуни. Але ж не номерами «на біс», які глядач бачив щойно тиждень тому!

Феномен успіху «Вечірнього кварталу» (колись на К1 ішла програма «Історія успіху» про «95-й квартал», де незчисленну кількість разів прокручували всі шоу команди) полягав у вмінні знайти адекватні моменту гумористичні рішення актуальних проблем української політики та соціуму. І вдячний глядач у ті золоті часи носив своїх улюбленців на руках. Бо це була чи не єдина можливість відчути душевну єдність людей у їхньому прагненні змінити життя в своїй країні на краще. Життя таки змінилося, але не так, як ми того хотіли. А в наближенні змін на краще теперішній «Вечірній квартал» із його чітким розумінням, що можна, а що - ні, нам, здається, не помічник.

Ілюстрація - www.google.com.ua