Я давно вже помітив одну особливість політичних передач, які перед виборами заводнюють телебачення, аки атака клонів: якщо програма серйозна і виважена, спрямована на те, щоб чесно й незаанґажовано донести платформи всіх політичних сил до виборців, значить сміху буде – ще й на той рік лишиться. А коли передача задумана як політичний стьоб – буде все що завгодно, крім самого стьобу.

Експерименти з клонування Савіка Шустера

На Першому національному каналі віднедавна започаткували громадсько-політичне ток-шоу “Толока” (причому вимовляють це слово переважно з наголосом на передостанньому складі, тоді як правильно буде наголошувати останній). Діалог з представниками суб’єктів передвиборчого процесу відбувається у форматі, який підозріло нагадує “Свободу слова” Савіка Шустера: подібна схема розташування гостей у студії, прямі включення, навіть поводження ведучого Віктора Павлюка – все пов’язує “Толоку” з ток-шоу ICTV. Що ж, пан Шустер, безперечно, вже справив непересічний вплив на українське телебачення, і “Свобода слова”, безперечно, є технологічно і якісно найкращим ток-шоу країни, залишаючи далеко позаду і дедалі безбарвніше “Іду на ви”, і оскомне “Я так думаю”. Але навряд чи це означає, що всім треба наслідувати виплід творчої уяви Савіка Шустера.

Втім, траплялося мати справу і з далеко страшнішими випадками плагіату на телебаченні, так що не будемо занадто звинувачувати творців “Толоки”. Звісно, Перший канал потребує максимального оновлення, великої кількості свіжих, незаяложених форматів – можливо, саме такий формат стане в пригоді. Але поки канал залишається рупором державної пропаганди, за найдемократичнішої влади громадсько-політичні обговорення на ньому викликатимуть недовіру.

Тим більше, якщо підійти до розв’язання поставлених завдань з таким аскетизмом, як це зробив креативний відділ УТ-1. Студію оформлено аж так скупо і мінімалістично, що вона мимоволі нагадує театральні експерименти експресіоністів, які виносили зі сцени всі декорації, залишаючи відкритою для глядача задню цегляну стіну. Можливо, саме на таку експериментальність і розраховує Перший національний?

Проте, коли спостерігаєш за дріб’язковими суперечками представників партій, переважно маргінальних або “бар’єрних”, за а-ля шустерівською мімікою і жестикуляцією ведучого, за млявою драматургією ток-шоу - від усього цього разом збочене почуття гумору починає скубти тебе зсередини і хочеться пирхнути так сильно, як, бувало, посеред уроку в школі, коли сміятися суворо заборонено. Усе ж – серйозно. Політика.

Хамські шоу

Втім, навряд чи варто нагадувати: немає речі, менш серйозної за політику. Саме цим, вочевидь, керувалася відома група коміків “Маски”, відома на українському телебаченні ще з прадавніх часів його формування. Справді, політичне поле для гумору неосяжне, он у тій же Росії були колись “Куклы”, і мали великий успіх, аж до заборони (яка, звичайно, є останнім, граничним виявом успіху). Та й у нас було таке, гм, неоднозначне явище, як “Великі перегони”.

І от саме про аналогію з “Великими перегонами” думається найбільше. Проект “Маски на виборах” на каналі ICTV – не безстороннє іронізування над політиками, а тупо й без обмежень заангажований проект. Недарма він виходить за підтримки однієї політичної сили жаб’ячого кольору (уникаємо політичної реклами, панство!). Та й той факт, що у прес-службі каналу не знайшлося жодного (!) фото, присвяченого передачі, наводить на думку, що сам канал є тільки добре проплаченим ретранслятором політичного замовлення.

Єдиний кумедний момент у першому випуску “Масок на виборах”, який вийшов 5 березня – двоє фальсифікаторів, які сидять просто в урні для виборчих бюлетенів. Знов-таки, як на чий гумор, про такі речі зазвичай не сперечаються. Однак заперечувати, що постійні шпильки в бік однієї з політичних сил (яку завуальовано в самій передачі названо “Наше всё”), які фіналізуються абсолютно похабним і хамовитим знущанням над Ющенковим отруєнням, нічого спільного до політичного гумору не мають.

Краще я вже подивлюся “Толоку”. Принаймні, смішно.
_________________________________________________

У номері журналу "Детектор медіа" за березень 2006 року також читайте:

ІНТЕРВ’Ю:

 - Костянтин Стогній: „У мені сперечаються дві людини – журналіст і міліціонер”

 - Олесь Санін: „Наша кіноіндустрія – це немовля, яке вчиться розмовляти українською”

КРИТИКА:

- Марія Кириленко „Маско, хто ти?” (телепроект «Маски» на каналі ICTV)
Андрій Кокотюха „Український „Огоньок” або Час зупинився (програма Андрія Охримовича «Далі буде» на Першому каналі)
Зіна Підалькіна „Ігор Пелих. З одної голови на іншу” (проект «На свою голову», ICTV)
Роман Горбик „Один день із життя Олександра Григоровича” (телебачення Біларусі)

МЕДІА СВІТ:

Аркадій Сидорук „Коли кити полишають телеокеан...” (Пітер Дженнінгс)
Janet E. Brody „Діти, медіа і секс” 

та інші тексти.

Нагадуємо, що триває передплата журналу на перше півріччя 2006 року. Про умови передплати докладніше можна дізнатися тут.

Також журнал можна придбати на розкладках преси СП "Столичні новини" у вестибюлях станцій метрополітену м. Києва та в магазинах:

1. «Наукова Думка», вул. Грушевського 4, м. Київ

2. Книгарня «Сяйво», вул. Червоноармійська 6, м. Київ

Видання здійснюється в рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов"язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Publication is supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine/ The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.

Проекти ГО "Детектор медіа" реалізуються за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) за угодою № F11158-TK-01. Погляди авторів не обов'язково збігаються з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку.

"Telekritika" projekt were made possible through support provided by the United States Agency for International Development, under the terms of Award No. F11158-TK-01. The opinions expressed herein are those of the authors and do not necessarily reflect the views of the United States Agency for International Development.

Реалізації проектів ГО "Детектор медіа" сприяють Тhe National Endowment for Democracy /NED/, Internews Network, Центр Медіареформ

Журнал "Детектор медіа" виходить також за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.