«Альбертейнштейн». Читво на сон прийдешній?
Програма каналу ТВі «Альбертейнштейн» виходить на екрани вже більше року. 2 жовтня 2010 року, а саме тоді відбулася прем'єра нового, як було заявлено, іронічно-економічного шоу, програма мала назву «Рабіндранаттагор». Творці програми пояснили назву тим, що розмова в студії вестиметься на політико-економічні теми, а ситуацію в цих царинах можна змалювати лише нецензурно. Тож варіант «Рабіндранаттагор» видався виробникам шоу найбільш прийнятним із цензурного погляду.
За якийсь час від імені індійського поета відмовилися, натомість подарувавши глядачеві ще одну загадку - програма почала називатися «Альбертейнштейн». І якщо попередню назву ще можна було пояснити відсиланнями на старий радянський анекдот часів Хрущова про те, як хтось запропонував назвати колгосп іменем Рабіндраната Тагора, бо, мовляв, дуже вже на «Їтіть його мать!» схоже, то звідки взявся автор теорії відносності та нобелівський лауреат із фізики в назві телевізійного продукту, не знають, мабуть, навіть його виробники.
Проте глядач до химерного написання імені та прізвища ексцентричного американського фізика досить швидко призвичаївся і встиг цю всю химерію, яку позиціонують уже не як економічно-іронічне, а іронічно-політичне шоу, щиро полюбити.
За час, що сплив від старту шоу, його учасники остаточно визначилися зі своїми амплуа. Приміром, «людина з народу» Андрій Грищенко, шоумен та кавеенщик, перебрав на себе функції модератора, адже саме він пропонує теми для обговорення. Тетяна ж Монтян - сама по собі амплуа і бренд. Вона, як завжди і скрізь, користується нагодою, щоб висловити все, що думає про українську владу, як нинішню, так і попередню. А щодо того, як вона сама себе позиціонує в «Альбертейнштейні», то адвокат без тіні сумніву пише під ніком MentBuster в інтернеті: «Сьогодні, 6 вересня, о 21:30, стартує новий сезон моєї передачі на ТВі "АльбертЕйнштейн". Смотрєть і камєнтіть!». Тобто це її авторський проект, виходить? Чи як це розуміти? Пані геть забула про колег! Тим часом вони нікуди не поділися і регулярно з'являються разом із Монтян в ефірі ТВі щовівторка ввечері.
Амлуа Ігоря Ліскі з «бізнесмена-політика» зробило крен у роль експерта саме в політичних питаннях. Вочевидь, із бізнесом у нього справді проблеми.
Остання в часі програма «Альбертейнштейн» цілком очікувано почалася з обговорення найрезонанснішої події 11 жовтня - виголошення вироку Юлії Тимошенко суддею Родіоном Кірєєвим. Сім років позбавлення волі та ще й фантастичний борг у 1,5 мільярда гривень - ці числа й цифри, озвучені звичайним районним суддею, стали, мабуть, найбільшим шоком для всіх, хто стежив за процесом. Але, як з'ясувалося впродовж програми, тільки не для Тетяни Монтян. А також, як вона запевнила колег і глядачів, і не для самої підсудної. Коментуючи вирок, пані Монтян у своїй незмінній зверхньо-повчальній манері заявила: «Юлія Володимирівна все знала. Не домовилися. Буває». Далі, під час обговорення топ-новини, адвокат заявила, що народ не виходить на протести, бо розуміє: Юля і Янукович - одне й те саме. Щодо реакції європейських політиків та ЗМІ на вирок Тимошенко, то Монтян заявила, що попереду - торги. А Європа, мовляв, ніколи не поспішає переходити від слів до дій. Приклад, на думку адвоката, - той факт, що лише тепер білоруським чиновникам заборонили в'їзд до Європи, хоча диктатура там триває вже дуже давно.
Якщо підсумувати пафос Тетяни Монтян навколо вироку Тимошенко, то він зводиться до торгівлі. Мовляв, якщо Європі аж так потрібна Юля, то ми поторгуємося! А взагалі вона сама в усьому винна та ще й загнала в глухий кут регіоналів своїми європейськими захисниками, а цим через те не лишалося нічого, крім засудити колишнього прем'єр-міністра.
Гадаю, нікому з глядачів і читачів не треба пояснювати, що Тетяна Монтян відчуває до Юлії Тимошенко просто якусь священну, мабуть, пролетарську ненависть. Усі ці її «бютики» на сайті «Інфопорн» на противагу регіоналам - успішним бізнесменам - теж звідти, з тієї священної ненависті. Для такої програми, як іронічно-політичне шоу «Альбертейнштейн», у якій дозволено все, що не заборонено, високий градус пристрасті й зашкалювання емоцій можна було б вітати. Проте, як на мене, дозволяти собі геть некоректні висловлювання на адресу вже поваленого супротивника чинної влади - це явний перебір. Тим більше, що (і це найстрашніше!) до тюрми в нашій країні може потрапити будь-хто, в тому числі й сама пані Монтян. Але ж де там! Таке враження, що адвокатеса не може подарувати Юлії Володимирівні безславно розвалену справу про так званих педофілів у лавах БЮТ. Тоді ця пані долучилася до того, що хоча й нічого не було доведено, але «осадочек остался», і репутацію та справа БЮТу добряче попсувала.
За рік існування «Альбертейнштейна» в ефірі Тетяна Монтян відчула себе справжньою зіркою телеефіру, адже поводиться вона дуже розкуто. Можливо, вона й володіє інсайдерською інформацію, як вважає керівник проекту Юрій Сніжко, але про це ми можемо лише здогадуватися з глухих натяків гіпотетичного володаря такої інформації та з її ж таки розв'язного тону. Виникає запитання - звідки в Тетяни Монтян може з'явитися інсайдерська інформація, якщо Василь Цушко, який колись, за словами адвоката, був представником у владі родини Монтян-Василенко, давно вже не обертається в тих колах, де тільки й можна взяти таку інформацію? Нові джерела чи вона нас, вибачте на слові, просто «бере на понт»?
Схоже, що колеги адвоката по «Альбертейнштейну» теж піддалися на міф про її суперпоінформаність. Бо ж ніколи не знаходять слів, щоб бодай у чомусь заперечити «мадам Усезнайці».
А вона, як продемонструвало обговорення наступної теми, знає все про майбутню реорганізацію Мінфіну і хмари, які згустилися над Федором Ярошенком («Не поділилися!»). Тут, щоправда, ковдру на себе перетягнув Ігор Ліскі, який заявив, що місце міністра фінансів зачищається під Хорошковського для створення мегаміністерства. Якщо це навіть просто думка експерта, все одно хотілося б знати: звідки інформація? Це панові Ігорю сам Хорошковський на вушко нашептів? Чи Азаров пожалівся, що його друга та співавтора хочуть зняти? Тобто предмет для телезнущань був, а глибини і витонченості коментарям ведучих бракувало.
Те саме стосується і третьої теми останнього «Альбертейнштейна», а саме відкриття «Олімпійського» стадіону. Головний пафос звівся знову ж таки до обвинувачень чинної влади в розтратах бюджетних коштів (600 мільйонів доларів!) невідомо на що, бо ж і туалети недороблені, і студентів примушували стрибати на перекриттях, щоб перевірити їх на міцність... Головним героєм сюжету був, безперечно, освистаний Янукович. При цьому, на відміну від обговорення вироку Тимошенко, та ж таки Монтян була куди лояльніша, сказавши лише: «Ну не любить народ Віктора Федоровича!». А взагалі добре, що його нарешті відкрили, підсумували учасники програми.
Апофеозом же останнього ефіру програми й окрасою, як і завжди, став Сашко Ірванець зі своїм віршем про стадіон. Посиденьки ж цього разу вийшли не надто яскравими й дотепними. Здається, «Альбертейнштейн» еволюціонує в бік вечірнього легкого, але не обов'язкового до перегляду такого собі читва на сон прийдешній. Шкода, бо формат усе-таки дуже затребуваний глядачем, спраглим неупереджених та гострих думок на рідному телебаченні.