Висвітлення арешту Тимошенко: бойовичок із мелодрамою
До 5 серпня здавалося, що після провалу наступу на опозицію та громадянське суспільство влада почала діяти тонше, ледь не змирившись із таким станом речей, який є. Що в політичному житті України настала нестійка, некомфортна, але все ж таки рівновага. Арешт Тимошенко зруйнував цю рівновагу.
До арешту залишалися сподівання, що, добряче потягавши по судах, Тимошенко виправдають, а президент на весь світ заявить: «От бачите! Я ж казав, що влада в нас не втручається в судові справи! Я ж казав, що це був не політичний процес!» Тепер такий вихід є неможливим, адже навіть у разі звільнення й виправдання Тимошенко це буде сприйматися не як перемога правосуддя чи акт доброї волі, а як результат тиску світової громадськості.
Як про цю точку неповернення розповіли телеканали? Чи побачили українські глядачі у випусках новин провідних телеканалів, що, власне, сталося, і які пояснення тому, що відбулося, вони дістали?
Те, що ми побачили (та й бачимо повсякчас, тільки зараз це було надто очевидним), є нічим іншим як дегромадянизацією громадян. Перетворенням їх (тобто всіх нас) на підданців, які не впливають на події в державі, не можуть на них впливати й не хочуть цього робити. Яким достатньо «хліба та видовищ» і більше нічого не потрібно. Яким байдуже, за чим спостерігати, - за арештом лідера однієї з найбільших політичних сил, а чи за футбольним матчем. Які не лише знають: «Ми - люди маленькі», а й не заперечують проти цього.
Коли йшлося про бодай найменші спроби спрогнозувати наслідки, це виявлялися здебільшого зовнішньополітичні наслідки. Ніби єдине, що може бентежити українців, - це «что станет говорить княгиня Марья Алексевна». Ніби самі по собі події в рідній країні, їхні безпосередні наслідки для неї є нецікавими й незначущими.
Це узагальнений висновок. А тепер - детальний розбір польотів.
5 серпня, п'ятниця.
Перший національний, «Підсумки дня». Ведуча Іванна Найда, кореспондент Ірина Бабак. Не надто великий за хронометражем сюжет являв собою звичайний стислий репортаж про хід судового засідання, одним з епізодів якого й стало рішення про арешт. По одному синхрону представника обвинувачення Лідії Фролової та самої Тимошенко - ото й усе.
Тим часом до «Детектор медіа» надійшла інформація, що ніби Першому національному дзвонили з Кабміну і наполегливо рекомендували не давати сюжет про Тимошенко взагалі. «Ми нарешті їх переконали, що це виглядатиме, як білими нитками шите. Склепали той сюжет, так вони дзвонять щодесять хвилин: те-то давайте, те-то не давайте», - розповіло джерело на каналі. Втім, навряд чи інформація про те, що на редакційну політику Першого національного впливають з уряду чи з Адміністрації президента, когось здивує. Такою ж прогнозованою була й відповідь голови прес-служби НТКУ Альберта Потапова. Він відповів коротко: «Ця інформація не відповідає дійсності».
Ідемо далі.
«1+1», ТСН (19:30). Ведуча Юлія Бориско, кореспондент Олександр Романюк. Перший сюжет випуску - про те, як відбувалося взяття під варту, де може перебувати Тимошенко і що відбувалося в Лук'янівскому СІЗО. Такий собі документальний чи то трилер, чи то мелодрама. Було згадано й про реакцію прес-служби президента, яка заявила: гарант не має до цього жодного стосунку.
Був ще один сюжет, четвертий за ліком, який дещо детальніше висвітлив, як саме було взято під варту Тимошенко. Тут було декілька синхронів. Микола Азаров: «Не Тимошенко говорить о коррупции, поскольку основная доля коррупции приходилась на 95-98-й год, когда именно компания Тимошенко заводила газ на Украину. Это привело к громаднейшим убыткам для страны». Юлія Тимошенко: «Про корупцію свого сина запитайте, якому ви відстьогуєте з бюджету кожен день. І всю власність ДПА перекачали на компанію свого сина. І ви ще щось про корупцію говорите». Суддя: «Підсудна, ви перешкоджаєте встановленню істини у справі».
Так, репліка Тимошенко була бездоказовою. Але чи доказовою була репліка Азарова, чи був це показ свідка в суді? Навіть за такої ситуації кореспондент Марина Васильєва не знайшла нічого важливішого за беззмістовної лайки політичних опонентів. Був ще синхрон Сергія Власенка: «Решением суда Тимошенко арестовали. Абсолютно безосновательно». Втім, оскільки Власенко є зацікавленою стороною, його висновок означав для глядачів його власну позицію й нічого більше. Включити до синхрону аргументацію Власенка (або попросити його аргументувати свої слова) ніхто не здогадався. Чи свідомо? Хто знає. Для нашого телебачення, на якому з давніх-давен слово в синхроні (хай навіть найбезглуздіше) саме по собі є непереборним аргументом, голослівний синхрон не видається чимось особливим.
«Подробности», «Інтер» (20:00). Ведуча Анастасія Даугуле, кореспондент Анна Панова. У нетривалому сюжеті - репортаж про судове засідання та про арешт. Синхрони Азарова та Тимошенко тут, на перший погляд, змістовніші. Але лише на перший погляд, бо репліка Миколи Азарова так само не була схожою на свідоцький показ із юридичної справи: «Оно предусматривало в очень тяжелый для нас период резкое повышение цены на газ. Поэтому я рассматриваю это соглашение как соглашение, по сути дела, как предательское по отношению и к гражданам Украины, и к стране». (Нагадаю: Тимошенко звинувачують аж ніяк не в державній зраді.) Тимошенко: «Я хочу сказати, що нічого не зрозуміла з того, що сказав Азаров, жодного слова. Я російською не розумію. Я вимагаю все те ж саме повторити, але з перекладачем». Ще Тимошенко, до Азарова: «Чи знаходитесь ви в корупційних стосунках з компанією RosUkrEnergo?» І суддя: «Підсудна фактично ображає, зневажає суд, ображає свідка».
От саме наслідком цього діалогу, судячи з сюжету, й став арешт. Принаймні, глядачі могли переконатися в обґрунтованості дій судді.
Наступні сюжети Ірини Романової та Геннадія Вівденка розповідали про намір адвокатів Тимошенко опротестувати взяття її під арешт та про початок безстрокового пікетування Печерського районного суду прихильниками Юлії.
«Вікна-новини», СТБ. Ведуча Віра Євтушина, кореспонденти Соколенко та Угрин. Сюжет розглядав ситуацію під ракурсом, заданим ведучою в підводці: «У Печерському суді битва прем'єрів. Теперішнього і колишньої». Глядачам розповіли про обмін люб'язностями між Тимошенко та Азаровим - Азаров: «Ущерб от этих соглашений понесла не только экономика Украины, не только промышленность, но и простые люди... Основной целью Тимошенко было победа на президентских выборах 2009 года» та Тимошенко, у викладенні кореспондентів: «Уже без допомоги тлумача заявляє: голова уряду, мовляв, сам завинив у справі, через яку її судять. Бо причетний до компанії RosUkrEnergo, діяльність якої й призвела до газової кризи 2009-го, - переконана Тимошенко».
Резюмував сюжет синхрон самої Тимошенко: «Прокуратура, яка із-за того, що я задала Азарову незручні питання по корупції в RosUkrEnergo, зразу заявила про зміни санкції з підписки про невиїзд на мій арешт. І тому задавати питання - чи кинуть вони за грати, чи не кинуть - воно не дуже є логічним. Питання - за що?».
Процедура взяття під арешт, автобуцегарня, пікетування прихильників - усе це становило решту сюжету. Варто відзначити: «Вікна-новини» дали чи не найзмістовніший сюжет того дня; принаймні, глядачі тут отримали бодай якусь поживу до роздумів, а не просто картинку з серії «он вони там як». Останній з наведених синхронів Тимошенко на більшості каналів було обрізано до самого лише «За що?». У такому обрізаному вигляді ці слова не означали нічого, адже будь-який обвинувачений став би доводити, що його переслідують ні за що.
«Репортер», Новий канал. Ведуча Леся Яворівська, кореспондент Таша Трофімова. Тут у рафінованому вигляді було подано екшн без найменшої спроби висвітлити, за що саме заарештували Тимошенко. Шлях «автозаку», сутички поблизу суду - ото й був увесь зміст.
«Факти», ICTV. Ведуча Олена Фроляк, кореспондент Василь Саф'янюк. Цей сюжет найбільше запам'ятався фразою ведучої: «Враховуючи перебування підсудної на підписці про невиїзд і можливість її ухилятися від слідства, вирішено змінити запобіжний захід». При тому було незрозуміло: чи це було переповідання слів судді, а чи власне викладення події. Логіка ж вийшла неперевершеною: враховуючи перебування громадян України на свободі й можливість для всіх нас скоювати тяжкі злочини, вирішено всіх громадян України заарештувати. Синхрон Тимошенко про арешт тут теж пролунав у скороченому вигляді: «Тут не питання - чи арештують, чи ні? А питання - за що? За що арешт? За що кримінальні справи? За те, що я боролася із корупцією в газовій сфері? За те, що я її видалила?» І правильно: що голослівніше виходить, то цікавіше для глядачів. От тільки чи не маніпуляцією є прибирання з синхронів аргументації?
«Час новин», 5 канал, 20:00. Ведуча Тетяна Даниленко. «Канал чесних новин» протягом дня вже розповідав про арешт, тому увечері головну вагу присвятив тому, що до Тимошенко пустили адвокатів (кореспондент Ірина Герасимова), повідомленням ведучої про те, як відреагували на арешт Тимошенко Брюссель та Москва, про те, що арешт лідерки опозиції, на думку МЗС, не вплине на підписання угоди про асоціацію з ЄС. Напевне, немає в цій події для українців нічого важливішого, ніж питання асоціації з ЄС. Лише четвертий сюжет (кореспондент Олександр Аргат) розповідав про обставини арешту - й тут 5 канал нічим не відрізнявся від решти: ті самі беркутівці, автозак і дуже скомкано - про обставини арешту. Було в сюжеті й своє ноу-хау. Спочатку був синхрон прокурора: «Не реагує підсудна на зауваження, зловживає наданим їй правом. Висловлює образливі слова на адресу учасників процесу, головуючого та... До речі, це є однією з підстав для зміни запобіжного заходу. І сторона обвинувачення вважає, що обґрунтовано було заявлено клопотання». За ним - синхрон Тимошенко: «Прокуратура, яка із-за того, що я задала Азарову незручні питання про корупцію, RosUkrEnergo, зразу заявила про зміну санкції з підписки про невиїзд на мій арешт. Тут не питання - чи арештують, чи ні. А питання - за що? За що арешт? За що кримінальна справа?» й лише потім - слова кореспондента: «Під час допиту Микола Азаров засвідчив: газова угода, підписана Тимошенко, завдала збитків "Нафтогазу". Натомість, Юлія Тимошенко заявила, що причина невигідних контрактів - залучення як посередника компанії RosUkrEnergo за часів роботи в уряді Азарова». Невеличка зміна послідовності, й контекст уже видається незначущим, а слова Тимошенко - істиною в останній інстанції.
«События», «Україна». Ведуча Єлена Кот, кореспондент Мар'яна Бухан. Сюжет про арешт Тимошенко обмежився змалюванням кордонів міліції, постраждалих прихильників Тимошенко («Пихонули так до машины, чуть не убили меня там. А вы плакали. Тут рыдать надо, а не плакать», «По ногах, по головах»), подробицями пікетування та планами дій опозиції з синхронами учасників мітингу й народного депутата від «БЮТ - Батьківщини» Андрія Павловського.
Другий сюжет (кореспонденти Наталія Ковачевич та Неллі Ковальська) розповів про обставини взяття Тимошенко під арешт. Але з дуже цікавою підводкою ведучої, що розпочалася зі слів: «Янукович никакого отношения к аресту Тимошенко не имеет. Об этом сообщила пресс-секретарь президента Дарка Чепак». От що, як виявилося, є головним.
Зверніть увагу: сюжети було подано в тій послідовності, у якій зазвичай розповідають про катастрофи, стихійні лиха й інші форс-мажорні події, що лоскочуть нерви. Останні, найсвіжіші подробиці - це найголовніше, а про причини та підстави, про відпочаткову подію взагалі немає сенсу вести окрему мову, бо які можуть бути причини та підстави, скажімо, землетрусу? Яка різниця, з чого розпочався той землетрус?
Отже, оперативне висвітлення арешту Юлії Тимошенко по гарячих слідах... Тут ще немає місця для глибокого аналізу, прогнозування наслідків тощо. Тут головне - повнота, об'єктивність і... правдивість. Чи можна вести мову про повноту й об'єктивність, коли ЖОДЕН канал не здогадався запросити до себе юриста на єдиний предмет: чи законним є арешт Тимошенко? Чи були для того законні, передбачені УПК, підстави? Чи взагалі суддя має право встановлювати запобіжний засіб на свій розсуд і лише на свій розсуд? Чи можна вести мову про правдивість, коли більшість каналів узагалі обійшли увагою суттєві обставини, а синхрони скоротили до повної неінформативності?
Але гаразд, у неділю був день тижневих випусків, день оглядів і аналітики. Тож 7 серпня, неділя.
«Підсумки дня» (Перший національний, ведуча Іванна Найда) тільки й повідомили, що до справи Тимошенко має підключитися уповноважена з прав людини Ніна Карпачова, яка має подати апеляцію. Ото було й усе.
ТСН («1+1», 19:30, ведуча Юлія Бориско). Найперший сюжет так само повідомляв про те, що у справу втрутиться омбудсмен. Цікава, до речі, виходить річ: представники опозиції два дні наполягали, що Карпачова мусить втрутитися. І от стає відомим, що вона має такий намір. Про вимоги опозиції канали не повідомили, натомість коротко (занадто коротко як для тижневих програм!) повідомили про те, що Карпачова має-таки намір втрутитися. Це вже нагадує не так телевізор, як телефон - діалог з невідомим співрозмовником, реплік якого не чути. Телебачення як засіб комунікації влади з опозицією, як засіб донесення до опозиції реплік влади - це й справді нове слово в теорії й практиці телебачення.
У п'ятому сюжеті випуск повернувся до теми арешту Тимошенко. Про що ж він розповів? Знову про запланований візит Карпачової, про акцію протесту та ще про реакцію США, Канади та Великої Британії. Тривав сюжет рівно півтори хвилини.
«Подробности», «Інтер», ведуча - Анастасія Даугуле. Третій сюжет коротко повідомив про заборону масових акцій у Києві на Хрещатику та поблизу Лук'янівського СІЗО. Усе, більше нічого. «Тут находится Юлия Тимошенко» та декілька згадувань про БЮТ - жодного разу не було вжито слово «арешт» чи «заарештовано». Людина, що не стежила за подіями два дні, взагалі не змогла б зрозуміти, що сталося.
«Факти», ICTV (18:45, ведучий Віталій Ковач). Тут у рекордному за хронометражем (аж цілих 42 секунди!) сюжеті було повідомлено, що, за словами представника омбудсмена Анатолія Палія, Тимошенко почувається нормально (знову телефонний діалог?), а масові акції на Хрещатику, хоч і заборонені судом, тривають.
«Час новин», 5 канал, 20:30. Ведуча Катерина Кельбус. Арешту Юлії Тимошенко було присвячено п'ять перших сюжетів загальною тривалістю... аж 4 хвилини 20 секунд. Захист екс-прем'єрки оскаржив узяття її під варту, про його зміну клопотатиме Карпачова, представники «Батьківщини» оскаржили судове рішення про заборону масових акцій, активісти не полишають Печерський суд, свою стурбованість висловила міжнародна спільнота.
«События», «Україна». Ведуча Єлена Кот. Цілих два досить детальних сюжети про мітинг на Хрещатику (Оксани Муляр про мітинг прихильників Тимошенко, Неллі Ковальської - про мітинги як прихильників, так і супротивників) та повідомлення про мітинг на захист Тимошенко у канадському Торонто, призначений на понеділок.
Окремо варто згадати канал ТВі із його спецпроектом «Арешт Юлії Тимошенко: причини та наслідки для країни». Вели понад двогодинну програму Ілона Довгань та Віталій Гайдукевич, гостями були журналісти, політологи, народні депутати від БЮТ і «Нашої України». Попри дещо аморфний формат і надто довгі й розмиті репліки депутатів, вийшла досить змістовна програма. Лунали різні аспекти події, спроби аналізу причин, навіщо влада вдалася до арешту, прогнози. Деякі з-поміж них видавалися обґрунтованими й логічними, деякі - банальними, але так і має бути у прямому ефірі. Сергій Головатий (єдиний представник умовно пропрезидентиської позиції) вразив до екстравагантного конспірологічними міркуваннями, буцімто Тимошенко є знаряддям у руках Росії, яка не визнає української незалежності й через те постійно дискредитує кожного українського президента. Зі слів депутата було так і не зрозуміти, в чому ж у даному разі полягає той російський слід - чи то в організації арешту Тимошенко, чи то у прив'язуванні президента до цього арешту. З його слів випливало: російська «п'ята колона» є настільки потужною, що має сили влаштувати в Україні будь-що.
Пролунало чимало цікавих думок - зокрема про те, що арешт Тимошенко був перевіркою: наскільки суспільство є готовим до масових протестів.
Як на мене, затягнутим вийшло обговорення питання того, чому аж цілих два дні мовчить Ющенко. Для екс-президента два дні - то не «аж цілих», а «всього лише»; на завелику оперативність він узагалі ніколи не страждав, виміряючи час мірками історичних епох. Узагалі, численні публікації надто гарячих прихильників Тимошенко (як от «Ющенко - це сон» Андрія Окари) справляють дивне враження: заарештувала її нинішня влада, а винний у тому... Ющенко. Здавалося б, нинішні події є найнесприятливішим часом для зведення рахунків. Але ЗМІ із задоволенням ковтають (і смакують) цю невчасну й недоречну зараз тему...
Повторюся: обговорення арешту Тимошенко вийшло винятково змістовним. Тільки от хотілося б, щоб для кожного гостя ведучі заготували перелік ОДНИХ І ТИХ САМИХ найважливіших запитань - а далі вже вели б розмову про «різне». Тоді не вийшло б такого враження аморфності й надто далеких відходів від теми. Подеколи ж не ведучі, а гості диктували сценарій програми.
Підіб'ємо підсумки.
Схожість, дуже дивна схожість методології розповіді про арешт Тимошенко на всіх каналах змушує засумніватися в тому, що це був таки «дим без вогню». З іншого ж боку, хіба такий от підхід не є загальним для нашого телебачення? Хіба протягом «помаранчевих» п'яти років було не те саме?
У чому виявився той підхід? По-перше, в тому, що найважливішу й найрезонанснішу подію (не щороку такі трапляються!) було подано як такий собі екшн, бойовичок для лоскотання нервів. Коли підгрунтя та значення події було цілковито винесено поза межі уваги.
А тепер зізнаюся чесно: усі вердикти - про дегромадянизацію громадян, про Марью Алексевну і про стиль бойовичків (навіть у дещо розгорнутішому вигляді) я писав ДО ТОГО, як переглянув випуски новин. На превеликий жаль, надто прогнозованим є наше телебачення. Точніше, надто прогнозованими є вади нашого телебачення.
Фото korrespondent.net із посиланням на Reuters