Не відмовляючись від цих планів , все ж вважаємо за потрібне вже зараз означити один, важливий , на наш погляд, висновок. Він полягає у тому, що в Україні протягом кількох останніх років влада проводить безпрецедентну кампанію інформаційного терору проти власного народу. Йдеться не про банальну пропаганду радянського зразка, яка завдяки своїй відвертості і примітивності дозволяла себе масово ігнорувати – хоч все одно залишила свій слід у масовій свідомості. Сьогодні ця ситуація набрала нової якості. Нинішня виборча кампанія продемонструвала, що зараз звична медійна пропаганда перетворилася у медійний терор – який уже становить серйозну загрозу національній безпеці. І це не перебільшення. У нестримному прагненні втримати владу українські можновладці не вибирають засобів тиску на громадську думку, так само, як не вибирають методів і найняті ними політтехнологи. Гра на протиставленні Заходу і Сходу, української та російської мови, розпалювання міжнаціональної ворожнечі і міжконфесійних суперечностей, провокування різноманітних конфліктів – ось неповний перелік маніпулятивних операцій, які реалізуються в першу чергу за допомогою підконтрольних ЗМІ.(Детальніше про це – у цьому числі «Детектор медіа» у матеріалі «Ефект телекотка»)

Власне, одним з найважливіших питань цієї виборчої кампанії, як ми і передбачали на її початку, є питання – наскільки дієвим виявився запущений владою механізм масового «промивання мозку». Від цього залежатиме, чи залишатиметься в України шанс перетворитися на реальну демократичну державу, чи вона поповнить ряди країн з так званою «керованою демократією». Важливо також, чи зможе українське суспільство протистояти надуманим, а, точніше, спровокованим конфліктам, нав’язуваним окремою частиною еліти з допомогою імпортних і доморощених майстрів «чорного піару»?

Втім, коли це число «Детектор медіа» вийде в світ – ми вже отримаємо відповіді на багато питань.

***

А зараз – повертаємось до огляду того, що відбувалось у телеефірі протягом останнього місяця. Починаючи з другої половини вересня головною інформаційною темою українського телебачення і не тільки його стали події, які стосуються стану здоров’я кандидата у президенти Віктора Ющенка. Відповідно до концепції нашого моніторингу, ми не будемо вдаватися до переказу змісту основних гіпотез чи аналізу перебігу всіх подій. Цій темі приділено досить багато уваги практично усіма ЗМІ. Ми ж зупинятимемося лише на найбільш характерних моментах висвітлення центральними телеканалами однієї з найбільш резонансних ситуацій виборчих перегонів 2004 року.

Висвітлення теми хвороби Віктора Ющенка умовно можна розділити на кілька етапів. Перший – від початку хвороби і до виступу В.Ющенка у парламенті 21 вересня; другий – коментарі ЗМІ під впливом публічних виступів В.Ющенка та його зовнішнього вигляду; третій – коментарі ЗМІ після того, коли влада впевнилася у неможливості – принаймні поки що –точного доведення факту отруєння.

З 20 вересня центральні українські телеканали демонстрували готовність української влади з’ясувати всі обставини цієї справи. Якщо в понеділок Генеральна прокуратура лише вивчала наявні матеріали щодо замаху на життя В.Ющенка (СТБ, Вікна-новини, 2004-09-20 22:07).

СИНХРОН: Сергій РУДЕНКО, керівник прес-служби Генеральної прокуратури України: «Ми плануємо встановити, чи йде мова про замах на життя кандидата в президенти і чи є для того підстави.), то вже наступного дня Генпрокуратура порушила кримінальну справу стосовно отруєння кандидата у президенти Віктора Ющенка.

На цьому фоні видається цікавим матеріал, з точки зору часу і мотивів оприлюднення, який був поданий лише на Першому Національному каналі.

Перший Національний, Вісті (2004-09-20 21:00)

РЕПОРТАЖ: Автор: Мирослава СТАРОДУБ. З-поміж 26 зареєстрованих кандидатів у президенти найбільше сподівань український народ покладає на нинішнього прем’єра Віктора Януковича. Такі висновки за результатами дослідження психологічних портретів охочих стати президентом оприлюднив сьогодні президент Європейського інституту політичної культури Олександр Булавін. За його словами, Віктора Януковича українці оцінюють як сильну людину. Натомість його головний суперник Віктор Ющенко своїми діями викликає в населення лише співчуття.

Не вдаючись до детальних пояснень інструментарію, часу та вибірки респондентів дослідження, автори матеріалу подають лише вирвані із контексту та більш ніж контраверсійні висновки маловідомої інституції. Очевидно, є дуже сміливою заява і згаданого інституту, і телеканалу про те, що політик, який лідирує у виборчих перегонах, викликає у населення лише співчуття. Можемо лише припустити, що подальший розвиток цієї маніпулятивної технології був перерваний ходом розслідування і самим перебігом справи про отруєння.

Практично всі центральні телеканали транслювали, у тій чи іншій мірі, ранковий виступ лідера «Нашої України» у Верховній Раді 21 вересня та його коментарі суперниками та членами їх команд.

Однак не всі були готові до співчуття. Вже 23 вересня керівник парламентської фракції СДПУ(о), VIP-агітатор чинного прем’єра Леонід Кравчук заявив, що хотів би особисто переконатися у причинах хвороби В.Ющенка. Про це повідомили близькі до об’єднаних есдеків канали «1+1» та «Інтер». Наводимо коротенькі цитати із випусків новин обох каналів для того, щоб побачити хоча б стилістичні відмінності їх редакційної політики.

«1+1», ТСН (2004-09-23 19:30)

РЕПОРТАЖ: НЕ ТИТРОВАНО. Лідер фракції соціал-демократів (об’єднаних) Леонід Кравчук хотів би особисто переконатися у причинах хвороби Віктора Ющенка. За його словами, Віктор Ющенко тривалий час лікується і має медичну карту. І Кравчук хотів би подивитися, що у нього було раніше і що зараз: випадковість чи отруєння, чи хвороба. Кравчук додав, що СДПУ(о) може виділити гроші на лікування Ющенка, якщо про це попросить «Наша Україна».

«Інтер», Подробности (2004-09-23 20:00)

СТУДІЯ: В причинах случившегося с лидером «Нашей Украины» хотел бы лично разобраться лидер парламентской фракции СДПУ(о). Леонид Кравчук сегодня сказал буквально следующее: «Виктор Андреевич длительное время лечится и имеет медицинскую карту. Я бы хотел посмотреть, что у него было раньше. И что сейчас – случайность, отравление или болезнь?» Он также добавил, что готов выделить деньги на продолжение лечения Ющенко, если об этом попросит «Наша Украина».

Після застосування «важкої артилерії» в особі першого президента сучасної України розпочалася масштабна спецоперація яку можна умовно назвати: «Ющенко безпідставно звинуватив у своєму отруєнні владу та обманув усіх».

З одного боку, аналітичні тижневі програми проходили під знаком примирення і вибачень.

«Інтер», Подробиці тижня

(2004-09-26 19:30)

СТУДІЯ, ведучий Олександр Мельничук: Сьогодні Віктора Януковича у лікарні відвідав глава держави і побажав прем’єрові якнайшвидшого одужання. Йде на поправку ще один кандидат у президенти – Віктор Ющенко, який весь минулий тиждень провів у Києві. Про проблеми, що виникли у лідера «Нашої України», ми говорили в минулій програмі (19 вересня – «ТК»). Щоправда, наші сюжети сподобалися не всім. Дехто звинуватив нас мало не в блюзнірстві. Мушу наголосити – ми прагнули лише надати якомога більше інформації і розглянути всі можливі версії того, що сталося, спираючись на факти. Якщо це когось неприємно зачепило – нам справді шкода. Користуючись можливістю, приношу щирі вибачення і бажаю Віктору Ющенку міцного здоров’я. Водночас хотів би наголосити – деяких непорозумінь могло б і не бути, якби їх не спровокував штаб кандидата.

«1+1», Епіцентр, (2004-09-26 19:30)

СТУДІЯ, ведучий В’ячеслав Піховшек: Після викладу фактів проаналізуємо, що сталося і що відбувається зараз. Почнем з того, що, як і в минулому «Епіцентрі», хочу побажати Віктору Андрійовичу Ющенку здоров’я й якнайшвидшого одужання. Минулого понеділка його прес-секретар запевнила мене, що у нього не було мікроінсульту, і немає підстав їй не довіряти. Але ви бачили, що ознаки хвороби все ще є. Зараз же ні в кого немає сумніву, що в організм Віктора Андрійовича Ющенка потрапила отрута. Як потрапила, чи був замах на життя, має відповісти слідство. Його буде вести СБУ або Генпрокуратура. А тому будь-які висновки до завершення слідства є передчасними. Ми ж поки що можемо будувати версії. Кому вигідно те, що сталося з Ющенком, і кому не вигідно.

З іншого боку, у цих програмах поступово набрала обертів технологія із дискредитації Ющенка, його оточення і навіть віденського лікаря українського походження Миколи Корпана. Можна лише позаздрити детальним інформаційним джерелам того ж «Епіцентру», які за стилем, правда, нагадують агентурні донесення.

«1+1», Епіцентр, (2004-09-26 19:30)

СТУДІЯ: Лікар говорить акуратно, як це й прийнято серед людей його професії. Теоретично припустити – це визнання, що чогось не можна встановити практично. Побіжна перевірка біографії Миколи Корпана встановила, що він є зятем Івана Сергійовича Чекмана, колишнього парторга Київського медінституту, який під час розпаду СРСР так різко переходив на діаметрально протилежні ідеологічні позиції, що навіть брав участь у голодуванні студентів. Ідем за логікою лікаря. Це не може бути звичайне харчове отруєння. Значить, і про це свідчать слова Корпана, що хвороба почалася із шлунку, щось, що не є їжею, потрапило до шлунку його пацієнта. Корпан не каже – отрута, чітко заявляє, що він не судовий експерт. Він каже – спеціальні речовини, і додає – такі, що не входять до складу їжі. В організм людини теоретично може потрапити щось, що не входить до складу їжі. Є от така версія.

Ця версія також ніби підтверджується повідомленням управління СБУ в Чернігівській області про вживання напередодні Ющенком 70° самогонного напою. Висновки, за логікою автора передачі, неважко зробити самим. Правда, тут залишається щонайменше два запитання: як бути тут із таємницею слідства, якої мусить дотримуватися СБУ? І звідки отримала цю інформацію СБУ, якщо вона не стежить за кандидатом у президенти України?

Також небувалий для телеканалів, контрольованих СДПУ(о), «вихлюп» свободи слова, який стався 21 вересня, коли вони майже повністю подали виступ Ющенка у ВР, не цензуруючи гострих висловлювань проти влади, знайшов логічне пояснення вже в п’ятницю, 24 вересня, в ТСН («1+1»). Там чергове, нібито, пограбування офісу СДПУ(о), тепер у Мукачевому, у синхроні есдека Ігоря Шурми напряму було співвіднесене з виступом Віктора Ющенка в парламенті, бажанням помсти з боку його прибічників. Також у подальшому вислів Ющенка «Вбивця – це влада» стане для ведучих В’ячеслава Піховшека та Дмитра Кисельова, практично, головним інструментом маніпуляцій навколо хвороби Ющенка та заяв його прибічників про можливість отруєння.

Однак, за логікою маніпулятивних технологій, такі дії були лише необхідною, але не достатньою складовою загального сценарію. Достатньою умовою реалізації задуманого мав би стати більш потужний інформаційний привід, який би на деякий час переключив масову свідомість виборців на інші складові виборчої кампанії та відсунув усі можливі сентименти, пов’язані з отруєнням на задній план.

На таку роль, поза всяким сумнівом, мали претендувати івано-франківські події 24 вересня 2004 року. І тут навіть не головне, хто стоїть за лаштунками цих подій. Яєчна історія дозволила «без страха и упрека» нарощувати інформаційний наступ на Віктора Ющенка після кількаденного «всенародного» і «одностайного» засудження «терористичного акту» проти діючого прем’єра. Ось лише заголовки вечірніх інформаційних повідомлень:

«1+1», ТСН (2004-09-24 19:30) Інцидент з Віктором Януковичем в Івано-Франківську: перед місцевим університетом в нього кинули твердим предметом; «Інтер», Подробности (2004-09-24 20:00) Нападение на Виктора Януковича во время его визита в Прикарпатский национальный университет; СТБ, Вікна-новини (2004-09-24 22:00) Неприємний інцидент із кандидатом в президенти прем’єр-міністром Віктором Януковичем стався 24-го вересня в Івано-Франківську; Новий канал, Репортер (2004-09-24 19:00) На одного з фаворитів президентських перегонів прем’єра Януковича було здійснено замах в Івано-Франківську.

У той же день прибічники Януковича у парламенті звинуватили у причетності до яєчної історії «Нашу Україну», яка «виховує отморозків». А вже через кілька днів заклики на центральних каналах до відкритого і повного розслідування проблеми отруєння Віктора Ющенка перейшли у фазу викриття цього кандидата на пост Президента України. Про справу із нападом на іншого кандидата – Януковича – інформація була викреслена з порядку денного, жодного відкритого розслідування проведено не було, як і не було публікацій історії івано-франківської «хвороби» прем’єр-міністра. Ця подія, зігравши свою роль, перейшла в розряд табуйованих, її відлуння можна лише віднайти в інтернет-іграх та сатиричних рефлексіях.

Натомість, штабом Віктора Януковича були зроблені прямі звинувачення на адресу Ющенка та його команди.

«1+1», ТСН (2004-09-30 19-30)

РЕПОРТАЖ: НЕ ТИТРОВАНО. Штаб кандидата в президенти Віктора Януковича звинувачує Віктора Ющенка у введенні в оману виборців щодо причин свого отруєння і вимагає від нього вибачень. Зокрема, щодо заяв Ющенка та його оточення про навмисне отруєння кандидата.

Широко цитувалися провладні політики, та ті із кандидатів у президенти, яких пов’язують із владою «технологічні» стосунки.

«Інтер», Подробности (2004-09-30 21-00)

СТУДІЯ: … Ситуацию вокруг болезни Ющенко комментировали сегодня и другие украинские политики, в том числе конкуренты по президентской гонке.

СИНХРОН: Николай КРУГЛОВ, народный депутат Украины, член фракции «Регионы Украины»: «Зачем надо было вводить в заблуждение, начиная от депутатов Верховного Совета Украины и до наших избирателей. Это опять возникает вопрос, что снова окружение Ющенко, снова использовало ситуацию возможной болезни Виктора Ющенко в целях пиаровской компании».

СИНХРОН: Владимир ЗУБАНОВ, народный депутат Украины, член фракции «Регионы Украины»: «С самого начала это было действительно пиар-акция, но что, значит, мы видим: действительно Ющенко очень болен и действительно он сейчас едет в Австрию, чтобы продолжить лечение. И это лишний раз лично вот мне как человеку говорит о том, что насколько беспринципна команда у Ющенка. Значит, используя беду человека и используя ее в пиар-целях».

СИНХРОН: Дмитрий КОРЧИНСКИЙ, лидер партии «Братство», кандидат на пост президента Украины: «Ющенко веде передвиборчу боротьбу. Тобто якби я порізав палець, я безумовно спробував би це зробити подією загальноісторичного значення. Тобто Ющенко зробив цілком правильно, він розказав всьому світу про свої страждання».

СИНХРОН: Петр СИМОНЕНКО, лидер Коммунистической партии Украины, кандидат на пост президента Украины: «По моему мнению, представители крупного капитала и такие же олигархические группировки, которые входят в состав выборного блока того же Ющенко, они сегодня не готовы вести открытый прямой диалог с нашими избирателями и говорить о программе, говорить об идеях. Поэтому переводят в плоскость грязных технологий под контролем тех же грязных денег, особенно когда этими технологиями пытаются на эмоции человека оказать воздействие, то есть слезы и жалость в их мнении или по их мнению, и должно быть главное, чтобы склонить на поддержку именно этого, блок олигархических партий и группировок. Я считаю, что это недостойная технология, поэтому каждому желаю кандидату здоровья, но от этого не должны страдать наши избиратели».

І наостанок ще один аспект цієї проблеми: висвітлення нашими телеканалами повідомлень закордонних засобів масової інформації щодо теми хвороби Віктора Ющенка. Як і в ситуації подання матеріалів про прес-конференцію Л.Кравчука 23 вересня, неозброєним оком видно скоординованість редакційної політики каналів, близьких до СДПУ(о). Коментарі зайві, якщо звернути увагу на послідовність переліку видань та дати виходу цих інформацій в ефір.

Перший Національний, Вісті, 2004-09-30 21.00

СТУДІЯ: Про хворобу Віктора Ющенка активно пише й зарубіжна преса, зокрема, французька «Ліберасьйон» вийшла із заголовком: «Українського опозиціонера ніхто не труїв». Австрійська «Дер Стандарт» пише, що жодних доказів отруєння екс-прем’єра немає, а інша австрійська газета «Ді Прессе» надрукувала матеріал під назвою «Мильні бульбашки про Ющенка». Російська «Время новостей» розмістила статтю «Больной скорее лжив?»

«Інтер», Подробности (2004-09-30 21-00)

СТУДІЯ: Зарубежная пресса активно комментирует скандал вокруг другого кандидата на пост президента Украины. Настроение понятно уже по заголовкам. Французская «Либерасьон»: «Украинского оппозиционера никто не травил». Австрийская «Дер Стандарт»: «Никаких доказательств отравления экс-премьера». Австрийская «Ди прессе»: «Мыльные пузыри о Ющенко». Но пожалуй дальше всех пошло российское «Время новостей» – «Больной скорее лжив?» Чтобы поставить все точки над «i» украинская Генпрокуратура назначила судебно-медицинскую экспертизу. Как подчеркивается в заявлении, несмотря на нежелание Виктора Ющенко и его окружения контактировать по делу о расследовании обстоятельств его заболевания. Кроме того, как сообщает ГПУ, направлено соответствующее ходатайство правоохранительным органам Австрии. Желая Виктору Ющенко скорейшего выздоровления, выражаем надежду на его сотрудничество с силовиками, – говорится в заявлении пресс-службы Генпрокуратуры».

Власне, тут ідеться не про саме висвітлення суті публікацій зарубіжної преси, а про, очевидно, відпрацювання комплексного плану, де навпроти рядка «дискредитація» зарубіжними «ЗМІ» можна поставити «плюс».

Ключову роль у кампанії з нейтралізації історії ймовірного отруєння Віктора Ющенка, як стало зрозуміло згодом, українські телеканали відводили голові тимчасової парламентської слідчої комісії з розслідування Володимиру Сівковичу. Саме його виступ у ВР остаточно легітимізував версію опонентів Ющенка – навіть попри особливу думку багатьох інших членів комісії.

Вагомим елементом дискредитаційної антиющенківської кампанії були і спецвипуски програми «Подробно с Дмитрием Киселевым» (ICTV), де їхній автор – відверто тенденційно і застосовуючи весь набір медійних маніпуляцій – «аналізував» ситуацію навколо хвороби кандидата, при цьому, зокрема використовуючи свідчення «експертів», перш за все – російських, які навіть не були знайомі з історією захворювання.

«Заключним акордом» цієї технологічної комбінації була заява керівників фракцій парламентської більшості, у якій вони вимагали від кандидата в президенти Віктора Ющенка вибачитися з трибуни Верховної Ради перед українським народом за звинувачення влади в його отруєнні. Ось цитата: «...спекулюючи на далеких від законотворчої роботи темах, (опозиція) намагається перетворити парламентську трибуну на майданчик для політичних провокацій, де постійно проголошуються конфлікти, заклики до повалення влади, дешеві і порожні передвиборні гасла, які розпалюють багаття під нашою стабільністю і загрожують національній безпеці».

Врешті-решт ситуація навколо отруєння опозиційного кандидата офіційно завершилася рішенням Генеральної прокуратури закрити кримінальну справу про отруєння Ющенка. Хоча було чимало експертних свідчень, які не давали підстав повністю відкидати версію отруєння. А результатів досліджень відомих світових центрів з токсикології, в які, за словами Ющенка у прямому ефірі ТРК «Ера» 21 жовтня, були надіслані аналізи, ще й досі немає.

Варто зазначити, що в драматичній ситуації навколо хвороби Ющенка медійні можливості опозиції дещо розширились – захопившись «конфліктизацією» опонентів, провладні канали часом давали в ефір сюжети, які відкривали не сприятливу для влади інформацію. Так було, наприклад, у ході «поліграфічного скандалу», коли з новинних сюжетів різних каналів глядачі могли довідатися про причетність близького родича одного з соратників Януковича – Валерія Пустовойтенка – до виготовлення, а Державного управління справами Президента України – до зберігання провокаційних матеріалів антиющенківського характеру.

«Засвічувалась» – для «просунутого» глядача, зрозуміло, який вміє аналізувати та порівнювати, – також реальна роль «технічних» кандидатів (Козака, Базилюка). Ті заявили, що ця продукція виготовлена на їх замовлення – у що навряд чи повірить той самий «просунутий» глядач.

Об’єктивістський підхід 5 каналу і ТРК «Ера», а також – СТБ та «Тонісу», теж дав змогу опозиціонерам оприлюднювати свою точку зору з актуальних проблем.

В оглядуваний період поряд із головними інформаційними подіями окремо виділяється додаткова маніпулятивна технологія щодо дискредитації одного із чільних представників коаліції «Сила народу» Юлії Тимошенко. Треба сказати, що тиск на лідера «Батьківщини» з боку правоохоронних органів носить хвилеподібний характер. Останній прояв такого тиску спостерігався перед закінченням терміну висування кандидатом у президенти. Подання ГПУ до парламенту у липні цього року мало б підштовхнути Тимошенко до отримання індульгенції у вигляді кандидатського посвідчення аж до закінчення виборів. Це було б своєрідною платою за непідтримку В.Ющенка. Відмова Ю.Тимошенко від запропонованого владою сценарію тягла за собою більш серйозні загрози, і вони не забарилися. Цього разу вони постали у вигляді обвинувачень з боку російської військової прокуратури.

Інформаційний супровід цього дійства розгортався за всіма канонами створення «сенсації». Практично щодня відбувалися події, які покроково нагнітали ситуацію навколо колишнього керівника «Єдиних енергетичних систем України». Спочатку робилися лише повідомлення про наміри російської військової прокуратури викликати Ю.Тимошенко до Москви на допит. Далі розгортаються кількаходові сюжети із врученням повістки колишньому віце-прем’єру уряду В.Ющенка. Генеральна прокуратура при цьому акцентує увагу на своїй відстороненості та непричетності до цієї справи. При цьому за традицією, що склалася останнім часом у центральних українських ЗМІ, реакцію іншої сторони до масового глядача не доводять. Так, точку зору Ю.Тимошенко на ці події ні Перший національний, ні «Інтер» не подали. Із провладних каналів це було зроблено лише на СТБ, і то лише в пізній час.

А вже 27 вересня ця спецоперація дає перші результати: цілком прогнозовану підтримку Віктором Ющенком члена свого передвиборчого штабу та колишнього соратника по уряду. Таким чином, за відсутності прямого компромату на В.Ющенка, створюється компромат опосередкований. Лідер президентських перегонів в Україні стає на захист людини, підозрюваної у скоєнні злочину, і стосовно якої формально дотримані майже всі юридичні процедури з боку військової прокуратури сусідньої держави.

«Інтер», Подробности (2004-09-27 20:00)

СТУДІЯ: Лидер «Нашей Украины» выступил в поддержку Юлии Тимошенко. В частности, Виктор Ющенко назвал действия Главной военной прокуратуры России, которая объявила экс-руководителя ЕЭСУ в международный розыск, незаконными. По его мнению, они направлены против всех оппозиционных демократических сил Украины. Напомним, лидера БЮТ обвиняют в организации дачи взяток российским военным. Следствие вызывало ее для предъявления обвинения и допроса в Москву. Однако в указанный срок Тимошенко не явилась. Именно поэтому ее объявили в международный розыск, а суд избрал меру пресечения в виде взятия под стражу.

Таким чином, ми можемо констатувати, що давня сюжетна лінія дискредитації В.Ющенка на провладних українських каналах через політичні контакти із Ю.Тимошенко отримала своє продовження. Очевидно, найближчим часом ми побачимо подальший розвиток цієї маніпулятивної технології.

Усі ці події не змінили загальних підходів до висвітлення передвиборчої кампанії, одним з яких було замовчування суспільно важливої інформації, невигідної владі. Так, скажімо, досить важливий момент підписання двома екс-прем’єрами – Анатолієм Кінахом та Віктором Ющенком – угоди про чесні вибори були проігноровані більшістю електронних ЗМІ. Лише «Підсумки» («Ера») та Факти (ICTV) дали невеликі матеріали.

Тим часом набули публічного розголосу свіжі зразки «темників», які дозволили зробити певні висновки про нові повороти інформаційної війни проти опозиції на телеканалах Медведчука. Канали отримали через «темники» рекомендації дискредитувати міжнародних спостерігачів, звинувачуючи їх у зв’язках із спецслужбами. Окрема тема – інформування про підвищення цін на продукти в західних країнах. Що мало, очевидно, нівелювати враження від інфляційного сплеску цін на продукти в Україні, пов’язаного із передвиборчими соціальними доплатами уряду Януковича. За браком місця наведемо лише фрагменти цих «аналітичних записок».

Аналитическая записка

17 – 23 октября 2004 года

Перспективные темы:

7. В Украину прибыли иностранные наблюдатели за ходом выборов нового Президента нашей страны.

Комментарий. Тема важная и актуальная для выпусков новостей на будущей неделе. Аналитики полагают, что будут подготовлены сюжеты, в которых будут названы конкретные наблюдатели из западных стран с указанием их предыдущих мест работы и стран, в которых они были наблюдателями ранее (будет продемонстрирована возможная причастность наблюдателей к иностранным спецслужбам); освещены положения законодательства, регулирующие работу наблюдателей, их права и обязанности (наблюдатель может только наблюдать, но не имеет права делать замечания, общаться с избирателями или членами комиссий, комментировать ход выборов для СМИ).

8. На рынках многих стран Евросоюза (особенно его новых членов) значительно повысились цены.

Комментарий. Тема важная и актуальная на протяжении будущей недели.

9. «Наша Украина» и БЮТ выступают против проведения в Киеве торжественного парада в честь 60-й годовщины освобождения Украины от немецко-фашистских захватчиков.

Комментарий. Тема важная и актуальная на протяжении будущей недели.

І особливої уваги заслуговують рекомендації, які давалися у «Темниках», розгорнути кампанії дискредитації молодіжних опозиційних рухів – які стали прелюдією до масштабної кампанії тиску на них правоохоронних органів, а паралельно – інформаційної кампанії по звинуваченню опозиції у екстремізмі та терористичних нахилах.

Виконання вищенаведених рекомендацій вилилось в розгорнуту правоохоронними органами кампанію численних обшуків у активістів та в офісах громадських організацій, які переймаються проблемами забезпечення чесних виборів, та вельми сумнівними знахідками вибухових пристроїв чи їх муляжів. До цього ж розряду прив’язали історію з оголошенням “персоною нон грата” серба Александра Маріча, який – за версією влади – прибув до Києва ділитися югославським досвідом незаконної боротьби із зловживаннями влади. Вся ця кампанія переслідувала, на наш погляд, багатошарову мету – силами правоохоронців підірвати організаційні структури громадських об’єднань, які симпатизують опозиції, залякати їх рядових активістів. А паралельно вирішити головне завдання – остаточно сформувати образ «екстремістської опозиції», щоб надалі перекласти на неї вину за зрив виборів.

Одним з ключових етапів реалізації цього плану стала навмисно створена владою конфліктна ситуація навколо Центральної виборчої комісії у зв’язку з намірами створити чотири сотні виборчих дільниць для голосування у Росії. Ця ситуація не могла не спровокувати активності з боку опозиції, фактично позбавленої часу для більш легітимних форм спротиву. Тим часом, відверта участь окремих представників російського політикуму в українській виборчій кампанії на боці провладного кандидата, інспіровані “донецьким кланом” московські акції на підтримку того ж кандидата – всі ці факти давали підстави для підозр з боку опозиції щодо використання новостворених дільниць для масового вкидання фальшивих бюлетенів – за різними оцінками, від одного до трьох з половиною мільйонів (!) фальшивих голосів. При цьому на консульському обліку у посольстві України знаходиться близько 25 тисяч громадян України.

В інтерпретації провладних телеканалів конфлікт під ЦВК, який відбувся 23 жовтня однозначно подавався, як викид, начебто, невмотивованої агресії опозиційного кандидата та його оточення, яка є, начебто, логічним продовженням їхньої загальної деструктивної позиції. Для такої подачі використовувались звичайні, стандартні прийоми подачі „аргументації” та „коментарів” лише однієї сторони – певна річ, без жодних пояснень реальних причин конфлікту.

Ця інформаційна спецоперація була дуже показовою як приклад того, що вигадана політ технологами на рівному місці абсолютно віртуальна «терористична загроза», підкріплена практично необмеженим адмінресурсом та за допомогою спеціально підготовлених груп провокаторів швидко переростає у цілком реальні драматичні події, а ті вже, у свою чергу, стають основою для нових інформаційних фальшивок.