Загальний дискурс кампанії завдяки технологіям влади ледь не було переведено в площину розпалювання громадянського конфлікту між “Заходом” і “Сходом”. Додамо до цього соціальні обіцянки прем’єра, обмеження інформаційних та матеріальних ресурсів опозиції, хворобу Ющенка.

Тож зміна дискурсу кампанії була однією із цілей оприлюднення проектів указів Ющенка-президента. Протягом тижня після повернення з Відня він підписав три пакети своїх перших президентських указів (усього 11).

Цим кроком Ющенко, безумовно, ускладнив собі майбутнє життя в якості Президента. Адже він дає зобов’язання, на підставі яких вже протягом перших днів можна буде зробити висновок: чи збирається новий Президент дотримуватися своїх передвиборчих обіцянок. Спираючись на цей висновок, громадськість буде незабаром вирішувати, чи підтримати соратників Ющенка на парламентських виборах. Але, з іншого боку, таких зобов’язань якраз постійно вимагають від кандидатів у Президенти і експерти, і громадськість. Підписані укази мають вбити ще кількох зайців: спростувати твердження опонентів про нерішучість Ющенка-кандидата і невизначеність курсу Ющенка-президента, продемонструвати його публічність і відкритість. На відміну від цілого ряду указів Кучми і Януковича, серед яких є закриті або ж напівзакриті: для того, щоб їх знайти і аналізувати, треба шукати зі свічкою серед білого дня або ж отримувати підписи відповідного керівництва з урядових структур.

Недивно, що провладні ЗМІ сьогодні замовчують інформацію про проекти указів, які підписує Ющенко. А в демократичній країні це було б топ-новиною для ЗМІ, незалежно від їхніх симпатій чи антипатій до кандидата на найвищу посаду! Ці проекти указів добре було б знати не тільки пересічним громадянам, а й нашим посадовцям, яких лякають Віктором Андрійовичем.

Тексти указів висять лише на двох ющенківських сайтах. Оскільки навіть фахівці не завжди добираються до оригіналів, зробимо їх короткий огляд і тим самим заощадимо час тим, хто уважно не стежить за цими сайтами. Ми не претендуємо на всебічний розгляд указів (тут слово мають взяти і економісти, і юристи, і експерти у соціальній та військовій царині). Радше, ми розглядаємо цей матеріал як запрошення до дискусії. Давайте не погоджуватися, критикувати чи навіть спростовувати Ющенка. Але не можна робити вигляд, що проектів указів немає. І на наше глибоке переконання, широку дискусію треба розпочинати негайно, ще до першого туру, щоб наш вибір був осмисленим і базувався на позитивній картині майбутнього, а не на викидах компромату.

Отож, є блоки соціальних (чотири укази) і антикорупційних питань (три укази). Сьогодні це головна рамка для політики держави після виборів. Дотичні до них два укази на армійську тему: про виведення українських миротворців з Іраку та про скорочення термінів військової служби (до одного року вже для нинішнього, осіннього призову, а для осіб з вищою освітою – до 9 місяців). Запроваджується ще один важливий механізм захисту прав військовослужбовців: заборонено примушувати їх виконувати функції, які не притаманні сутності військової служби. Ющенко не розшифровує це положення безпосередньо в указі, але ясно, що йдеться про залучення військових підрозділів до виконання правоохоронних завдань та використання робочої сили строковиків на будівництві “хатинок” генералітету.

Перші п’ять указів Ющенка були розкритиковані на сайті proua.com, близькому до „донецьких” (далі аналіз указів чомусь було призупинено). Основний меседж: Ющенко, як і Кучма, прагне “концентрации власти в одних руках”. На цій тезі ми ще зупинимося нижче. У той же час погоджуємося, що найвдалішим серед першої п’ятірки є указ “Про критерії оцінки діяльності голів місцевих державних адміністрацій”, який навіть у цитованого вище інтернет-видання “не вызывает дополнительных вопросов». Першим серед критеріїв, заявлених в указі, є велика кількість створених робочих місць і високі темпи зростання реальних доходів населення. (Згадуючи ще й акцент, який зробив Ющенко на створенні 5 млн. нових робочих місць, можна провести аналогію між його пропозиціями і “новим курсом” Франкліна Рузвельта для подолання Великої депресії 1930-х рр.). Серед інших критеріїв - позитивна динаміка рівня народжуваності, середньої тривалості життя, міграції, високі темпи промислового і сільськогосподарського виробництва, обсяги залучених інвестицій, а також стан реагування місцевих чиновників на листи і звернення громадян.

Фактично, це планка, яку ставить команда Ющенка місцевій владі. Але це і планка, яку ставить собі сам Ющенко. Всупереч твердженням прихильників пропрезидентської „політреформи”, що Ющенко-президент, як і його попередник, буде тягнути ковдру на себе, цим указом обмежуються повноваження нового Президента і ускладнюється побудова нової вертикалі виконавчої влади. Тепер він не зможе без обгрунтованих пояснень знімати того чи іншого місцевого керівника, виходячи з особистих чи політичних симпатій і антипатій. Тому це, безумовно, позитивний сигнал регіональним елітам.

Але і у противників, і у прихильників Ющенка постає закономірне питання: де взяти гроші на реалізацію амбітних соціальних програм? Чи не є вони даниною передвиборчому популізму?

Звичайно, є певне відчуття щодо прагнення Ющенка, як і інших кандидатів, здобути підтримку найширших верств, у тому числі соціально незахищеного електорату, частина якого ще й спрямована на лівих. Але, по-перше, його політика на посаді прем’єра була соціально орієнтованою. По-друге, інші проекти його указів показують напрямок, у якому він буде шукати ресурс для економічного зростання. Цьому має сприяти жорстка боротьба з корупцією. Про ступінь її суворості свідчить заборона для держслужбовців приймати подарунки на суму більше 100 грн., окрім від членів їх сімей (чи не занадто суворо, адже, враховуючи нинішній рівень цін, ми, наприклад, не зможемо “вскладчину” подарувати своєму другові щось вартісне?). Але, на наш погляд, найсуттєвішим чинником для поповнення бюджету має стати дерегуляція підприємницької діяльності (Указ „Про зменшення кількості перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, спрощення системи їх реєстрації”). Для регіональних еліт і для бізнесу це також показник – Ющенко не збирається проводити “зачистки”, а будуватиме свою політику на основі політичного контракту, де є чіткі критерії роботи і гарантії для посадовців.

Безумовною перевагою цього указу можна вважати обмеження строку податкових перевірок підприємств, заборона податківцям здійснювати перевірки без належно оформленого посвідчення на перевірку. Буде ліквідована податкова міліція. Указ припинить і практику додаткових поборів з підприємців та й просто з фізичних осіб, коли при державних органах, які мають дозвільні функції, утворюються невеличкі приватні фірмочки, які здійснюють “додаткові послуги” із більш швидкого надання необхідних дозволів (особливо цим грішать місцеві ДПА і ДПІ, ОВІРи). Указ ще раз підтверджує обов’язковість попереднього громадського обговорення проектів нормативно-правових актів, які регулюють підприємницьку діяльність. До речі, варто нагадати, що закон “Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (ст.25 якого і запровадила обов’язковість громадської експертизи в прийнятті регуляторних актів) пройшов через парламентське сито саме завдяки активної підтримки голови Комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва Юрія Єханурова. Саме цей колишній перший віце-прем’єр уряду Ющенка відстояв також спрощену систему оподаткування для малого бізнесу і приватних підприємців, яку пропонував скасувати перший віце-прем’єр уряду Януковича Микола Азаров.

Окремий напрямок – “російський”, на якому якраз планує набрати очки чинний прем’єр. Однак попри декларації нинішнього уряду про поглиблення співробітництва з Росією, з 1 січня 2005 р. планується, що виїжджати до Росії та Білорусі можна буде лише за міжнародними паспортами. Тому окремим указом Ющенка передбачається підготовка та підписання угод з Росією та Білоруссю щодо запровадження спрощеного режиму перетину пунктів пропуску на державному кордоні. Згідно з іншим указом, посадовці, крім державної мови, повинні володіти російською мовою та мовами громадян України інших національностей в місцях їх компактного проживання. І надавати відповіді тією мовою, якою до них звертаються пересічні громадяни. Дехто з експертів навіть вважає, що це є фактичним визнанням офіційного статусу російської та інших мов в багатьох районах країни без втягування у виснажливу полеміку різних політичних сил – на відміну від Януковича, який виставляє нереалістичні завдання і очевидно навмисне пов’язує свою програму із внесенням змін до Конституції (а на практиці ми знаємо, що це не вдалося зробити навіть Кучмі та Медведчуку).

Окрім продовження публічної виборчої кампанії, видання Ющенком президентських указів має ще одну ціль – формування нової парламентської більшості і можливість у найближчій перспективі (вже між першим і другим туром!) принципової домовленості про створення нового коаліційного уряду. Причому виглядає так, що у ньому взяти участь можуть не тільки центристи з теперішньої більшості, а й ліві. Принцип голосування лівих протягом останнього року був незмінний – підтримувати ті закони, які підвищують рівень соціального захисту і добробуту населення. Навряд чи ліві будуть готові суперечити самі собі за рік до парламентських виборів.

Якою буде відповідь Януковича? Інтрига кампанії посилюється. Є тема для обговорення не тільки експертами, а й широкою громадськістю.