Серйозно говорити про терор проти Віктора Януковича можуть або циніки, або повністю зомбовані люди. Та за зовнішнім фасадом подій в Івано-Франківську проглядає розгубленість чинного прем’єра та повна деградація його виборчих штабів. Однозначно можна говорити лише про те, що дійсно в прем’єра запустили яйцем, та те, що той страшно налякався, відчувши удар. У тому ніхто не бачить нічого поганого, якщо враховувати несподіванку та надзвичайне нервове напруження. Але далі був розіграний спектакль. У Донецьк було дано розпорядження про організацію мітингів проти “західників” та В.Ющенка, а також розповсюджено інформацію про замах на життя прем’єра. Та все це, схоже, було зроблено з єдиною метою: виправдати відсутність Віктора Януковича на торжествах з нагоди відкриття лаври у Святогір’ї. Під це дійство донецька влада підготувала була не один спектакль для популяризації свого кандидата.

Ще за місяць до офіційного старту виборчої кампанії намітились тенденції в “розкрутці” так званого “єдиного кандидата” від влади в рідному для нього регіоні. По-перше, стало зрозуміло, навіщо в Донецьку рік виборів Президента був оголошений “роком духовності”. Адже знаючи донецькі реалії, про якусь духовність під час виборів не те що говорити, але й думати грішно. Під “рік духовності” донецька влада підгадала й велике релігійне дійство.

Свого часу багато говорилось про велику аферу “донецьких” під назвою “Золотий скіф”. Цей благодійний фонд очолював Янукович, будучи донецьким губернатором. А слугував фонд для відмивання іміджу “донецьких” шляхом проведення щорічних фестивалів. Та рік тому вибухнув скандал між виконавчим директором фонду паном Воробйовим та верхівкою “донецьких”. Воробйова звинуватили у присвоєнні символів фестивалю, і навіть порушили кримінальну справу. Здавалося, навіть саму ідею фестивалю після скандалів, пов’язаних із цим брендом, мали би забути назавжди. Та виявилося, що не забули. Більш того, розумники з облдержадміністрації під вивіскою духовності зробили несподіваний кульбіт. Десь у середині травня цього року вище керівництво області ухвалило несподіване рішення про проведення фестивалю “Золотий скіф” впродовж аж п’яти місяців: з червня по жовтень. Зрозуміло, що зовсім не випадково це дійство стало таким довготривалим, та ще й наклалось у часі на президентську виборчу кампанію. Фестиваль мав проходити з надзвичайною помпезністю, щодо його детального висвітлення було дано суворі вказівки обласним підконтрольним ЗМІ. Програма передбачала й “ділові прийоми”, гала-концерти зірок російської естради, і, звичайно, активну участь так званої “Московської діаспори”.

Та все ж все це затівалося з єдиною метою. Десь наприкінці вересня – початку жовтня на березі Сіверського Дінця під стінами Святогірського Свято-Успенського монастиря мала відбутися феєрична постановка опери “Князь Ігор” під відкритим небом. Для цього донецька влада негайно ухвалила рішення про реставрацію монастиря, почала виділяти на цю справу кошти та вичавлювати їх із підприємств та місцевих бізнесменів. Приклад показав сам Рінат Ахметов, який через ФК “Шахтар”, кажуть, перерахував аж п’ять мільйонів. Говорять, що на всі міста області прийшла рознарядка, яку суму необхідно було внести на це “благородне діло”. Під ці приготування Московський патріархат надав монастирю статут лаври, а обласна рада ухвалила рішення по святкуванню 25 вересня відкриття Лаври.

Більш того, запрошення були направленні президенту Росії Володимиру Путіну, президенту України Леоніду Кучмі, меру Москви Юрію Лужкову та прем’єр-міністру України Віктору Януковичу. Ідея, вочевидь, була до банальності проста. Знаючи великий рейтинг Путіна на сході та півдні України, піарщики “єдиного” вирішили скористатись цим дійством для того, щоб допомогти шефу через підтримку його російським президентом. Бо зустріч Януковича з Путіним на донецькій землі могла вплинути на симпатії східних українців. Та, врешті, як завжди, “дони” не запитали згоди на це росіян, поставивши їх перед фактом. Більш того, повідомили напівофіційно, що така згода з боку Путіна вже є. І чи можна назвати випадковістю появу саме тими днями в донецьких виданнях інформації, що фірма, яка належить дружині Юрія Лужкова, стала хазяїном Краматорського цементного заводу. Донецькі вміють бути щедрими.

Та от саме тоді, коли фестиваль стартував і в суботу, 4 червня, рупор облдержадміністрації – газета “Жизнь” – з великою помпою повідомила, що виявлені переможці престижного регіонального рейтингу “Золотий скіф” в 11 номінаціях, вибухнув скандал. Як виявилось, Вадим Писарєв, який і мав здійснити постановку „Князя Ігоря” на чолі балетної трупи Донецького академічного оперного театру ім. Солов’яненка, несподівано відмовився від цього, пославшись на гастролі. І це незважаючи на те, що свого часу Писарєв вступив у Партію регіонів. Більш того, стало відомо й те, що Путіна теж не буде. Тому сам фестиваль тихо згорнули і про нього забули, остаточно схоронивши і сам “Золотий Скіф”.

А далі і з відкриттям самої Лаври щось не склалося. На початку вересня стало відомо, що Лужков не прибуде на відкриття. Потім повідомили, що й патріарх Алексій теж на відкритті не буде, а доручив представляти себе митрополиту Володимиру. А згодом стало відомо й те, що на дійствах не буде ні Кучми, ні посла Росії Чорномирдіна.

У такій ситуації одинокий Віктор Янукович виглядав би в не найкращим чином. І інцидент в Івано-Франківську став, вочевидь, тією соломинкою, за яку схопився прем’єр.

Про це свідчить і те, що загальнонаціональні телеканали майже не звернули уваги на відкриття Лаври у Святогірську. Врешті, там усе відбулося так, як і мало б бути, – пройшла релігійна церемонія, хоча деякі ієрархи церкви й виступили з різкими заявами про “замах на Януковича”.

У той же час, цікава позиція Кучми. Відмовившись з’явитись у Святогір’ї в суботу, 25 вересня, він з’явився у монастирі 27-го і навіть подарував ікону. У цьому контексті зрозуміла й подальша поведінка прем’єра. Усвідомивши, що росіяни його просто „кинули”, він уже в понеділок, 27 вересня, в паніці збирає редакторів російських видань і „здає” Україну. Обіцяє російську мову зробити другою державною, не вступати в НАТО, планує подвійне громадянство і подальшу інтеграцію з Росією. Фактично, це сигнал Путіну про готовність у майбутньому влитись в нове державне утворення на чолі з Росією. У цьому контексті несподіваний від’їзд у вівторок до Ізраїлю можна лише охарактеризувати як прояв паніки та незнання відповіді на кардинальне питання “ЩО РОБИТИ?”. Вірогідності цій версії подій надають і дані соціологічних опитувань, проведених трьома авторитетними соціологічними центрами (Київський Міжнародний Інститут Соціології, Центр "Соціс" і компанія "GFK-USM") з 8 по 19 вересня цього року, які засвідчили зростання відриву в рейтингах між Ющенком та Януковичем на користь першого (див. про це детально у статті Володимира Фесенка „Рейтингові перегони: провали і прориви Ющенка і Януковича”, „Українська правда”, 28.09).

Таким чином, можна говорити про повний провал передвиборчої стратегії штабу Януковича та паніку в його оточенні. Це пояснює й авантюрні кроки з підвищенням пенсій, блокуванням роботи парламенту, нагнітання в Донбасі істерії проти України і, особливо, її західної частини. З усього видно, що “дони” та їхні „кризові менеджери” готові на будь-які дії задля утримання в руках влади.