Загибель мажоритаризму

29 Березня 2004
0
747
29 Березня 2004
16:49

Загибель мажоритаризму

0
747
Мабуть, ще довго в політичному ефірі лунатимуть прямо протилежні думки щодо прийнятого парламентом нового виборчого закону. Теперішні традиційні у таких випадках коментарі провідних політфігур (як, скажімо, в недільному „Епіцентрі”) це, скоріше, данина звичці.
Загибель мажоритаризму
Але аж ніяк не глибоке розуміння всіх наслідків зміни правил гри на виборах як для завзятих прихильників таких змін, так і для впертих їх супостатів.

Досить складно наразі збагнути, що сталося і яке все це буде мати значення для головного – поліпшення ситуації в країні (якщо взагалі хтось ставив собі це за мету). Найбільш бентежна доля у істини – кожен намагається до неї докопатися.

Але суто „апріорі” можна спробувати припуститися такого: якщо Система працює, то середньостатистичний дурень на чолі не перешкодить їй. Якщо ж Система не працює, то навіть середньостатистичний розумник на чолі їй сильно не допоможе.

З іншого боку, мабуть, усе-таки треба рухатися вперед, щось постійно придумувати, бо якби Едісон не видумав електрику, то ми би й дотепер дивилися телебачення при свічках.

Але якраз Системи у нас немає, і, власне кажучи, ми не знаємо нічого іншого, крім старої комуністичної із „непорушним блоком комуністів та безпартійних” та новітньої – нервово змішаної, безвідповідальної, напівкримінальної й такої, що продається та купується.

Тому поки що не зрозуміло, чи треба радіти від того, що більше не побачимо в округах своїх майже „рідних” депутатів-мажоритарників, а будемо звикати до облич лідерів численних українських партій, які, втім, не менш „рідні”. Та розбудовувати із дрібнопартійності багатопартійність чи навпаки.

Зрозуміло достеменно поки що одне: будь-який закон у сьогоднішній Україні – це нав’язаний владою компроміс. Причому Вітчизна – країна розумних компромісів, тому у вітчизняних потягах, як правило, один вагон м’який, інший – теплий, а в третьому – тихо.

І друге. Влада не нав’язувала б нам свою думку, якби народ мав свою. А його, як водиться, ніхто не спитав.
LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
інститут політичного моделювання, для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
747
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду