«Мабуть, НАБУ не отримало всі плівки [...], які там підтексти були [...], він підбурював, щось просив, мабуть, це не про гроші була річ [...], це розправа з боку влади [...], НАБУ виконує свою роботу», — щойно ви почули короткий перелік виступу Михайла Соколова, нардепа від «Батьківщини», про справу Юлії Тимошенко.

Нагадаємо, що керівницю фракції спіймали на нібито підкупі інших нардепів (імовірно, від «Слуги народу»), щоб ті голосували «за» чи «проти» конкретних рішень у Верховній Раді й так допомогли розвалити монобільшість. НАБУ оприлюднило записи розмов і вилучило під час обшуку Тимошенко 40 тисяч доларів.

На токшоу Суспільного «Новий відлік» Михайло Соколов 22 січня намагався довести невинуватість лідерки своєї фракції. Природно багато маніпулював і навіть брехав. Але, на відміну від багатьох інших токшоу в українській історії, тут йому й іншим гостям це заважали робити ведучі. Власта Лазур та Андрій Діхтяренко регулярно, якщо не підкреслювали суперечності у словах Соколова, то принаймні змушувати його уточнювати позицію: щоби конкретні твердження було добре видно.

Крім ведучих, у шоу брали участь: нардепка Ольга Василевська-Смаглюк зі «Слуги народу», нардепка Юлія Сірко з «Голосу». Та, неочікувано, Андрій Тетерук, колишній нардеп від «Народного фронту» — він виявився доволі конструктивним, але, крім короткої проміжної згадки про «роботу в Національному агентстві запобігання корупції», глядачам так і не пояснили, чому запросили саме його, давно зниклого з ефірів.

Нардеп від «Батьківщини», про якого ви ніколи не чули, і після цього ефіру, мабуть, уже й не почуєте, обрав тактику «Не все так однозначно». План простий: підірвати довіру до чогось великого, чіпляючись до дрібниць. От тільки Михайлу Соколову забракло переконливості, щоб його реалізувати. Він почав із нібито посилання на Європейський суд із прав людини: «Є така норма, дуже дивна, вона в нас ще не використовується [...]. Це сторонній спостерігач». Який, за словами Соколова, має оцінити, наскільки переконливі докази, й повірити (чи не повірити) у реальність справи.

Далі Соколов намагався довести, що для стороннього спостерігача справа Тимошенко не має сенсу: «Я не вірю в цю комбінацію, з точки зору правосуддя [...]. Не Тимошенко до нього прийшла, а він чомусь багато разів приходив до Тимошенко [...]. Він земляк керівника партії влади, вони разом із Миколаєва [...]. І я бачу, що партія влади дуже велику увагу цьому приділяє».

Нардеп також додав, що НАБУ оприлюднило всього 43 секунди записів, а Тимошенко нібито неправильно обрали суддю, і підсумував: «Тому, якщо я буду знову звертатися до європейської суддівської практики “Вірю не вірю”, яка називається “сторонній спостерігач”, я вже в ці справи, які в суді відбуваються, не вірю. Як сторонній спостерігач я бачу, що щось дивне відбувається».

Окей, почнемо з того, що чинний член «Батьківщини», який на токшоу захищає лідерку «Батьківщини», — це не сторонній спостерігач у справі лідерки «Батьківщини». По-друге, якщо посилатися на якусь практику, можливо, не варто називати її «дуже дивною». По-третє, судячи з відкритих даних, крім особистої участі у кримінальних справах як фігуранта, Соколов не має правової освіти, тож, мабуть, не знає, що ЄСПЛ має на увазі під «об’єктивним спостерігачем». Цитуємо з рішення цього суду проти України: «Термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Чи могла Юлія Тимошенко, яка місяцями публічно хоче в коаліцію, намагатися розвалити чинну коаліцію? НАБУ наводить для цього чотирихвилинний аудіозапис, а не 43 секунди, як збрехав Соколов.

Це не означає, що Тимошенко винна. І, звичайно, когось може здивувати, що й нардеп, якому вона нібито пропонувала хабар, і керівник «Слуги народу» походять з одного міста, де живе ще пів мільйона людей. Але, очевидно, що інститут «стороннього спостерігача», до якого апелював Соколов, так не працює. До речі, і сам Соколов був депутатом Миколаївської облради — може, він у змові проти своєї лідерки?

Інші аргументи нардепа теж розбиваються об реальність. Наприклад, Соколов заявив, що Тимошенко «підбурили» до заяв на плівках — ведуча Власта Лазур одразу це помітила й адресувала питання іншим учасникам шоу. Вони всі погодилися, що не можна підбурити на хабар людину, яка не хоче його давати. І, взагалі, чому тоді сама Тимошенко не звернулася до правоохоронців?

Крім того, лідерка «Батьківщини» має іншу позицію: «Я хочу дуже чітко сказати, що я ніколи таких слів не говорила». І ще вона має позицію, що «це було скомпільовано». А от Соколов, здається, вважає, що слова справжні, але вирвані з контексту: «За ці 43 секунди, які НАБУ оприлюднили, я не можу зрозуміти: це десята зустріч, чи сота, чи третя, чи четверта. І які там підтексти були. Він приходив, підбурював, щось просив, мабуть, це не про гроші була річ».

Звичайно, можна припустити, що коли Тимошенко каже на плівках: «Мы платим десять за две сессии, платим предоплатой», — вона має на увазі не гроші, а грамоти або яйця. Але чи повірив би в це «сторонній спостерігач»?

Мабуть, найбільшою сюжетною дірою в аргументації Соколова була мотивація справи. Юлія Тимошенко одразу заявила, що це зачистка конкурентів під вибори. Щоправда, згідно з останніми соціологічними опитуваннями (вони зараз не дуже репрезентативні), «Батьківщина» конкурує зі статистичною похибкою. Але нардеп приєднався до цієї риторики: «Це розправа з боку влади [...]. Це визнання як єдиної опозиції “Батьківщини”». Про те, що це неправда, і «Батьківщина» інколи голосує з владою, згадала представниця «Голосу». А от ведуча Власта Лазур запитала в Соколова, чи влада замовила справу в НАБУ?

Це цікаве питання, адже минулого року монобільшість, за співучасті інших фракцій і самої «Батьківщини», вирішила позбавити НАБУ та САП незалежності. Ця ситуація, неочікувано, перетворилося на іміджевий плюс для антикорупціонерів, бо тепер ніхто, навіть сама «Батьківщина» в ефірі токшоу, не вважає, що ці правоохоронці можуть працювати на владу: «НАБУ виконує свої обов’язки, свою роботу, з точки зору того, що їй надала та особа, яка прийшла до Юлії Володимирівни багато разів». Окей, зрозуміло.

Чи не зовсім, бо в Тимошенко є ще третя позиція: «Пан Копитін [якому Тимошенко нібито пропонує хабар на плівках, — ДМ] — це не просто депутат, по цьому депутату є кримінальна справа в НАБУ. І він перебуває під тиском НАБУ для того, щоби по суті виконувати якісь доручення НАБУ. Ви ж знаєте, що є певні угоди, коли говорять: “Ви десь щось накопайте, а ми за це скасуємо вам ваші кримінальні справи”.

Отже, «Батьківщина» декларує такі позиції: влада сфабрикувала розмови, яких не існує, влада вирвала розмови, яких не існує, з контексту, Тимошенко спровокували на ці розмови, влада підкинула плівки НАБУ, НАБУ змусили нардепа записати Тимошенко. Коли доводиш усі версії одночасно, сторонньому спостерігачу жодна не звучить переконливо.

Ба більше, образу нардепа Соколова дуже заважають його інші заяви на токшоу. Наприклад, коли Власта Лазур нагадала йому, що він голосував проти незалежності НАБУ та САП, член «Батьківщини» пояснив, що вони всією фракцію голосували проти зовнішнього керування. Запахло російською пропагандою? Як вам тоді така заява Соколова в ефірі: «Держава перетворилася на левіафана, який полює на людей. Не мотивує їх захищати державу, а полює на людей». Ведучий Андрій Діхтяренко, на жаль, спробував, але не встиг уточнити в нардепа, що він має на увазі. А дарма, адже Соколов очевидно повторював російську пропаганду проти ТЦК та намагався дискредитувати державу. Цікаво, що у 2007 році Соколов уже боровся проти української мови в кінотеатрах. Його боротьба триває.

Лише справою Тимошенко токшоу теж не обмежилося. Насправді в «Новому відліку» навіть довше говорили про розслідування проти «Слуг народу». Зокрема, поцікавилися в Ольги Василевської-Смаглюк, чому фракція не виключила п’ятьох нардепів, яким НАБУ та САП раніше оголосили підозри в отриманні хабарів за голосування. Спочатку членкиня монобільшості заявила, що не було такої вимоги суспільства, принаймні вона її нібито не чула. Про всяк випадок, висловлюю тоді подібну вимогу тут: будь ласка, виганяйте корупціонерів із парламенту.

Але згодом пані Ольга якось розслабилася й почала говорити прямо. На її думку, нардепів не виключили, щоб уникнути розвалу монобільшості. Коли ж ведучі нагадали, що раніше «слуг» виганяли з фракції за подібне, Василевська-Смаглюк пояснила, що це вирішує керівництво фракції: «Це вирішує Арахамія, Мотовиловець, заступники керівника фракції». Представниця «Голосу» заперечила, що є положення про фракцію, згідно з яким члени фракції мають голосувати за подібні рішення, наприклад, у «Голосі» для цього потрібні ⅔ людей.

Нардепка «Слуги народу» відповіла геніально: «У вас дуже складна система. Коли ми хочемо когось виключити, то це виходить Давид Арахамія й заявляє, що ми когось виключаємо [...]. У нас вибіркове правосуддя». Останнє твердження ведучі попросили її навіть повторити.

«Голосу» представник «Батьківщини» закинув відповідальність за можливі корупційні історії колишнього міністра оборони Рустема Умєрова, який у 2019 році став нардепом від «Голосу». Але Юлія Сірко відповіла, що той майже одразу дрейфував до Офісу президента. Також пані Юлія нагадала, що нардепи завжди брали гроші за голосування, просто раніше в них була недоторканність. Закінчилося короткою згадкою про справу Шурми, колишнього топчиновника Офісу президента, але тут уже без особливих інсайдів.

За підсумками цього півторагодинного токшоу хочеться сказати три речі. По-перше, «Новий відлік» робить чудову роботу. Особливо ведуча Власта Лазур, яка ловить гостей на слові, змушує їх повторювати скандальні заяви й не дає відверто брехати. Крім того, токшоу дає глядачам нормальний контекст.

По-друге, сумно, що у студії можна зібрати три політичні партії, і закинути всім трьом корупцію. Але, з іншого боку, всі присутні повторювали: це явище існувало завжди, зараз із ним принаймні борються. Сподіваємося, це допоможе.

По-третє, Юлія Тимошенко. Гості та ведучі неодноразово називали її довгожителькою української політики. І дійсно, вперше її арештували ще у 1995 році під час спроби контрабанди валюти до Росії. Але тепер, ще й із таким публічним захистом, можливо, цій кар’єрі настав кінець?