Найчастіше у моєму щотижневому рейтингу немає проєктів-переможців. Усі відео, які потрапляють в огляд, однаково варті уваги. А ті, що не варті, опиняються у переліку лише через кричущий контраст між претензіями на увагу глядачів і реальним змістом. Точніше, його відсутністю. Треба піклуватися про ближніх і попереджати, щоб не витрачали час та нерви.

Але інколи зі старту зрозуміло, що переможець є, адже якийсь один проєкт затьмарює інші — хороші, цікаві, але не переможні. Йдеться не завжди унікальність відео, героїв чи експертної думки, а про те, що воно допомагає навести фокус і правильно подивитися на всі інші події.

Цього разу саме таким став перший епізод нового проєкту Ukraїner «Прифронтові міста», що присвячений Краматорську.

З початку повномасштабного вторгнення це далеко не перший проєкт, який показує життя міст поблизу фронту — таке вже робили й великі телеканали, і ютуб-блогери різного ступеня відомості. Але проєкт Ukraїner стартував на тлі чергового кола «мирних переговорів» за участі одночасно України, США та Росії. Де знову можуть качати тему «віддайте шматок Донбасу заради вічного миру».

Саме час ще раз подивитися на «шматок Донбасу», який — поза військовим, економічним і правовим значенням цієї української території — для тисяч і тисяч мирних жителів є сенсом життя.

Фільм знімали у вересні 2025 року, коли до Краматорська ще ходили потяги. Вже на початку листопада минулого року «Укрзалізниця» припинила рух туди. Відтоді дістатися міста можна лише автотранспортом під постійною загрозою ворожого обстрілу. Так Краматорськ поступово зник з інформаційного поля, і що там відбувається прямо зараз, — мало відомо.

Минулого вересня, як показала команда Ukraїner і ведучий проєкту, ветеран та морський піхотинець Гліб Стрижко, у місті було дуже сонячно, чисто і доволі людно. Ведучий говорив на вулицях із місцевими про те, яким раніше був Краматорськ, чи відчувають вони наближення фронту та що для них значить це місто.

— Місто як останній форпост між великою цивілізацією і злом. Найжорстокіші бої йдуть саме тут, і це як символ. Все почалося звідси й буде логічно, якщо тут все і скінчиться, — сказав один із героїв фільму, військовослужбовець Дмитро Гриниченко.

За добу відео подивилися майже три тисячі глядачів.

Цього ж тижня відбулася ще одна прем’єра. 19 січня на Суспільному, а 20 січня на ютуб-каналі «Українського радіо» вийшов перший випуск нового проєкту «Що це було?» з Тетяною Трощинскою. Формат програми — традиційний: ведуча у студії обговорює з експертами гарячі теми сьогодення. Цього разу говорили про енергетичну кризу, претензії Трампа на Гренландію та вплив його зазіхань на НАТО й Україну, гарантії безпеки для України, створення за участі України так званого «європейського НАТО» та відставку голови СБУ Василя Малюка.

Гостями прем’єрного епізоду стали колишні міністр закордонних справ України Володимир Огризко та Надзвичайний і Повноважний посол України в США Валерій Чалий. За частотою появ на екрані ці люди поступаються, здається, хіба що журналісту Віталію Портникову та ще одному дипломату Павлу Клімкіну, але якщо слухати уважно, завжди можна почути щось новеньке.

Наприклад, збагатитися прогнозом Валерія Чалого щодо термінів початку виходу США з Північноатлантичного Альянсу.

— Скоріш за все у жовтні Трамп буде виходити з НАТО. Це не значить, що він вийде, бо оборонний бюджет забороняє ухвалювати таке рішення президенту одностайно до 1 жовтня. Перед виборами (проміжними до Конгресу в листопаді — «ДМ») він це зробить, почне процедуру. Конгрес це не підтримає, тому я думаю, що виходом не завершиться. Але він уже самими розмовами про все це… [готує підґрунтя до виходу], — сказав дипломат.

Пан Огризко вважає, що безпека, яку пропонує сучасне НАТО, Україні й задарма не потрібна, пан Чалий закликає все ж від НАТО не відмовлятися. Але обидва єдині у думці, що Україна має стати провідною частиною нового європейського оборонного проєкту. Хотілося б ще почути від дипломатів прогнози, коли та за яких умов «європейське НАТО» має утворитися, але тут гості нічого конкретного не сказали.

За чотри дні відео у ютубі подивилися 17 тисячі глядачів, отже формат «експерти пояснюють і заспокоюють», може, через велику кількість пропозицій поки не зібрав велику аудиторію. Але це лише перший епізод.

Темою тижня у ютубі стала, зі зрозумілих причин, не зовнішня політика чи навіть чергова спроба домовитися про мирну угоду, а криза в енергетиці після російських обстрілів. Про це розмовляли буквально на кожному майданчику, і проблемою було лише обрати, що саме слухати та дивитися.

Я обмежилася каналом Liga.net, який запросив директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка та журналіста-розслідувача Юрія Ніколова, каналом Сергія Стерненка, який також поспілкувався з Харченком, і каналом «УП», де вийшла розмова з колишнім очільником «Укренерго» Володимиром Кудрицьким. Сукупно три відео можуть дати базове розуміння того, що відбувається та буде відбуватися в енергетиці країни та що з цим робити.

Величезна перевага цих інтерв’ю — в стислих конкретних запитаннях ведучих і змістовних відповідях гостей. Це можна подивитися лише заради того, щоб вуха відпочили від багатослів’я, яким страждають деякі інші ютуб-експерти широкого профілю. Але навряд в Україні знайдуться люди, яким буде нецікава сама тема бесіди.

Отже, ситуація в українській енергетиці, скажімо так, не дуже. Навесні електрики стане більше через природне зменшення споживання, але влітку її може бути навіть менше, ніж узимку — насуваються планові ремонти АЕС, а кондиціонери та морозилки будуть жерти більше за обігрівачі. Окрім того, відімкнення електрики з нами мінімум на декілька років — стільки триватиме відновлення, якщо, звісно, Росія не вигадає щось новеньке у справі знищення українських потужностей.

Хороша новина — контрабандисти не вивозять наше світло відрами у Румунію. А якщо серйозно, то гості розвінчали деякі конспірологічні теорії стосовно продажу електрики за кордон, підключення окремих будинків і вулиць за хабар, впливу ОСББ на розподіл енергії тощо. Ну і головний привід для оптимізму — блекаут у всій країні все ще малоймовірний.

Звісно, окремо експерти й інтерв’юери обговорили питання, що зробила держава, щоб мінімізувати наслідки російських атак по енергетиці, який розмір шкоди від корупції, як відновити довіру та підтримку в енергетиці західних партнерів, чи врятує старий прем’єр-, і він же новий міністр енергетики Денис Шмигаль ситуацію тощо.

— На що ми витратили цей час, з 2022 по 2025 роки? — спитала ведуча Тетяна Даниленко у Володимира Кудрицького.

— На розслаблення. На протискування через парламент болгарських реакторів…, — відповів гість.

— А що нам вдалося зробити за ці чотири роки? Наскільки я розумію, у 2023-му вже було ухвалене політичне рішення, що ми рухаємося до розподіленої генерації, — продовжила журналістка.

— Воно було ухвалене, а потім відкладене в довгий ящик. Ми вирішили, що на лондонську конференцію з відновлення у 2023 році ми повеземо план залучення 400 млрд євро в українську енергетику. Коли ти в дурдомі презентуєш цей план або на гумористичному шоу, то воно може і зайде. Але коли ти розповідаєш, що українська енергетика, яка залучила за всі останні 20 років 10 млрд доларів, хотіла би залучити 400, результат буквально нуль. Через півтора року, коли росіяни почали атакувати енергосистему знову, тоді вже схаменулися та побігли будувати децентралізовану генерацію. Доручили це державним компаніям, які через власні бюрократичні процедури не змогли розгорнути цей «президентський гігават» до кінця 2024 року. І зараз сукупно державні та приватні компанії його не розгорнули.

— А за який час це можливо було б зробити?

— Думаю, за рік-півтора можливо б було, якби ми не смикалися, — сказав Володимир Кудрицький.

Перегляди у цих відео різні: за шість днів розмова на Liga.net отримала лише близько 30,5 тисячі, у Стерненка — 230 тисяч, а на каналі «УП» — близько 110 тисяч, але показники, звісно, залежить від віку каналу та кількості підписників, а не якості відео. Цікаво, що у Стерненка перші сім хвилин етеру пішли на пошуки звуку, який кудись подівся у гостя, але аудиторію це не відштовхнуло.

А на завершення для розради — лекція артменеджера «Планети Кіно» Станіслава Тарасенка, яка вийшла на каналі Skvot. Ішлося про кіно- та серіальні новинки року, що минув, плани індустрії на новий 2026-й і, головне, загальні поточні кінотренди.

Виходячи з того, що розповів лектор, ми продовжимо дивитися сиквели, приквели, спинофи, рімейки, ребути й інші варіанти використання старих історій. Щоб було зрозуміло — у двадцятці найкасовіших фільмів 2025 року лише три мали оригінальний сюжет. Це «F1», «Зброя» та «Грішники». Остання стрічка, до речі, цього року перевершила історичний рекорд за кількістю номінацій на «Оскар» — їх 16 проти попередніх 14 у «Все про Єву», «Титаніка» та «Ла-ла-ленда». Але — див. вище — унікальних фільмів лише три. А лідером світового прокату взагалі став сиквел китайської анімації «Нечжа-2», що зібрав шалені 2,1 млрд доларів.

Отже, світ очевидно хоче дивитися винятково на знайомих героїв, бажано мультяшних, тобто максимально відірватися від реальності. Такі собі перспективи з урахуванням того, куди цей світ котиться. Так і зустріне Третю світову з попкорном на якомусь черговому продовженні «Зверополіса». До речі, сиквел цього мультфільму за результатами прокату 2025 року посів друге місце за зборами, отримавши понад 1,4 млрд доларів.

Але Україна всіх врятує, бо у нас серед лідерів прокату — оригінальні «Антарктида» та «Ти — космос», які, як і згаданий раніше проєкт Ukraїner про Краматорськ, допомагають навести оптику та реально оцінити справжнє місце людства на цій планеті.

Лекцію Тарасенка подивилися лише 1,5 тисячі глядачів, але сподіваюся — це тимчасове явище.